| | АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА на ухвалу колегії суддів Солом’янського районного суду м. КиєваОскаржувана ухвала про відмову третім особам з самостійними вимогами є грубим порушенням положень ст. 53 КАС України, якою передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час ...
Київський Апеляційний адміністративний суд,
вул. Поліська, 3-Б, м. Київ, 02093
Через:
Солом\'янський районний суд м. Києва,
вул. М. Кривоноса, 25, м. Київ, 03680
Судді Оксюта Т.Г., Літвіна Н.М., Українець В.В.
Адміністративна справа № 2-а-32/08
Позивачі:
Атаманський Олександр Іванович, Атаманська Людмила Петрівна, Захаренко Іван Володимирович, Захаренко Галина Петрівна, Захаренко Олена Іванівна, Оліпер Юрій Вікторович, Філін Галина Григорівна, Філін Сергій Петрович, Поліщук Інна Михайлівна, Поліщук Юрій Анатолійович, Пилипчук В’ячеслав Володимирович, Пилипчук Валентина Михайлівна, Ільків Іван Андрійович, Присяжнюк Оксана Степанівна, Кіріченко Сергій Іванович, Мосюйда Галина Володимирівна, Чорнійчук Наталія Василівна
Відповідачі:
1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, б-р Шевченка, 50-1, м. Київ, 03055, тел. 286-85-14.
2. Міністерство палива та енергетики України, вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01001, тел. 206-38-00.
Треті особи без самостійних вимог:
1. ВАТ "Південтеплоенергомонтаж", вул. Пушкінська, 27, м. Київ, 01001, тел. 280-62-62.
2. Солом’янська районна у м. Києві державна адміністрація, проспект Повітрофлотський, 41, тел. 226-20-88
Треті особи з самостійними вимогами:
1. Крапива Валентина Миколаївна, вул. Травнева, 3, м. Київ, 03069, інші засоби зв’язку відсутні.
2. Весельська Ірина Віталіївна, вул. Травнева, 3, м. Київ, 03069, інші засоби зв’язку відсутні.
3. Логвін Олег Вікторович, вул. Травнева, 3, м. Київ, 03069, інші засоби зв’язку відсутні.
4. Логвін Аліна Петрівна, вул. Травнева, 3, м. Київ, 03069, інші засоби зв’язку відсутні.
5. Шиш Петро Іванович, вул. Травнева, 3, м. Київ, 03069, інші засоби зв’язку відсутні.
6. Новосад Віктор Володимирович, вул. Травнева, 3, м. Київ, 03069, інші засоби зв’язку відсутні.
Представник третіх осіб з самостійними вимогами:
Куля Віктор Іванович, вул. Боткіна, 4, кв. 18, м. Київ, 03055, тел./факс 457-40-72, http://gro-za.io.ua
22 вересня 2008 р.
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА на ухвалу колегії суддів Солом’янського районного суду
м. Києва про відмову у вступі в справу третіх осіб з самостійними вимогами
Заява третіх осіб з самостійними вимогами подана через канцелярію суду 28 липня 2008 р., розглянута 17 вересня 2008 р. Ухвалою колегії суддів Солом’янського районного суду м. Києва від 17 вересня 2008 р. відмовлено у вступі в справу третіх осіб з самостійними вимогами. Заява про апеляційне оскарження подана через Солом’янський районний суд м. Києва 19 вересня 2008 р.
Обставини справи:
Оскаржувана ухвала про відмову третім особам з самостійними вимогами є грубим порушенням положень ст. 53 КАС України, якою передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред’явивши адміністративний позов до сторін.
Ухвала про відмову у здійсненні цього права є юридично нікчемною, оскільки суд вийшов за межі повноважень, передбаченим КАС України. Ухвала, як одна з форм судового рішення, відповідно до ст. 159 КАС України повинна бути законною і обґрунтованою. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Однак, ухвала не обґрунтована нормами матеріального права, про них в ухвалі навіть не згадується. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративниій справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Однак, ухвала не посилається на такі докази, оскільки в судовому засіданні вони досліджувалися і не могли досліджуватися.
Сама постановка питання щодо розгляду у судовому засідання питання про вступ у справу третіх осіб з самостійними вимогами є незаконною, оскільки треті особи ще не були залучені до справи у якості учасників процесу. Тобто, це питання повинно вирішуватися у позасудовому порядку у явочному порядку на підставі беззаперечного права третіх осіб вступити у справу. А чи будуть у судовому процесі задоволені чи відхилені їх позовні вимоги – це вже інше питання, яке вирішується відповідно до Розділу ІІІ КАС України «Провадження в суді першої інстанції».
Тепер щодо обставин, які передували зверненню третіх осіб з заявою про вступ у справу з самостійними вимогами.
Ухвалою судді Солом’янського районного суду м. Києва Оксюти Т.Г. від 25 травня 2007 р. у справі № 2-а-301/2007 відкрито провадження за позовом Атаманського О.І. та інших перелічених вище позивачів до відділення Фонду державного майна України по м. Києву і Міністерства палива та енергетики України про визнання нечинним Переліку нерухомого майна, переданого засновником до статутного фонду ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» станом на 01.01.1994 р., затвердженого Міністром енергетики України 05.12.1997 р., в частині передачі у власність гуртожитку по вул. Монтажників, 99/1 в м. Києві, балансовою вартістю 64 000,00 грн. (п. 43 Переліку), а також про визнання протиправним та нечинним Наказу Регіонального відділення ФДМУ по м. Києву від 23.11.98 № 1472 «Про завершення приватизації ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» щодо п. 43 зазначеного Переліку.
Представник третіх осіб з самостійними вимогами, керуючись положеннями ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, діючи на підставі виданих довіреностей, подав 28 липня 2008 р. через канцелярію суду заяву про вступ у зазначену справу Крапиви Валентини Миколаївни, Весельської Ірини Віталіївни, Логвіна Олега Вікторовича, Логвін Аліни Петрівни, Шиша Петра Івановича, Новосада Віктора Володимировича у якості третіх осіб з позовом до відповідачів – Регіонального відділення Фонду державного майна України, Міністерства палива та енергетики України про визнання нечинним Переліку нерухомого майна, переданого засновником станом на 01.01.1994 р. до статутного фонду ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" в частині передачі до статутного фонду товариства гуртожитку (п. 44 Переліку) по вул. Травневій, 3 (колишня вул. Майська) у м. Києві, затверджений 05.12.1997 р. заступником Міністра енергетики України, та Наказу Регіонального відділення ФДМУ по м. Києву від 23.11.98 № 1472 "Про завершення приватизації відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" в частині завершення приватизації щодо п. 44 Переліку нерухомого майна, переданого засновником до статутного Фонду ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" – гуртожитку по вул. Травневій, 3 (колишній вул. Майській) у м. Києві. Заява безпідставно залишалася поза увагою судді Оксюти Т.Г. на протязі 1,5 місяця, що вже є порушенням частини 7 ст. 171 КАС України, яка обмежує розгляд адміністративної справи протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. Складається враження, що головуючий та члени колегії суддів умисно зволікають з вирішенням справи, оскільки вони побічно зацікавлені у відмові від задоволення навіть первісного позову. З цим можна погодитися, якщо взяти до уваги той факт, що усі троє суддів – члени колегії раніше задовольнили вимоги ВАТ «ПТЕМ» про виселення учасників даного процесу і третіх осіб з самостійними вимогами про виселення із обох спірних гуртожитків. Очевидно, честь мундира, у найгіршому розумінні цього слова, зобов’язує. А у найкращому випадку повинна бути підставою для самовідводу суддів, які самі себе скомпрометували.
Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції. Стаття 15 ЦК України встановлює право кожної особи на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Стаття 16 ЦК України передбачає право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади тощо. Стаття 21 ЦК України уповноважує суд на визнання незаконним та скасування акта індивідуальної дії, виданного органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги третіх осіб, залишаються такими ж, як і у первісному позові, але стосуються іншого об’єкта права власності – гуртожитка за адресою вул. Травнева, 3 у м. Києві, у якому проживали або проживають треті особи з самостійними вимогами. Зазначений гуртожиток обома оспорюваними актами відповідачів – суб’єктів владних повноважень включений до статутного фонду ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» (ПТЕМ) та приватизований.
Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 надано роз’яснення поняття охоронюваного законом інтересу. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об’єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і його складових. Одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством, як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.
Треті особи з самостійними вимогами вважають вищезазначений Наказ та Перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Південтеплоенергомонтаж», в частині включення вартості гуртожитку по вул. Травневій, 3 до вартості цілісного майнового комплексу, що передається у статутний фонд товариства, невідповідним законодавству. Пунктом 42 Методики оцінки вартості об’єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 р. № 717, встановлено, що вартість цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна, для якого встановлені пільги – безоплатна передача об’єктів соціально-побутового призначення, об’єктів, що не підлягають приватизації, та інших. Однак, у Переліку (п. 44) вартість гуртожитку за адресою вул. Травнева, 3 включена у статутний фонд ВАТ «ПТЕМ».
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об’єктів державного земельного та житлового фондів. До приватизації ВАТ «ПТЕМ» гуртожиток належав до державного житлового фонду, оскільки знаходився у повному господарському віданні та оперативному управлінні колишнього державного монтажного тресту «Південтеплоенергомонтаж» Міністерства енергетики та електрифікації України, правонаступником якого є другий відповідач у даній справі.
За змістом ст.ст. 4, 5, 6 Житлового кодексу України гуртожитки відносяться до об’єктів державного житлового фонду і відповідно до ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизації не підлягають. Однак, відповідачі, незважаючи на заборону приватизації гуртожитків, включили вартість гуртожитку по вул. Травневій, 3 до вартості майна, що підлягає приватизації.
Слід також зазначити, що при вирішенні спорів аналогічного змісту в Україні існує судова практика, відповідно до якої акти про передачу гуртожитків до статутного фонду відкритих акціонерних товариств визнавалися недійсними. Відповідні посилання на постанови Вищого господарського суду України та Верховного суду України містяться у первісній позовній заяві, яка розглядається у даній адміністративній справі.
Треті особи, які заявили викладені вище самостійні вимоги щодо предмету спору, а саме Переліку та Наказу, тривалий час проживали або проживають зі своїми сім’ями у зазначеному гуртожитку, не мають іншого місця проживання у м. Києві, однак внаслідок незаконної приватизації втратили або знаходяться під загрозою втрати можливості і надалі користуватися гуртожитком. А у разі визнання статусу гуртожитку, як соціального житла, він повинен перейти у власність територіальної громади Солом’янського району м. Києва, внаслідок чого заявники отримали б право у подальшому на першочергове заселення гуртожитку. Це право гарантоване Конституцією України, ст. 47 якої передбачає, що громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Отже, інтерес третіх осіб у вирішенні спору є очевидним і виправданим, а ухвала суду про відмову їх вступу до справи є незаконною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 53, 199 КАС України,
просимо:
скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу, якою зобов’язати суд допустити третіх осіб з самостійними вимогами до вступу у справу.
Примітка: Копії довіреностей Крапиви В.М., Весельської І.В., Логвіна О.В., Логвін А.П., Шиша П.І., Новосада В.В. є в матеріалах справи.
Додатки:
1. Копії цієї заяви та заяви про апеляційне оскарження відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі (позивачі – 17 осіб, відповідачі – 2 особи, треті особи без самостійних вимог – 2 особи), всього 21 примірник.
Заявник Крапива В.М
Представник третіх осіб Куля В.І.
2008-09-21 |
