| | Оскаржується контроверсійне рішення Апеляційного суду м. Києва.Головуюча суддя Столбун В.І., відома своїми витівками, і на цей раз вирішила по приципу "і вашим, і нашим".
До Верховного Суду України,
вул. П. Орлика, м. Київ, 01024
Стосовно рішення:
Апеляційного суду м. Києва від 22.09.2008 р. у справі № 22-7449.
Суд першої інстанції:
Печерський районний суд м. Києва
вул. Хрещатик, 42-А, м. Київ, 01001
Суддя – Фінагєєв В.О. Справа № 2-164/08
Позивач – Печерська райдержадміністрація,
вул. Суворова, 15, м. Київ, 01010
Відповідач – Корецька Наталія Іллівна,
вул. Кіквідзе, буд. 2/34, кв. 16-17, м. Київ, 01103, тел. 501-12-65, 209-73-73
Треті особи:
1) КП УЖГ "Печерськжитло", пров. Січневий, 7, м. Київ, 01010
2) Захарченко Наталя Олексіївна, вул. Кіквідзе, буд. 2/34, кв. 20, м. Київ, 01103
Представник третьої особи-2:
Куля Віктор Іванович, вул. Боткіна, 4, кв. 18,
м. Київ, 03055, тел./факс 457-40-72, http://groza.io.ua
Суб’єкт звернення з касаційною скаргою:
Захарченко Наталя Олексіївна, вул. Кіквідзе, буд. 2/34, кв. 20, м. Київ, 01103, тел./факс 286-18-20
17 листопада 2008 р.
КАСАЦІЙНА СКАРГА
третьої особи-2 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 22.09.2009 р. у справі № 22-7449
Оскаржується рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2008 р. у справі № 22-7449 за позовом Печерської районної у м. Києві державної адміністрації та третьої особи з самостійними вимогами Захарченко Наталі Олексіївни до Корецької Наталії Іллівни, яким скасоване рішення Печерського районного суду м. Києва в частині задоволення позову Захарченко Н.О. до Корецької Н.І. про зобов’язання використовувати житло за призначенням та зупинення використання квартири для здійснення господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 3-7), позивач – Печерська районна у м. Києві державна адміністрація поставила вимогу до власника квартир №№ 16, 17 по вул. Кіквідзе, 2/34 в місті Києві Корецьку Наталію Іллівну використовувати житлові приміщення за цільовим призначенням, а також демонтувати два кондиціонери, встановлені на фасаді будинку № 2/34 по вул. Кіквідзе в місті Києві, а саме, кондиціонери, які обслуговують квартири № 16 та № 17.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції було залучено до участі в справі третю особу-2 з самостійними вимогами Захарченко Наталю Олексіївну, яка пред’явила наступні вимоги до Корецької Н.І.:
1-1. Зобов\'язати Корецьку Наталію Іллівну усунути порушення прав співвласників багатоквартирного будинку № 2/34 по вул. Кіквідзе у м. Києві, для чого демонтувати всі 5 кондиціонерів, незаконно встановлених на фасаді та зовнішній стіні будинку для обслуговування квартир №№ 16, 17, що їй належать на праві приватної власності, а також демонтувати незаконно встановлені у коридорі першого поверху будинку перегородку та вхідні металеві двері з відчуженням частини коридору для улаштування тамбуру до зазначених квартир.
1-2. Зобов\'язати Корецьку Наталію Іллівну припинити незаконне використання квартир №№ 16-17 у зазначеному будинку для здійснення господарської (підприємницької) діяльності без переведення зазначених квартир у нежитловий фонд, отримання дозвільної документації на їх перепланування, без улаштування окремого входу та евакуаційного виходу, ізольованих від житлової частини будинку.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2008 р. у справі № 2-164/08 зобов’язано Корецьку Наталію Іллівну усунути порушення прав співвласників багатоквартирного будинку № 2/34 по вул. Кіквідзе у м. Києві, для чого демонтувати всі 5 кондиціонерів, незаконно встановлених на фасаді та зовнішній стіні будинку для обслуговування квартир №№ 16, 17, що їй належать на праві приватної власності, а також демонтувати незаконно встановлені у коридорі першого поверху будинку перегородку та вхідні металеві двері з відчуженням частини коридору для улаштування тамбуру до зазначених квартир.
Тим же рішенням зобов’язано Корецьку Наталію Іллівну припинити незаконне використання квартир №№ 16, 17 у зазначеному будинку для здійснення господарської (підприємницької) діяльності без переведення зазначених квартир у нежитловий фонд, отримання дозвільної документації на їх перепланування, без улаштування окремого входу та евакуаційного виходу, ізольованих від житлової частини будинку. Також зобов’язано власника квартир №№ 16, 17 по вул. Кіквідзе, 2/34 в місті Києві Корецьку Наталію Іллівну використовувати житлові приміщення вказаних квартир за цільовим призначенням.
Мотивуючи своє рішення про часткове задоволення апеляційної скарги представника Корецької Н.І., який вимагав у задоволенні позовних вимог Печерської районної у м. Києві державної адміністрації та Захарченко Наталі Олексіївни до Корецької Наталії Іллівни відмовити повністю, Апеляційний суд м. Києва встановив, що:
- Відповідачка не проживає у вказаних квартирах, а використовує під офісні приміщення для видавництва журналу «Дом Індекс».
- Відповідно до ст. 6 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян.
- Відповідно до ст. ст. 28, 29, 30 ЖК України на районні державні органи покладено державний контроль за використанням та схоронністю житлового фонду України.
- Відповідачка не надала суду відповідних доказів щодо дозволу використання приміщень під нежилі приміщення.
- Суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги Печерської районної у м. Києві державної адміністрації щодо використання житлового приміщення за призначенням підлягає задоволенню.
- На фасадах будинку по вул. Кіквідзе, 2/34 в м. Києві встановлені п’ять кондиціонерів, які обслуговують квартири відповідачки № 16 та 17.
- Відповідно до рішення КМДА від 27 січня 2005 р. дозвіл на встановлення додаткового обладнання, не визначеного проектом (кондиціонерів), на об’єктах, не віднесених до переліку пам’яток культурної спадщини, надається розпорядженням відповідної районної в м. Києві державної адміністрації.
- Враховуючи те, що кондиціонери в квартирі відповідачки встановлені без відповідного дозволу, своїм шумом вони заважають іншим власникам та мешканцям житлового будинку, суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивачів в частині демонтажу кондиціонерів також ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
- Враховуючи те, що відповідачка використовує жилі приміщення під офіси, що створює незручності для інших власників будинку, створює додатковий шум, суд прийшов до правильного висновку, що відповідачка порушує права інших співмешканців та власників будинку по вул. Кіквідзе, 2/34 в м. Києві, а тому позов Захарченко Н.О. також в цій частині підлягає задоволенню.
Однак, Апеляційний суд, задовольняючи частково позовні вимоги Захарченко Н.І., дійшов до помилкового висновку про необхідність відмовити у задоволенні вимоги про зобов’язання відповідачки використовувати житло за призначенням та зупинення використання квартири для здійснення господарської діяльності, цілком правильно зазначаючи при цьому, що в іншій частині рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства України, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає.
Отже, рішення Апеляційного суду в цій частині є суперечливим, оскільки,
- з одного боку, Апеляційний суд визнав, що використання відповідачкою жилих приміщень під офіси (тобто не за призначенням, а саме, для здійснення господарської діяльності) створює незручності для інших власників будинку, створює додатковий шум, що порушує права інших співмешканців та власників будинку по вул. Кіквідзе, 2/34 в м. Києві, а тому позов Захарченко Н.О. також в цій частині підлягає задоволенню,
- а з іншого боку, тим же рішенням відмовлено в позові Захарченко Н.О. до Корецької Н.І. про зобов’язання використовувати житло за призначенням та зупинення використання квартир для здійснення господарської діяльності.
Тобто, залишається незрозумілим, в якій частині позов Захарченко Н.О. підлягає задоволенню, а в якій не підлягає.
Єдиним висновком, яким керувався суд при ухваленні постанови, є посилання на норми ст. ст. 28-30 ЖК України, яким на райдержадміністрації покладений державний контроль за використанням та схоронністю житлового фонду. Однак ці норми права не виключають право фізичної особи захищати свої законні інтереси від посягань з боку інших осіб незалежно від виконання чи невиконання своїх обов’язків органами державної виконавчої влади.
Цей висновок підтверджується позицією Конституційного Суду України, вираженій у його рішенні від 1 грудня 2004 р. № 18-рп/2004 у справі про охоронюваний законом інтерес, яке є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Конституційний Суд встановив, що у логічно-смисловому зв’язку з поняттям «права» слід вживати поняття «охоронюваний законом інтерес», яке слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, що є самостійним об’єктом судового захисту для задоволення потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Тому вважаю оскаржуване рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2008 р. у справі № 22-7449 невідповідним нормам матеріального права в частині, що стосується відмови задовольнити позовні вимоги Захарченко Н.О. до Корецької Н.І. про зобов’язання використовувати житло за призначенням та зупинити використання квартир для здійснення господарської діяльності. В іншій частині зазначене рішення Апеляційного суду м. Києва Захарченко Наталею Олексіївною не оскаржується.
На підставі викладеного прошу Верховний Суд України:
- скасувати рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2008 р. у справі № 22-7449;
- рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2008 р. у справі № 2-164/08 залишити без змін.
Додаток:
1. Засвідчена копія оскаржуваного рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2008 р. у справі № 22-7449.
2. Засвідчена копія рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 липня 2008 р. у справі № 2-164/08, яке не оскаржується.
3. Квитанція про сплату державного мита.
4. Квитанція про сплату витрат на ІТЗ розгляду касаційної скарги.
Третя особа-2
з самостійними вимогами Захарченко Н.О.
2008-11-16 |
