| | Суперечки стосовно права власності на нерухомість.Справа №2-298/2007 (Компаніївський районний суд Кіровоградської області) за позовом Філіпової Людмили Олексіївни, Філіпова Геннадія Олександровича до Горпинка Ю.О., Жученка М.Л., Жученко С.О. про визнання права власності на спірну квартиру.
Геннадій - Кіровоград - Ukraine 2009-02-24 11:31:32
Геннадій - Кіровоград - Ukraine 2009-02-18 03:39:19
Шановний Вікторе Івановичу, по-новому починаю виклад обставин і додаю документи.
Суть проблеми:
04.05.2000р. ми з дружиною купили трьох кімнатну квартиру за адресою: м. Кіровоград пров. Училищний, 6 кв.16, право володіння якою посвідчується нотаріальним договором купівлі продажу квартири (приватний нотаріус Стоєва Г.В) між - Філіповою Л.О. і Горпинко Ю.О.
В жовтні 2000р. Горпинко Ю.О. подав позов про визнання недійсним нотаріального договору купівлі продажу.
Кіровський районний суд м. Кіровограда суддя Баркар Владлен Людгардович (справа № 2-4460-2000) ? суд без визнання Філіпової Л.О. злочинцем, визнав недійсним нотаріальний договір купівлі продажу квартири (ст.48 ЦК УССР), поставивши під сумнів істотні умови нотаріального договору;
суд визнав(21.12.2000 ):
1. був обмін - двохповерхової квартири за адресою: Кіровоградська область Компаніївський район, вулиця Молодіжна, будинок 26а власники подружжя Жученків на трьох кімнатну квартиру за адресою: м. Кіровоград пров.Училищний,6, кв.16, власники подружжя Горпинків.
2. Філіпова Людмила грошей Горпинко Ю.О. не передавала (передав Філіпов Геннадій).
Після отримання рішень всіх судових інстанцій ми з дружиною звернулися з заявою про злочин.
Заява про вчинений злочин, від 03 березня 2003 року, була подана до Кіровського районного від-ділення міліції в Кіровоградській області (шахрайськими діями громадяни Горпинко Ю.О. і Жученко М.Л. ввели в оману суди України(цивільне провадження), рішеннями яких в нашої сім’ї забрали квартиру. Матеріали перевірки №1803 за 2003 рік.
Але слідчі органи відмовилися добросовісно виконувати свої посадові обов’язки.
Спершу постанови про відмову відкриття кримінальної справи скасовувала прокуратура - шість раз, далі суд - п’ять раз. Останнім судовим засіданням, 06.06.2007 року, нам було запропоновано з’ясувати всі обставини і факти справи в цивільному суді.
Компаніївський районний суд Кіровоградської області суддя Брегей Роман Іванович.
23 липня 2007р. ми подали позовну заяву про Повернення в первинний стан договору міни, визнаного судами України: двохповерхової квартири за адресою: Кіровоградська область, смт Компаніївка, вулиця Молодіжна, 26 кв.2, власники власності подружжя Жученко на трьохкімнатну квартиру за адресою: м. Кіровоград пров.Училищний,6 кв.16, власники подружжя Горпинко – Визнавши право власності подружжя Філіпових на квартиру за адресою: Кіровоградська область, смт Компаніївка, вулиця Молодіжна,26 кв.2; ? суд відмовив в позові;
суд визнав(12.12.2007 ):
1. на травень 2000 року двохповерхова квартира за адресою: Кіровоградська область Компаніївський район, вулиця Молодіжна, будинок 26 кв.2 не була власністю подружжя Жученків, дійсний власник Компаніївське районне споживче товариство.
2. визнавати договір міни неможливо, це суперечить законодавству України - рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда (справа № 2-4460-2000) від 21.12.2000 року завідомо неправомірне.
На підставі отриманих доказів ми з дружиною знову звернулися з заявою про злочин до прокурату-ри Кіровоградської області. Заява від 25 листопада 2008 року. 23 січня 2009 року поштою отримали повідомлення Прокурора Кіровського району м.Кіровограда - відмовлено в відкриті кримінальної справи. Постанова відсутня. Подальші процесуальні дії не можливі, відповідно ст.. 236-1 КПК України я маю право в суді оскаржувати постанову але не рішення.
Як у Вас вставити файли я не зрозумів. Додаю рішення.
===========================================================================================================================
КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №2-298/2007
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого — судді Брегея Р.І., при секретарі Городніцькій Г.І., за участі відповідача Жученка М.Л.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою Філіпової Людмили Олексіївни, Філіпова Геннадія Олександровича до Горпинка Юрія Олексійовича, Жученка Миколи Леонідовича, Жученко Світлани Олександрівни про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з позовом до Горпинко Ю.О., Жученко С.О., Жученка М.Л. про визнання права власності на кв.2 по вул.Молодіжна, 23 в селищі Компаніївка Кіровоградської області.(а.с.5)
В судовому засіданні Філіпов Г.О., котрий є і представником іншого відповідача, уточнив позовні вимоги, а саме просив визнати право власності на кв.2 по вул.Молодіжна, 26 того ж населеного пункту.(а.с.22)
Філіпов Г.О. підтримав вимоги позовної заяви та пояснив, що у 2000 році відповідачі досягнули усної угоди щодо обміну, за якою Горпинко Ю.О. повинен був передати у власність подружжю Жученків будинок №238 по вул.Набережній в селищі Компаніївка та придбати трьохкімнатну квартиру у М.Кіровоград, а останні - відчужити кв.2 по вул. Молодіжній, 26 в селищі Компаніїївка. Однак, при узгодженні механізму реалізації домовленостей, сторони дійшли згоди, що Горпинко Ю.О. придбає квартиру у М.Кіровоград для Філіпової Людмили Олексіївни (сестра Жученко С.О.), а остання відмовиться від спадщини батька, внаслідок чого Жученко С.О. отримає у власність домоволодіння померлого.
Вважає, що необхідно визнати за ним та дружиною право власності на кв.2 по вул.Молодіжній, 26 в селищі Компаніївка, так як договір купівлі-продажу квартири у м.Кіровогад, укладений між Філіповою Л.О. та Горпинко Ю.О., визнано недійсним, а дружина не успадкувала батьківське домоволодіння.
Відповідачі позовну вимогу не визнали, посилаючись на пропущення строку звернення до суду та безпідставність заяви, мотивуючи тим, що усна угода міни нерухомого майна є недійсною, а за умовами домовленостей позивачі не претендували на спірний об\'єкт нерухомості.
Окрім того, Жученко М.Л. пояснив, що на час усних домовленостей право власності на предмет позову належало Компаніївськоіу у районному «Споживчому товариству», однак він та Жученко СО. бажали приватизувати квартиру і передати у власність Горлинку Ю.О., котрий про це знав і погодився.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що Жученко М.Л. та Жученко С.О. раніше перебували у шлюбі та до 2000 року проживали у спірній квартирі.(а.с.51,52)
В судовому засіданні сторони не заперечували, що Жученко С.О. та Філіпова Л.О. сестри, а тому цей факт визнається судом.
Відповідачі не заперечували змісту домовленостей 2000 року, котрі виклав позивач.
Суд встановив, 04 травня 2000 року Горпинко Ю.О. та Філіпова Л.О. уклали договір купівлі-продажу квартири, яка розташована у м.Кіровоград.(а.с.7)
Рішенням Кіровського районного суду М.Кіровоград від 21 грудня 2000 року вказаний правочин визнаний недійсним.(а.с.8-9)
Згідно змісту рішення, суд встановив, що мала місце усна угода обміну житлових будинків, про яку розповів позивач та наявність котрої не заперечували відповідачі.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22 березня 2001 року рішення місцевого суду залишено без змін.(а.с. 10)
Суд встановив, що, станом на час обговорення домовленостей сторін щодо обміну, власником спірної квартири було Компаніївське районне «Споживче товариство».(а.с.51)
Також, судом встановлено, що власником кв.2 по вул.Молодіжній, 26 в селищі Компаніївка є Жученко М.Л., котрий набув права власності лише 27 червня 2000 року.(а.с.74)
Проаналізувавши встановленні факти, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення ЦК України (в редакції 1963 року) в частині юридичної оцінки угоди міни та положення діючого ЦК України стосовно пропущення строку позовної давності, так як рішення місцевого суду щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним набрало законної сили 22 березня 2001 року, а тому з цього часу позивачі усвідомлювали порушення їхнього права.
В ст.242 ЦК України (в редакції 1963 року) зазначено, що до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає із змісту відносин сторін.
Ст.227 того ж Кодексу передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б одна з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.
Таким чином, договір міни нерухомості між фізичними особами повинен був укладатись в письмовій формі (нотаріальній).
В ст.48 того ж Кодексу зазначено, що недійсною є та угода, котра не відповідає вимогам закону.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що угода міни нерухомості, котру уклали сторони у 2000 році, є недійсною, так як не було дотримано ні простої письмової форми, ні нотаріальної, та не підлягає такому визнанню в судовому порядку, оскільки її недійсність встановлена законом.
Більш того, станом на травень 2000 року, предметом договору міни не міг бути спірний об\'єкт нерухомості, так як не належав на праві власності ні Жученку М.Л., ні Жученко С.О.
Суд зазначає, що немає необхідності застосовувати наслідки ч.2 ст.48 згаданого Кодексу, оскільки спірна квартира не знаходилась та не знаходиться у власності Горпинко Ю.О., а останній витребував квартиру, котру придбав у м.Кіровоград.
В ст.12 Закону України «Про власність», котрий діяв на час виникнення спірних правовідносин, зазначено, що громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок укладення угод, не заборонених законом.
Таким чином, суд зазначає, що у позивачів не має жодних правових підстав для визнання права власності на кв.2 по вул.Молодіжній, 26 в селищі Компаніївка, оскільки її власником є Жученко М.Л., котрий набув цього права на законних підставах, дійсність яких не оспорюється подружжям Філіпових.
Досліджуючи питання стосовно пропущення строку звернення до суду, суд встановив, що позивачі його пропустили, так як про порушення права дізнались 22 березня 2001 року, а з заявою до суду звернувся лише 27 липня 2007 року.
В судовому засіданні позивач не ставив питання про поновлення строку звернення до суду та не надав доказів щодо поважності причин пропуску.
Суд зазначає, що звернення до суду з позовом, після того, як в судовому порядку оскаржено постанови органу дізнання про відмову у порушенні кримінальної справи та місцевого суду стосовно відмови у скасуванні згаданої постанови правоохоронного органу, не може свідчити про дотримання позивачами строків позовної давності, так як звернулися до органів внутрішніх справ у 2005 році, тобто більш, ніж через 3 роки з часу, як дізнались про порушення права.(а.с.12)
ч.4 ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Отже, позовна заява є безпідставною, поданою з пропущенням строку звернення до суду, а тому не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46-48, 86, 128, 227, 241, 242 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.267 ЦК України, ст.12 Закону України «Про власність» від 07 лютого 1991 року, ст.ст.З, 10, 57-62, 64, 88, 208-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову у зв\'язку з пропущенням строку звернення до суду та безпідставністю вимоги.
Рішення може бути оскаржене1 в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання рішення у повному обсязі, а саме з 16 грудня 2007 року, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею ЇЇ копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя __
2009-02-24 |
