Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[gro-za]

Розгорається суперечка навколо реконструйованої в с. Чайки Києво-Святошинського району котельні на газовому паливі. Котельня перейшла у власність ТОВ "Укргаз", яке замінило в ній теплогенеруюче обладнання. Вартість котельні збільшилася у 30 разів. Однак, Київенерго вважає себе управителем котельні, намагається стягнути заборгованість за використану теплову енергію, яка йому не належить. Питання про право власності на котельню розглянуто 17.02.2010 р. у Вищому Господарському Суді за касаційною скаргою ТОВ "Укргаз". Постанова Апеляційної інстанції скасована, справа направлена на новий розгляд.
Крім того, 01 лютого 2010 р., ухвалою ГС м. Києва призупинено розгляд позову Київенерго до ТОВ "Укргаз" про стягнення боргу за теплову енергію, поки остаточно не вирішиться питання про законність/незаконність  тарифів на комунальні послуги.

[gro-za]

Ще одна одна пов'язана проблема:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
"УКРГАЗ"
01021 м.Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, Н/П №43
п/р 26009002000140 в АТ «Дельта Банк» м. Києва
МФО 380236 Код ЄДРПОУ 32209081
Вих. №
До Вищого господарського суду України
від „09" грудня 2009р.   01011, м. Київ, вул. Копиленко, 6
тел. (044) 536-05-55 kantselariya@vasu.kiev.ua

Через КИЇВСЬКИЙ міжобласний апеляційний
господарський суд   
01032, м. Київ, вул. Жилянська, 58-6 тел. (044)284-37-31

Позивач (скаржник): Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗ"
01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, Н/П № 43
номер засобів зв'язку: (044) 593 41 71
електронна адреса: tovukrgaz@ukr.net
від імені якого за довіреністю діє представник
Побережський Руслан Володимирович
02800, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Ніжинська, 6, кв. 16
номер засобів зв'язку: (093) 961 11 90
електронна адреса: ruxaemosya@gmail.com

Відповідач: Київська міська рада
01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36 номер засобів зв'язку: 8 (044) 254 12 76 електронна адреса: info@kmr.gov.ua

Третя особа-1: Акціонерне товариство „Акціонерна
енергопостачальна компанія „Київенерго"
01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5 номер засобів зв'язку: 8 (044) 201 58 67
Третя особа-2: Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації)
01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 10 номер засобів зв'язку: 8 (044) 279 27 19
Справа №18/106-09

КАСАЦІЙНА СКАРГА
на постанову від 17.11.2009 р. Київського міжобласного апеляційного господарського
суду по справі № 18/106-09
 
У відповідності до п.п. 8 п. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу на постанову апеляційного суду.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом 17.11.2009р. було розглянуто апеляційні скарги Київської міської ради та АЕК „Київенерго" на рішення господарського суду Київської області від 14.07.2009 р. та винесено постанову, якою в задоволенні даних апеляційних скарг задоволено, а рішення місцевого суду скасовано.
Вважаємо, постанову суду такою, що постановлена з порушенням п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 р. № 02-5/422 та ст. 4 ГПК України, згідно яких рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом. Тому постанова підлягає скасуванню з наступних підстав.
27.12.2007   року Київська міська державна адміністрація видала розпорядження
„Про   дозвіл  на  виконання  робіт  з   реконструкції  обладнання  котельні   (II   черга) розташованої на 17 км Житомирського шосе" № 1771, відповідно до якого позивач отримав дозвіл на виконання робіт з реконструкції котельні шляхом заміни її технічного обладнання згідно з розробленою та затвердженою у встановленому порядку проектно-кошторисною документацією та відповідно до технічних рішень, виданих Акціонерним товариством „Акціонерна енергетична компанія „Київенерго" (третя особа-1).
18.07.2007 року Київська міська державна адміністрація видала розпорядження
„Про внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 27.12.2007 року № 1771
„Про   дозвіл  на  виконання  робіт  з  реконструкції  обладнання  котельні   (II   черга) розташованої на 17 км Житомирського шосе" № 980. Даним розпорядженням було доповнено розпорядження № 1771 від 27.12.2007 року пунктом наступного змісту:
«п. 3 Підготувати у встановленому порядку на розгляд Київської міської ради пропозиції щодо передачі у власність ТОВ «УКРГАЗ», без зміни цільового використання будівлі котельні, її обладнання та інженерних мереж, розташованої на 17 км Житомирського шосе за умови сплати їх вартості, визначеної незалежною оцінкою» (надалі - Розпорядження КМДА).
Апеляційний суд зробив неправильну юридичну оцінку обставинам справи, виходячи з викладеного нижче.
Відповідно до технічного рішення № 00301 по проекту реконструкції котельні, у третьої особи-1 АТ «АЕК «Київенерго» зауважень до проекту не було. Даний факт встановлено як місцевим, так і апеляційним судом та викладений у їх рішеннях.
Апеляційний суд в своєму рішенні зазначає, що Розпорядження КМДА визначають лише питання реконструкції обладнання котельні, а не самої будівлі площею 868 кв. м. Але колегія суддів не взяла до уваги докази позивача, що відповідно до даного проекту не можливо було провести реконструкцію технологічного обладнання котельні без реконструкції будівлі котельні. Так як нове технологічне обладнання по своїм фізичним властивостям (величина, об’єм і т.д.) значно перевищує старе обладнання. Відповідно, для здійснення реконструкції обладнання необхідно було здійснити реконструкцію будівлі котельні.
Звертаю увагу суду, що 10.11.2009 р. під час судового розгляду справи № 18/106-09 суддя апеляційного суду Мельник С.М. задав запитання представнику третій особі-1, чи необхідно було позивачу отримувати додаткове погодження на реконструкцію будівлі котельні під час її заміни технологічного обладнання, на що представником третьої сторони-1 не було надано відповіді. Це підтверджує те, що апеляційний суд у процесі перегляду справи дав неправильну юридичну оцінку стосовно законності реконструкції будівлі котельні позивачем.
Пунктом 3 розпорядження КМДА № 980 від 18.07.2008 р. передбачено, що для вирішення питання передачі ТОВ „УКРГАЗ" у власність будівлі котельні, її обладнання та інженерних мереж, необхідно підготувати у встановленому порядку пропозиції на розгляд Київської міської ради. Даний пункт розпорядження не конкретизує особу - виконавця підготовки пропозицій, тобто не покладає обов’язок по підготовці відповідних пропозицій на позивача. ТОВ „УКРГАЗ" вважало, що дані пропозиції повинно було готувати Головне управлінні комунальної власності м. Києва. Проте в постанові апеляційного суду зазначається „Як вбачається з матеріалів справи ТОВ „УКРГАЗ" не надавало до Київської міської ради пропозицій щодо умов отримання у власність будівлі котельні, її обладнання та інженерних мереж, не надавало до головного управління комунальної власності міста Києва документи щодо закінчення реконструкції обладнання котельні, технічну документацію, а також документи про фінансування заміни обладнання, що в свою чергу позбавило Головне управління забезпечення проведення незалежної оцінки майна, визначеної п. 4 розпорядженням КМДА № 980 від 18.07.2008". Дані висновки апеляційного суду є хибними та такими, що не відповідають дійсності з наступних підстав.
Позивач, взявши на себе ініціативу, на виконання розпорядження КМДА № 980 від 18.07.2008 року по підготовки пропозицій, звернувся з листом (вих. № 220/07 від 25.07.2008р.) до Головного управління комунальної власності міста Києва про забезпечення останнім проведення незалежної оцінки вартості майна (котельні). Позивач надав суду докази даного звернення (лист вих. № 220/07 від 25.07.2008р.). Відповідь на дане звернення позивач так і не отримав. В свою чергу третя особа-2 не надала суду жодних доказів, що вона зверталася до позивача з питанням надання останнім документів про фінансування заміни обладнання котельні для проведення незалежної оцінки майна.
Отже, апеляційним судом при постановлені постанови порушено норми ст. 33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Апеляційний суд взяв до уваги не підтверджені доказами доводи третьої сторони-2 та не взяв до уваги фактичні докази, надані позивачем.
Не дочекавшись жодних відповідей та дій відповідача та третьої сторони-2, позивач самостійно, за власні кошти замовив проведення незалежної оцінки котельні у професійного оцінювача товариства з обмеженою відповідальністю „БЮРО ВЕРІТАС УКРАЇНА" (сертифікат суб’єкта оціночної діяльності № 7100/08 від 26.05.2008 року, виданий Фондом державного майна України).
Отже, висновки апеляційного суду „що зі сторони ТОВ „УКРГАЗ" не здійснено жодних дій для отримання у власність будівлі котельні, її обладнання та інженерних мереж" є такими, що не відповідають обставинам справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції в своїй постанові (резолютивній частині) посилається на ряд норм діючого законодавства, що закріплює виключне право Київської міської ради розпоряджатися спірною котельною. Такі висновки є хибними, бо згідно чинного законодавства особа, майнові права якої порушено, може звернутися до суду за захистом своїх законних прав та охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України визнання права власності є одним із способів захисту цього права.
Положеннями ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.
Відповідно до ст. 144 ГК України майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.
Тож, не дочекавшись відповідних дій відповідача та третьої сторони-2 позивач звернувся до суду за захистом свого майнового права і законних інтересів.
Відповідно до п. 4 ст. 332 Цивільного кодексу України якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.
Позивач витратив на реконструкцію, переробку та переобладнання котельні 24 960 532 (двадцять чотири мільйони дев'ятсот шістдесят тисяч п'ятсот тридцять дві) гривні, що підтверджується витягом з оцінки індивідуального визначеного майна (котельні) та встановлено місцевим та апеляційним судами.
Котельня, право власності на яку позивач просить визнати за ним, за своїми якісними та юридичними ознаками згідно ст.ст. 179, 332 ЦК України є річчю, яка зазнала переробки внаслідок проведення позивачем на законних підставах її реконструкції та переобладнання.
Чинне законодавство не дає визначення нової речі, створеної в процесі переробки старої речі. 10.11.2009 року в судовому засіданні позивач довів, що під час реконструкції змінилась у сторону збільшення загальна площа котельні за рахунок розширення стін та перекриття, здійснено заміну елементів підлоги та крівлі, змінено архітектурний вид об'єкті за рахунок зміни фасаду будівлі котельні, так як цього вимагав процес реконструкції технологічного обладнання котельні. Тобто в процесі переробки було створено нову річ.
Крім того під час перегляду рішенні місцевого суду позивачем було внесено клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи для отримання додаткового доказу того, що в процесі переробки було створену нову річ. Вважаємо, що апеляційний суд порушив норми процесуального права та безпідставно відмовив позивачу у задоволенні клопотання про призначення експертизи.
Згідно з витягом з оцінки індивідуального визначеного майна (котельні), затвердженого Товариством з обмеженою відповідальністю „БЮРО ВЕРІТАС УКРАЇНА" 12.05.2009 року, справедлива вартість приміщення котельні загальною площею 858,5 м. кв. без врахування покращень, проведених в процесі реконструкції об'єкта становить 814 432 (вісімсот чотирнадцять тисяч чотириста тридцять дві) гривні. В той же час справедлива вартість покращень приміщення котельні загальною площею 858,5 м. кв., проведені в процесі реконструкції об'єкта становить 24 960 532 (двадцять чотири мільйони дев'ятсот шістдесят тисяч п'ятсот тридцять дві) гривні. Отже співвідношення між вартістю котельні після її реконструкції та вартості котельні до її реконструкції становить тридцять до одного. Таке співвідношення свідчить про істотне перевищення вартості переробки і нової речі над вартістю матеріалу.
Відповідно ст. 332 ЦК України регулює правовідносини щодо набуття права власності на перероблену річ. Зокрема за цією статтею переробкою є використання однієї речі, в результаті чого створюється нова річ. В даному випадку позивачем не здійснювалось будівництво нової будівлі, а лише здійснювалась реконструкція наявного майна, що слід розцінювати як переробку. Якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.
Так як, переробка речі відбулася та право власності на неї набувалося в судовому порядку, котельня є новою нерухомою річчю.
Частина 4 ст. 332 ЦК визначає умови, за наявності яких специфікатор може стати власником нової речі. Специфікатор набуває право власності на нову річ тільки при наявності одночасно наступних умов: 1) добросовісність специфікатора; 2) вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу; 3) бажання специфікатора щодо набуття права власності на нову річ.
Добросовісність Позивача підтверджується в отриманні дозволу на реконструкцію котельні та погодження технічних умов з відповідними органами, в тому числі і з АЕК „Київенерго" (третя особа-1).
Вартість переробки в 30 разів більше за вартість приміщення котельні до її реконструкції.
Бажання Позивача щодо набуття права власності на котельну підтверджується всіма діями зробленими Позивачем для досягнення мети, в тому числі і визнання права власності на котельну в судовому порядку.
Отже, Позивач, як специфікатор повністю відповідає вищезазначеним умовам, а тому має законне право набути право власності на котельну.
Слід зазначити, що ЦК не встановлює жодних інших умов для набуття права власності на нову річ.
Наголошуємо, що у постанові Вищого господарського суду України від 07.10.2009 р. по справі № 16/183-07 зазначено, що чіткого законодавчого визначення поняття новоствореного майна чинна нормативна база не містить.
Проте, при розгляді касаційних скарг по справі № 3/89-08-1587 та по справі № 20-5/431 Вищим господарським судом України були залишені в силі рішення місцевого та апеляційного судів, на підставі яких було визнано право власності на перероблену річ (дані рішення не єдині, взяті за приклад).
Отже, постанови Вищого господарського суду від 05.03.2008 р. по справі № 20-5/431, від 11.02.2009 р. по справі № 3/89-08-1587 доводять створення саме нової речі в процесі переробки нерухомого майна у відповідності до ст. ст. 331,332 ЦК України.
Дані рішення набрали законної сили та надають можливість позивачу застосовувати їх як правову аналогію при розгляді даної ідентичної справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 11 Закону України „Про судоустрій України" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом".
Вважаємо, що в правовій державі не може існувати колізії, коли один суд вважає, що в процесі переробки старої речі створюється нова річ, а інший суд вважає інакше.
Апеляційний господарський суд не взяв до уваги докази позивача стосовно встановлення Вищим господарським судом факту створення нової речі в процесі переробки старої на прикладі аналогії судових рішень.
З огляду на зазначене вважаємо, що дії судової колегії Київського міжобласного апеляційного господарського суду є грубим порушенням норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права та гарантованого Конституцією України права на захист своїх прав і свідчать про наявність вагомих підстав для скасування його постанови.
Сподіваємося, що справедливість та гуманність українського правосуддя захистять порушені права та законні інтереси позивача.
Керуючись викладеним вище та п.п. 8 п. 1 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 22, 32, 53, 107, 108, 111-9, 111-10 ГПК України, ст.ст. 15, 16, 179, 332, 328 ЦК України, ст. 144 ГК України,
ПРОСИМО:
1.   Скасувати повністю постанову від  17.11.2009 року Київського міжобласного
апеляційного господарського суду по справі № 18/106-09.
2.   Залишити в силі рішення від 14.07.2009 року господарського суду Київської
області по справі № 18/106-09.
Додатки:
1.   Довіреність на представника;
2.   Оригінал квитанції оплати державного мита;
3.   Докази відправлення копій касаційної скарги відповідачу, третій стороні-1, третій
стороні-2;
4.   Копії постанов Вищого господарського суду від 05.03.2008 р. по справі № 20-
5/431 та від 11.02.2009 р. по справі № 3/89-08-1587.

Представник за довіреністю   Р.В. Побережський

================================================================
КОМЕНТАР: Цитовані постанови ВГСУ можна знайти тут:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/1450953
http://reyestr.court.gov.ua/Review/3085407

[gro-za]

Постановою ВГСУ від 17 лютого 2010 р. у справі № 18/106-09 постанову Київського міжобласного апеляційного ГС про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "УКРГАЗ" до Київради щодо визнання права власності на перероблену котельню скасовано. Я приймав участь лише при розгляді касаційної скарги. Переконати колегію суддів було важко. Але вдалося. Справа повторно розглядається з моєю участю у першій інстанції - в ГС Київської області під головуванням судді Бабкіної В.М. Сьогодні оголошена перерва до 05 липня 2010 р. для підготовки запитань до майбутньої експертизи. Потрібно вирішити, чи мала місце переробка речі (котельні).
Постанова ВГСУ викладена у доданих файлах.