Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  У Х В А Л А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 30 вересня 2010 року                               м. Київ                                        К-14391/09

30 вересня 2010 року    
   м. Київ               
К-14391/09

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді    
Островича С.Е. (доповідач у справі),
 
суддів
   
Бившева Л.І.
Усенко Є.А.
Маринчак Н.Є
Костенко М.І.

секретар судового засідання Подолянко Р.О.

розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання»на постанову господарського суду Чернігівської області від 03 травня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2009 року у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання»про стягнення 804 021 грн. 33 коп. необґрунтовано отриманої виручки та штрафу,

  встановив:

  Постановою Господарського суду Чернігівської області від 03 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою від 05 березня 2009 року,  позов Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання»про стягнення 804021,33 грн. необґрунтовано отриманої виручки та штрафу - задоволено. Стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету 268007,11 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 536014,22 грн. штрафних санкцій

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норму матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до наступного висновку.

Статтею 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення»від 03.12.1990 року №507-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, визначені повноваження Кабінету міністрів України в галузі ціноутворення.

Постановою Кабінету міністрів України від 13.12.2000 року №1819 затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, як урядового органу державного управління, який діє у складі Міністерства економіки України і підпорядковується останньому.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає вірним висновок суду першої інстанції, підтриманий судом апеляційної інстранції про те, що позивач, приймаючи рішення №59 від 28.11.2006 року діяв у межах свої повноважень, встановлених Постановою КМ України №1819 від 13.12.2000 року як суб'єкт владних повноважень здійснюючи свої управлінській функції.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 року №507-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що про перевірку позивачем діяльності КП «Прилукитепловодопостачання»щодо дотримання дисципліни цін при встановлені та застосуванні тарифів на комунальні послуги, посадовим особам останнього було відомо. Це також підтверджується підписами директора та головного бухгалтера підприємства в Акті перевірки від 31.05.2006 року. Факт отримання рішення №59 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, КП «Прилукитепловодопостачання»не заперечує.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 березня 2006 року були задоволенні позовні вимоги Прилуцької міжрайонної прокуратури в інтересах ОСОБА_6 та інших до виконавчого комітету Прилуцької міської ради про визнання нечинними та скасування рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 14 липня 2005 року №380 «Про встановлення тарифів на послуги холодного водопостачання та водовідведення для комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання»та Рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 19 липня 2005 року №382 «Про тарифи на послуги теплопостачання КП «Прилукитепловодопостачання».

Дане рішення набрало чинності 27 березня 2006 року.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»повідомлення про оприлюднення регуляторного акту з метою зауважень і пропозицій, проект регуляторного акту та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюється шляхом опублікування в засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених  цим регуляторним органом, та/ або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет. Оприлюднення проекту про підвищення тарифів на водопостачання вже після прийняття виконкомом рішення стверджує порушення таким саме порядку оприлюднення такого. Окрім того, аналіз регуляторного впливу виконкомом Прилуцької міської ради не готувався, а проект регуляторного впливу та проект регуляторного акту не був оприлюднений.

Відповідно до ст. ст. 13 та 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на ц органом, чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна обставина:

-     відсутність аналізу регуляторного впливу;

-     проект регуляторного акту не був оприлюднений.

Тому, згідно ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»акти органів та посадових осіб органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції  або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України  приходить до висновку, що прийняті рішення судами попередніх інстанцій є законними, обґрунтованими, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

  ухвалив:

  Касаційну скаргу комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання»залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Чернігівської області від 03 травня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства.

  Суддя                                                                         С.Е. Острович

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11640582