Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ   
      10 листопада 2010 року      

   м. Київ       

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах   

Верховного Суду України в складі:   

головуючого      
Гуменюка В.І.,   

суддів:      
Балюка М.І.,      Григор’євої Л.І.,    
Луспеника Д.Д., Данчука В.Г.,      

  розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» (далі – КВП «Краматорський водоканал») про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 28 вересня 2009 року,   

в с т а н о в и л а : 

  У травні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, в якому зазначав, що в березні 2009 року він отримав квитанцію на оплату комунальних послуг за лютий 2009 року, в якій у графі водопостачання та водовідведення за спожиті 5 куб. м води нарахування проведено за завищеним тарифом і становить 214 грн. 76 коп. З телефонної розмови ОСОБА_6 дізнався, що згідно з договором, укладеним із КВП «Краматорський водоканал», він зобов’язаний кожні три роки здійснювати повірку лічильників води й у разі її непроведення оплата за спожиту воду нараховується за багатократним тарифом, і після чого звернувся до відповідача з претензією. 13 травня 2009 року            ОСОБА_6 отримав від відповідача повідомлення про існуючу заборгованість станом на 30 квітня 2009 року в розмірі 370 грн. 72 коп. з погрозою відключення квартири від послуг водопостачання в разі несплати заборгованості до 20 травня                   2009 року, а 14 травня 2009 року – відповідь на раніше відправлену претензію, в якій відповідач наполягав на проведенні повірки лічильника за рахунок споживача.         

Посилаючись на порушення КВП «Краматорський водоканал» вимог чинного законодавства, позивач просив суд визнати незаконними дії відповідача з нарахування вартості послуг водопостачання та водовідведення, починаючи з лютого 2009 року, відповідно до норм споживання та зобов’язати його провести за власний рахунок повірку водолічильників і перерахування вартості наданих послуг із водопостачання, починаючи з лютого 2009 року, за результатами вимірювань водолічильників; стягнути 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.       

  Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 4 серпня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 28 вересня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.   

  У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.   

  Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.   

  Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.   

  Ураховуючи положення п. 2 розд. ХІІІ “Перехідні положення” Закону України  від 7 липня 2010 року № 2453-VІ “Про судоустрій і статус суддів”, справа розглядається за правилами ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року.   

  Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що вимоги позивача безпідставні, оскільки 28 травня 2002 року між сторонами був укладений договір про надання населенню послуг із водопостачання та водовідведення, який згідно з           п. 8.1 договору діє безстроково; прилади обліку води, які знаходяться у квартирі позивача, є його власністю, тому повірка такого водолічильника повинна здійснюватись за його рахунок.   

  Проте погодитись із такими висновками суду не можна.   

  Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.   

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.   

Статтею 214 ЦПК України визначені питання, які повинен вирішити суд під час ухвалення рішення.   

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.   

  Положеннями ч. 3 ст. 28 Закону України від 11 лютого 1998 року  “Про метрологію та метрологічну діяльність”, що регулюють питання повірки засобів вимірювальної техніки, зазначено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб’єктами підприємницької діяльності - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань, якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов’язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України.   

Періодична повірка   , обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки   здійснюється за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги    з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.   

Згідно з п. 16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від                  21 липня 2005 року № 630, плата за послуги з водопостачання згідно з нормативами (нормами) споживання вноситься у разі несправності засобів обліку води.   

  Таким чином, у порушення положень ст. ст. 212-214 ЦПК України суд першої інстанції не визначив характер спірних правовідносин, що склалися між сторонами; з урахуванням вимог матеріального права не з’ясував питання щодо обслуговування приладу обліку води, повірка якого здійснюється за законом, та не з’ясував, у зв’язку з чим відповідач таку повірку не здійснив.   

  Зазначені недоліки на порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України залишились поза увагою апеляційного суду, який безпідставно залишив рішення суду першої інстанції без змін.   

  Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не установлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, вони не можуть залишатися в силі та відповідно до   ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.   

  Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України       

  у х в а л и л а : 

  Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.   

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 4 серпня              2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 28 вересня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.   

Ухвала оскарженню не підлягає.   

Головуючий                                 В.І. Гуменюк
  Судді:                                       М.І. Балюк
                                            Л.І. Григор’єва
                                            В.Г. Данчук
                                            Д.Д. Луспеник

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12273183