Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ   

 ПОСТАНОВА           

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ        


 02 грудня 2010 р.                                                                                        
№ 42/77   

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –судді    
Дерепи В.І.,
суддів :    
Грека Б.М., –(доповідача у справі),
Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу    
Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
 
на постанову    
Київського апеляційного господарського суду  від 12.10.10
 
у справі    
№ 42/77
 
господарського суду    
м. Києва
 
за позовом    
Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
 
до    
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Квартет"
 
про    
стягнення суми
 
за участю представників від:

позивача    
Залерцов М.О. (дов. від 01.10.10)
 
відповідача    
Синиця М.В. (дов. від 05.01.10), Адаменко М.А. (дов. від 27.01.10)

В С Т А Н О В И В :

  Позивач подав до господарського суду м. Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 605934,42 грн. основного боргу, 16919,76 грн. інфляційних втрат, 5177,78 грн. 3% річних, 37505,92 грн. пені та судових витрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.10 (суддя Паламар П.І.) у позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення протягом лютого 2009р. має здійснюватися за тарифами згідно із розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28.08.07, таким чином, вартість послуг водопостачання та водовідведення на підставі чинних на час їх надання тарифів, становить 2057401,89 грн., виходячи з того, що вартість послуг, наданих у лютому 2009р., становить 139773,68 грн., а не 194716,29 грн., як визначено позивачем; відповідач заплатив 2080555,02 грн., тому позов в цій частині необґрунтований; вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, поставленої після жовтня 2008р., задоволенню не підлягають, оскільки договором не визначений такий обов'язок відповідача.

За результатом апеляційного перегляду справи Київський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Ропій Л.М., суддів: Кондратової І.Д., Попікової О.В.) 07.09.10 прийняв постанову, якою позов задовольнив частково, стягнувши з відповідача 23510,46 грн. заборгованості з вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, та нараховані на неї 644,58 грн. інфляційних втрат, 219,17 грн. 3% річних, 1546,63 грн. пені; в решті позову відмовив.

В частині скасування рішення постанова мотивована тим, що поставлену воду (в тому числі, для потреб гарячого водопостачання) відповідач має оплатити; в частині відмови в позові щодо стягнення заборгованості за питну воду, використану для потреб гарячого водопостачання, - тим, що позивач не довів отримання саме відповідачем решти обсягів води. В іншій частині постанова мотивована посиланням на ті ж обставини та норми права, що і рішення місцевого господарського суду.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові акти в частині відмови в позові, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що ч.3 ст. 23 ГК України затверджено презумпцію законності актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Також позивач вказує на те, що розрахунок вартості неоплачених наданих послуг за період з 01.02.09 по 01.12.09 в сумі 605 934,42 грн. здійснювався за кодами 1-374 (питна вода) та 1-50374 (питна вода, яка використовується для приготування гарячої та стоки); АЕК "Київенерго" виставляє споживачам рахунки тільки за підігрів води, а не за її постачання; відповідачем не надано доказів звернення до позивача у зв'язку із незгодою щодо кількості та вартості одержаних послуг, тому визначені позивачем обсяги поставленої питної води для потреб гарячого водопостачання, відповідно до умов п.3.7 договору від 01.03.04, є ним прийнятими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи  касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 01.03.04 між позивачем та відповідачем укладено договір № 03801/5-01 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до п. 1.1 якого, позивач (постачальник) зобов'язується надавати відповідачу (абоненту), послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а відповідач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому позивачем послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.94, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.94 за № 165/374 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України № 37 від 19.02.02, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.02 за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п.1.3 договору № 03801/5-01 обсяг води, що підлягає постачанню, надається відповідачем у вигляді нормативного розрахунку, який узгоджується з позивачем і є невід'ємною частиною договору; обсяг поставки води підлягає узгодженню з позивачем кожного наступного року з моменту укладення договору; загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих відповідачу протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

Згідно із пп. 2.1.1 п.2.1 договору № 03801/5-01 облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у позивача. Відповідно до пп. 2.2/2, 2.2.3 п.2.2 договору № 03801/5-01 оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у 10-денний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача; в разі неотримання від позивача поточного щомісячного розрахункового документу, відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Позивачем пред'явлені вимоги про стягнення основного боргу за надані відповідачу послуги згідно із договором № 03801/5-01 за період з 01.02.09 по 01.12.09. Позивач вказує, що протягом згаданого періоду ним надано послуг всього на загальну суму, 2693428,32 грн.; з урахуванням перерахунку –6938,87 грн. та сплати відповідачем 2080555,02 грн., сума загальної заборгованості є 605934,43 грн. Однак, позивачем вартість послуг водопостачання та водовідведення визначено на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1661 від 27.11.08, № 1780 від 25.12.08, № 127 від 05.02.09.

Разом із тим, Указами Президента України "Про скасування рішень голови Київської міської державної адміністрації" від 24.12.08 № 1199/2008, від 03.02.09
№ 65/2009, від 09.02.09 № 76/2009 відповідно до частини восьмої статті 118 Конституції України, частини другої статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", скасовано як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим актам законодавства, розпорядження голови Київської міської державної адміністрації від 27.11.08 № 1661, від 25.12.08 №№ 1780, 1780/1, від 05.02.09 № 127. У встановленому порядку ці Укази не були визнані неконституційними.

З урахуванням цих обставин, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для здійснення нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення за тарифами згідно із розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28.08.07 в зазначених у рішенні розмірах.

Щодо позовних вимог в частині стягнення вартості наданих послуг з постачання питної води для потреб гарячого водопостачання, то апеляційним судом визнано необхідність оплати цих послуг відповідачем, з чим погоджується також суд касаційної  інстанції. Але позов задоволено лише в частині обсягів води, щодо яких позивач довів їх отримання саме відповідачем. Хоча відповідачем і не надано доказів звернення до позивача у зв'язку з незгодою щодо кількості та вартості одержаних послуг, як це передбачено умовами пп.2.2.5 п.2 договору № 03801/5-01, проте така обставина, у разі виникнення спору між сторонами, не звільняє позивача від обов'язку надання доказів, підтверджуючих фактичну кількість та вартість наданих відповідачу послуг у спірний період.

Ухвалою  апеляційного суду від 29.06.10 витребувані, зокрема, докази щодо бойлерів, стосовно яких надаються послуги згідно з договором № 03801/5-01. Дослідивши ці докази, апеляційний суд зазначив, що із наданих позивачем документів неможливо встановити, які саме теплові пункти (котельні) перебувають у користуванні відповідача, у зв'язку з чим, позивачем не доведено факт надання відповідачу послуг з постачання питної води, використаної на потреби гарячого водопостачання, у зазначених обсягах.

Відповідачем надано список бойлерів, які обслуговують житлові будинки, що знаходяться на балансі відповідача, та інформація щодо нарахування плати за постачання холодної води для підігріву, згідно із якими, загальна сума вартості таких послуг, за період з лютого по листопад 2009р., становить 38119,78 грн., із яких сплачено мешканцями та зараховано на розрахунковий рахунок позивача –14609,33 грн., заборгованість склала суму 23510,46 грн.

Саме цю суму, з нарахованими на неї інфляційними, 3% річних та пенею стягнуто з відповідача. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такою правовою позицією та відхиляє доводи касаційної скарги, оскільки з огляду на приписи ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, на стадії касаційної перегляду справи, переоцінка доказів у справі (зокрема, щодо обсягів отриманої відповідачем води для потреб гарячого водопостачання) є неможливою.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з’ясуванні судом всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

  П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду  від 12.10.10 у справі № 42/77 залишити без змін.

 Головуючий - суддя   В. Дерепа
 Судді Б. Грек                     
О. Подоляк

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12721400

Див. також:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5876.0.html

[Перо]

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ   

 ПОСТАНОВА           

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 07 грудня 2010 р.                                                                                        
№ 42/47   

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –судді          
Воліка І.М.
 
суддів :    
Капацин Н.В. –доповідача у справі,

Кролевець О.А.
 
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу    

  Відкритого акціонерного товариства  "Акціонерна компанія "Київводоканал"
 
на постанову    
Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2010
 
у справі    
№ 42/47

господарського суду    
міста Києва
 
за позовом    
Відкритого акціонерного товариства  "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до    
Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної у м. Києві ради

про    
стягнення 2 852 750,50 грн.
 
   за участю представників від:

позивача    
Омельченко А.А. (довір. від 01.10.10р.)

відповідача    
Волковінська Н.В. (довір. від 08.11.10р.)

Федорчук Х.В. (довір. від 02.07.10р.)

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2010р. у справі               № 42/47, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2010р., частково задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (Позивач), стягнуто з Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної у м. Києві ради (Відповідач) на користь ВАТ "АК"Київводоканал" заборгованість за надані послуги в період з червня 2008 року по листопад 2009 року в розмірі  252 731,69 грн. та інфляційну складову боргу на суму 17 842,55 грн., на Відповідача покладено судові витрати в розмірі 2 440,97 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення ґрунтуються на тому, що ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" пред"явлено позов до КП "Індустріальне" Солом'янської районної у м. Києві ради про стягнення заборгованості за поставлену Відповідачеві  питну воду, надані послуги з прийняття каналізаційних стоків на суму 2 664 617,28 грн. з нарахуванням інфляційної складової боргу в розмірі 188 133,22 грн., відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р., вартість відпущеної води з системи водопостачання і використаної на потреби гарячого водопостачання відшкодовується виробниками теплової енергії, на балансі яких перебувають теплові пункти (котельні), Відповідач не являється виробником теплової енергії у гарячій воді, а тому сума 1 767 248,32 грн., що складає вартість питної води для потреб гарячого водопостачання за період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року не підлягає стягненню з Відповідача. Крім того, суди зазначили, що Позивачем безпідставно застосовані тарифи, за надані ним послуги, запровадженні розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, які скасовані Указами Президента України, а вартість послуг, наданих Позивачем у червні 2008 року на суму 443 930,78 грн. документально не підтверджена.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2010р. у справі № 42/47 в частині незадоволених позовних вимог і прийняти нове рішення, яким позов ВАТ "АК"Київводоканал" задовольнити в повному обсязі.

В касаційній скарзі заявник вказує на невідповідність розрахунків, зазначених в мотивувальних частинах рішення місцевого господарського суду і суду апеляційної інстанції, вказує на те, що запровадженні Київською міською радою (Київською міськдержадміністрацією) тарифи не могли відмінюватися Указами Президента, оскільки органи місцевого самоврядування не підзвітні і не підконтрольні Президенту України, місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції порушили пункт 3 частини 1 статті 12 та статті 16 Господарського процесуального кодексу України відмовою застосувати тарифи затвердженні розпорядженнями Київської державної адміністрації № 1661 від 27.10.2008р., № 1780 від 25.12.2008р., № 127 від 05.02.2009р., Відповідач є виробником теплової енергії, оскільки у нього на балансі знаходяться бойлери, про що Позивач повідомив суди попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підставі укладеного між Позивачем і Відповідачем договору                       № 08209-А/2-09 від 01.04.2008р. ВАТ "АК"Київводоканал" надавало КП "Індустріальне" Солом'янської районної у м. Києві ради послуги по водопостачанню і прийманню стічних вод.

Згідно з розрахунком Позивача ним за період з червня 2008 року по листопад 2009 року надані послуги на суму 10 168 808,48 грн. Також Позивач зазначає, що Відповідачем сплачена сума 7 504 191,20 грн., а заборгованість складає 2 664 617,98 грн., що з нарахуванням інфляційних втрат на суму                   188 133,22 грн. складає суму боргу в розмірі 2 852 750,50 грн. (т. 1, а.с. 8). Із розгорнутого розрахунку до позову (т.4, а.с. 187) слідує, що Позивачем при нарахуванні вартості послуг водопостачання та водовідведення застосовані тарифи, встановлені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1661 від 27.11.2008р., № 1780 від 25.12.2008р., № 127 від 05.02.2009р., які скасовані Указами Президента України № 1190/2008 від 24.12.2008р., № 65/2009 від 03.02.2009р., № 76/2009 від 09.02.2009р. Питання про правомірність (законність) Указів Президента України щодо скасування розпоряджень Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не підлягає дослідженню, оскільки ці Укази у встановленому законодавством порядку не визнані недійсними. Крім того, розпорядження Київміськдержадміністрації № 1661, № 1780, № 127 втратили чинність згідно з розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1780 від 25.12.2008р, № 128 від 05.02.2009р., № 230 від 02.03.2009р.

Судом першої інстанції досліджено розгорнутий розрахунок позовних вимог, наданий Позивачем, із якого слідує, що згідно з договором № 08209-А/2-09 від 01.04.2008р. Позивачем надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з червня 2008 року по листопад 2009 року за діючими тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28.08.2007р., на суму 7 432 297,47 грн. За інформацією Позивача, підтвердженою розрахунковими і платіжними документами, Відповідачем перерахована сума 7 179 565,78 грн.

Пунктом 3.3.5 договору передбачено, що Абонент (Відповідач) зобов'язаний сплачувати вартість наданих йому  Постачальником послуг на умовах цього договору, а згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку про стягнення з Відповідача заборгованість за надані послуги на суму 252 731,69 грн. з нарахуванням відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у зв'язку з затримкою розрахунків на суму 17 842,55 грн.

Не заслуговують на увагу доводи Позивача, викладені в касаційній скарзі, щодо неоплати Відповідачем питної води для потреб гарячого водокористування на суму 738 458,58 грн. згідно розрахункового листа по коду 9-51570 (т. 5, а.с. 16) за період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року, оскільки за довідкою КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр"                  (т. 4, а.с. 186) Відповідачем за холодну воду для підігріву за період з 01.05.2008р. по 31.12.2009р. сплачено суму 1 145 008,44 грн.

Часткова необґрунтованість позовних вимог ВАТ "АК"Київводоканал" підтверджується його суперечливими розрахунками.

Зокрема, в розрахунку до позову зазначається про вартість наданих Відповідачеві послуг на загальну суму 10 168 808,48 грн. (т. 1, а.с. 8), а в розгорнутому розрахунку (т. 4, а.с. 191) Позивачем за цей же період зазначена до сплати сума 9 844 183,06 грн.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог Позивачем надані акти зняття показників з водолічильників Комунального підприємства "Відрадненське" (т. 3, а.с. 69-89, а.с. 115- 136).

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків.

За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для зміни рішень судів попередніх інстанцій.

Керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

  ПОСТАНОВИВ:

  Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2010р. у справі № 42/47 залишити без змін.

 Головуючий - суддя І.М. Волік
 Судді Н.В. Капацин
 О.А. Кролевець

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12834053