Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Справа №2-3270/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

          7 липня 2010 року                                     Печерський районний суд м. Києва  в складі:

головуючого - судді                                                                                                 Волкової С.Я.

при секретарі                                                                                                                  Топал А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ТОВ “Житлово-експлуатаційне підприємство “Щорса, 32” до ОСОБА_1 про стягнення боргу на утримання будинку, прибудинкової території та заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

          Позивач ТОВ “Житлово-експлуатаційне підприємство “Щорса, 32” 26.04.2010 р. звернувся до суду із вимогами до відповідача про стягнення 8182,33 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1 в м. Києві і станом на 1.04.2010 р. має заборгованість за комунальні послуги.

          В судовому засіданні представник позивача Ткаченко С.Н. скорегував позовні вимоги ТОВ “Житлово-експлуатаційне підприємство “Щорса, 32”, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив стягнути з ОСОБА_1 8122,33 грн.

          В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позовних вимог ТОВ “Житлово-експлуатаційне підприємство “Щорса, 32”, посилаючись на їх безпідставність.

          Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі  свідоцтва про право власності, виданого 6.07.2006 р. Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) на підставі наказу №1090-С/К1 від 5.06.2006 р., є власником  трикімнатної АДРЕСА_1 в м. Києві, жилою площею 53,70 кв.м., загальною площею 102 кв.м.   

          1.08.2006 р. між позивачем ТОВ “Житлово-експлуатаційне підприємство “Щорса, 32” (виконавець) та відповідачем  ОСОБА_1 (власник) було укладено договір №87-В про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території, за умовами якого виконавець прийняв на себе зобов’язання здійснювати обслуговування та поточний ремонт житлового будинку, забезпечувати роботу технічного обладнання та інженерних мереж, комунікацій відповідно до технічних вимог законодавства; забезпечувати надання комунальних та інших послуг мешканцям житлового будинку, включаючи:  систематичне водо-, електро-, теплопостачання та водовідведення згідно діючих стандартів, норм; санітарне обслуговування загальних та допоміжних приміщень житлового будинку, прибудинкової території; утримання допоміжних приміщень житлового будинку в належному стані, прибирання, вивезення відходів та побутового сміття, освітлення прибудинкової території, місць загального користування, сходових кліток, інших допоміжних приміщень; виконання протипожежних заходів; обслуговування та утримання ліфтів із залученням спеціалістів відповідних служб (здавачів послуг);  збереження зелених насаджень та малих архітектурних форм, які входять до складу проекту; обслуговування прибудинкової території (пп.2.1 договору); власник прийняв на себе зобов’язання   не пізніше 15 числа наступного місяця вносити плату на рахунок виконавця за санітарне та технічне обслуговування будинку та прибудинкової території, комунальні та інші послуги, передбачені цим договором (п.п.2.3.2 договору).

          Встановлено, що заборгованість відповідача  за комунальні послуги  станом на 1.04.2010 р. складає 8122,33 грн.   

         Судом  встановлено факт порушення чинного законодавства відносно сплати комунальних послуг з боку відповідача. Суд, враховуючи викладене,  знаходить позовні вимоги ТОВ “Житлово-експлуатаційне підприємство “Щорса, 32” обґрунтованими, в судовому засіданні доведеними.

          На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 111,23 грн. судових витрат.   

          На підставі ст.ст.10,64,66,156 ЖК України, керуючись ст.ст.3,4,10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд   

в и р і ш и в :

          Позов – задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Житлово-експлуатаційне підприємство “Щорса, 32” 8122,33 грн. боргу, 111,23 грн. судових витрат.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          СУДДЯ   

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10353024

     

[Перо]

УХВАЛА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ   

08 червня 2011 року      
м. Київ   

Колегія суддів судової палати у цивільних справах   

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:   

головуючого      
Кузнєцова В.О.,      

суддів:        
Горелкіної Н.А.,   
Попович О.В.,      
Писаної Т.О.,   
Хопти С.Ф.,   

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_6 про стягнення боргу на утримання будинку, прибудинкової території та заборгованості за житлово-комунальні послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року,   

в с т а н о в и л а:   

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду   із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 і станом на 01.04.2010 р. має заборгованість за комунальні послуги.   

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року, позов задоволено.     

ОСОБА_6 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року і ухвалити в справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.     

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.   

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із доведеності наявності заборгованості відповідача по оплаті комунальних послуг у сумі згідно наданих позивачем розрахунків.   

Однак з таким висновком погодитися не можна з наступних підстав.   

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.   

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.   

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.   

Судами встановлено, що між   ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» та ОСОБА_6   01 серпня 2006 року укладено договір №87-В про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території.   

В ст. 3 вказаного договору вказано, що   вартість послуг, надання яких входить до договірних зобов’язань виконавця, розраховується щомісяця згідно даних фактичного споживання, наданих за договором послуг та діючого кошторису цін (тарифів), розрахункової частки участі власника у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території, які наведені в Додатку №1 до договору. Зміни в ціні послуг за договором, спричинені законодавчим переглядом тарифів та цін, підлягають відображенню в Додатку №1 до договору.   

Враховуючи вказане, суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, та задовольняючи позов повинні виходити із доведеності обставин на які посилається позивач, а саме в частині наданого позивачем розрахунку заборгованості позивача по оплаті комунальних послуг. Вказані висновки судів повинні ґрунтуватись на належних доказах, якими у даній справі можуть бути чіткі розрахунки заборгованості згідно    переліку наданих житлово-комунальних  послуг та вартості по кожній з них, визначеній відповідно до вимог укладеного між позивачем та відповідачем договору та відображеній відповідно до ст. 3 вказаного договору, в додатку №1 до договору.   

З матеріалів справи вбачається, що позивач при визначенні вартості послуг використовував тарифи, які не затвердженні сторонами в порядку передбаченому ст. 8 договору, шляхом підписання додаткових угод до договору.   

Таким чином, враховуючи, що фактичні обставини справи для правильного вирішення справи не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, а тому зазначені вище порушення відповідно до положень   ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.   

Керуючись ст.ст. 336, 338, 334, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,   

у х в а л и л а :   

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.   

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.   

Ухвала оскарженню не підлягає.         

Головуючий      
В.О. Кузнєцов   

Судді      
Н.А. Горелкіна   
Т.О. Писана   
О.В. Попович   
С.Ф. Хопта 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16150333