Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  У Х В А Л А

 28 березня 2011 року                               м. Київ                                        Н/9991/10/11


 Суддя Вищого адміністративного суду України Бим М.Є., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2010 року у справі №2а-102-1/06 за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради про зобов’язання забезпечити безоплатну передачу та приватизацію земельної ділянки, -

 ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернувся до Вищого адміністративного суду України з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2010 року в якій ставить питання про її скасування, посилаючись на не невідповідність змісту судового рішення вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

У прийнятті заяви та відкритті по ній провадження слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Пунктами 4, 5 частини 2 статті 248 КАС України встановлено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються  обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи, а також обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.

Частиною 2 статті 250 КАС України передбачено, що після надходження заяви  до адміністративного суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 248 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

З матеріалів доданих до заяви вбачається, що ОСОБА_1. звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування постановлених у справі судових рішень, а саме ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2009 року про закриття провадження у справі та ухвали  Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2010 року, якою зазначене вище судове рішення апеляційного суду залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 249 КАС України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про  існування цієї обставини.

Заява ОСОБА_1.  не містить новиявлених обставин, які стали відомі позивачу, після перегляду ухвалених у справі судових рішень Вищим адміністративним судом України та мали місце на час розгляду справи саме цим судом.

На підставі викладеного, у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2010 року за нововиявленими обставинами слід відмовити, а заяву повернути ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 245, 248, 249, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

 Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2010 року за нововиявленими обставинами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 Суддя                     (підпис)                                 М.Є. Бим

З оригіналом згідно.

 Суддя                                                                         М.Є. Бим

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14525090

[Перо]

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  У Х В А Л А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 29 березня 2011 року                               м. Київ                                        К-19387/08


  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Рибченка А.О.

суддів:                                                     Голубєвої Г.К.

                                                             Карася О.В.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

 розглянувши   у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Маріуполі

на ухвалу Господарського суду Донецької області від 23 липня 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року

у справі  № 2/272

за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

до   Державної податкової інспекції у м. Маріуполі,

Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про  стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість  та процентів за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, -

  ВСТАНОВИВ:   

  Ухвалою Господарського суду Донецької області  від 23 липня 2008 року, залишеною без змін ухвалою  Донецького апеляційного адміністративного суду від     24 вересня 2008 року,  заяву Державної податкової інспекції у м. Маріуполі (далі - відповідач-1) про перегляд постанови Господарського суду Донецької області від     24 листопада 2005 року у  справі № 2/272 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач-1 оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.   

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування ухвали Господарського суду Донецької області від 23 липня 2008 року, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року, постанови Господарського суду Донецької області від 24 листопада 2005 року та прийняття нового рішення –про відмову у задоволенні позову в частині стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості в розмірі  972 722,20 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що постановою Господарського суду Донецької області від 24 листопада 2005 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»до Державної податкової інспекції у                          м. Маріуполі та Головного управління Державного казначейства України у Донецької області задоволено.  Стягнуто з Державного бюджету України суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1 721 293,00 грн. та процентів за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 194 810,22 грн.

В свою чергу, ДПІ у м. Маріуполі звернулась із заявою про перегляд зазначеної постанови за нововиявленими обставинами.

Заява відповідача-1 вмотивована наявністю істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Зокрема,  ДПІ у м. Маріуполі посилається на постанови Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2008 року у справі № К-21117/06 та від 12 травня 2008 року у справі № К-20387/06, якими встановленні обставини того, що право на нарахування відсотків у ВАТ «МК «Азовсталь»на суму бюджетної заборгованості можливо лише до 31 травня 2005 року, тобто до того часу коли діяла норма підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року             № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», яка надавала таке право на нарахування відсотків.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Частиною 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно із статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

З огляду на зазначену процесуальну норму закону, як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Таким чином, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона б обов’язково вплинула на остаточні висновки суду. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення, обставини, а також обставини, які могли бути встановлені у ході судового розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм процесуального права дійшли вірного висновку, що постанови Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2008 року у справі № К-21117/06 та від 12 травня 2008 року у справі № К-20387/06 не можуть бути істотними для цієї справи обставинами, оскільки зміна судової практики або наявність різних судових рішень з одного питання не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні статті  245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

  УХВАЛИВ:   

  Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Маріуполі відхилити, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 23 липня 2008 року та ухвалу   Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

           

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

 Судді                                                                                Голубєва Г.К.

  Карась О.В.

                                         Федоров М.О.

  Шипуліна Т.М.


  Суддя                                                                         А.О. Рибченко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14568138

[Перо]

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  У Х В А Л А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 "24" березня 2011 р.                               м. Київ                                        К-12911/07

  Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

 головуючого                                        Гаманка О.І.

           суддів                                                  Загороднього А.Ф.

                                                                 Заїки М.М.

                                                        Ліпського Д.В.

                                                            Тракало В.В.   

          розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 22 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Хмельницького обласного управління юстиції, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі, щомісячного грошового утримання, компенсації за втрату частини доходу, -

  в с т а н о в и л а:

У лютому 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Хмельницького обласного управління юстиції, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі, щомісячного грошового утримання, компенсації за втрату частини доходу.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 17 травня 2006 року позов задоволено.

У січні 2006 року відповідач - територіальне управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області, звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Хмельницького міськрайонного суду від 17 травня 2006 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 22 березня 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року, в задоволенні заяви територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області про перегляд постанови Хмельницького міськрайонного суду від 17 травня 2006 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно з п.1 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За  змістом зазначеної норми слідує, що істотними обставинами справи можуть бути такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв’язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі  ні особам, які беруть участь у справі, ні суду, який розглядав її та вирішував спір по суті.

У своїй заяві, як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідач посилається на лист голови Спостережної ради Аудиторської палати України від 15 грудня 2006 року, в якому зазначено про невідповідність вимогам чинного законодавства аудиторської довідки Хмельницької приватної аудиторської фірми «Поділля-аудит-центр»№333 від 12 грудня 2005 року, що була доказом при вирішенні даного спору по суті позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів.

Так, лист, на який посилається відповідач, носить лише рекомендаційний характер і не є істотною для справи обставиною, що має юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, оскільки він був винесений вже після розгляду справи в суді першої інстанції, тобто після 17 травня 2006 року.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що в разі не погодження з достовірністю доказу у справі (аудиторської довідки) та прийнятого на підставі його рішення, відповідач має право оскаржити таке судове рішення в апеляційному порядку.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

  у х в а л и л а:

  Касаційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 22 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Хмельницького обласного управління юстиції, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі, щомісячного грошового утримання, компенсації за втрату частини доходу –без змін.

 Ухвала оскарженню не підлягає.

 Головуючий  Гаманко О.І.

    Судді  Загородній А.Ф.
Заїка М.М.
Ліпський Д.В.
Тракало В.В.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14762678

[Перо]

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  У Х В А Л А
 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 "19" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-5298/08
                                                                                                              К-5960/08

  Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді -              
Черпіцької Л.Т. 
Суддів -    
Леонтович К.Г.
Калашнікової О.В.    
Цуркана М.І.
Чалого С.Я.

при секретарі -    
Кальненко О.І.

за участю представників:    
ГПУ –Турлова Ю.А.
Міністерства освіти і науки України
                  –Ювченко Я.Л., Панасюк Т.В.
Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради –Мордалевич І.І.
Київської міської адміністрації  - Прилипко Ю.М.
Шевченківської районної в місті Києві ради
                   – Гасюнас В.В.
Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації – Гасюнас В.В.
Акціонерного товариства відкритого типу Кампанії «Д.І.Б.»- Коваль М.О.
Головного управління комунальної власності в місті Києві –Кафельнікова Т.О.
Комітет самоорганізації населення «Будинкового комітету «Квартал Пушкінська-Червоноармійська»
                   - Жуков М.Н.
Дитячий дошкільний заклад №183
                   – Севастьянова В.В.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційними скаргами    
1.          Заступника прокурора міста Києва
2.          Комітету самоорганізації населення «Будинкового комітету «Квартал Пушкінська-Червоноармійська»

на    
ухвалу господарського суду м. Києва  від 18 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2008 року

у справі    
№ 41/427-44/337
 
за позовом    
Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради
 
до    
1.          Київської міської адміністрації
2.          Шевченківської районної в місті Києві ради
3.          Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації
4.          Акціонерного товариства відкритого типу Кампанії «Д.І.Б.»
5.          Головного управління комунальної власності в місті Києві
 
треті особи    
1.          Комітет самоорганізації населення «Будинкового комітету «Квартал Пушкінська-Червоноармійська»
2.          Дитячий дошкільний заклад №183
 
про    
визнання недійсним рішення №348 від 12.06.2001р., розпорядження №782 від 10.09.2001р., угоди від 28.09.2000р. додаткових угод № 1 та № 2 до угоди від 28.12.2000р., свідоцтва про право власності на майновий комплекс, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2004 року Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради звернувся з позовом до Київської міської адміністрації, Шевченківської районної в місті Києві ради, Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, АТВТ Компанії «Д.І.Б.», Головного управління комунальної власності в місті Києві, треті особи: Громадська організація «Комітет захисту прав мешканців кварталу Пушкінська-В.Васильківська», Дитячий дошкільний заклад № 183, в якому, з урахуванням останніх уточнень просив визнати недійсним: рішення № 348 від 12.06.2001р.; розпорядження № 782 від 10.09.2001р.; угоди від 28.09.2000 р.; додаткових угод № 1 та № 2 до угоди від 28.12.2000р.; свідоцтва про право власності на майновий комплекс (літери А,Б,В) по вул. Пушкінській, 33 у м. Києві за АТВТ «Компанія «Д.І.Б».

Справа розглядалася судами неодноразово. Постановою Господарського суду м. Києва від 31.08.2005 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2007 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Ухвалою Верховного Суду України від 6 червня 2007 року відмовлено у допуску скарг Генеральної прокуратури України та Міністерства освіти і науки України до розгляду в порядку провадження за винятковими обставинами.

У квітні 2007 року заступник прокурора м. Києва звернувся в суд з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду              м. Києва від 31.08.2005 року. Заява обґрунтована отриманими 06.03.2007р. з Державного архіву м. Києва завіреними копіями протоколу та стенограми сесії Старокиївської районної ради XVI сесії XXIII скликання від 12.06.2001р., що свідчить про те, що рішення про відчуження дитсадку №183 на зазначеному засіданні не приймалось. Прийняте Старокиївською районної у місті Києві радою депутатів рішення від 12.06.2001р. №348 про передачу на баланс споруди дошкільного навчального закладу не надавало право власності АТВТ «Компанія «Д.І.Б». Отже, видані на виконання рішення від 12.06.2001р. №348 розпорядження Старокиївської районної в м. Києві державної адміністрації від 10.09.2001р. №782, наказ Головного управління комунальної власності м. Києва від 09.01.2003 р. №19-в та свідоцтво про право власності на споруду дошкільного навчального закладу №183 по вул. Пушкінській 33, є безпідставними і незаконними, а АТВТ «Компанія «Д.І.Б.»без належних підстав зареєструвала право власності на дитсадок №183.

Головне управління освіти та науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) також звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд рішення господарського суд м. Києва від 31.08.2005 року за нововиявленими обставинами. Подана заява обґрунтована тим, що отримані громадською організацією «Комітет захисту прав мешканців кварталу Пушкінська-В.Васильківська»з Державного архіву м. Києва копії протоколу та стенограми сесії Старокиївської районної ради XVI сесії XXIII скликання від 12.06.2001р. свідчать про те, що рішення про відчуження дитсадка на вказаному засіданні не приймалося. Рішення Старокиївської районної у м. Києві ради депутатів від 12.06.2001 р. №348 суперечить вимогам ч. 20 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Ухвалою господарського суду м. Києва  від 18 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2008 року, заяви заступника прокурора м. Києва та Головного управління освіти та науки виконавчого органу Київської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суд м. Києва від 31.08.2005 року –залишено без задоволення.

Суди вмотивували свої висновки тим, що обставини прийняття Старокиївською районною у м. Києві радою депутатів рішення № 348 від 12.06.2001р. не є нововиявленими в розумінні з п.1 ч. 2 ст. 245 КАС України, оскільки могли бути відомі заявникам на час розгляду даної справи та прийняття рішення від 31.08.2005 року.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва  від 18 липня 2007 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2008 року Заступник прокурора міста Києва звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суд м. Києва від 31.08.2005 року, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноармійська»також звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва  від 18 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2008 року, та прийняти нове рішення про задоволення заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Заступника прокурора міста Києва та касаційна скарга Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноармійська»підлягають частковому задоволенню,  з огляду на наступне.

Залишаючи без задоволення подані заступником прокурора м. Києва та Головним управлінням освіти та науки виконавчого органу Київської міської ради заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суд м. Києва від 31.08.2005 року, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшли висновку, що обставини прийняття Старокиївською районною у м. Києві радою депутатів рішення № 348 від 12.06.2001р. не є нововиявленими в розумінні з п.1 ч. 2 ст. 245 КАС України, оскільки могли бути відомі заявникам на час розгляду даної справи та прийняття рішення від 31.08.2005 року.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.  Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Як вбачається з поданих заяв про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суд  м. Києва від 31.08.2005 року, підставою їх подання є те, що позивачем в березні 2007 року з Державного архіву м. Києва отримано копії документів, у тому числі і копії протоколу та стенограми сесії Старокиївської районної ради XVI сесії XXIII скликання від 12.06.2001 року, з яких вбачається, що рішення про відчуження дитсадку № 183 на зазначеному засіданні не приймалося.

Таким чином, нововиявленою обставиною у даному випадку є той факт, що на засіданні 12.06.2001р. прийнято рішення № 348 не в тій редакції, в якій воно оскаржувалося, а інше, про передачу з балансу районного відділу освіти Старокиївського району м. Києва на баланс АТВТ «Компанії «Д.І.Б.»споруди дошкільної установи № 183 по вул. Пушкінській, 33.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає необґрунтованими та передчасними висновки судів попередніх інстанцій про те, що викладені в заявах обставини прийняття Старокиївською районною у м. Києві радою депутатів рішення № 348 від 12.06.2001р. не є нововиявленими, оскільки могли бути відомі заявникам на час розгляду даної справи. В даному випадку отриманий позивачем протокол та стенограма сесії Старокиївської районної ради не була опублікована в засобах масової інформації, або іншим способом оприлюднена та доведена до відома, у тому числі і сторонам спору. Як наслідок, під час розгляду справи сторони не були обізнані про їх існування та не могли скористатися правом звернутися до суду з клопотанням про витребування відповідних доказів.

Колегія суддів також не погоджується з висновками судів щодо пропуску строку звернення при подачі заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, враховуючи що прокуратурі м. Києва стало відомо про протокол та стенограму рішення Старокиївської райради від 12.06.2001 № 348 лише 06.03.2007р., після отримання їх копії з Державного архіву м. Києва. А заява прокурора м. Києва про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2005р. за нововиявленими обставинами надійшла 06.04.2007р.

Водночас, стаття 247 КАС України передбачає, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

З огляду на викладене, судові рішення ухвалені у даній справі за результатами розгляду заяв про перегляд рішення господарського суд м. Києва від 31.08.2005 року за нововиявленими обставинами, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справу суд повинен врахувати наведене і правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

Касаційну скаргу Комітету самоорганізації населення «Будинкового комітету «Квартал Пушкінська-Червоноармійська»задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду м. Києва  від 18 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2008 року скасувати, а справу направити для нового розгляду заяв про перегляд за нововиявленими обставинами до окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

 Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15140720