Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/516
    
15.09.10

За позовом    
Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
 
До    
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

Про    
стягнення вартості послуг з водопостачання –138 221 270,26 грн.

Колегія суддів у складі:  ?Хрипун О.О. - головуючий
Смирнова Ю.М.
Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача               Слюсар С.А., Мельниченко К.П. Ульянчук Ю.А. Якобчук І.О.             Ханько Б.Г., Шулик К.В., Вакуленко В.Я., Сушко К.М.   –предст.,

Від відповідача            Матвєєва В.П., Комісар С.П., Щербина Д.В. –предст.,

  Обставини  справи:

  Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 138 221 270,26 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання за період з 01.01.2001 по 01.01.2007.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що послуги надавалися і розрахунки з них проводилися відповідно до вимог діючого законодавства, а саме: Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах  селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 № 65, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.07.1994 за № 165/374, Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу  № 30 від 05.07.1995, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.07.1995 за № 231/767, Порядку проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, природний газ, житлово-комунальні послуги та послуги водопостачання і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 934 від 07.07.2000, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2308 від 26.12.2002 "Про упорядкування розрахунків за надані послуги з водопостачання і водовідведення та першочергові заходи щодо поліпшення фінансового стану ВАТ "АК "Київводоканал" та розпорядження Київської міської державної адміністрації № 621 від 27.03.2002 "Про відпуск холодної води, що використовується для виготовлення гарячої води".

Згідно з даними приладів обліку холодної води, встановлених на входах у теплові пункти відповідача, ВАТ "АК "Київводоканал" за період з 01.01.2001 по 01.01.2007 надав АЕК "Київенерго" послуги з водопостачання холодної води, загальною вартістю                      213 270 057,68 грн., які відповідач оплатив частково в сумі 75 048 787,42 грн.

Позивач також послався на преюдиціальність постанови Вищого господарського суду України від 20.12.2005 по справі № 6/321-23/415.

Відповідач позовні вимоги заперечує, посилаючись на ненадання позивачем належних доказів щодо об’ємів поставленої води.

Відповідач також стверджує, що АК "Київенерго" не відноситься до підприємств централізованого питного водопостачання, а тому не може здійснювати діяльність по централізованому питному водопостачанню та водовідведенню, КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр КМДА" не має права перераховувати на користь АК "Київенерго" кошти, що складають вартість холодної для приготування гарячої води. Крім того, 30.09.2005 між позивачем та відповідачем укладено угоду про необхідність повернення відповідачем через КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр КМДА" кошти, які протягом 01.01.2004 –30.09.2005 були сплачені споживачами як оплата за холодну воду, що була використана для приготування гарячої води та неправомірно перераховані на рахунки АК "Київенерго".   

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2008 у справі було призначено судово-економічну експертизу для з’ясування наявності заборгованості відповідача перед позивачем в період з 01.01.2001 по 01.01.2007.

24.10.2008 до Господарського суду міста Києва надійшов висновок судово-економічної експертизи від 23.10.2008 № 7938/7939/7940, згідно з яким заборгованість АЕК "Київенерго" перед ВАТ АК "Київводоканал" за отримані послуги за питну воду, яка йде на виготовлення гарячої води для споживачів, без затрат на її каналізування на об’єкти АЕК "Київенерго" в період з 01.01.2001 по 01.01.2007 підтверджується документально в сумі 137 621 682,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2008 провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні 19.11.2008 представником позивача надані пояснення, в яких він просить стягнути з відповідача підтверджену висновком експертизи заборгованість у сумі 137 621 682,22 грн.

03.12.2008 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення та збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача  137 621 682,22 грн. основного боргу за послуги з водопостачання холодної води для приготування гарячої, 47 603 339,87 грн. інфляційної складової боргу та 7 569 192,52 грн. –нарахування 3% річних із суми боргу. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні 17.12.2008 представником відповідача було заявлено клопотання про виклик судового експерта у судове засідання для надання відповідей на поставлені до висновку від 23.10.2008 питання.

29.01.2009 відповідачем заявлено клопотання про призначення додаткової судово-економічної експертизи, оскільки, на думку заявника, при проведенні експертизи експерт дослідив і дав оцінку документам та доказам, наданим однією стороною –ВАТ "АК "Київводоканал", а інформацію, документи та пояснення іншої сторони –АК "Київенерго" - не взяв до уваги. Відповідач посилається на неповноту експертного висновку. Зокрема відповідач зазначає, що експертом не враховано суму оплати у розмірі 1 629 398,70 грн.

Позивач проти призначення додаткової експертизи заперечує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 за клопотанням відповідача викликано в судове засіданні експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Пилипенко В.В.

Згідно з поясненнями до висновку № 7938/7939/7640 судово-бухгалтерської справи № 32/516, наданими експертом В.В. Пилипенко, заборгованість АЕК "Київенерго" перед ВАТ АК "Київводоканал" за отримані послуги за питну воду, яка йде на виготовлення гарячої води для споживачів без затрат на її каналізування на об’єкти АЕК "Київенерго" в період з 01.01.2001 по 01.01.2007 підтверджується документально в сумі 133 029 615,87 грн., якщо взяти до уваги протоколи № 3 від 30.05.2001 та № 6 від 31.07.2001 про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 2 962 667,66 грн.

07.04.2009 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення та зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача  133 029 615,87 грн. основного боргу за послуги з водопостачання холодної води для приготування гарячої, 46 014 914,12 грн. інфляційної складової боргу за період з 01.01.2007 по 01.11.2008 та 7 316 628,77 грн. –нарахування 3% річних із суми боргу за період з 01.01.2007 по 01.11.2008.

08.04.2009 відповідачем в судовому засіданні заявлено клопотання про призначення повторної судово-економічної експертизи для встановлення розміру заборгованості, оскільки експертом досліджувалася лише частина документів, яка свідчить про припинення зобов’язань. Відповідачем також подані додаткові докази погашення боргу АЕК "Київенерго" перед позивачем.

14.04.2009 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення та зменшення позовних вимог, в якій позивач, визнавши належними докази відповідача, просить стягнути з відповідача  125 606 283,46 грн. основного боргу за послуги з водопостачання холодної води для приготування гарячої, 43 447 213,44 грн. інфляційної складової боргу за період з 01.01.2007 по 01.11.2008 та 6 908 349,00 грн. –нарахування 3% річних із суми боргу за період з 01.01.2007 по 01.11.2008.

15.04.2009 представником АК "Київенерго" подано заяву про застосування строків позовної давності у порядку ст. 267 ЦК України. Відповідач пояснив, що згідно з розрахунком ціни позову за 2005 рік заборгованості немає, а обліковується переплата. Враховуючи, що позов заявлено наприкінці 2007 року, то пройшов строк позовної давності по позовним вимогам про стягнення вартості послуг з водопостачання, пред’явлені за період з 2001 по 2004 роки. Крім того, відповідач зазначив, що не вчиняв дій, що свідчать про визнання боргу, а лише повернув позивачу помилково та безпідставно отримані кошти, які належали Київводоканалу.

Позивач пропуск позовної давності заперечує, вказуючи, що перебіг позовної давності почався від 30.09.2005, дати останнього платежу за отримані відповідачем послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2009 провадження у справі було зупинено у зв’язку з призначенням у справі додаткової судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Пунктом 6 резолютивної частини вказаної ухвали було зобов’язано Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" попередньо оплатити вартість експертизи.

31.07.2009 справа № 32/516 була направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

08.06.2010 до Господарського суду міста Києва надійшов висновок судово-економічної експертизи від 31.05.2010 № 6955/10285 щодо відсутності за наданими документами заборгованості АЕК "Київенерго" перед ВАТ "АК "Київводоканал" за послуги по водопостачанню холодної води для приготування гарячої води за період з 01.01.2001 по 01.04.2001 в рамках договору від 29.12.2000. Експерт також вказав на неможливість встановити в якому розмірі документально підтверджується заборгованість АЕК "Київенерго" перед ВАТ "АК "Київводоканал" за послуги з водопостачання холодної води на об’єкти АЕК "Київенерго" для виготовлення гарячої води за період з 01.04.2001 по 01.01.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2010 провадження у справі було поновлено.

Позивач позовні вимоги у своїх поясненнях, наданих в судовому засіданні 31.08.2010, повністю підтримав, вказавши, що між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання поставки, факт та момент передачі товару (питної (холодної) води) підтверджується наданими актами приймання-передачі питної холодної води для приготування гарячої води, маршрутними картами, розрахунковими листами абонента АЕК "Київенерго".

Відповідач у своїх поясненнях по справі з урахуванням висновку судово-економічної експертизи від 31.03.2010, яким не підтверджено наявність заборгованості, яка є предметом позову у даній справі, відповідач вважає, що позовні вимоги ВАТ "АК "Київводоканал" до АК "Київенерго" є необґрунтованими та документально не підтвердженими, а підстави для їх задоволення відсутні з огляду на відсутність доказів надання та отримання холодної води для виробництва гарячої та преюдиціальні висновки судів (рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2003 у справі № 24/178, від 15.05.2003 у справі № 24/205, постанова Вищого господарського суду України від 20.12.2005 у справі № 6/321-23/415).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

  ВСТАНОВИВ:

  29.12.2000 між АК "Київенерго" та ДКО "Київводоканал" був укладений договір № 636, відповідно до якого АК "Київенерго" зобов'язується відшкодовувати вартість питної води, що передана Компанії для приготування гарячої води з 01.01.2001р. по 01.04.2001р., згідно нарахувань, виконаних ГІОЦ КМДА, споживачам гарячої води (п.1).

Кількість переданої АК "Київенерго" води, що нарахована споживачам через ГІОЦ КМДА, встановлюється на підставі актів приймання-передавання, підписаних сторонами за цим договором до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому отримувалась Компанією питна вода, але не раніше 10 днів з моменту підписання цього сторонами цього договору (п.2).

Акти приймання-передавання складаються на підставі інформації про обсяги нарахувань споживачам вартості послуг з гарячого водопостачання наданої ГІОЦ КМДА (п.3).

Оплата питної води, що передана АК "Київенерго" для приготування гарячої та вартість якої нарахована споживачам гарячої води через ГІОЦ КМДА, здійснюється згідно з тарифами, затвердженими відповідно до законодавства, протягом 10 днів з моменту складання відповідного акта приймання-передавання питної води, але не раніше ніж через 10 днів з моменту підписання цього договору (п.4).

Договір вступає в дію з моменту підписання та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.7).

Згідно з актом передачі питної холодної води для приготування гарячої води від 10.04.2001, ДКО "Київводоканал" надані АК "Київенерго" послуги з водопостачання за період з 01.01.2001 по 31.03.2001 на загальну суму 10 277 984,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 712 997,33 грн.

В довідці КП ГІОЦ (за підписом від імені директора А.І.Кубічка, що засвідчена печаткою) про нарахування за гарячу воду по АЕК "Київенерго" нараховано за воду для підігріву (за тарифом 0,82 грн. за куб.м.) 10 277 984,00, грн., у тому числі: за січень 2001р. –3 413 487,00 грн.; за лютий 2001р. –2 412 209,00 грн.; за березень 2001р. –3 452 288,00 грн.

Відповідно до протоколу про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 12.04.2001 №1,  сторони  дійшли  згоди у відповідності до ст. 217 ЦК України припинити зобов'язання АК "Київенерго" перед ДКО "Київводоканал" відповідно до договору від 29.12.2000 №636 сплатити грошову суму в розмірі 10 277 984,00 грн. (в т.ч. ПДВ  1 712 997,33 грн.) зарахуванням зустрічної однорідної вимоги АК "Київенерго" до ДКО "Київводоканал" згідно договорів від 10.01.1991 сплатити грошову суму в розмірі 10 277 984,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1 712 997,33 грн.) (п.1). Взаємні вимоги сторін, обумовлені пунктом 1 цього протоколу, припиняються з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін цього протоколу у відповідності із ст.217 ЦК України (п.3).

Таким чином, заборгованість АЕК "Київенерго" перед ВАТ "АК "Київводоканал" за послуги по водопостачанню холодної води для приготування гарячої води за період з 01.01.2001 по 01.04.2001 в рамках договору від 29.12.2000 №636 відсутня.

01 квітня 2001 року між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал"  та АЕК "Київенерго" на виконання розпорядження КМДА від 12.09.2000 року №1626 було укладено договір на водопостачання (без водовідведення) №100, яким було передбачено, що Київводоканал зобов'язується передати у власність Київенерго питну воду, яка йде на виготовлення гарячої води для споживачів, без затрат на її каналізування, а Київенерго зобов'язується розрахуватися за неї на умовах цього договору (п. 1.1).

За договором від 01.04.2001 №100, Київводоканал зобов'язувався безперервно протягом доби передавати у власність Київенерго питну воду, що відповідає вимогам ДСТУ 2874-82 "Питна вода", яка призначена для приготування гарячої води населенню. В свою чергу, Київенерго зобов'язується сплачувати вартість отриманої питної води за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів оплата Київенерго здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію (п.п.2.1.1, 2.2.1).

Згідно з актом від 30.05.2001 приймання-передачі питної холодної води для приготування гарячої води та водовідведення від 30.05.2001, ДКО "Київводоканал" у відповідності з розпорядженням від 12.09.2000 №1626 в грудні 2000 року надані АК "Київенерго" послуги по водопостачанню холодної води для приготування гарячої води та її водовідведенню в обсязі 5 705 377 куб.м. по тарифу 0,816 грн. за 1 куб.м. (з них 0,516 грн. - тариф на водопостачання; 0,30 грн. - тариф на водовідведення) на загальну суму 4 655 587,65 грн., в т.ч. ПДВ 775 931,27 грн.

Відповідно до протоколу про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 30.05.2001 №2, сторони дійшли до взаємної згоди у відповідності до ст. 217 ЦК України припинити зобов'язання АК "Київенерго" перед ДКО "Київводоканал" відповідно до розпорядження від 12.09.2000 №1626 сплатити грошову суму в розмірі 4 655 587,65 грн. (в т.ч. ПДВ 775 931,27 грн.) шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги АК "Київенерго" до ДКО "Київводоканал" згідно з договорами від 10.01.1991 №№1, 2, 705, 678, 116, 97 сплатити грошову суму в розмірі 4 655 587,65 грн., в т.ч. ПДВ 775 931,27 грн. (п.1). Взаємні вимоги сторін, обумовлені пунктом 1 цього протоколу, припиняються з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін цього протоколу у відповідності із ст. 217 ЦК України (п.3).

В актах приймання-передачі питної холодної води для приготування гарячої води за розрахункові місяці в період з квітня 2001 року по травень 2003 року (включно) вказано, що питна вода для приготування гарячої води подавалася АК "Київводоканал" АЕК "Київенерго" на виконання умов договору від 01.04.2001р. №100.

Акти приймання-передачі питної холодної води для приготування гарячої води не підписані представником АЕК "Київенерго" (починаючи з липня 2001 року), тобто, є первинними документами, за якими суми вважаються не узгодженими сторонами (оскільки документи мають підпис відповідальної особи та відбиток печатки тільки з боку АК "Київводоканал"). (Дані з актів приймання-передачі питної холодної води для приготування гарячої води наведено в Додатку №1 до висновку № 6955/10285 додаткової судово-економічної експертизи, складеному 31.05.2010 експертом Київського НДІ судових експертиз).

Із супровідних листів вбачається, що ВАТ "АК "Київводоканал" разом з актами надавались Розшифровки рахунків абонента АЕК "Київенерго" (по всіх районах м. Києва), виставлені Розрахунковим департаментом ВАТ "АК "Київводоканал" на АЕК "Київенерго", в тому числі і Житлотеплоенерго "Київенерго" (КЖТКЕ) та "Академенерго", як отримувачу послуг з водопостачання у холодній воді, що використовується для приготування гарячої води. В Розшифровках рахунків наведені дані щодо обсягів та вартості холодної води (визначеної за тарифом 0,516 грн. за 1 куб.м.), підсумкові значення яких за кожний місяць та по кожному району міста Києва наведено в Додатках №№2, 3, 4 до висновку № 6955/10285 додаткової судово-економічної експертизи, на підставі яких узагальнені результати дослідження згруповані та відображені в Додатку №5 до висновку № 6955/10285 додаткової судово-економічної експертизи.

Відповідно до Розшифровок рахунків абонента - АЕК "Київенерго" загальний обсяг холодної води, що подавалась ВАТ "АК "Київводоканал" на об'єкти АЕК "Київводоканал" для приготування гарячої води, за період з квітня 2001 року по вересень 2005 року (включно) складає 422 928 546 куб. м. на загальну суму 218 232 494,74 грн.

В представлених документах наявні протоколи про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, на підставі яких відповідно до статті 217 ЦК УРСР від 18.07.1963 (що діяв до 01.01.2004 року) зарахуванням зустрічних однорідних вимог між АЕК "Київенерго" та ВАТ "АК "Київводоканал" було узгоджено припинити зобов'язання АК "Київенерго" перед ДКО "Київводоканал" по договору №100 від 01.04.2001 та зобов'язання ДКО "Київводоканал" перед АК "Київенерго" по договорах на споживання енергії (від 10.01.1991 №№1, 2, 705, 678, 116, 97) сплатити грошову суму, а саме: 2 174 377,66 грн. - протокол від 30.05.2001 №3; 3 447 917,27 грн. - протокол від 04.07.2001 №4; 2 126 606,99 грн. - протокол від 04.07.2001 №5; 788 290,00 грн. - протокол від 31.07.2001 №6; 1 722 962,77 грн. - протокол від 31.08.2001 №7; 2 336 532,78 грн. - протокол від 28.09.2001 №8; 2 344 306,08 грн. - протокол від 28.09.2001 №9; 4 249 426,18 грн. - протокол від 28.09.2001 б/н; 2 341 705,25 грн. протокол від 31.10.2001 №10; 1 146 276,00 грн. - протокол від 30.11.2001р. №11; в розмірі 2 406 278,01 грн. - протокол від 30.11.2001 №12;  2 478 905,18 грн. - протокол від 29.12.2001 №13; 2 475 821,90 грн. - протокол від 31.01.2002 №Д03/4-244; 2 445 070,61 грн. - протокол від 28.02.2002 №1; 2 496 452,22 грн. - протокол від 30.04.2002 №Д03/4-480; 2 502 294,42 грн. - протокол від 31.05.2002 №Д03/4-684; 2 490 346,52 грн. - протокол від 27.06.2002 №Д03/4-856; 2 469 099,00 грн. - протокол №2 без повної дати (2002р.)

Крім того, зарахування зустрічних однорідних вимог за договором від 01.04.2001р. №100 проводилося відповідно до листа Державного комунального об'єднання водопровідно-каналізаційного господарства "Київеодоканал" від 17.10.2001р. №6/2400 на суму 4 680 838 грн.; відповідно до листа АЕК "Київенерго" від 30.09.2002р. МД07/7079 на суму 7 110 502,20 грн.; відповідно до листа АЕК "Київенерго" від 29.11.2002р. №Д07/9106  на суму 4 848 923,34 грн.; відповідно до листа "Київенерго" від 31.12.2002р. МД07/9679 на суму 2 423 549,93 грн.; відповідно до листа АЕК "Київенерго" від 31.12.2003р. №002/9894 на суму 1 925 833,31 грн.; відповідно до угоди про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 30.08.2002р. №Д03/4-1125на суму 2 469 099,00 грн.; відповідно до угоди про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 31.07.2003р. №Д03/4-1836 за договорами від 29.12.2000 №636 на суму 160 203,35 грн. та від 01.04.2001р. №100 на суму 1 157 407,36 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2003 у справі №24/178 (за позовом АЕК "Київенерго" до ВАТ "АК "Київводоканал" (правонаступник ДКО "Київводоканал"), яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2003, вказаний договір визнано недійсним з моменту його укладення та було зобов'язано сторін договору повернути все отримане ними за договором від 1 квітня 2001 року за №100. Підставою для визнання недійсним названого договору став встановлений судом факт відсутності у АК "Київенерго" ліцензії на провадження діяльності з централізованого питного водопостачання, оскільки діяльність з виробництва гарячої води (послуги з гарячого водопостачання) підлягає ліцензуванню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2003р. у справі №24/205 за позовом ВАТ "АК "Київводоканал" до АК "Київенерго" про спонукання укласти договір про надання послуг водопостачання для виготовлення гарячої води відмовлено позивачеві у задоволенні позову, оскільки відсутні правові підстави для спонукання Київенерго укладати з Кіївводоканалом зазначений договір. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2003 рішення у справі №24/205 залишено без змін та зазначено, що АК "Київенерго" не відноситься до підприємств централізованого питного водопостачання, а тому не може здійснювати діяльність по централізованому питному водопостачанню та водовідведенню. Отже, ВАТ "АК "Київводоканал " є підприємством централізованого питного водопостачання, а тому відповідно до ст.ст. 1, 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Статуту ВАТ "АК "Київводоканал" діяльність по централізованому питному водопостачанню та водовідведенню повинен здійснювати саме Водоканал. За таких обставин АК "Київенерго" можна розглядати лише як підприємство, що користується централізованим питним водопостачанням безпосередньо для власних потреб і не може використовувати холодну питну воду для наступного виробництва та постачання гарячої води споживачам.

В основу постанови Вищого господарського суду України від 20.12.2005, якою залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2005, у справі №6/321-23/415 за позовом АК "Київенерго" до КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр КМДА (ГІОЦ), за участі третьої особи ВАТ "АК "Київводоканал" про зобов'язання не перераховувати на користь АК "Київенерго" кошти, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води, покладено встановлені судами першої та апеляційної інстанції факти, а саме: "...вартість питної холодної води для виробництва гарячої води до складу тарифу на виробництво теплової енергії АК "Київенерго" не включена... Судами також: встановлено, що АК "Київенерго" не укладав з житлово-експлуатаційними організаціями договори про надання послуг безпосередньо з гарячого водопостачання. Ним укладені з житлово-експлуатаційними організаціями договори на постачання теплової енергії лише для опалення та гарячого водопостачання. Тобто, АК "Київенерго" надає послуги з постачання теплової енергії, яка використовується для виробництва гарячої води. Але останній не є виробником або виконавцем послуг з гарячого водопостачання, оскільки як встановлено судами в силу ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване постачання холодної та гарячої води визначено як один з видів житлово-комунальних послуг, який не можна розділити окремо на постачання холодної та постачання гарячої води... судами двох інстанцій у даній справі, а також: судовими інстанціями у інших судових справах №24/178, №24/205 встановлено, що відповідно до ст.ст.1, 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Статуту ВАТ "АК "Київводоканал" діяльність по централізованому питному водопостачанню та водовідведенню здійснює ВАТ "АК "Київводоканал". АК "Київенерго" можна розглядати лише як підприємство, що користується централізованим питним водопостачанням безпосередньо для власних потреб і не може використовувати холодну питну воду для наступного виробництва та постачання гарячої води іншим споживачам... Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погодилася з висновком судів двох інстанцій про те, що оскільки АК "Київенерго" є виробником, постачальником електричної енергії та теплової енергії і не є виробником або виконавцем послуг з гарячого водопостачання та не укладав з житлово-експлуатаційними організаціями відповідні договори на надання послуг безпосередньо з гарячого водопостачання, то у ГІОЦ немає законних підстав для перерахування на рахунок АК "Київенерго" коштів, що складають вартість холодної води для приготування гарячої води... ГІОЦ, перераховуючи на рахунок АК "Київенерго" вартість холодної води, що використовується для приготування гарячої води, тобто кошти які належать іншій юридичній особі - ВАТ "АК "Київводоканал", порушує таким чином права останнього і завдає шкоди АК "Київенерго ".

 30.09.2005 між АЕК "Київенерго", ВАТ "АК "Київводоканал" та комунальним підприємством "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (КП ГІОЦ), враховуючи рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2005р. по справі №6/321-23/415, яке набрало законної сили з 30.08.2005, та відповідно до положень ст.607 ЦК України, було укладено угоду про впорядкування взаєморозрахунків, відповідно до якої сторони визначили, що КП ГІОЦ КМДА у період з 01.01.2004 до 30.09.2005 отримано на транзитний розподільчий рахунок оплату споживачів за послуги з гарячого водопостачання, яка перерахована на поточний рахунок АК "Київенерго". Для надання послуги з гарячого водопостачання використана холодна вода для приготування гарячої води, розрахункова вартість якої складає 33 741 676,57 грн. (п.1). Житлово-експлуатаційні організації, КП ГІОЦ, ВАТ "АК "Київводоканал" та АК "Київенерго" проводять звірку щодо нарахувань, в частині холодної води, яка використана для приготування гарячої води, що була виставлена АК "Київенерго" (п.2). Враховуючи необхідність повернення АК "Київенерго" через КП ГІОЦ ВАТ "АК "Київводоканал" коштів сумою 33 741 676,57 грн., що протягом 01.01.2004-30.09.2005р. були сплачені споживачами через транзитний розподільчий рахунок КП ГІОЦ як оплата за холодну воду, що була використана для приготування гарячої води, та з метою зменшення заборгованості ВАТ "АК "Київводоканал" перед АК "Київенерго" за спожиту електричну енергію сторони домовилися припинити взаємні зобов'язання шляхом зменшення частини заборгованості ВАТ "АК "Київводоканал" перед АК "Київенерго" за спожиту електричну енергію на суму 33 741 676,57 грн. Розподіл зазначеної суми, як оплата за кожним договором окремо зазначається у додатку №1 до цієї угоди і є його невід'ємною частиною (п.3). КП ГІОЦ протягом 90 днів з дня підписання цієї угоди надає на погодження сторонам заповнений перелік платників (споживачів), якими сплачена сума коштів визначена у п.1 за формою встановленою додатком №2 до цієї угоди (п.4). КП ГІОЦ та ЖЕО повідомляють платників (споживачів), зазначених у додатку №2, про проведені згідно з п.п.2-3 цієї угоди розрахунки між АК "Київенерго" та ВАТ "АК "Київводоканал" та впорядковують з ними відносини (п.5).

Керуючись положеннями угоди про впорядкування взаєморозрахунків, що укладена між АЕК "Київенерго", ВАТ "АК "Київводоканал", КП ГІОЦ, сторони склали протокол про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.09.2005 б/н, в якому вказано, що сторони (АЕК "Київенерго", ВАТ "АК "Київводоканал" та КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр") дійшли згоди, що згідно ст. 601 ЦК України: припиняються зобов'язання ВАТ    "АК    "Київводоканал"    перед    АК "Київенерго" по оплаті за спожиту електроенергію на підставі договорів №1, особовий рахунок №46, на суму 6 973 954,32 грн.; №678, особовий рахунок №409, на суму 7 596 611,61 грн.; №2, особовий рахунок №764, на суму 6 621 883,88 грн. (з урахуванням електричної енергії); №116, особовий рахунок №761, на суму 6 196 938,37 грн. (з урахуванням реактивної енергії); №97, особовий рахунок №963, на суму 6 352 288,39 грн. (з урахуванням реактивної енергії), а також припиняються зобов'язання АК "Київенерго" перед КП ГІОЦ по поверненню сплачених коштів сумою 33 741 676,57 грн. (п.2) та зобов'язання КП ГІОЦ перед ВАТ "АК "Київводоканал" по перерахуванню коштів сумою 33 741 676,57 грн., що протягом 01.01.2004 - 30.09.2005 були сплачені споживачами через транзитний розподільчий рахунок КП ГЮЦ як оплата за холодну воду, що була використана для приготування гарячої води (п.3).

Таким чином, зарахуванням зустрічних однорідних вимог між АЕК "Київенерго" та ВАТ "АК "Київводоканал" було узгоджено зарахування оплати від АЕК "Київенерго" по договору №100 від 01.04.2001р. та повернення коштів, які були сплачені споживачами через транзитний розподільчий рахунок КП ГЮЦ як оплата за холодну воду, що була використана для приготування гарячої, на користь ВАТ АК "Київводоканал", та зарахування оплати ВАТ "АК "Київводоканал" по договорах на споживання енергії№№1, 2, 705, 678, 116, 97 від 10.01.1991р., за період з травня 2001 року по вересень 2005 року на загальну суму 99 798 848,30 грн.

 В актах приймання-передачі питної холодної води для приготування гарячої води за розрахункові місяці в період починаючи з червня 2003 року по червень 2005 року (тобто з моменту прийняття рішення Господарського суду м. Києва по справі №24/178) вказано, що питна вода для приготування гарячої води подавалася АК "Київводоканал" АЕК "Київенерго" згідно з розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 27.03.2002р. №621 та від 26.12.2002р. №2308 (вказані розпорядження скасовані 12 жовтня 2005 року розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1889).

Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.03.2002р №621 "Про відпуск холодної води, що використовується для виготовлення гарячої води" (далі - Розпорядження №621), ВАТ "АК "Київводоканал" зобов'язано виставляти платежі за холодну воду, яка є сировиною для виробництва гарячої води, виробнику гарячої води, власнику теплових пунктів та іншим юридичним особам, за умови передачі цих теплових пунктів їм в управління, повне господарське відання, користування, концесією. Виставлення платежів здійснювати за показниками засобів обліку холодної води, яка використана для виготовлення гарячої води. У разі відсутності таких засобів обліку (тимчасово до їх встановлення) виставлення платежів здійснювати із розрахунку 40% кількості води, обліченої лічильниками холодної води, встановленими на вводах бойлерних або житлових будинків (п.1).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002р. №2308 "Про упорядкування розрахунків за надані послуги з водопостачання і водовідведення та першочергові заходи щодо поліпшення фінансового стану ВАТ "АК "Київводоканал" (далі - Розпорядження №2308), ВАТ "АК "Київводоканал", теплопостачальні підприємства, виробники гарячої води - власники теплових пунктів та інші юридичні особи, за умови передачі цих теплових пунктів їм в управління, повне господарське відання, користування, концесію, та районні управління житлового господарства зобов'язані проводити звірку фактичного споживання послуг з холодного та гарячого водопостачання і водовідведення шляхом укладення відповідних дво-, тристоронніх актів (п.13).

Порядок розрахунків за воду встановлено Правилами №65, згідно яких рахунки за воду (включаючи випадки самовільного приєднання, зриву пломб, перевищення встановленого ліміту, пошкодження приладів- та ліній тощо) складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті (п. 12.5). Рахунки або інші платіжні документи за воду підлягають оплаті абонентами у триденний строк після їх подачі Водоканалом (п.12.9).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.08.2002р. № 1680 "Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання і водовідведення" (далі - Розпорядження №1680), встановлено, що вартість послуг з водопостачання одного кубічного метра для теплопостачальних організацій на потреби гарячого водопостачання з урахуванням податку на додану вартість становить 0,516 грн. (п. 1.10 Переліку споживачів послуг з водопостачання та водовідведення до вказаного розпорядження).

Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.03.2002р. №621 "Про відпуск холодної води, що використовується для виготовлення гарячої" та від 26.12.2002р. №2308 "Про упорядкування розрахунків за надані послуги з водопостачання і водовідведення та першочергові заходи щодо поліпшення фінансового стану ВАТ "АК "Київводоканал" скасовані згідно з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 12.10.2005р. №1889 на підставі Висновку Мін'юсту від 18.05.2005р. №8/40 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта", яким скасовано державну реєстрацію вказаного розпорядження КМДА у зв'язку з перевищенням органом, який видав нормативно-правовий акт, делегованих йому повноважень та втручанням в господарську діяльність суб'єктів господарювання.

 У відповідності з розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 27.01.1997 №80 "Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги", від 06.01.2000 №12 "Про вдосконалення розрахунків за житлово-комунальні послуги" у місті Києві з метою прискорення надходження платежів населення за житлово-комунальні послуги на рахунки підприємств-постачальників встановлено певні особливості, а саме запроваджено порядок розрахунків за спожиті житлово-комунальні послуги (в тому числі з гарячого водопостачання) із залученням посередника - Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - КП ГЮЦ), якого уповноважено здійснювати розщеплення платежів населення за житлово-комунальні послуги (в тому числі послуги з гарячого водопостачання) на складові цих послуг. На виконання наведених розпоряджень КП ГЮЦ розщеплює отримані від населення міста Києва платежі за комунальну послугу з гарячого водопостачання на його складові, а саме на теплову енергію (використану для підігріву питної холодної води) та питну холодну воду.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 20.12.2005 у справі №6/321-23/415 КП ГІОЦ розщеплює платежі населення за послугу з гарячого водопостачання на складові та перераховує на користь ВАТ "АК "Київводоканал" кошти, що складають частку води в тарифі на гаряче водопостачання.

Як слідує з матеріалів справи, з жовтня 2005 року на підставі вищезазначених розпоряджень Київської міської державної адміністрації КГТГІЦ здійснює розщеплення вартості холодної води, яка йде на приготування гарячої води, виключно на рахунки ВАТ "АК "Київводоканал" за схемою розщеплень.

Отже, при надходженні на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру КМДА коштів в оплату послуг з гарячого водопостачання, ГІОЦ розщеплює ці кошти наступним чином: постачальнику тепла перераховується 75,5% суми коштів, що надійшла на транзитний рахунок; постачальнику води перераховується 13% суми коштів, що надійшла на транзитний рахунок.

Тобто, з наведеного вбачається, що не існує єдиного постачальника послуг з гарячого водопостачання, а кошти, що надійшли від споживачів даної послуги, розщеплюються відповідно до укладених споживачами договорів: з ВАТ "АК "Київводоканал" - про надання послуг з водопостачання та водовідведення; з АЕК "Київенерго" - про надання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до підготовлених КП ГІОЦ помісячних відомостей розщеплення оплат "Вода для підігріву" (Форма 3.20) за період з жовтня 2005 року по грудень 2006р., дані з яких щодо нарахованих сум за холодну воду для підігріву (отримані розрахунковим способом з суми гарячої води), ВАТ "АК "Київводоканал" за період з 03.10.2005 по 29.12.2006 поставлено холодної води житлово-експлуатаційним організаціям, яка була спожита у вигляді гарячої води, на загальну суму 27 594 605,84 грн., в цей же період через КП ГІОЦ отримано коштів в якості оплати послуг з постачання цієї води на загальну суму 34 133 146,97 грн. Тобто, ВАТ "АК "Київводоканал" за послуги з постачання холодної води для підігріву отримано на 6 538 541,13 грн. більше., що свідчить, на думку експерта, що ця переплата виникла у зв'язку зі сплатою споживачами на рахунки ВАТ "АК "Київводоканал" боргів попередніх періодів, а саме до 01.01.2007 року.

Як підтверджено висновком № 6955/10285 додаткової судово-економічної експертизи, складеному 31.05.2010 експертом Київського НДІ судових експертиз, заборгованість АЕК "Київенерго" перед ВАТ "АК "Київводоканал" за послуги по водопостачанню холодної води для приготування гарячої води за період з 01.01.2001 по 01.04.2001 в рамках Договору від 29.12.2000 №636 відсутня. Встановити в якому розмірі документально підтверджується заборгованість АЕК "Київенерго" перед ВАТ "АК "Київводоканал" за послуги з водопостачання холодної води на об'єкти АЕК "Київенерго" для виготовлення гарячої води за період з 01.04.2001 по 01.01.2007 не видається за можливе, оскільки:

1) договір між ВАТ "АК "Київводоканал" та АЕК "Київенерго" від 01.04.2001 №100 рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2003 у справі №24/178 (за позовом АЕК "Київенерго" до ВАТ "АК "Київводоканал"), яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2003, визнано недійсним з моменту його укладення;

2) встановлення наявності або відсутності між ВАТ "АК "Київводоканал" та АЕК "Київенерго" господарських відносин та підстави виникнення у сторін господарських зобов'язань з водопостачання холодної питної води, що використовується для приготування гарячої води, не відноситься до компетенції судового експерта і є прерогативою господарського суду;

3) акти приймання-передачі питної холодної води для приготування гарячої води не підписані представником АЕК "Київенерго", тобто, не є достатньо оформленими первинними документами, за якими суми можуть вважаються узгодженими сторонами (оскільки документи мають підпис відповідальної особи та відбиток печатки тільки з боку АК "Київводоканал");

4) акти приймання-передачі питної холодної води для приготування гарячої води містять розбіжності з даними Розшифровок рахунків;

5) перевірка даних щодо обсягів поставленої холодної води в Розшифровках рахунків з даними маршрутних листів та маршрутних книг носить ревізійний характер і не відноситься до завдань судово-економічної експертизи;

6) в повному обсязі відсутні документи про зарахування зустрічних однорідних вимог (зокрема лист АЕК "Київенерго" від 30.12.2003 №Д07/9828, на який є посилання в листі АЕК "Київенерго" від 31.12.2003р. №002/9894).

Висновок № 7938/7939/7940 судово-бухгалтерської експертизи, складений судовим експертом Київського НДІ судових експертиз 23.10.2008, про документальне підтвердження заборгованості АЕК "Київенерго" перед ВАТ АК "Київводоканал" за отримані послуги за питну воду, яка йде на виготовлення гарячої води для споживачів без затрат на їх каналізування на об’єкти АЕК "Київенерго" в період з 01.01.2001 по 01.01.2007 в сумі 137 621 682,22 грн. не може бути визнано належним доказом, оскільки дослідження проводилося методом документальної перевірки та зіставлення без аналізу всіх документів первинного обліку, якими оформлялися правовідносини сторін, зокрема не досліджувалися обставини зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно з поясненнями до висновку № 7938/7939/7640 судово-бухгалтерської справи № 32/516, наданими експертом В.В. Пилипенко, заборгованість АЕК "Київенерго" перед ВАТ АК "Київводоканал" за отримані послуги за питну воду, яка йде на виготовлення гарячої води для споживачів без затрат на її каналізування на об’єкти АЕК "Київенерго" в період з 01.01.2001 по 01.01.2007 підтверджується документально в сумі 133 029 615,87 грн., якщо взяти до уваги протоколи № 3 від 30.05.2001 та № 6 від 31.07.2001 про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 2 962 667,66 грн.

Проте при проведенні експертизи та складанні висновку № 7938/7939/7940 судово-бухгалтерської експертизи експертом не дано оцінки правильності оформлення первинних документів, не враховані розпорядження Київської міської державної адміністрації щодо порядку розрахунків за житлово-комунальні послуги, а також факти, встановлені судовими рішеннями.

За таких обставин, висновок № 7938/7939/7940 судово-бухгалтерської експертизи, складений судовим експертом Київського НДІ судових експертиз 23.10.2008, не можна вважати належним доказом наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

 Стаття 151 ЦК УРСР передбачала, що в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана  вчинити на користь іншої особи  (кредитора)  певну  дію,  як-от:  передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від  боржника  виконання його обов'язку. Зобов'язання  виникають  з договору  або   інших    підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Статтею 4 ЦК УРСР передбачалось, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав,  передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч  і  не  передбачені  законом,  але  в  силу загальних  начал  і  змісту  цивільного  законодавства  породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема з  адміністративних  актів.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникнути, в тому числі, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, та з акту управління господарською діяльністю.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що у відповідача виникло зобов'язання оплатити поставлену йому позивачем холодну воду, яку відповідач підігрів і у якості гарячої передав споживачам.

При цьому позивач зазначає, що договір про надання послуг з водопостачання на теплові пункти між сторонами відсутній у зв'язку з невизнанням Відповідачем (АЕК "Київенерго") факту отримання ним питної (холодної) води для виробництва та транспортування споживачам гарячої води і прийнятою позицією, що він надає споживачам тільки теплову енергію. Послуги надавались і розрахунки здійснювались відповідно до діючого законодавства та інших нормативних актів.

ВАТ "АК "Київводоканал" є єдиним в м. Києві підприємством питного водопостачання, яке відповідно до ст.1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" надає послуги з централізованого питного водопостачання та здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання. Централізоване питне водопостачання полягає в забезпеченні споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності ВАТ "АК "Київводоканал" як підприємства трубопровідного транспорту, регулюються нормами Закону України "Про трубопровідний транспорт", дія якого поширюється на відносини в галузі трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування вуглеводів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин з місць їх знаходження, видобутку (від промислів), виготовлення або зберігання до місць їх переробки чи споживання, перевантаження та подальшого транспортування.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" термінологічно визначено поняття точки розподілу житлово-комунальних послуг як місця передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.

Згідно з п.1.15 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. №65, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.07.1994р. за №165/374 (далі - Правила №65), водопровідні вводи до теплорозподільних пунктів (надалі - ТРП), котельних, окремо побудованих насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільні напірні мережі від них, з'єднані з внутрішньою розподільною мережею в жилих будинках або з резервуарами, експлуатуються організацією, на балансі якої перебуває ТРП, котельна, насосна станція, а водопровідні вводи до вищезазначених об'єктів, що належать місцевим органам державної виконавчої влади, та розподільні мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатує Водоканал.

Пунктом 1.5 Правил №65 визначено, що Водоканал обслуговує лише ті вуличні, квартальні та дворові водопровідні й каналізаційні мережі, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі.

Згідно з п. 1.16 Правил №65, трубопроводи гарячого водопостачання Водоканал не експлуатує і не відповідає за їхній справний стан.

АЕК "Київенерго" є балансоутримувачем теплових пунктів та трубопроводів гарячого водопостачання, які передані йому в управління згідно з відповідними рішеннями Київської міської ради (в т.ч. від 29.06.2000р. №218/939, від 02.11.2000р. №64/1041, від 21.12.2000р. №129/1106, від 21.12.2000р. №128/1105, від 02.12.1999р. №141/643), за експлуатацію яких він, як теплопостачальна організація, несе відповідальність, що передбачено п.п.1.1.2 та п.1.1.3 Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 січня 1999р. №9.

Крім того, відповідно до п.4.15 Санітарних правил влаштування та експлуатації системи централізованого гарячого водопостачання, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР від 15.10.1988р. №4723-88, відповідальність за якість гарячої води, що подається споживачеві, покладається на організації, що здійснюють теплопостачання та експлуатують мережі гарячого водопостачання. За якість вихідної водопровідної води господарсько-питного призначення, що використовується для гарячого водоспоживання, відповідають організації, що експлуатують водопровідні споруди.

Згідно статті 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Отже, від теплових пунктів відповідача, на думку позивача, вийшла інша товарна продукція - гаряча вода, і подальше її транспортування до споживачів є поза межею компетенції позивача. Теплопостачальна організація постачає теплову енергію для підігріву холодної води (виробництво гарячої води) виробнику гарячої води, який в свою чергу здійснює її транспортування трубопроводами гарячого водопостачання споживачам.

Згідно п.2.1.2 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 05.07.1995р. №30, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.07.1995р. за №231/767 (далі - Правила №30), системи водопостачання населених пунктів призначено для добування, виробництва і транспортування споживачам питної води. Питна вода відпускається для задоволення потреб населення, комунально-побутових підприємств, міського господарства, а також господарсько-питних потреб промислових підприємств та для гасіння пожеж.

Згідно п.2.1.1 Правил №30, технічна експлуатація систем водопостачання та каналізації здійснюється Водоканалами.

Тобто, ВАТ "АК "Київводоканал" вважає, що даний нормативний акт зобов'язав його надавати послуги із водопостачання та водовідведення.

Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002р. №1245 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення" та від 26.12.2002р. №2306 "Про затвердження Методики проведення перерахунків за надані населенню послуги центрального опалення та централізованого гарячого водопостачання" виробниками гарячої води визначено власників теплових пунктів та інших юридичних осіб, за умови передачі цих теплових пунктів їм в управління, повне господарське відання, користування концесією.

ВАТ "АК "Київводоканал" вважає, що таке визначення є обґрунтованим при підігріванні (виробництві) гарячої води із застосуванням закритої системи теплопостачання, оскільки відповідно до п.1 додатку 1 Санітарних правил влаштування та експлуатації системи централізованого гарячого водопостачання, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР від 15.10.1988р. №4723-88, закритою системою теплопостачання є системи теплопостачання, при якій вода для гарячого водопостачання нагрівається у водонагрівачах (бойлерах).

Беручи до уваги, що АЕК "Київенерго" є балансоутримувачем теплових пунктів (бойлерів), в яких відбувається процес приготування (підігріву) питної (холодної) води, в його особі, за твердженням позивача, одночасно поєднується теплопостачальна організація та виробник гарячої води, з чого випливає факт отримання ним від позивача питної (холодної) води для приготування гарячої води та необхідність проведення розрахунків за неї з позивачем в порядку, встановленому нормативно-правовими актами.

Проте такі твердження позивача спростовуються матеріалами справи та суперечать нормам діючого законодавства.

Поняття виробник гарячої води, вжите у розпорядженнях Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002р. №1245 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення" та від 26.12.2002р. №2306 "Про затвердження Методики проведення перерахунків за надані населенню послуги центрального опалення та централізованого гарячого водопостачання" не свідчить, що власники теплових пунктів зобов’язані виробляти гарячу воду лише із тієї холодної води, що знаходиться у їх власності. Тобто поняття виробник гарячої води не тотожне поняттю споживач або покупець холодної води.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуг –це суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник –суб’єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Аналіз даної норми свідчить, що виробником житлово-комунальних послуг може бути лише особа, яка здійснює централізоване постачання гарячої води споживачам, а не будь-яка особа, яка виробляє гарячу воду.

Правила користування системи комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. №65 та зареєстровані Міністерством юстиції України 22.07.1994р. за №165/374, на які посилається ВАТ "АК "Київводоканал", не містять вказівки про виникнення у АЕК "Київенерго", як теплопостачального підприємства, перед Водоканалом зобов'язань отримувати послуги із водопостачання холодної води для приготування гарячої води.

Крім того, відповідно до п.1.3 вказаних Правил абонентами, що користуються послугами Водоканалу, можуть бути особи, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах. Правилами №65 не надано Водоканалу права нав'язувати свої послуги юридичним та фізичним особам без їх згоди, які відповідно до п.12.2 Правил подають Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схем зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки). Подача води абонентові здійснюється лише після оформлення таких заявок (п.2.11 Правил №65). Самі лише Правила не можуть бути і не є підставою для виникнення між сторонами господарських зобов'язань.

Стосовно посилань ВАТ "АК "Київводоканал" на Правила технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995р. №30, то відсутність підстав для виникнення господарських зобов'язань між Водоканалом та  Київенерго за цими Правилами    встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2003 у справі №24/178, а саме: "Враховуючи те, що зазначені Правила не встановлюють особливостей постачання питної води залежно від її температури (холодна вода або гаряча), і обоє 'язком Водоканалу визначено укладення договорів із споживачами питної води, колегія суддів вважає, що підстав для купівлі АК "Київенерго" такої води у Водоканалу для наступного постачання гарячої води споживачам (населенню) немає".

Оскільки АК "Київенерго" є ліцензіатом з передачі та постачання електричної енергії, а відповідно до умов та правил ліцензійної діяльності (п.2.6 Умов та Правил, затверджених постановою НКРЕ від 13.06.1996р. №15/1, п.2.6 Умов та Правил, затверджених постановою НКРЕ від 13.06.1996р. №15) та Порядку розгляду НКРЕ питання обмеження ліцензіата з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у здійсненні іншого, крім ліцензованого, виду діяльності (затверджений постановою НКРЕ від 16.07.2002р. №778), АК "Київенерго" мала отримати у НКРЕ дозвіл на провадження господарської діяльності виробництва гарячої води (послуги з гарячого водопостачання). Однак, НКРЕ відмовила АК "Київенерго" у наданні такої згоди."

Таким чином, позивачем не надано доказів, що відповідач у спірних правовідносинах є споживачем послуг з водопостачання, які надаються позивачем, або ж є покупцем холодної води, переданої позивачем.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не надано доказів наявності правових підстав для покладання на відповідача зобов’язання зі сплати грошових коштів, заявлених позивачем до стягнення. Позивач не довів належними доказами наявність заборгованості відповідача перед позивачем за спожиті послуги або ж передані на умовах договору товари.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32 - 34, 82 - 85 ГПК України, суд

  В И Р І Ш И В:

  У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.


Головуючий суддя

 Суддя
 Суддя    
О.О. Хрипун
Ю.М.Смирнова
С.А. Ковтун   

Дата підписання рішення: 17.09.2010

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11244871
Коментар Київенерго:

(click to show/hide)

Суд постановив, що Київенерго не повинна платити за воду Київводоканалу
Господарський суд України повністю відмовив ВАТ «АК «Київводоканал» у позові про заборгованість АК «Київенерго» за воду, яка використовується для виробництва гарячої води (рішення суду №32/516 від 15.09.2010 р.).

Суд визнав, що Київенерго немає жодних зобов’язань перед водопостачальником щодо оплати холодної води для виробництва гарячої.

«Висновки судової експертизи підтверджують, що за 2006 році Київводоканал отримав від населення через ГІОЦ на 6 млн. грн. більше, ніж поставив води. Тобто весь цей час водопостачальник отримував через ГІОЦ кошти від ЖЕКів за поставлену питну воду і  вирішив вдруге за цю ж саму воду отримати гроші ще й від Київенерго, стверджуючи, що Компанія начебто споживає їхню воду для виробництва гарячої води. Зрозуміло, в такій ситуації Київенерго абсолютно права, що власне і підтвердив суд. Сподіваємось, що й прокуратура дасть відповідну оцінку таким діям монополіста-водопостачальника», — розповів заступник керівника юридичного департаменту АК «Київенерго» Сергій Комісар.

Нагадаємо, 8 жовтня 2007 року ВАТ «АК «Київводоканал» подав позов про нібито заборгованість Київенерго за спожиту протягом 2001-2007 рр. воду на загальну суму 138,2 млн. грн., також позивач претендував на виплату фінансових санкцій — понад 50 млн. грн.  Але, як з’ясувалось у ході розгляду судової справи, Київводоканал навіть не може визначитися з обсягами поставленої води. До справи були долучені дані по споживанню й розрахункам за питну воду, які абсолютно розходяться з офіційними документами ГІОЦ.

«Гаряча вода — це питна вода Київводоканалу, яку теплоносій Київенерго лише підігріває. Рішенням суду ще 2003 року було визнано, що Київенерго не є виробником гарячої води, адже не має ліцензії на централізоване водопостачання. Цього разу суд постановив, що згідно зі схемою централізованого водопостачання Києва, споживачами гарячої води є ЖЕО, а не Київенерго», — наголосив Сергій Комісар.

Нагадаємо, Київводоканал є найбільшим боржником Київенерго за надану електричну енергію. Станом на 22 вересня 2010 року загальний борг споживачів перед Компанією за електроенергію становить 924 млн. грн., з яких борг Київводоканалу — 560,2 млн. грн.  Крім того, Київводоканал вже протягом чотирьох років, ігноруючи рішення суду, відмовляється платити за підкачку холодної води насосами Київенерго. Сума боргу становить понад 54 млн. грн.

http://kyivenergo.ua/ua/news/company/4-news-company/8848-2010-09-23