Виникло питання про визнання недійсності Договору, укладеного за ЦК 1963 року.
Правові наслідки цього Договору зачепили осіб, що не є сторонами цього договору, і ці правові наслідки щодо цих осіб підпадають під підстави для визнання правочину недійсним за ЦК 2004 р.
Наприклад, у 2002 р. тобто за старим ЦК було укладено договір відчуження житла батьками на користь третіх осіб, у якому їхня непрацездатна повнолітня дитина-інвалід проживала разом з ними, але не мала своєї частки, при цьому не мала іншого житла. Тепер, коли пройшло декілька років, ці треті особи виселяють цього інваліда на вулицю через суд з тої підстави, що у приміщення змінився власник і інвалід, що там проживає є перешкодою у здійсн.права власності. Чи можна визнати цей правочин недійсним з підстав, визначених ч.5ст.203 ЦК (вчинення батьками правочину, що суперечить інтересам їх неповнолітніх чи непрацездатних дітей), якщо факт і наслідки цього правочину виявилися тільки через декілька років?