http://blogs.pravda.com.ua/authors/montyan/505af5f89ec39/Як неважко здогадатись, комунальну мафію в Києві очолює гауляйтер Януковича Попов, який грабує киян за допомогою своїх заступників – Мазурчака, Кучука, Голубченка та інших дерибанщиків.
Порахуємо разом, скільки ж заробляють ці негідники.
Багатоквартирний житловий фонд міста Києва станом на 1 січня 2011 р. становив 55 538,7 тис. кв. м (1 020,0 тис. квартир). Налічується більше 11 тис. багатоповерхових житлових будинків, включаючи гуртожитки.
Собівартість обслуговування умовного 1 кв. м. житлової площі в багатоквартирних будинках Києва становить:
1) "по повній програмі" (повністю доглянута, "квітуча" прибудинкова територія, щоденне миття під'їздів з шампунем та т.і., профілактичні роботи у ліфтах та внутрішньобудинкових мережах): 1,80 – 2 грн. / кв.м. для ОСББ на повному самообслуговуванні, з наймом повністю "свого" персоналу.
2) "по мізеру" (щоб гниюче сміття не лежало горами) – 0.30 – 0.50 грн. / кв. м.
У середньому, тариф по Києву складає 3.00-3.50 грн. / кв. м. для "маргінальних" будинків і 4.00-15.00 грн. / м. для багатого і свіжозбудованого житлового фонду.
Таким чином, за грубими прикидками, перевищення сум, що сукупно збираються "за платіжками", над реально інвестованими в утримання будинків коштами складає 2 – 3 грн. за кожен квадратний метр. В цілому по Києву – від 111 077 400 до 166 616 100 гривень щомісяця, що становить близько 2 млрд. гривень щорічно.
І це тільки "за утримання будинків і прибудинкових територій". Основні суми, які точно підрахувати неможливо, не маючи чіткої статистики, "заробляються" комунальною мафією на маніпуляціях із цінами та об'ємами таких товарів, як тепло і вода.
Тепло:
Вартість гігакалорії для Києва централізовано встановлює регулятор – Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України (далі – НКРРКП). Вона складає в даний час 237 грн. для будинків, в яких є загальнобудинкові лічильники гігакалорій. Таких будинків у Києві всього 36-37% (дані з особистої бесіди з Валерієм Саратовим, головою НКРРКП). Зазвичай, це новобудови або старі будинки – житлово-будівельні кооперативи (ЖБК). Однак, за лічильником платять тільки ті будинки, в яких наявний ефективний менеджмент самих мешканців – ЖБК або ОСББ, і якщо правління не краде.
Реальні цифри такі:
Моя сім'я за опалювальний сезон 2011-12 рр. заплатила в цілому 4 047,82 грн. за квартиру загальною площею 140,5 кв.м. Тобто в середньому 28,81 грн. / кв. м на рік або 2,40 грн. / кв.м. / міс. при цілорічній оплаті. При цьому, в квартирі в нашому будинку дійсно дуже тепло. Є багато додаткових приміщень – ліфтових, колясочних та ін., що за їх опалення мешканці платять пропорційно до площі своїх помешкань – тобто, чим більша квардатура квартири, тим більша частка додаткових приміщень припадає на власника, який і оплачує опалення цієї частки.
У будинках з менеджментом, що краде, терморегулятор прикручується на самий мінімум – тільки щоб труби не замерзли. Тобто, в Київенерго платиться мізер за лічильником, а з людей береться оплата за тарифом, встановленим КМДА для всього Києва для будинків без лічильників – 2.91 грн. / кв.м. / міс. за цілорічної оплати або 34,92 грн. / кв.м. на рік.
Облік тепла в будинках без лічильників в Києві взагалі не ведеться, і зазвичай взимку у людей в таких будинках собачий холод за 2.91 грн. / кв.м. / міс. при цілорічній оплаті.
Різниця навіть без урахування злодійського перевищення цифр в платіжках над реальною вартістю опалення становить близько 60 коп. / кв. м. А реально – близько 1 грн. за 1 кв. м. опалювальної площі (приблизно 80% загальної площі житлового фонду – 45 млн. кв. м) – 45 млн. грн. на місяць, або 540 млн. грн. на рік.
Вода:
Встановлені норми споживання для будинків, які не мають лічильників: 5-6 куб. м. холодної та 3-4 куб. м. гарячої води на одну людину. Реальне споживання у тих, хто має лічильники, складає не більше 1 – 1,5 куб. м. води на людину.
Крім того, проводиться подвійне нарахування оплати за гарячу воду (яка складається із холодної води + гігакалорій, витрачених на її підігрів).
Реальні суми украдених грошей "за воду" важко підрахувати через відсутність у мене достовірної статистики.
Довідка:
Комунальні мафіозі – хто вони і чому так добре почуваються
Процвітання комунальної мафії ґрунтується на ГОЛОВНІЙ системній проблемі України – відсутності адекватних механізмів прийняття легітимних колективних рішень щодо спільного майна.
Близько 100% ЖЕКів в Україні здійснює свою діяльність без будь-яких правових підстав, що підтверджено рішенням Вищого Господарського суда України у справі N2/297, яку виграла я особисто. Суд визначив: ЖЕКи, які не мають консенсусного (одноголосного) рішення всіх співвласників будинку, вважаються такими, що обслуговують будинок НЕЗАКОННО.
Ось коротка аргументація:
Згідно ч. 2 статті 382 Цивільного Кодексу України, власникам квартир у багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності: приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Тобто, кожен багатоквартирний будинок є величезною "комуналкою", в якій окремі "кімнати" – це "квартири", а все інше, перераховане в зазначеній статті Цивільного Кодексу – є загальними "кухнею", "туалетом" та "коридорами".
Згідно зі ст. 355 Цивільного Кодексу України, майно, що перебуває у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлено режим спільної сумісної власності на майно.
Багатоквартирний будинок ЯК ЦІЛІСНІСТЬ є спільною частковою власністю власників всіх приміщень у цьому будинку (але майно, зазначене в ч.2 ст. 382 ЦКУ, є одночасно їх спільною сумісною власністю).
Згідно ст. 358 Цивільного Кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Тобто, виключно власники квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках мають право колективно вирішувати ВСІ питання, пов'язані зі своєю спільною власністю. У тому числі – визначати виконавця послуг з управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, надання комунальних послуг, визначати порядок використання та розпорядження спільним неподільним майном.
Як неважко здогадатися, абсолютна більшість співвласників багатоквартирних будинків в Україні НІКОЛИ не приймали колективного рішення про те, що всі ці функції має виконувати саме той ЖЕК (приватний чи комунальний), який "за замовчуванням" обслуговує їхній будинок.
Більше того, згідно з різними опитуваннями, тільки 2-3% населення усвідомлюють, що вони є співвласниками своїх багатоквартирних будинків. Не дивно, що все вищезгадане дозволяє комунальній мафії грабувати населення та бюджет "потроху кожен місяць". Вони збирають дикі суми, і при цьому вважаються жебраками-благодійниками, які з чистого альтруїзму, в умовах вічного недофінансування займаються каналізацією та сміттям на благо України.
ЖЕКи бувають приватні і формально комунальні (насправді просто є приватними шарашками конкретних чиновників). Грабують платоспроможне населення, яке не отримує субсидій – безпосередньо, а також грабують бюджет через систему субсидій.
Приватні ЖЕКи платять данину вищим чиновникам конкретного населеного пункту, а також силовикам – за право безпосередньо грабувати населення. Розміри данини залежать від конкретних умов і рівня жадібності.
Вище керівництво країни безпосередньо нічого не отримує від цієї системи "низової" комунальної мафії, оскільки обкласти її даниною неможливо технічно. У той же час, все невдоволення електорату від розгулу криміналу в ЖКГ падає саме на вище керівництво країни і особисто на президента. Саме цим і пояснюються жалюгідні, дилетантські спроби вищого керівництва країни хоч якось "привести до тями" комунальну мафію, яка тільки за останній час понесла три важкі втрати – заветовано мафіозні законопроекти N8474 та N8391, а також остаточно "поховано" одіозний Житловий Кодекс.
Ну і наостанок: будинки і супутні комунікації при поточній системі державного менеджменту в ЖКГ не ремонтуються абсолютно. Тому що відсутній СТИМУЛ: навіщо витрачати гроші на ремонт, якщо населення (95% у Києві, по країні ще вище) – все одно платить, навіть якщо ЖЕКи не роблять абсолютно нічого?
Як неважко здогадатися, в самому найближчому майбутньому Україну чекає повний колапс всієї системи ЖКГ по причині банального фізичного зносу житлового фонду (75-80% на даний момент).
ЯКЩО УКРАЇНЦІ НЕ ОДУМАЮТЬСЯ.
