Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 року                                         м. Київ                              К/9991/4972/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В.   Леонтович К.Г.,  провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі за позовом обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання нечинним рішення, -

в с т а н о в и л а:

Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулось в суд з позовом до виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання нечинним рішення Сніжнянської міської ради №336 від 11 травня 2011року "Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 15 грудня 2010 року №635 в частині визначення виконавцем послуг з централізованого опалення виробничу одиницю "Сніжнетепломережа" обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго".

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням відповідача позивача визначено виконавцем послуг з централізованого опалення в той час як позивач є виробником послуг з централізованого з централізованого опалення та забезпечення гарячою водою, але не є балансоутримувачем жодного багатоквартирного будинку у м. Сніжне, а тому не є виконавцем послуг.

Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 15 грудня 2010 року виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради прийнято рішення № 635 "Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житлових будинках м. Сніжного".

11 травня 2011 року рішенням № 336 внесені зміни до рішення № 635 "Про визначення виконавця житлово-комунальних послугу житлових будинках м. Сніжного", згідно якого визначено виконавцем послуг з централізованого опалення виробничу одиницю "Сніжнетепломережа" обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем у відповідності до положень законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 1 пункту "а" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчого комітету міської ради належить управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг мають повноваження визначати виконавця житлово-комунальних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виробник послуг може бути їх виконавцем.

Статтею 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем житлово-комунальних послуг, то він укладає договори на їх надання з іншим виконавцем.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року № 60, цей Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до Порядку органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків визначаються виконавці таких житлово-комунальних послуг: з управління будинком, спорудою або групою будинків; з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій; з ремонту приміщень, будинків, споруд, передбачених пунктом 4 частини першої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"; з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року № 60, виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у пункті 1.1 Порядку, може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Пунктом 1.4 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року № 60, визначено, що виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.

Відповідно до пункту 4.1. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року № 60,  виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення (далі - комунальні послуги) може бути виробник зазначених послуг, виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків чи інший суб'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг, та який відповідає вимогам пункту 1.3 Порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у пунктах 4.1 та 4.2. Статуту позивача зазначено, що метою діяльності підприємства є: виробництво та постачання теплової енергії у вигляді гарячої води та пари споживачам у порядку, встановленому законодавством; задоволення потреб ринку у виконанні висококваліфікованих послуг власного виробництва; забезпечення економічних та соціальних інтересів трудового колективу підприємства за рахунок отриманого прибутку.

Основним напрямком діяльності є організація роботи теплопостачальних, ремонтних, налагоджувальних виробництв, підрозділів, ділянок, бригад, які входять до складу підприємства; комбіноване виробництво теплової та електричної енергії та інше.

Крім того, судами встановлено, що обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні Донецької обласної ради.

На час прийняття оскаржуваного рішення в м. Сніжне, єдиним підприємством, яке б надавало послуги з теплопостачання, була виробнича одиниця "Сніжнетепломережа" обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", а тому спірне рішення Сніжнянської міської ради №336 від 11 травня 2011року є законним та таким, що не порушує права та законні інтереси юридичних та фізичних осіб і є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосоіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд  касаційної  інстанції  відхиляє  касаційну  скаргу  і залишає рішення без змін,  якщо відсутні підстави  для  скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"  відхилити.

Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

              Судді:    (підписи)

http://reyestr.court.gov.ua/Review/36722060