Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[тракторист]

Цікавить думка форумчан.
Згідно ч. 2 ст. 55 Основного Закону кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
До органів держвлади веднесена і судова гілка.

Чи може пересічний громадянин передати до суду скаргу з проханням скасувати незаконне та необгрунтоване рішення судді (підстава для скарги ч.2 ст.19 Основного закону).
Спасибі.

[Юрій Васильович]

Що то  таке - "рішення судді"?

[тракторист]

Що то  таке - "рішення судді"?

даруйте за помилку, я далекий від юриспруденції.
Мабуть краще пояснити так: рішення судді = рішення, прийняте суддею першої судової інстанції у справі за цивільним позовом та підтримане апеляцією та касацією.

[Юрій Васильович]

"...рішення, прийняте суддею першої судової інстанції у справі за цивільним позовом..."  то є рішення суду.
Відповідно до Конституції:

Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

ст. 19 ч. 2 : Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Цивільний процесуальний кодекс України:

Стаття 2. Законодавство про цивільне судочинство
1. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право"

ЦПКУ передбачає оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.

Якщо Ви вважаєте, що суддею було допущено порушення присяги, то Ви можете подати скаргу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України http://www.vkksu.gov.ua/ua/distsiplinarne-provadjennya/distsiplinarna-vidpovidalnist-suddi/    та/або до Вищої ради юстиції http://www.vru.gov.ua/

[тракторист]

Процедура оскарження судових рішень мені трішки відома.
Я про інше.
Норми Конституції є нормами прямої дії. Тобто, як я розумію, громадянин, згідно част.2 ст.55 Констиутції, яка гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, може звернутися до суду з проханням оскаржити рішення суду. В даному випадку скаржник не оскаржує ухвал апеляції чи касації, він оскаржує рішення суду першої інстанції, яке на його думку є незаконним та необгрунтованим.
В частині два ст. 55 немає норми, за якою судові рішення не можуть бути оскаржені.
 

[Юрій Васильович]

Це Ви навигадували.

[тракторист]

Я не юрист, тому можу собі дозволити (жарт). А якщо серйозно, то згідно Конституції, закони не можуть звужувати прав громадян. Тобто, якщо в ч.2. ст. 55 Основного Закону передбачена можливість оскарження рішення органів держвлади, то, знову ж таки на мою думку, думку не спеціаліста, громадянин може спробувати оскаржити рішення суду. Який буде результат оскарження, це вже питання номер два.

[Юрій Васильович]

Який буде результат оскарження, це вже питання номер два

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України на органи державної влади та місцевого самоврядування та їх посадових осіб поширюється спеціально-дозвільний тип правового регулювання («дозволено лише те, що визначено законом»)
Ч. 2 ст. 6 Конституції України визначає:

"Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України."

Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначає:

ст. 19 ч. 2 : Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На відміну від громадян (їх об’єднань тощо), стосовно яких діє загально-дозвільний тип правового регулювання («дозволено все, що не заборонено законом»).

Спеціально-дозвільний тип правового регулювання означає, що органи державної влади можуть робити тільки те, що їм визначено законом.
Тому результат буде нулевий.

[тракторист]

Якщо вистачить натхнення пройти цим шляхом, то результат опублікую. Якщо ні, то ні
Всім спасибі за проявлену зацівленість, гілку можна закривати.
 

[Юрій Васильович]

Якщо вистачить натхнення пройти цим шляхом, то результат опублікую.

Станете героєм анекдотів.

ТЕМУ ЗАКРИТО.