Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 липня 2016 року                      № 826/23447/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1     до   треті особиКиївської міської ради, Київської міської державної адміністрації Виконавчий орган Київської міської ради, Голова Київської міської ради Кличко Віталій Володимирович, Голова Київської міської державної адміністрації Кличко Віталій Володимирович, ОСОБА_3  про скасування розпорядження,   

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача виконавчий орган Київської міської ради, Голова Київської міської ради Кличко Віталій Володимирович, Голова Київської міської державної адміністрації Кличко Віталій Володимирович, ОСОБА_3 про визнання незаконним, нечинним з дати прийняття та скасування розпорядження виконуючого обов'язки Київської міської ради №210 від 06.03.2015, зареєстроване Головним управлінням юстиції у місті Києві 23.03.2015 №43/1154, «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2016 до участі у справі в якості співвідповідача залучено Київську міську державну адміністрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване розпорядження прийнято неналежним органом, у якому відсутні такі повноваження. Крім того, за твердженням позивача, таке розпорядження підписано особою, яка працює в комерційній фірмі.

Під час судового розгляду справи представником позивача заявлені позовні вимоги підтримано у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач - Київська міська рада - проти задоволення позовних вимог заперечувала,вказавши про те, що остання прав та охоронюваних законом інтересів позивача у спірних правовідносинах не порушувала, оскільки оскаржуване розпорядження Київською міською радою не приймалось.

У письмових запереченнях Київської міської державної адміністрації зазначено, що виконавчий орган Київської міської ради, функції якого виконує Київська міська державна адміністрація, створений на виконання положень Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ». При цьому, функції з встановлення тарифів на комунальні послуги, у відповідності до положень пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», покладено саме на виконавчі органи міських рад, яким і прийнято оскаржуване розпорядження.

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.03.2015 №210 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після  20 числа місяця, що настає за розрахунковим» на виконання пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанов Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», від 28.12.1992 №731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», з метою надання послуг на належному рівні, для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій, в межах функцій органу місцевого самоврядування внесено зміни до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, встановлених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2014 №1078, зареєстрованим в Головному управлінні юстиції у місті Києві 20.10.2014 за №42/1095, виклавши їх в новій редакції, що додається.

Вважаючи прийняття вказаного розпорядження виконавчим органом Київської міської ради, як неналежним органом, безпідставним, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень визначені у положеннях статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині (ч. 8 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України).

В даному випадку ОСОБА_1 є громадянином України, мешкає у місті Києві і може користуватися комунальними послугами.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», система місцевого самоврядування у місті Києві включає: територіальну громаду міста; міського голову; міську раду;  виконавчий орган міської ради; районні ради (у разі їх утворення); виконавчі органи районних у місті рад; органи самоорганізації населення.

Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), підзвітні та підконтрольні відповідним радам (ст. 10 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»).

У силу ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

При цьому, п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.2003 №21-рп/2003 зазначено, що у частині другій статті 118 та частині другій статті 140 Конституції України встановлено, що особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, які відповідно до частини третьої статті 133 мають спеціальний статус, визначаються окремими законами України, і до прийняття таких законів виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації (пункт 10 розділу XV «Перехідні положення»). Отже, Конституція України уповноважила визначити законом, якими мають бути особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві порівняно із загальним порядком здійснення виконавчої влади в областях і районах та із загальним порядком здійснення місцевого самоврядування в інших, ніж міста Київ та Севастополь, населених пунктах.

Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначив спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.

Однією з особливостей здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві є зосередження у Київській міській державній адміністрації функцій у сферах виконавчої влади і місцевого самоврядування. Безпосередньо функції у сфері виконавчої влади реалізуються спеціально уповноваженими посадовими особами Київської міської державної адміністрації. Функції місцевого самоврядування здійснюють посадові особи, зокрема заступники Київського міського голови з питань здійснення самоврядних повноважень тощо (статті 14, 16 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»).

При здійсненні повноважень у сфері виконавчої влади Київська міська державна адміністрація є підзвітною та підконтрольною Кабінету Міністрів України. При здійсненні повноважень місцевого самоврядування Київська міська державна адміністрація як виконавчий орган є підконтрольною, підзвітною і відповідальною перед Київською міською радою (частина сьома статті 118 Конституції України, частина друга статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, створення в місті Києві єдиного в організаційному відношенні органу, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади і який з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, є підзвітним і підконтрольним відповідній раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади (Кабінету Міністрів України), відповідає положенням частин першої, другої статті 118, частин першої, другої статті 140 Конституції України. Створення такого органу також узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування, яка визначає місцеве самоврядування як право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою державних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення (пункт 1 статті 3).

З огляду на викладене, Київська міська державна адміністрація, як виконавчий орган Київської міської ради, з моменту свого створення паралельно виконує функції органу місцевого самоврядування та місцевого органу виконавчої влади.

У свою чергу, нормативно-правовим актом, який, відповідно до Конституції України, визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, згідно з пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження, серед яких визначено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Крім того, приписами п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, у тому числі, належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відтак, з вказаних законодавчих положень вбачається, що до повноважень Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київської міської ради належать повноваження в частині встановлення тарифів на комунальні послуги, що і було зроблено у відповідності до оскаржуваного рішення.

Щодо тверджень позивача про підписання додатків до оскаржуваного розпорядження особою, у якої відсутні такі повноваження, суд зазначає про таке.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, додатки останнього підписано керівником апарату ОСОБА_3

У відповідності до п. 4.4 глави 4 розділу VII Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2013 №1810, додатки до розпоряджень підписує керівник апарату.

У той же час, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.08.2014 №147, керівником апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) призначено ОСОБА_3, відтак, останній, згідно з положеннями Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), наділений повноваженнями на підписання додатків до оскаржуваного розпорядження.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про відсутність, виходячи із заявлених предмету та підстав позову, правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                                А.С. Мазур

http://reyestr.court.gov.ua/Review/59232935

[Перо]

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   826/23447/15                                        Головуючий у 1-й інстанції:    Мазур А.С.,                                                                                                          Суддя-доповідач:  Кобаль М.І.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

21 грудня 2016 року                                                                                            м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                      головуючого - судді                    Кобаля М.І.,   

                                           суддів:                    Епель О.В., Карпушової О.В.

                          при секретарі:                     Хмарській К.І.,         

             

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, треті особи: Виконавчий орган Київської міської ради, Голова Київської міської ради Кличко Віталій Володимирович, Голова Київської міської державної адміністрації Кличко Віталій Володимирович, ОСОБА_4 про скасування розпоряджень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації (далі - Відповідачі) у якому просила визнати незаконним, нечинним з дати прийняття та скасувати розпорядження Київської міської ради №210 від 06.03.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).           

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши позивача та представника третьої особи, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін,   виходячи з наступного.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.03.2015 №210 «Про внесення змін до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим» (далі по тексту - Розпорядження) на виконання пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанов Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», від 28.12.1992 №731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», з метою надання послуг на належному рівні, для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій, в межах функцій органу місцевого самоврядування внесено зміни до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, встановлених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2014 №1078, зареєстрованим в Головному управлінні юстиції у місті Києві 20.10.2014 за №42/1095, виклавши їх в новій редакції, що додається.

Вважаючи прийняття зазначеного Розпорядження виконавчим органом Київської міської ради, як неналежним органом та безпідставним, позивач звернулась з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм чинного законодавства, до повноважень Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київської міської ради, належать повноваження в частині встановлення тарифів на комунальні послуги, що і було зроблено у відповідності до оскаржуваного рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», система місцевого самоврядування у місті Києві включає: територіальну громаду міста; міського голову; міську раду;   виконавчий орган міської ради; районні ради (у разі їх утворення); виконавчі органи районних у місті рад; органи самоорганізації населення.

Статтею 10 вказаного Закону Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Відповідно до ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Разом з тим, у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.2003 №21-рп/2003 зазначено, що у ч.2 ст. 118 та ч.2 ст. 140 Конституції України встановлено, що особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, які відповідно до ч.3 ст.133 мають спеціальний статус, визначаються окремими законами України, і до прийняття таких законів виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації (пункт 10 розділу XV «Перехідні положення»).

Конституція України, яка є основним законом України, уповноважила визначити законом, якими мають бути особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві порівняно із загальним порядком здійснення виконавчої влади в областях і районах та із загальним порядком здійснення місцевого самоврядування в інших, ніж міста Київ та Севастополь, населених пунктах.

Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначив спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.

Однією з особливостей здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві є зосередження у Київській міській державній адміністрації функцій у сферах виконавчої влади і місцевого самоврядування. Безпосередньо функції у сфері виконавчої влади реалізуються спеціально уповноваженими посадовими особами Київської міської державної адміністрації. Функції місцевого самоврядування здійснюють посадові особи, зокрема заступники Київського міського голови з питань здійснення самоврядних повноважень тощо (статті 14, 16 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»).

Частиною 7 ст. 118 Конституції України та ч.2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно визначено, що при здійсненні повноважень у сфері виконавчої влади Київська міська державна адміністрація є підзвітною та підконтрольною Кабінету Міністрів України. При здійсненні повноважень місцевого самоврядування Київська міська державна адміністрація як виконавчий орган є підконтрольною, підзвітною і відповідальною перед Київською міською радою.

Отже, створення в місті Києві єдиного в організаційному відношенні органу, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади і який з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, є підзвітним і підконтрольним відповідній раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади (Кабінету Міністрів України), відповідає положенням частин першої, другої статті 118, частин першої, другої статті 140 Конституції України. Створення такого органу також узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування, яка визначає місцеве самоврядування як право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою державних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення (пункт 1 статті 3).

Таким чином, Київська міська державна адміністрація, як виконавчий орган Київської міської ради, з моменту свого створення паралельно виконує функції органу місцевого самоврядування та місцевого органу виконавчої влади.

Правовими положеннями частин 1 і 2 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999  № 586-XIV визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

У свою чергу, нормативно-правовим актом, який, відповідно до Конституції України, визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, згідно з пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження, серед яких визначено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Правовими положеннями п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, у тому числі, належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що до повноважень Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київської міської ради належать повноваження в частині встановлення тарифів на комунальні послуги, а тому винесення оскаржуваного Розпорядження є правомірним та відповідає нормам чинного законодавства.

Як вбачається зі змісту Розпорядження, його додатки підписано керівником апарату ОСОБА_4

Відповідно до п. 4.4 глави 4 розділу VII Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2013 №1810, яке є чинним на момент виникнення спірних правовідносин, додатки до розпоряджень підписує керівник апарату.

Разом з тим, Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.08.2014 №147, керівником апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) призначено ОСОБА_4

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що керівник апарату ОСОБА_4, згідно з положеннями Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), наділений повноваженнями на підписання додатків до оскаржуваного Розпорядження, а тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачами та третіми особами, як суб'єктами владних повноважень, надано обґрунтовані доводи та доведено правомірність оскаржуваного Розпорядження.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано   належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія   суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -     

УХВАЛИВ:

Апеляційну   скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.         

 

 

    Головуючий - суддя                                                           М.І. Кобаль

                                     судді:                                                   О.В. Епель

                                                                           О.В. Карпушова

Головуючий суддя                                                                 Кобаль М.І.           

Судді:                                                                                           Епель О.В.

                                                                                                                    Карпушова О.В.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/63649875