Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року                               м. Київ                                К/800/20918/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів:  Мороз Л. Л., Розваляєвої Т. С.,

розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, за участю третіх осіб - Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання", Громадської організації "Спілка власників житла міста Нетішин", ОСОБА_2, про визнання рішень незаконними та зобов'язання виконати вимоги, касаційне провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 січня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Нетішинської міської ради (далі - Виконком Нетішинської міської ради), за участі третьої особи - Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання" (далі - КП "Житлово-комунальне об'єднання"), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

визнати незаконним та нечинним з моменту прийняття рішення відповідача від 05 червня 2008 року №  249  та від 18 грудня 2008 року №  476;

зобов'язати Виконком Нетішинської міської ради виконати вимоги, передбачені Указом Президента України від 28 грудня 2007 року №  1324/2007 "Про Концепцію ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг", а саме:

забезпечити окремий облік доходів, витрат і фінансових результатів за кожним видом діяльності (послуг) КП "Житлово-комунальне об'єднання" та по кожному будинку окремо;

розробити Порядок проведення перерахунків плати за ненадані та надані не в повному обсязі житлово-комунальні послуги і послуги, якість яких не відповідає нормативним вимогам;

розробити механізм врахування при формуванні цін/тарифів відповідності якості житлово-комунальних послуг потребам споживачів;

запровадити автоматизовану систему контролю за наданням споживачам житлово-комунальних послуг та формування по будинкових звітів використання коштів, отриманих за надані  житлово-комунальні послуги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що суб'єктом владних повноважень всупереч вимог чинного законодавства прийняті рішення від 05  червня 2008 року №  249  та від 18 грудня 2008 року №  476 щодо підвищення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, які надаються мешканцям міста КП "Житлово-комунальне об'єднання".

Позивач вважає, що під час прийняття зазначених рішень не було враховано жодного із принципів встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, передбачених Указом Президента України від 28 грудня 2007 року № 1324/2007 "Про Концепцію ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг", а також в перелік статей включені витрати, які не визначені Типовим переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в якому передбачено приведення розрахунків складових тарифу.

Разом з цим вказує, що відповідачем визначення розміру тарифів проведено за серіями будинків, а не по кожному будинку окремо, як передбачено Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12  липня 2005  року.

У зв'язку з цим, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про визнання незаконними та скасування вищевказаних рішень Виконкому Нетішинської міської ради та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вжити заходи, направлені на виконання обов'язків, які передбачені Указом Президента України №  1324/2007 від 28 грудня 2007 року "Про Концепцію ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг".

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від                   04 березня 2013  року залучено до участі у справі в якості третьої особи Громадську організацію "Спілка власників житла міста Нетішин" (далі - ГО "ВК " Спілка власників житла міста Нетішин").

Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від               23 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09  липня 2014 року постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23 травня 2013  року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03  вересня 2013  року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для перевірки оскаржуваних рішень на предмет відповідності вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10  вересня 2014  року залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2.

Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від               26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Водночас представники Виконкому Нетішинської міської ради та КП  "Житлово-комунальне об'єднання" у своїх запереченнях зауважують на необґрунтованість касаційної скарги, просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що суб'єктом владних повноважень прийнято рішення від 05 червня 2008 року №  249, пунктом 1 якого затверджено тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій.

Підставою прийняття вищевказаного рішення слугувало звернення начальника КП "Житлово-комунальне об'єднання" ОСОБА_3 від 05  березня 2008 року №  01-09/298, в якому просив міського голову міста Нетішин Хмельницької області розглянути розрахунки економічно обґрунтованих тарифів та затвердити вартість тарифу на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, який розрахований на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12  липня 2005 року №  260  та Правил утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України  від 17  травня 2005 року № 76. 

В подальшому, органом місцевого самоврядування прийнято інше рішення від 18  грудня 2008 року №  476  "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій", пунктом 2 якого попереднє рішення відповідача від 05 червня 2008 року №  249 визнано таким, що втратило чинність.

Вищезазначене рішення суб'єкта владних повноважень прийнято на підставі  звернення начальника КП "Житлово-комунальне об'єднання" ОСОБА_3 від 28  жовтня 2008 року №  01-09/2057  до міського голови міста Нетішин Хмельницької області про розгляд та затвердження вартості тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, до яких було додано:

розрахунки економічно обґрунтованих тарифів з посиланням на законодавство, що застосовувалось при цьому;

висновок Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області №  167,     яким визнано обґрунтованим розрахунок планових витрат технічного обслуговування ліфтів;

розрахунок планових витрат з утилізації і вивезення твердих побутових відходів,

графік прибирання службових приміщень, періодичність прибирання службових приміщень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення від 05 червня 2008 року №  249 та від 18 грудня 2008  року №  476 відповідачем прийнято з урахуванням вимог законодавства, чинного на момент виникнення правовідносин.

Зазначена позиція була підтримана і Вінницьким апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.  Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Аналогічне положення міститься в частині 10  статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження стосовно встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно із частиною 6 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"  виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Частиною 2 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

У відповідності до статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

У разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Аналогічне положення кореспондується з частини 6  статті 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03 грудня 1990 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, якою передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які своїм рішенням встановлюють (затверджують) ціни (тарифи) на роботи (послуги) у розмірі, нижчому за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), зобов'язані  відшкодовувати суб'єкту господарювання різницю між встановленим (затвердженим) розміром ціни (тарифу) та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) зазначених робіт (послуг) за рахунок коштів відповідних бюджетів.

З матеріалів справи вбачається, що проект оскаржуваного рішення №  249 від 05 червня 2008 року був опублікований для обговорення в газеті "Нетішинський вісник №  19" станом на 08  травня 2008 року.

Разом з цим, з приводу підвищення тарифів проводилися громадські слухання, що підтверджується протоколом таких слухань від 29  травня 2008 року.

Внаслідок прийняття вищевказаного рішення, яким затверджено тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, інформацію про зазначене опубліковано в газеті "Нетішинський вісник №  24" станом на 13  червня 2008 року.

Необхідно зауважити, що на момент прийняття оскаржуваних рішень Виконкому Нетішинської міської ради діяв Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України  від 12  липня 2005 року № 560, відповідно до положень якого, розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількості показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг, що додається. Під час формування тарифу на послуги повинна забезпечуватись прозорість усіх його складових з визначенням вартості кожної з них     розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири. У разі зміни складових до тарифу на послуги вносяться відповідні зміни. Калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі квартир будинку. Під час розрахунку нормативних витрат враховуються: середньомісячні витрати на оплату праці та середньомісячні матеріальні витрати за рік окремо за статтями експлуатаційних витрат; плановані трудовитрати, що не можуть перевищувати розміру, передбаченого нормами часу та нормами обслуговування для робітників і виробничого персоналу, встановленими центральними органами виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України  від 12 липня 2005 року № 560 як додаток до вищевказаного Порядку також затверджено Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з якого вбачається, що до переліку таких послуг можуть бути включені інші прямі витрати.

Згідно із пунктами 2, 3 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 12  липня 2005 року №  560,  невідкладною частиною договору є копія рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги, що додаються до договору.

Так, 18 грудня 2008 року відповідачем прийнято інше рішення №  476, пунктом 1 якого затверджено тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій згідно з додатком.

Пунктом 2 оскаржуваного рішення №  476 від 18 грудня 2008 року визнано таким, що втратило чинність попереднє рішення відповідача № 249 від 05  червня 2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що в додатку до рішення від 18  грудня 2008 року № 476 містились тарифи на послуги з утриманням будинків та прибудинкових територій із зазначеним переліком послуг та їх вартості з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі в будинках,     які згруповано в серії, що в свою чергу включають перелік будинків за серіями та періодичність прибирання сходових кліток, підвалів і технічних поверхів.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення №  476 слугувало звернення начальника КП "Житлово-комунальне об'єднання" ОСОБА_3 від 28  жовтня 2008 року №  01-09/2057 до міського голови міста Нетішин Хмельницької області про розгляд та затвердження вартості тарифу на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, до якого були додані розрахунки економічно обґрунтованих тарифів з посиланням на законодавство, що застосовувалось при цьому, висновок Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області №  167,     яким визнано обґрунтованим розрахунок планових витрат технічного обслуговування ліфтів та     розрахунок планових витрат з утилізації і вивезення твердих побутових відходів, графік прибирання службових приміщень, періодичність прибирання службових приміщень.

Проект оскаржуваного рішення № 476 також був опублікований для обговорення, а саме в газеті "Нетішинський вісник №  45" станом на 07  листопада 2008 року.

Окрім цього, з приводу підвищення тарифів проводились громадські слухання, що підтверджується протоколом від 09  грудня 2008 року, а після затвердження тарифів прийняття відповідного рішення опубліковано в газеті "Нетішинський вісник №  52" станом на 26  грудня 2008 року.

Аналізуючи обставини справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що затвердження тарифів відбувалось із зазначенням їх структури, включенням до них складових витрат та визначенням періодичності прибирання сходових кліток, підвалів і технічних поверхів, що відповідає вимогам законодавства.

Стосовно процедури затвердження тарифів, необхідно зазначити, що до прийняття оскаржуваних рішень проводились громадські слухання і пропозиції, за результатами яких такі пропозиції обговорювались на засіданнях органу місцевого самоврядування, про що свідчать протоколи засідань Виконкому Нетішинської міської ради від 05 червня 2008 року № 11  та від 18 грудня 2008 року № 24, а внаслідок затвердження тарифів відповідні рішення опубліковано в газеті "Нетішинський вісник".

З матеріалів справи вбачається, що суб'єктом владних повноважень прийнято інше рішення від 28 грудня 2011 року, яким оскаржуване позивачем рішення № 476 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій" від 18 грудня 2008 року визнано     таким, що втратило чинність.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009, у пункті 5 якого визначено, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування - це акти одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Так, рішення Виконкому Нетішинської міської ради від 05 червня 2008  року №  249 та від 18 грудня 2008 року №  476 "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій", що надаються КП "Житлово-комунальне об'єднання"  є актами одноразового застосування, які вичерпали свою дію.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для  скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні. 
                                                                                                                         
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 січня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                М.  І. Смокович

Судді                                                                                                    Л. Л. Мороз 

                                                                                                       Т. С. Розваляєва

http://reyestr.court.gov.ua/Review/53161888