Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   МІСТА   КИЄВА

03110  м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
                                 

Справа №2609/15867/12                                                                                     Головуючий у 1 інстанції Букіна О.М.

Апеляційне провадження №22-ц/796/7462/2014                                        Доповідач                    Антоненко Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            1 жовтня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі                       судді-доповідача                               АнтоненкоН.О.,

                                    суддів                                                 Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.                                          при секретарі                                    Слащуку А.С.

за участю                   представника позивача                   Бокатої А.В.,

                                   відповідача                                        ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2014 року у справі за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ВСП «Чоколівське» про стягнення заборгованості.     

            Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

            У грудні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів і просив стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість по квартирній платі та платі за користування комунальними послугами за період з 01.04.2008 по 01.03.2011 в сумі 3658,19грн та судовий збір, а також зобов'язати ОСОБА_3 укласти типовий договір «Про утримання будинків у споруд та прибудинкових територій» в редакції Відокремленого структурного підрозділу «Чоколівський».

            Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19.11.2012 у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - КП Дирекція…) відмовлено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2013 вказане рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги та в цій частині ухвалено нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог: на користь КП Дирекція з відповідачів стягнуто заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у період з 01.04.2008 по 01.03.2011 у розмірі по 1219,39грн з кожного, вирішено питання про розподіл судових витрат.   

            Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2013 в частині стягнення заборгованості скасовано та в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2014 року позовні вимоги КП Дирекція задоволені частково: на користь КП Дирекція… за період з 01.04.2008 по 01.03.2011 стягнуто заборгованість по оплаті послуг за утримання будинку та прибудинкової території з ОСОБА_3 в розмірі 133,73грн, з ОСОБА_4 - 1353,12грн, з ОСОБА_5 - 902,08грн, а також стягнуто судовий збір з ОСОБА_3 в розмірі 4,48грн, з ОСОБА_4 - 40,24грн, з ОСОБА_5 - 26,83грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

            Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_5 є співвласниками в рівних частинах квартири АДРЕСА_1.

            Вважаючи недоведеними позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості по централізованому опаленню в розмірі 49,84грн, суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для задоволення позову у цій частині.   

            Враховуючи, що позивач є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 у вказаному будинку до листопада 2008 року оплачували спожиті житлово-комунальні послуги, тобто є споживачами послуг, і між сторонами фактично склалися договірні відносини, - суд вважав спірні правовідносини такими, що регулюються законодавством у сфері житлово-комунальних послуг, а також що відсутність укладеного між сторонами договору на утримання будинку і прибудинкової території не звільняє відповідачів від оплати наданих і фактично спожитих послуг.

            Що стосується питання формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, то суд виходив з того, що порядок формування таких тарифів визначає Кабінет Міністрів України, а їх розміри встановлюються місцевими органами влади та доводяться до відома власників квартир та інших споживачів послуг виконавцем шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань. Щодо будинку №3 по вул. Кадетський Гай у м. Києві громадські слухання були проведені 28.05.2010.

            Також судом установлено, що при обчисленні розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій позивачем застосовані тарифи, встановлені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації (КМДА) Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в тому числі і тими, що не пройшли державну реєстрацію. Виходячи з того, що питання про визнання таких розпоряджень КМДА недійсними відповідачами не ставилося, що питання реєстрації розпоряджень КМДА не віднесено до компетенції позивача, а також що належних і допустимих доказів на підтвердження неналежності наданих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідачі суду не надали, - суд першої інстанції дійшов висновку про невиконання відповідачами покладеного на них законом обов'язку по оплаті вказаних послуг, а тому вважав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з них заборгованості по оплаті цих послуг за період з 01.04.2008 по 01.03.2011 у розмірі 3608,35грн відповідно до наданого позивачем розрахунку.

При цьому суд врахував сплачену ОСОБА_3 на виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2013 суму заборгованості за спірний період у розмірі 1219,39грн та, навівши розрахунки заборгованості по кожному з відповідачів з урахуванням частки неповнолітнього співвласника, яка розподіляється порівну між його батьками, дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_3 133,73грн, з ОСОБА_4 - 1353,12грн, з ОСОБА_5 - 902,08грн заборгованості.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15.04.2014 в частині стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15.04.2014 не оскаржується.

У судовому засіданні апеляційного суду відповідач просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції у даній справі без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення -  скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням у цій частині нового рішення з наступних підстав.

Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення спору, вірно визначився з характером спірних правовідносин та норм права, що їх регулюють, проте невірно застосував норми матеріального права щодо визначення розміру заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачів.

Так, встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і не заперечується відповідачем, що до квітня 2008 року по належній на праві власності відповідачам квартирі оплата житлово-комунальних послуг здійснювалась у визначених позивачем розмірах. Тобто, період заборгованості з 01.04.2008 по 01.03.2011 не заперечується відповідачами. 

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального та поточних ремонтів та утримання, забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію.

            Встановлено, що відповідно до розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 01.02.2008 №141, Акту приймання-передачі майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста  Києва та закріплюється на праві господарського відання за КП Дирекція на підставі розпорядження від 01.02.2008 №141, та додатку до нього балансоутримувачем будинку №3 по вул. Кадетський Гай у м. Києві є КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (т2ас111-113).

Відповідно до Статуту КП Дирекції метою його діяльності як балансоутримувача є здійснення функцій замовника у сфері житлово-комунальних послуг для визначення виконавців послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, організація розрахунків та облік надходження коштів за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, утримання та обслуговування житлових і нежитлових будинків, прибудинкових територій  відповідно до замовлення та договорів тощо. 

Відповідно до Рішення Солом'янської у м. Києві ради Х1У сесії У скликання від 19.12.2007 №218 та Договору на утримання житлових будинків і прибудинкових територій від 31.03.2008 виконавцем послуг з утримання будинків і прибудинкових територій визначено КП «Чоколівське» (т.1ас59-64). 

З урахуванням наведеного КП Дирекція як юридична особа, визначена власником (територіальною громадою району), виконувало і продовжує виконувати функції балансоутримувача будинку №3 по вул. Кадетський Гай в м. Києві. Виконавцем послуг по вказаному будинку є третя особа у справі.

За таких обставин позивач у даній справі КП Дирекція є належним балансоутримувачем, а тому має передбачені ч.1 ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» права.

Доводи апеляційної скарги про неналежність позивача та третьої особи у даній справі спростовуються встановленими судом обставинами і наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що між сторонами відсутні договірні правовідносини, то такі доводи не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Системний аналіз норм ч.3 ст.6, ч.1 ст.630 ЦК України, ст.ст.19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови №529 Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» дають підстави вважати, що умови типового договору є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, що запропонований виконавцем послуг варіант договору відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому випадку суперечить вказаним нормам.

Рішення Солом'янського райсуду м. Києва від 19.11.2012 в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідачів укласти з позивачем договір на надання житлово-комунальних послуг набрало законної сили 20.03.2013. Проте, відсутність такого договору сама по собі  не може бути підставою для звільнення споживача від оплати наданих послуг. Належних і допустимих доказів на спростування факту надання позивачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій протягом спірного періоду відповідачем у передбаченому ст.ст.10,60 ЦПК України порядку не надано.

Що стосується доводів апеляційної скарги про неправильність висновків суду щодо застосування позивачем тарифів, установлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації (КМДА) Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в тому числі і тих, що не пройшли державну реєстрацію, то такі доводи заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до Указу Президента України №493/92 від 03.10.1992 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств і інших органів виконавчої влади» та постанови Кабінету Міністрів України №731 від 28.12.1992 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації набувають чинності з моменту їх реєстрації в Головному управлінні юстиції м. Києва.

За таких обставин застосування позивачем при обчисленні розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій тарифів, установлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що не пройшли державну реєстрацію, є незаконним. Посилання суду на те, що питання визнання таких розпоряджень КМДА недійсними відповідачами не ставилося, а також що питання реєстрації розпоряджень КМДА не віднесено до компетенції позивача, а тому такі розпорядження є чинними - не грунтуються на нормах матеріального і процесуального права, адже норми, що не набрали законної сили, не підлягають застосуванню.

З огляду на викладене у частині визначення розміру заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що підлягає стягненню з відповідачів, оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним як таке, що постановлене з неправильним застосуванням норм права, а тому в цій частині воно підлягає скасуванню на підставі ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення. 

Встановлено, що Розпорядження КМДА від 19.05.2000 №748 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в місті Києві» зареєстроване в Головному управлінні юстиції (далі - ГУЮ) у м. Києві 19.05.2000, наступні зміни і доповнення до нього у передбаченому законом порядку в ГУЮ м. Києва не зареєстровані. Відповідно до даних Головного управління юстиції у м. Києві за період з 01.01.2008 по 31.12.2013 будь-яких розпоряджень КМДА про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в місті Києві щодо будинку №3 по вул. Кадетський Гай на державну реєстрацію не надходило (т.4ас32-33). 

За таких обставин при розрахунку плати за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у період з 01.04.2008 по 01.03.2011 по квартирі АДРЕСА_1 площею 98мІ підлягає застосуванню встановлений Розпорядженням КМДА від 19.05.2000 №748 тариф 0,58грн за 1мІ. Розмір плати за 1 міс становитиме 98мІ х 0,58грн = 56,84грн, за спірний період з 01.04.2008 по 01.03.2011, що складає 34 міс, - 56,84грн х 34міс = 1932,56грн.

Тобто, розмір заборгованості по оплаті за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій за спірний період по вказаній квартирі складає 1932,56грн. На виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2013 сплачено 1219,39грн вказаної заборгованості, а тому позовні вимоги КП Дирекція підлягають задоволенню у частині стягнення 1932,56грн - 1219,39грн = 713,17грн. Розмір частки кожного з чотирьох співвласників квартири відповідачів складає 713,17грн : 4 особи = 178,29грн, при цьому частка неповнолітнього співвласника становитиме 178,29грн : 2 батьків = 89,15грн.

За таких обставин з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає стягненню заборгованість у розмірі по 178,29грн + 89,15грн = 267,44грн з кожного, а з ОСОБА_5 - 178,29грн.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,309,313,316 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2014 року скасувати в частині задоволення позовних вимог КП Дирекція про стягнення на його користь заборгованості по оплаті послуг за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2008 по 01.03.2011 з ОСОБА_3 в розмірі 133,73грн, з ОСОБА_4 - 1353,12грн, з ОСОБА_5 - 902,08грн та ухвалити в цій частині  нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ВСП «Чоколівське» про стягнення заборгованості по оплаті послуг за утримання будинку та прибудинкової території задовольнити частково.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків та прибудинкових територій по квартирі АДРЕСА_1 за період з 1 квітня 2008 року по 01 березня 2011 року:

- з ОСОБА_3 - 267,44 грн (двісті шістдесят сім грн 44коп.),

- з ОСОБА_4 - 267,44 грн (двісті шістдесят сім грн 44коп),

- з ОСОБА_5 - 178,29грн (сто сімдесят вісім грн 29коп.),

а всього стягнути 713,17грн (сімсот тринадцять грн 17коп.).

            В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків та прибудинкових територій по квартирі АДРЕСА_1 за період з 1 квітня 2008 року по 01 березня 2011 року відмовити. 

В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2014 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 
 

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді                                                                                                          А.М. Стрижеус
                                                                                                                    О.І. Шкоріна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   МІСТА   КИЄВА

03110  м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

                                   

Справа №2609/15867/12                                                                                     Головуючий у 1 інстанції Букіна О.М.

Апеляційне провадження №22-ц/796/7462/2014                                        Доповідач                    Антоненко Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

            1 жовтня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі                       судді-доповідача                               АнтоненкоН.О.,

                                    суддів                                                 Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.                                          при секретарі                                    Слащуку А.С.

за участю                   представника позивача                   Бокатої А.В.,

                                   відповідача                                        ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2014 року у справі за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ВСП «Чоколівське» про стягнення заборгованості.     

            Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія, керуючись ст.ст.218,317 ЦПК України,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2014 року скасувати в частині задоволення позовних вимог КП Дирекція про стягнення на його користь заборгованості по оплаті послуг за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.04.2008 по 01.03.2011 з ОСОБА_3 в розмірі 133,73грн, з ОСОБА_4 - 1353,12грн, з ОСОБА_5 - 902,08грн та ухвалити в цій частині  нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ВСП «Чоколівське» про стягнення заборгованості по оплаті послуг за утримання будинку та прибудинкової території задовольнити частково.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків та прибудинкових територій по квартирі АДРЕСА_1 за період з 1 квітня 2008 року по 01 березня 2011 року:

- з ОСОБА_3 - 267,44 грн (двісті шістдесят сім грн 44коп.),

- з ОСОБА_4 - 267,44 грн (двісті шістдесят сім грн 44коп),

- з ОСОБА_5 - 178,29грн (сто сімдесят вісім грн 29коп.),

а всього стягнути 713,17грн (сімсот тринадцять грн 17коп.).

            В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків та прибудинкових територій по квартирі АДРЕСА_1 за період з 1 квітня 2008 року по 01 березня 2011 року відмовити. 

В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2014 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 
 
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді                                                                                                          А.М. Стрижеус
                                                                                                                    О.І. Шкоріна

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40768439

[Перо]

Передуюча ухвала ВССУ від 06.11.2013 р.:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/35316631

[focus]

А чому прийнята ухвала? а не рішення?

[Перо]

А чому прийнята ухвала? а не рішення?

Мабуть описка у назві.

[Перо]

Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   МІСТА   КИЄВА

03110  м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

                                   

Справа №761/14987/14-ц                                                                    Головуючий у 1 інстанції Маліновська В.М.

Апеляційне провадження №22-ц/796/6114/2015                              Суддя-доповідач                   Антоненко Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            13 листопада 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі                       судді-доповідача                               АнтоненкоН.О.,

                                    суддів                                                 Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.                                                              при секретарях                                  Пікало К.В., Басюк Ю.В., Юрченко А.С.,

за участю                   відповідача                                        ОСОБА_3,

                                   представника відповідача                ОСОБА_4,

                                   представників позивача                  Бриль П.О., Горупахи В.А., Мягкої К.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року у справі за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.     

            Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :       

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року позовні вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - КП ЦОС) задоволені частково: на його користь з ОСОБА_3 стягнуто 6825,44грн заборгованості по квартирній платі та платі за комунальні послуги (за період з 01.06.2011 по 01.07.2013) та 143,60грн судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг для споживачів Шевченківського району м. Києва, у тому числі і для відповідача, який є власником особового рахунку по квартирі АДРЕСА_1, у якій з 16.11.1999 проживають та зареєстровані чотири особи.

Виходячи з того, що власник житла зобов'язаний своєчасно вносити плату за житлово-комунальні послуги, а відсутність договору про надання таких послуг не знімає зі споживача обов'язку вносити плату за спожиті послуги, виходячи з наданого позивачем розрахунку та періоду заборгованості, положень закону щодо позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність та обгрунтованість позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.06.2011 по 01.07.2013 в сумі 6825,44грн; щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то в цій частині суд вважав позовні вимоги недоведеними та відмовив у їх задоволенні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» відмовити у повному обсязі.Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що  КП ЦОС є неналежним позивачем у даній справі та посилається на застосування позивачем при розрахунку боргу нечинних тарифів. Вважає, що суд безпідставно не врахував докази оплати ним отриманих послуг за період з квітня 2011 року по березень 2014 року за утримання будинку і прибудинкової території в сумі 1229,76грн та за централізоване опалення в сумі 1891,89грн.

У судовому засіданні апеляційного суду відповідач та його представник просили  задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Представники позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну скаргу відхилити і залишити без змін законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - зміні з наступних підстав.

Предметом апеляційного розгляду є рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року у даній справі в частині задоволення позовних вимог КП ЦОС про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача 6825,44грн заборгованості по оплаті спожитих комунальних послуг за період з 01.06.2011 по 01.07.2013. У частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду не оскаржується.

Предметом спору у даній справі у визначених межах є стягнення заборгованості за спожиті, але неоплачені послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а також послуги з централізованого опалення.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального та поточних ремонтів та утримання, забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Встановлено і не заперечується жодною зі сторін, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради. КП ЦОС перейменовано з КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (рішення Київської міської ради від 22.09.2011 №24/6240) та є виконавцем послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства (пункти 1.2.,2.1 Статуту КП ЦОС - т1ас34-38).

01.01.2009 між балансоутримувачем КП «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради та КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради укладено договір №5, відповідно до якого балансоутримувач передав, а виконавець прийняв на себе функції надання послуг з централізованого опалення для потреб споживачів. 

 

Відповідно до п.2.2.1 Статуту КП ЦОС одним з основних напрямків діяльності підприємства є забезпечення послугами централізованого опалення споживачів по внутрішньо-будинкових мережах на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених підприємством безпосередньо зі споживачами послуг. 

Виробником послуг з централізованого опалення відповідно до ч.4 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії, у спірних правовідносинах протягом спірного періоду - це ПАТ «Київенерго» на підставі договору №720101 від 01.10.2003, укладеного АЕК «Київенерго» (вподальшому ПАТ «Київенерго») та КП УЖГ Шевченківського району м. Києва - вподальшому КП ЦОС (т1ас46-47,т2ас182-185). 

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги про те, що КП ЦОС є неналежним позивачем у частині вимог про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за спожиті послуги централізованого опалення не заслуговують на увагу як такі, що не грунтуються на вимогах закону і спростовуються встановленими судом обставинами, підтвердженими належними і допустимими доказами, дослідженими судом та наявними у матеріалах справи. Факт затвердження Статуту КП ЦОС у квітні 2012 року після настання періоду заборгованості відповідача з 01.06.2011 не впливає на правильність висновку суду, адже на момент розрахунку заборгованості та звернення до суду з позовом позивач мав відповідні повноваження, а тому є належним позивачем щодо вказаних позовних вимог.

     

Оскільки до квітня 2013 року будинок АДРЕСА_1 не був оснащений приладом обліку теплової енергії, а період заборгованості - предмет спору у даній справі становить з 01.06.2011 по 01.07.2013, - не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо необхідності врахування показників будинкового лічильника тепла при розрахунку суми заборгованості, адже опалювальний сезон 2012-2013 року закінчився до оснащення будинку приладом обліку спожитої теплоенергії.

Що стосується доводів апеляційної скарги про застосування нечинних тарифів при обчисленні суми заборгованості за послуги централізованого опалення, то такі доводи заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до наданого позивачем уточненого розрахунку заборгованості (т2ас89) встановлено, що позивач виходив з тарифів за централізоване опалення, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації №857 від 31.05.2011, зареєстрованим у Головному управлінні юстиції у м. Києві 06.06.2011 за №20/879.

Разом з тим,  Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 06.12.2011 №2265, зареєстрованим у Головному управлінні юстиції у м. Києві 29.12.2011 за №55/914, в Розпорядження №857 від 31.05.2011 внесено зміни, зокрема, виключено позицію тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням з оплатою останнім не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Тобто, тариф 3,10грн за 1мІ опалювальної площі в місяць, встановлений за оплату послуг після 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, не підлягає застосуванню, а чинним є тариф 2,91грн за 1мІ опалювальної площі в місяць.

Оскільки опалювальна площа квартири відповідача становить 44,2мІ (44,95мІ загальної площі квартири мінус площа балкону 0,75мІ), період заборгованості з 01.01.2011 по 01.07.2013 становить 25 місяців,  а тариф за централізоване опалення - 2,91грн за 1мІ опалювальної площі в місяць, сума заборгованості складає 2,91грн х 44,2мІ х 25міс. = 3215грн. Указана сума підлягає стягненню на користь позивача з ОСОБА_3 як власника квартири (т2ас216-217). 

Що стосується доводів апеляційної скарги та позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованості за спожиті неоплачені послуги з утримання будинку і прибудинкової території,  то колегія виходить з наступного.

Відповідно до п.2) ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій складаються з послуг прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічного обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.               

Встановлено, що виконавцями указаних послуг по будинку АДРЕСА_1 протягом періоду заборгованості відповідача на підставі укладених з балансоутримувачем договорів було КП ЖЕК «Нивки» (т2ас91-95,126130 - у період з 01.09.2009 по грудень 2012 року) та ТОВ «Кийградсервіс» (т2ас143147 - з січня 2013 року).

Договором доручення на надання послуг з обліку, нарахування, збору платежів власників, наймачів та орендарів №1 від 01.02.2012 балансоутримувач КП «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради доручила, а КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (КП ЦОС) прийняло на себе зобов'язання здійснювати облік, нарахування, збір платежів власників жилих приміщень за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також облік та збір, у тому числі у судовому порядку, заборгованості споживачів за послуги довірителя (пункти 2.1.1.2.,2.1.1.4. договору - т1ас193).

Тобто, балансоутримувач будинку, в якому знаходиться квартира - власність відповідача, у межах визначених законом його повноважень визначив певні підприємства як виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а здійснювати облік, нарахування, збір платежів власників жилих приміщень за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій уповноважив іншу особу - позивача у справі як самостійну юридичну особу. З огляду на викладене доводи апеляційної скарги про неналежність позивача в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій спростовуються встановленими судом обставинами, підтвердженими наявними в матеріалах справи і дослідженими судом належними і допустимими доказами.   

Доводи представника відповідача про те, що позивач вправі здійснювати свою діяльність відповідно до виданої йому довіреності з посиланням на п.3.4.5.Договору доручення від 01.02.2012 та положення статей 1000, 1007 ЦК України, не заслуговують на увагу з огляду на таке: 1) розділ 3.4, в тому числі п.3.4.5 Договору доручення регламентують правовідносини повіреного в частині надання послуг власникам нежитлових приміщень, а предметом спору у даній  справі  є  стягнення заборгованості  за надані  послуги власнику  жилого   приміщення;  2) вказані норми регламентують правовідносини повіреного і довірителя, кожний з яких у даному випадку є самостійною юридичною особою - суб'єктом господарювання, і будь-які питання щодо вчинення повіреним дій на виконання договору доручення в межах визначених договором повноважень чи поза такими межами підлягають перевірці і контролю довірителем.

Споживач послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не є учасником правовідносин, що випливають з Договору доручення між двома господарюючими суб'єктами. Відсутність договору з ОСОБА_3 на надання житлово-комунальних послуг дає йому як споживачу таких послуг підстави вважати невизначеною особу, на користь якої він має оплачувати за спожиті послуги, проте, не дає підстав уважати, що споживач  послуг вправі на власний розсуд визначати отримувача плати за спожиті ним житлово-комунальні послуги, в тому числі у разі, якщо така особа визначена балансоутримувачем. 

Балансоутримувач вправі здійснювати господарську діяльність у порядку, визначному законом (ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), зокрема, укладати договори з іншими суб'єктами господарювання. Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги (ст.20 Закону).

Факт неоплати спожитих послуг протягом спірного періоду відповідач не заперечує, проте, з посиланням на п.6 ч.1 ст.24  Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вважає, що отримувачем оплати за них має бути балансоутримувач. Разом з тим, вказаною нормою регламентовано право балансоутримувача звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі. Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, а не звернення стягнення на майно споживача-боржника і не відшкодування ним спричиненої майну балансоутримувача шкоди.

Заслуговує на увагу довід апеляційної скарги щодо відсутності договору з відповідачем  на надання йому житлово-комунальних послуг, проте, вказане питання не є предметом спору у даній справі, а відсутність такого договору не звільняє його від зобов'язання оплатити спожиті послуги. Належних і допустимих доказів ненадання власнику квартири  АДРЕСА_1 послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій  матеріали справи не містять. Сам по собі факт ненадання окремих видів житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення споживача від оплати спожитих послуг за відсутності доведеності вини виконавця послуг у порушенні зобов'язання (ст.614 ЦК України). 

Щодо посилань відповідача на погашення ним заборгованості за спожиті послуги з центрального опалення та з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в тому числі за період з 01.06.2011 по 01.07.2013, на рахунок балансоутримувача, за встановлених судом обставин не дають підстав уважати виконаним зобов'язання ОСОБА_3, адже балансоутримувач вважає ці кошти помилково сплаченими (т2ас74), а з посиланням на номери квитанцій про їх сплату - такими, що ним не отримані (т2ас188).

Доводи ОСОБА_3 та його представника про відсутність даних про передачу у власність чи постійне користування обслуговуючій організації земельної ділянки по АДРЕСА_1 не дають підстав уважати відсутнім обов'язок відповідача оплачувати спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій як комплексу послуг, передбачених п.2) ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Отже, наведене дає підстави для висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги про неналежність позивача у даній справі щодо вимог про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за спожиті послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за спірний період.

Відповідно до розрахунку розміру заборгованості за вказані послуги (т2ас89) встановлено, що позивач використовував тарифи, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1221 від 29.12.2010. Проте, вказане розпорядження не зареєстроване у передбаченому законом порядку Головним управлінням юстиції у м. Києві. 

Відповідно до Указу Президента України №493/92 від 03.10.1992 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств і інших органів виконавчої влади» та постанови Кабінету Міністрів України №731 від 28.12.1992 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації набувають чинності з моменту їх реєстрації в Головному управлінні юстиції м. Києва.

За таких обставин застосування позивачем при обчисленні розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій тарифів, установлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що не пройшли державну реєстрацію, є незаконним.

Встановлено, що Розпорядження КМДА від 19.05.2000 №748 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в місті Києві» зареєстроване в Головному управлінні юстиції у м. Києві 19.05.2000, наступні зміни і доповнення до нього у передбаченому законом порядку в ГУЮ м. Києва не зареєстровані. Даних про те, що Головним управлінням юстиції у м. Києві у період з 01.06.2011 по 31.12.2013 зареєстровано будь-які розпорядження КМДА про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в місті Києві щодо будинку АДРЕСА_1 немає.

За таких обставин заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про застосування встановлених Розпорядженням КМДА від 19.05.2000 №748 розмірів тарифів для розрахунку заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків та прибудинкових територій. З урахуванням характеристик будинку АДРЕСА_1 в м. Києві розмір тарифу за вказані послуги встановлений в 0,45грн за 1мІ загальної площі. Оскільки загальна площа квартири відповідача 44,95мІ, розмір плати за утримання будинків та прибудинкових територій на місяць складає 44,95мІ х 0,45грн = 20,23грн, а за весь період заборгованості - 20,23грн х 25міс. =  505,75грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за період з 01.06.2011 по 01.07.2013 за послуги централізованого опалення - 3215грн, а за послуги з утримання будинку та прибудинкової території - 505,75грн, що в загальній сумі складає  3720,75грн.

Оскільки суд першої інстанції не перевірив правильність зробленого позивачем розрахунку заборгованості відповідача і безпідставно поклав його в основу рішення, - оскаржуване рішення підлягає зміні в частині розміру заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 як власника на підставі договору дарування від 11.10.1999 квартири АДРЕСА_1 на користь КП ЦОС. 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,308,309,313,315,316 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року в частині задоволення позовних вимог змінити, зменшивши суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» з 6825,44грн до 3720,75грн (трьох тисяч семисот двадцяти грн 75 коп.).

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді                                                                                                         
А.М. Стрижеус                                                                                                                           О.І.Шкоріна

http://reyestr.court.gov.ua/Review/53609919