Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

у х в а л а   

іменем  україни

25 листопада 2015 рокум. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого       Луспеника Д.Д., 

суддів:                 Гулька Б.І.,         Хопти С.Ф.,

                            Черненко В.А.,    ШтеликС.П.,

                                             

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Клавдієво-Тарасівська селищна рада Бородянського району Київської області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальної і моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Клавдієво-Тарасівська селищна рада Бородянського району Київської області, про стягнення коштів за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 21 квітня                2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 серпня           2015 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися          до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що відповідачі,              жителі квартир №№ 5 і 6 багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, незважаючи на заборону рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 30 вересня                2014 року № 205 будівництва септика, продовжують самовільне будівництво вказаного об'єкта, чим порушують їх права та права інших мешканців будинку.

Уточнивши позовні вимоги, позивачі просили зобов'язати відповідачів припинити самочинне будівництво, знести побудову окремого каналізаційного виходу з їх квартир в окрему яму для септиків та привести каналізаційні комунікації у первинний вигляд, а також стягнути з них завдану їм майнову та моральну шкоду в розмірі 2 тис. грн.   

У грудні 2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду          із зустрічним позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_3 1 800 грн,           а з ОСОБА_4 7 200 грн за отримані послуги по викачуванню й транспортуванню нечистот, які вони не сплачувала 5 років. Також просили солідарно стягнути з відповідачів завдану їхніми неправомірними діями моральну шкоду в розмірі 30 тис. грн й зобов'язати Клавдієво-Тарасівську селищну раду привести у відповідність каналізаційну систему будинку АДРЕСА_1 та оформити відповідні документи.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області  від 18 серпня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_3,                ОСОБА_4 та зустрічного позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову скасувати й направити в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, судові рішення в частині вирішення зустрічного позову не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (ст. 335 ЦПК України).

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. 

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачі обрали неналежний спосіб судового захисту, так як до компетенції суду вирішувати такі вимоги не віднесено, а це є повноваженням органів виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства та санітарно-епідеміологічних служб. 

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. 

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що сторони у справі є жителями багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 Бородянського району Київської області, позивачі проживають на другому поверсі, а відповідачі - на             першому поверсі будинку. Рішенням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 30 вересня 2014 року № 205, прийнятим за заявою ОСОБА_5 і ОСОБА_6, мешканців будинку попереджено про призупинення робіт по від'єднанню від центральної каналізації до отримання відповідних дозволів на проведення робіт та рекомендовано місцевого депутата провести обстеження зазначеного багатоквартирного будинку.

Розпорядженням Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області від 30 жовтня 2014 року № 43 створена комісія щодо порушення норм під час обладнання септика, після чого було складено акт обстеження, в якому зазначено, що для вирішення спірного питання мешканцям будинку слід звернутися до РСЕС, органів містобудування та інших відповідних інстанцій.

Відмовляючи в позові й зазначаючи те, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обрали неналежний спосіб судового захисту, суди не звернули уваги на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись з позовом до суду за судовим захистом, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посилались на те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6, проживаючи на першому поверсі, без їх згоди самочинно будують окремий каналізаційний вихід зі своїх квартир в окрему яму для септиків на відстані           1,5 м від вікна квартири № 8, в якій проживає ОСОБА_3, що також порушить цілісність фундаменту будинку, пошкоджені каналізаційні комунікації. Підключившись до загальної труби, це призвело до постійного підтікання каналізації у підвальне приміщення будинку.

Позивачі зазначали, що дії відповідачів порушують їх права, передбачені     ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та ст. 391 ЦК України й на підставі ст. ст. 23, 1166,      1167 ЦК України просили відшкодувати завдану їм шкоду.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися          до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права                  та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:                1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення;                     5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Крім того, судами не враховано, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та  ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Неправильне тлумачення судами ст. 16 ЦК України суперечить зазначеним положенням, що призвелодо неправомірної і передчасної відмови позивачам у реалізації їхнього права на судовий захист.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи за первісним позовом, судами не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 21 квітня    2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 серпня                 2015 року в частині вирішення позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальної і моральної шкоди скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                Д.Д. Луспеник

Судді:                                                                          Б.І. Гулько

С.Ф. Хопта

В.А. Черненко

С.П. Штелик

http://reyestr.court.gov.ua/Review/53815779