'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВССУ: щодо вивезення побутових відходів  (Прочитано 1752 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 року                                                                        м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого         Кузнєцова В.О.,

суддів:                    Ізмайлової Т.Л.,    Кадєтової О.В., 

  МостовоїГ.І.,        Наумчука М.І.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою  відповідальністю «Харків Екоресурс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів, за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 1 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року товариство з обмеженою  відповідальністю «Харків Екоресурс» (далі - ТОВ «Харків Екоресурс») звернулося до суду з указаним позовом. Зазначало, що відповідачі на підставі договору про надання послуг з вивезення побутових відходів є споживачами послуг з вивезення побутових відходів по АДРЕСА_1 які надає товариство. Посилаючись на те, що відповідачі не сплачують за надані послуги, просило задовольнити позов.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 1 вересня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ТОВ «Харків Екоресурс» заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 1 119 грн 49 коп., яка складається із: основної заборгованості - 722 грн 63 коп., інфляційних втрат - 374 грн 06 коп., 3 % річних - 22 грн 80 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просять рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідачі не здійснювали оплату за послуги з вивезення побутових відходів, які надає їм позивач.

Проте погодитись із такими висновками не можна.

Судами встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зареєстровані в АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 28 грудня 2011 року № 940 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів у м. Харкові» виконавцем таких послуг визначено, серед інших юридичних осіб, і ТОВ «Харків Екоресурс».

В друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради - газеті «Харківські вісті», було опубліковано договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 27 листопада 2012 року, виконавцем у якому вказано ТОВ «Харків Екоресурс».

20 листопада 2012 року між останнім та Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» було укладено договір про надання послуг з доставки рекламної та/або інформаційної продукції, за умовами якого підприємство взяло на себе зобов'язання доставляти рекламно-інформаційну продукцію.

В обґрунтування вимог про стягнення заборгованості ТОВ «Харків Екоресурс» посилалось на те, що примірник газети з опублікованим у ньому договором був доставлений по місцю проживання відповідачів, він з 1 січня 2013 року набрав чинності, оскільки заперечень від останніх про незгоду з його умовами не надійшло.

За цих обставин суди вважали, що такий договір відповідно до ст. 633 ЦК України є публічним, відповідачі стали абонентами ТОВ «Харків Екоресурс», а договір між сторонами укладений згідно положень ч. 3 ст. 205, ст. ст. 642-643 цього Кодексу.

Між тим, умовою публічного договору є надання його стороною - підприємцем, зокрема, послуг кожному, хто до неї звернеться.

Оскільки доказів про те, що відповідачі звертались до позивача про надання послуг, не подано, то сама по собі пропозиція підприємця по наданню послуг не може свідчити про обов'язковість такого договору для них та бути підставою покладення на останніх обов'язків, які випливають з такого договору.

Згідно із ст. ст. 642, 643 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції. Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу

Відповідачі, заперечуючи проти задоволення позову, посилалися на те, що побутові відходи утилізовують самостійно та послугами позивача не користуються, ніяких дій по прийняттю пропозиції позивача не вчиняли (а. с. 47-50, 85-89).

На спростування вказаних доводів суди ніяких мотивів не навели.

Доказів, які б свідчили про надання послуг позивачем по вивезенню побутових відходів саме відповідачам, не надано.

Не виконання споживачем передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язку укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, у випадку недоведеності надання їх йому чи користування ним такими послугами, не тягне за собою виникнення у нього будь-яких обов'язків щодо оплати за послуги, які йому не були надані (використані).

Оскільки відповідачі проживають у приватному будинку, то при з'ясуванні питання про те, чи виникли між сторонами правовідносини з приводу надання послуг з вивезення побутових відходів суди мали керуватись нормами Закону України «Про відходи».

Обов'язок по укладенню договорів на вивезення побутових відходів на власників приватних будинків не покладено.


Тому погодитись із зробленими в судових рішеннях висновками про наявність підстав для задоволення позову неможливо.

Вирішуючи спір, суди не з'ясували, чи вчиняли відповідачі дії відповідно до вказаних у договорі про надання послуг з  вивезення побутових відходів умов, чи надсилали позивачу відповідь про прийняття пропозиції або чи приєдналися до цього договору, чи користувалися відповідачі послугами позивача та чи надавав їм їх останній, та які конкретно і чим це підтверджується.

Крім того, у справі відсутні відомості про те, хто є власником (власниками) будинку по АДРЕСА_1 оскільки, в разі доведеності позову, обов'язок по сплаті заборгованості за надані послуги виникає у такої особи (осіб).

У інших осіб, які проживають у будинку, обов'язок по сплаті коштів за надані послуги виникає перед власником (власниками) на підставі угоди між ними (ст. ст. 156, 162 ЖК Української РСР).

Таке має значення для вирішення питання про те, чи є особи, до яких подано позов, належними відповідачами у справі.

Наведені порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 60,                 179 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 1 вересня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                              В.О. Кузнєцов

Судді:                                                                          Т.Л. Ізмайлова

                                                                                     О.В.Кадєтова

                                                                                     Г.І.Мостова

                                                                                     М.І.Наумчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/55870937

Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email