Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

УХВАЛА

іменем україни

02 березня 2016 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого     Гвоздика П.О., 

суддів:                Євтушенко О.І.,            Завгородньої І.М.,

                             Іваненко Ю.Г.,              Мартинюка В.І., 

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3, третя особа - Львівське комунальне підприємство «Магістральне», про демонтаж самочинно влаштованого засклення балкона,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Львівської області від 23 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року Франківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Львівське комунальне підприємство «Магістральне» (далі - ЛКП «Магістральне»), про демонтаж самочинно влаштованого засклення балкона.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідач без відповідних документів самовільно встановив засклення балкона квартири. Франківською районною адміністрацією прийнято розпорядження про демонтаж самочинно встановленого засклення балкона квартири АДРЕСА_1 та зобов'язано демонтувати самочинно встановлене засклення балкона склопакетами, привести його до попереднього стану. Добровільно знести самовільно розширений балкон відповідач відмовляється, на попередження ЛКП «Магістральне» не реагує. Враховуючи викладене, позивач просив зобовʼязати ОСОБА_3 за власні кошти демонтувати самочинно встановлене засклення балкона склопакетами.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 06 квітня

2015 року в задоволенні позовних вимог Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3, третя особа - Львівське комунальне підприємство «Магістральне», про демонтаж самочинно влаштованого засклення балкона відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 23 листопада

2015 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 квітня

2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Зобовʼязано ОСОБА_3 за власні кошти демонтувати самочинно встановлене засклення склопакетами балкона квартири АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду Львівської області від 23 листопада 2015 року та залишити в силі рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 квітня

2015 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з  наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем у справі не доведено необхідності отримання відповідачем будь-яких дозволів та не вказано, які саме дозволи та яких органів необхідні для засклення балкона.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, суд апеляційної інстанції виходив із положень ст. ст. 152, 179, ЖК України, Правил користування приміщенням житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2002 року № 76, та встановив, що відповідач самовільно встановив засклення балкона склопакетами на балконі своєї квартири без відповідних документів, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Однак із висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.

За вимогами ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судом апеляційної інстанції не дотримано.

Судом установлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2, загальною площею           42,20 кв. м.

Встановлення засклення балкону без відповідних дозволів та погоджень підтверджується розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради «Про демонтаж самочинно встановленого засклення балкону квартири АДРЕСА_3 а», актом ЛКП «Магістральне» від 28 липня 2014 року № 592, протоколом від 11 липня 2014 року № 70.

Приписом ЛКП «Магістральне» від 01 липня 2014 року № 340 зобов'язано ОСОБА_3 в 10-денний строк надати дозвільні документи, що засвідчують законність встановлення склопакетів на балконі.

Комісією у складі майстрів ЛКП «Магістральне» встановлено, що власником квартири АДРЕСА_2 без відповідних документів встановлено засклення балкона вищевказаної квартири, про що складено протокол від 11 липня 2014 року № 70 про порушення ст. 150 КУпАП, а саме: порушення правил користування житловими будинками і житловими приміщеннями.

15 серпня 2015 року Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради прийнято розпорядження «Про демонтаж самочинного встановленого засклення балкона квартири №  АДРЕСА_1», яким  зобов'язано відповідача у місячний строк за власні кошти демонтувати самочинно встановлене засклення балкона склопакетами та привести його у попередній стан.

Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України (чинної на момент звернення з позовом до суду) власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно зі ст. 152 ЖК України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.

Статтею 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 4 Правил користування приміщенням житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572,власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Пунктом 1.4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питання житлово-комунального господарства від 17 травня 2002 року № 76, встановлено Умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, зокрема, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих  будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Аналізуючи вищенаведені положення, слід дійти висновку про те, що засклення балкона не належить до самочинно встановленого обʼєкта, яке порушує або може порушувати умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі.

   Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації обʼєктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 1327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, зі змінами та доповненнями згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 01 червня 2010 року № 167; в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 09 серпня 2012 року № 404 не належать до самочинного будівництва, зокрема: засклення балконів, лоджій, веранд, терас, крім будинків, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, заміна матеріалу стін будинків, господарських будівель без збільшення розміру фундаменту та поверховості.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з урахуванням встановлених обставин справи дійшов правильного висновку про те, щопри проведенні засклення балкона отримання дозволу виконкому місцевої ради або будь-якого іншого дозволу органів державної влади або місцевого самоврядування не потребується.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та вирішив спір відповідно до закону, який підлягав застосуванню. Однак вказані обставини не були враховані апеляційним судом при ухваленні оскаржуваного рішення, що призвело до неправильного вирішення спору.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону і яке згідно з положеннями ст. 339 ЦПК України підлягає залишенню в силі.

Відповідно до ч. 1 ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339  ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 23 листопада

2015 року скасувати, а рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 квітня 2015 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                       П.О. Гвоздик Судді:О.І. Євтушенко І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко В.І. Мартинюк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/56455102