'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВССУ: щодо адреси вивезення побудових відходів  (Прочитано 1095 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

   Ухвала

іменем  україни

11 травня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

      головуючого       Журавель В.І.,

      суддів:                Гулька Б.І.,                     Закропивного О.В.,

                                     

                                     ЧерненкоВ.А.,               Штелик С.П.,                 

                                                                         

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» (далі - ТОВ «Харків Екоресурс») звернулося до суду із даним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 заборгованість за надання послуг із вивезення побутових відходів у розмірі 2 631 грн 48 коп.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2014 року був скасований судовий наказ Жовтневого районного суду м. Харкова про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги із вивезення побутових відходів по АДРЕСА_1

Вказані послуги надаються ТОВ «Харків Екоресурс» на підставі договору, опублікованого 25 червня 2013 року в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради газеті «Харьковские известия», який набрав чинності з 01 серпня 2013 року. До набрання чинності договором від відповідачів не надходило заяв про свою незгоду з умовами опублікованого договору.

Станом на 01 травня 2015 року відповідачі не здійснили оплату наданих послуг, у зв'язку із чим мають заборгованість у розмірі                    1 759 грн 31 коп., на яку відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані індекс інфляції - 827,62 грн та три відсотки річних - 44 грн 55 коп.

Ураховуючи викладене, позивач просив позов задовольнити.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова                                 від 17 вересня 2015 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2016 року, позов ТОВ «Харків Екоресурс» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3,              ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь                ТОВ «Харків Екоресурс» заборгованість за надані послуги із вивезення побутових відходів у розмірі 2 631 грн 48 коп., із яких: сума основної заборгованості за надання послуг - 1 759 грн 31 коп., інфляційні витрати - 827 грн 62 коп., три відсотки річних від простроченої суми - 44 грн 55 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 та інші відповідачі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга підлягає частковому  задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Судами встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 зареєстровані та проживають у АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 28 грудня 2011 року № 940 «Про визначення виконавця послуг із вивезення побутових відходів у м. Харкові» виконавцем послуг із вивезення побутових відходів у м. Харкові було визначено КП «Комплекс із вивезення побутових відходів», КП КГ «Харківкомуночиствод» та ТОВ «Харків Екоресурс».

Послуги з вивезення побутових відходів по АДРЕСА_1 надаються ТОВ «Харків Екоресурс» на підставі договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, опублікованого 25 червня  2013 року в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради газеті «Харьковские известия», який набрав чинності                                з 01 серпня 2013 року.

Рішеннями Харківської міської ради від 20 грудня 2011 року № 896 та від 18 грудня 2015 року № 92 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення (перевезення, захоронення) побутових відходів, які надає ТОВ «Харків Екоресурс», встановлені тарифи на вказані послуги.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ТОВ «Харків Екоресурс», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідачі не оплачують надані їм послуги з вивезення побутових відходів, у зв'язку із чим виникла заборгованість, що підлягає стягненню з останніх.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Статтями 20, 21 цього Закону визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із  ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Із матеріалів справи, зокрема довідки ТОВ «Харків Екоресурс»,                         вбачається, що оплата за надані послуги по АДРЕСА_1 нараховувалась із розрахунку на 9 осіб (а. с. 22).

Між тим у матеріалах справи відсутні будь-які докази з приводу того, що саме така кількість осіб проживає у АДРЕСА_1.

Водночас у своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що згідно із повідомленням адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної сліжби України у Харківській області від 25 червня 2015 року за вказаною вище адресою зареєстровані та проживають 6 осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8

Крім того, за загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст. ст. 57-60, 131, 132, 137, 177, 179, 185, 194, 212-215 ЦПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру збитків, наявність доказів, що їх підтверджують).

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Вирішуючи спір, суд виходив із доведеності факту надання позивачем послуг із вивезення побутових відходів по АДРЕСА_1 і вказав, що ця обставина підтверджується графіком планово-подвірного вивезення твердих побутових відходів з приватних домоволодінь Жовтневого району м. Харкова (а. с. 16-17).

Проте у цих графіках адреса: АДРЕСА_1  взагалі не вказана.

На зазначене суди також не звернули уваги.

Наведене свідчить, що як суд першої інстанції, так і апеляційний суд не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не встановили, чи мало місце фактичне надання послуг із вивезення побутових відходів відповідачам та чи правильно визначена сума заборгованості. 

За таких обставин судові рішення не відповідають вимогам                             ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу                             ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції,  у процесі якого суду слід урахувати наведене.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

                                             у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 січня              2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

             Головуючий                                                          В.І. Журавель

         

           Судді:                                                                      Б.І. Гулько

                                                                                             О.В. Закропивний

                                                                                              В.А. Черненко

                                                                                               С.П. Штелик

http://reyestr.court.gov.ua/Review/57818051   
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email