Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 жовтня 2017 року           15:10           № 826/8313/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко  Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в м.  Києві про визнання протиправною державної реєстрації акта та її скасування,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1, (далі - позивач), з позовом до Головного територіального управління юстиції в м.  Києві (далі - відповідач) про визнання протиправною державної реєстрації, здійсненої 12.06.2017 року за № 117/1709 та її скасування.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Цивільний кодекс України та зазначає, що зареєстроване розпорядження видане від імені Виконавчого органу Київської міської ради, який не зареєстрований як юридична особа в ЄДРПОУ. Крім того, вказує на обставину, що судовими рішеннями неодноразово було встановлено, що акти виконавчого органу Київської міської ради не підлягають державній реєстрації.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, у яких проти позову заперечив з огляду на положення Конституції України та особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування у місті Києві, наявність повноважень на прийняття спірного розпорядження згідно законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «;Про житлово-комунальні послуги» та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

          Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності  до суду не надійшли.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 червня 2017 року № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації» зареєстровано в Головному управлінні юстиції у місті Києві 12 червня 2017 року за № 117/1709.

Як вказано у зазначеному розпорядженні, воно прийнято відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанов Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» з метою надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на належному рівні, для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій.

Розпорядженням встановлено тарифи та структуру тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що додаються, а також внесено деякі зміни тощо.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з наступного.

Конституцією України визначені засади здійснення виконавчої влади в областях і районах місцевими державними адміністраціями, а також засади місцевого самоврядування, зокрема, в населених пунктах (села, селища, міста). Відповідні конституційні положення конкретизовані в законах України «Про місцеве самоврядування в Україні», «;Про місцеві державні адміністрації», «;Про службу в органах місцевого самоврядування» тощо.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації (частина перша статті 118 Конституції України).

У частині другій статті 118 та частині другій статті 140 Конституції України встановлено, що особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, які відповідно до частини третьої статті 133 мають спеціальний статус, визначаються окремими законами України, і до прийняття таких законів виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації (пункт 10 розділу XV «Перехідні положення»).

Отже, Конституція України уповноважила визначити законом, якими мають бути особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві порівняно із загальним порядком здійснення виконавчої влади в областях і районах та із загальним порядком здійснення місцевого самоврядування в інших, ніж міста Київ та Севастополь, населених пунктах.

Закон України від 15.01.1999 № 401-XIV «Про столицю України - місто-герой Київ» (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, далі - Закон № 401) визначив спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.

Однією з особливостей здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві є зосередження у Київській міській державній адміністрації функцій у сферах виконавчої влади і місцевого самоврядування. Безпосередньо функції у сфері виконавчої влади реалізуються спеціально уповноваженими посадовими особами Київської міської державної адміністрації. Функції місцевого самоврядування здійснюють посадові особи, зокрема заступники Київського міського голови з питань здійснення самоврядних повноважень тощо (статті 14, 16 Закону № 401).

При здійсненні повноважень у сфері виконавчої влади Київська міська державна адміністрація є підзвітною та підконтрольною Кабінету Міністрів України. При здійсненні повноважень місцевого самоврядування Київська міська державна адміністрація як виконавчий орган є підконтрольною, підзвітною і відповідальною перед Київською міською радою (частина сьома статті 118 Конституції України, частина друга статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Крім того, за змістом рішення Конституційного Суду України у справі N 1-45/2003   (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) від 25 грудня 2003 року вбачається, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації. Як голова Київської міської державної адміністрації Київський міський голова з питань здійснення виконавчої влади є відповідальним перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітним і підконтрольним Кабінету Міністрів України (рішення КСУ № 21-рп/2003).

Розпорядження № 668 від 06.06.2017 року підписано Головою В.Кличко.

За таких обставин, оскільки Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади, суд дійшов висновку що до повноважень саме КМДА як виконавчого органу Київської міської ради віднесено повноваження видавати акти, якими встановлювати ціни\тарифи на житлово-комунальні послуги, тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії тощо.

Досліджуючи питання форми спірного рішення, суд дійшов висновку про дотримання приписів чинного законодавства, оскільки відповідно до статті 6  Закону України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що розпорядження місцевих державних адміністрації видаються від імені адміністрації за підписом голови, як посадової особи, яка  здійснює керівництво та представляє відповідні місцеві державні адміністрації у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 39 Закону України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій: очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень; представляють відповідні місцеві державні адміністрації у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, політичними партіями, громадськими і релігійними організаціями, підприємствами, установами та організаціями, громадянами та іншими особами як в Україні, так і за її межами; призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону; призначають на посади та звільняють з посад керівників апаратів місцевих державних адміністрацій та керівників структурних підрозділів апаратів місцевих державних адміністрацій; затверджують положення про апарат місцевої державної адміністрації та положення про її структурні підрозділи; укладають та розривають контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідної місцевої державної адміністрації, або уповноважують на це своїх заступників; погоджують у встановленому порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників не підпорядкованих підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади вищого рівня, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, Міністерства внутрішніх справ України; в межах затверджених бюджетів виступають розпорядниками коштів відповідних державних адміністрацій, використовуючи їх лише за цільовим призначенням; регулярно інформують населення про стан виконання повноважень, покладених на місцеву державну адміністрацію; утворюють для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад; здійснюють інші функції, передбачені Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня.

Перші заступники та заступники голови, інші посадові особи місцевих державних адміністрацій здійснюють функції і повноваження відповідно до розподілу обов'язків, визначених головами місцевих державних адміністрацій, і несуть відповідальність за стан справ у дорученій сфері перед головою місцевої державної адміністрації, органами виконавчої влади вищого рівня (стаття 40 Закону України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації»).

Відповідно до частини 1 статті 41 цього ж Закону голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Згідно пунктів 57-58 Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29 жовтня 2002 року № 1970, розпорядження, що стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, доводяться до відома населення управлінням преси та інформації і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими розпорядженнями не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), видані на виконання функцій державної виконавчої влади та функцій органу місцевого самоврядування, що носять нормативно-правовий характер, зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, подаються на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у м. Києві у п'ятиденний термін після їх видання і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими розпорядженнями не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 червня 2017 року № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації» зареєстровано в Головному управлінні юстиції у місті Києві 12 червня 2017 року за № 117/1709 та опубліковано у газеті «Хрещатик», 2017, 06, №  62.

З приводу правової експертизи спірного розпорядження суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Разом з нормативно-правовим актом до органу державної реєстрації подаються, зокрема:

а) обґрунтування підстав для видання нормативно-правового акта чи окремих його норм;

б) відомості про чинні акти з цього питання, інформація про строки приведення їх у відповідність з нормативно-правовим актом, поданим на державну реєстрацію, а також про акти, що втрачають чинність у зв'язку з прийняттям цього акта;

г) оригінал та дві копії рішення Мінекономрозвитку про погодження проекту регуляторного акта чи оригінал та дві копії рішення апеляційної регуляторної комісії про задоволення скарги головного розробника проекту регуляторного акта щодо відмови у погодженні проекту регуляторного акта (для регуляторних актів);

ґ) довідку щодо відповідності нормативно-правового акта aquis communautaire за формою, визначеною в додатку 1 до Регламенту Кабінету Міністрів України, що затверджений  постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. N 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 54, ст. 2180).

Державна реєстрація нормативно-правового акта проводиться протягом 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до органу державної реєстрації, з дотриманням вимог, передбачених пунктами 8, 9 цього Положення.

У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акту із залученням експертів, вивчення значної кількості актів чинного законодавства тощо) ці терміни можуть бути продовжені керівником органу державної реєстрації, але не більш як на 10 робочих днів, про що повідомляється орган, який надіслав нормативно-правовий акт на державну реєстрацію.

Мін'юст та його управління на місцях мають право залучати вчених, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для проведення аналізу нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію.

Відповідно до пункту 12 наведеної постанови, у разі коли нормативно-правовий акт відповідає вимогам, зазначеним у цьому Положенні, орган державної реєстрації приймає рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта за встановленою Мін'юстом формою, заносить його до державного реєстру та на оригіналі акта робить напис встановленого зразка про дату державної реєстрації і номер акта згідно з державним реєстром (додатки 1 і 2).

Як вбачається з матеріалів справи, до відповідача при здійсненні державної реєстрації Розпорядження було надано:

1)          висновок про державну реєстрацію нормативно-правового акта від 12.06.2017року;

2)          висновок щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини проекту розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації);

3)          пояснювальна записка до проекту розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації)»;

4)          висновок юридичного управління апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) за результатами проведення юридичної експертизи проекту розпорядження апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації)»;

5)          висновок про проведення антидискримінаційної експертизи проекту;

6)          пропозиція до проекту розпорядження апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації)»;

7)          розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації)» від 06.06.2017 року №668.

Таким чином, відповідачем при здійсненні реєстрації Розпорядження дотримано вимог, передбачених законом.

Додатково суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Порядок), згідно якого визначено механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Згідно наведеного Порядку, тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - це вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та наведених нормативно-правових актів, Розпорядження відповідає за формою постанові КМУ № 869.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд зазначає, що позивачем не доведено порушення прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача діями відповідача.

Відповідачем надано суду докази правомірності оскаржуваних позивачем дій.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов є необґрунтованим та визнається судом таким, що задоволенню не підлягає.

          На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в м.   Києві про визнання протиправною державної реєстрації акта та її скасування - відмовити повністю.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                                Ю.Т. Шрамко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/69535851