Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

місто Київ

08 лютого 2017 року                    13:00                                   справа №826/834/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до1. Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації 2. Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Карташової Марини Павлівнитретя особаНаціональна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити діїОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві по реєстрації організаційно-правової форми юридичної особи - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як орган державної влади; 2) зобов'язати Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві внести виправлення в запис 1 070 102 0000 055089 в частині організаційно-правової форми (на будь-яку іншу, окрім орган державної влади чи орган місцевого самоврядування).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/834/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду; залучено до участі у справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року залучено до участі у справі Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Карташову Марину Павлівну в якості співвідповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2016 року замінено первинного відповідача 1 - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві на належного відповідача 1 - Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію.

В судовому засіданні 05 вересня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник третьої особи проти позову заперечив, відповідачі своїх представників до суду не направили.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників відповідачів та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2014 року відповідачем 2 здійснено реєстраційну дію 10701020000055089: державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи, а саме зареєстровано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ідентифікаційний код юридичної особи: 39369133, організаційно-правова форма: орган державної влади.

Позивач вважає, що відповідно до статті 6 Конституції України організаційно-правова форма Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не орган державної влади, як наслідок, відповідач 2 неправомірно в записі 10701020000055089 вказав організаційно-правову форму новоствореної юридичної особи як орган державної влади.

Третя особа у письмових запереченнях на адміністративний позов зазначила про правомірність внесення до запису 10701020000055089 організаційно-правову форму орган державної влади, про відповідність реєстрації третьої особи вимогам чинного законодавства, про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог та відсутність порушених прав позивача оскаржуваними діями відповідача 2.

Відповідачі письмового заперечення проти адміністративного позову до суду не надали.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно частини першої статті 11 Закону України "Про природні монополії" Національні комісії регулювання природних монополій (далі - комісії) є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України.

Комісії підпорядковуються Президенту України, підзвітні Верховній Раді України.

Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України.

У випадках, передбачених положеннями про комісії, комісії можуть створювати та ліквідовувати свої територіальні органи. Територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються комісіями. Комісія, її центральний апарат та її територіальні органи становлять систему органів такої комісії, яку очолює Голова комісії. Комісії є юридичними особами, мають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку, печатки із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Абзацами першим та другим частини другої статті 11 Закону України "Про природні монополії" встановлено, що Комісія як колегіальний орган утворюється у складі Голови комісії та шести членів комісії.

Голова, члени комісії призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу.

Указом Президента України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 27 серпня 2014 року №694/2014 утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та призначено ОСОБА_5 Головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Указом Президента України "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 10 вересня 2014 року №715/2014 року затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно пункту 2 Положення НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

Підпунктами 1 та 5 пункту 3 Положення визначено, що основними завданнями НКРЕКП є: державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.

Відповідно до підпунктів 6 та 7 пункту 4 Положення НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань: бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових операцій у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, на ринку природного газу відповідно до законодавства; установлює: ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання; ціни на товарний природний газ власного видобутку для суб'єктів, визначених законом; роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення; граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання; граничні рівні цін на природний газ для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню і релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води); тарифи на транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ магістральними та розподільними трубопроводами; тарифи на постачання природного газу та газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом; тарифи на закачування, зберігання та відбір природного газу, газу (метану) вугільних родовищ; тарифи на транспортування магістральними трубопроводами нафти, нафтопродуктів та аміаку; тарифи на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії; тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП; обмеження щодо суміщення видів господарської діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках; порядок формування плати за підключення до мереж суб'єктів природних монополій та здійснення контролю за його дотриманням.

Відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Таким чином, Указом Президента України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 27 серпня 2014 року №694/2014 обов'язковим до виконання на території України утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (тут і далі в редакції від 06 серпня 2014 року, яка діяла на момент вчинення оскаржуваних дій відповідача 2) відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно частин першої та другої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.

Згідно статті 241 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація новоутвореного та утвореного в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення центрального органу виконавчої влади як юридичної особи здійснюється у триденний строк з дня набрання чинності актом Президента України про призначення керівника відповідного центрального органу виконавчої влади.

Для здійснення державної реєстрації керівник центрального органу виконавчої влади або уповноважена ним особа подає державному реєстратору: заповнену реєстраційну картку на здійснення державної реєстрації юридичної особи; засвідчену копію акта Президента України про призначення керівника центрального органу виконавчої влади.

За здійснення державної реєстрації центральних органів виконавчої влади реєстраційний збір не справляється.

Документи для здійснення державної реєстрації новоутвореного та утвореного в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення центрального органу виконавчої влади як юридичної особи подаються державному реєстратору за місцезнаходженням органу, що прийняв рішення про утворення центрального органу виконавчої влади, а у разі визначення місцезнаходження утвореного центрального органу виконавчої влади - за цим місцезнаходженням.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня після отримання належних документів вносить запис про здійснення державної реєстрації центрального органу виконавчої влади як юридичної особи та повідомляє про це органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України.

Не пізніше наступного робочого дня після отримання державним реєстратором від органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України даних про взяття на облік юридичної особи державний реєстратор оформляє та видає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) керівнику центрального органу виконавчої влади або уповноваженій ним особі виписку з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування державного органу або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо); встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

За наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор зобов'язаний не пізніше трьох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації із зазначенням підстав для такої відмови та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до опису.

У разі відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи реєстраційний збір не повертається.

Матеріали справи підтверджують, що 29 серпня 2014 року Головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до Указу Президента України від 27 серпня 2014 року №694/2014 ОСОБА_5 подано відповідачу 2 реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи та рішення засновників або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи.

Відповідно до заповненої ОСОБА_5 реєстраційної картки для новоствореної юридичної особи обрано організаційно-правову форму: орган державної влади.

Таким чином, головою третьої особи подано державному реєстратору належним чином засвідчені, укомплектовані документи, які відповідали вимогам чинного законодавства, підстави для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи у відповідача 2 відсутні.

Як наслідок, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що відповідач 2 діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Необхідно також зазначити, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити також з підстави відсутності доказів порушення діями відповідача 2 прав позивача.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб'єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.

Жодних документів, які підтверджують порушення діями відповідача 2 прав позивача до суду не надано.

Отже, на думку суду, у межах спірних правовідносин відсутнє порушене, власне, ОСОБА_1 права.

Стосовно строків звернення до адміністративного суду необхідно зазначити наступне.

Частина друга статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Згідно частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позивач в адміністративному позові зазначає, що про зазначені в позові порушення йому стало відомо 14 вересня 2015 року з постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2015 року у справі №826/6875/15.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вищезазначена постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2015 року у справі №826/6875/15 оприлюднена 14 вересня 2015 року.

Докази отримання позивачем вищезазначеної постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2015 року у справі №826/6875/15 до 14 вересня 2015 року до суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, про обставини, які стали підставою звернення до суду, позивач дізнався лише 14 вересня 2015 року, зазначене дає суду підстави вважати позовну заяву такою, що подана в межах визначених Кодексом адміністративного судочинства України процесуальних строків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами доведено правомірність дій і рішень, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, за умови відсутності порушеного права, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/65577249

[Перо]

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №   826/834/16                                           Головуючий у 1-й інстанції:   Кузьменко В.А                                                                                              Суддя-доповідач:  Бабенко К.А

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

07 листопада 2017 року                                                                                            м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді  Бабенка К.А., суддів: Ганечко О.М., Кузьменка В.В., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Карташової Марини Павлівни, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким її позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

29 серпня 2014 року Відповідачем - Державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Карташовою Мариною Павлівною проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи за №10701020000055089 та зареєстровано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за ідентифікаційним кодом юридичної особи 39369133 та організаційно-правовою формою, як орган державної влади.

Як зазначено Позивачем в адміністративному позові, Відповідачем - Державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Карташовою Мариною Павлівною, в записі 10701020000055089 організаційно-правову форму новоствореної юридичної особи як орган державної влади визначено неправомірно.

Відповідно до ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з частиною першою ст. 11 Закону України «Про природні монополії» від 20.04.2000 року № 1682-III, Національні комісії регулювання природних монополій (далі - комісії) є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України; комісії підпорядковуються Президенту України, підзвітні Верховній Раді України; комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України; у випадках, передбачених положеннями про комісії, комісії можуть створювати та ліквідовувати свої територіальні органи. Територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються комісіями. Комісія, її центральний апарат та її територіальні органи становлять систему органів такої комісії, яку очолює Голова комісії. Комісії є юридичними особами, мають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку, печатки із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 27 серпня 2014 року №694/2014, на виконання Законів України «Про природні монополії», «;Про електроенергетику» і «;Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», зокрема утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Указом Президента України «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 10 вересня 2014 року №715/2014 року затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України; НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно пункту 2 Положення, НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

Відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України, Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV (надалі - Закон № 755-IV), відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону № 755-IV, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно зі ст. 241 Закону № 755-IV, державна реєстрація новоутвореного та утвореного в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення центрального органу виконавчої влади як юридичної особи здійснюється у триденний строк з дня набрання чинності актом Президента України про призначення керівника відповідного центрального органу виконавчої влади; для здійснення державної реєстрації керівник центрального органу виконавчої влади або уповноважена ним особа подає державному реєстратору: заповнену реєстраційну картку на здійснення державної реєстрації юридичної особи; засвідчену копію акта Президента України про призначення керівника центрального органу виконавчої влади; за здійснення державної реєстрації центральних органів виконавчої влади реєстраційний збір не справляється; документи для здійснення державної реєстрації новоутвореного та утвореного в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення центрального органу виконавчої влади як юридичної особи подаються державному реєстратору за місцезнаходженням органу, що прийняв рішення про утворення центрального органу виконавчої влади, а у разі визначення місцезнаходження утвореного центрального органу виконавчої влади - за цим місцезнаходженням; державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня після отримання належних документів вносить запис про здійснення державної реєстрації центрального органу виконавчої влади як юридичної особи та повідомляє про це органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України; не пізніше наступного робочого дня після отримання державним реєстратором від органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України даних про взяття на облік юридичної особи державний реєстратор оформляє та видає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) керівнику центрального органу виконавчої влади або уповноваженій ним особі виписку з Єдиного державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 серпня 2014 року Третьою особою подано Відповідачу - Державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Карташовій Марині Павлівні, реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи та Рішення засновників або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи.

У Реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи зазначено організаційно-правову форму: орган державної влади.

Отже, Третьою особою подано всі відповідні документи передбачені Законом, у зв'язку чим підстави для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи у Відповідача - Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Карташової Марини Павлівни, відсутні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову.

Більш того, відповідно до частини першої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною першою ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Проте, будь-які докази порушення оскарженими діями Відповідача прав, свобод або інтересів Позивача в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                                                              Бабенко К.А.

Судді:                                                                                                                  Ганечко О.М.

                                                                                                                                                   Кузьменко В.В.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/70097234

[bav]

Шкода 
Що  далі,  касація?