Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

ухвала

іменем україни

05 жовтня 2017 року                                                                              м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В., Ступак О.В.,розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» про стягнення суми та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 05 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року Комунальне підприємство «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» (далі - КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго») звернулося до суду з указаним позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що підприємство забезпечує тепловою енергією квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_4

Підприємство виконує свої зобов'язання в повному обсязі, а споживач ОСОБА_4 не сплачує за надані послуги, внаслідок чого станом на 01 квітня 2014 року утворилася заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 10 518,86 грн та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення в розмірі 370,91 грн.

Посилаючись на ці обставини та на ст. ст. 15, 526 ЦК України, ст. ст. 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач просив суд позов задовольнити.

ОСОБА_4 02 вересня 2013 року звернулась до суду із зустрічним позовом, мотивуючи його тим, що з травня 2009 року вона відключилась від централізованого опалення, тому нарахована заборгованість за ці послуги є неправомірною.

Ухвалами Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 квітня 2013 року та від 29 травня 2013 року скасовані судові накази відповідно від 01 березня 2011 року та від 30 вересня 2011 року про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення.

На виконання судових наказів з неї на користь КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» за період з 01 червня 2012 року по 30 квітня 2013 року стягнуто з її пенсії 579,67 грн.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що вказана сума підлягає стягненню з КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго». Крім того, неправомірними діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює у 10 000 грн.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 05 березня 2016 року, позов Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 10 518,86 грн та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення в розмірі 370,91 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» про стягнення суми та моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» судовий збір в розмірі 229,40 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про стягнення з КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» матеріальну та моральну шкоду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Задовольняючи первісні позовні вимоги та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди попередніх інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), виходили з того, що відповідач не дотрималась передбаченого законом порядку відключення житлового приміщення від мереж централізованого опалення та нею не надано суду відповідних дозвільних документів щодо відключення квартири від мережі централізованого опалення, у зв'язку із чим, відповідач вважається споживачем послуг з централізованого опалення, а тому у КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» відсутні правові підстави для припинення нарахувань за послуги централізованого опалення згідно з діючими тарифам.

Також, колегія суддів апеляційного суду взяла до уваги, що як відділом державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 11 жовтня 2013 року на рахунок КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» з ОСОБА_4 стягнуто 251,03 грн. Дані грошові кошти враховані позивачем при складені розрахунку заборгованості як оплата в травні 2013 року. Отже підстав для задоволення позову в частині стягнення на її користь грошової суми у розмірі 579,67 грн немає.

Стаття 1167 ЦК України не передбачає відшкодування моральної шкоди завданої пред'явленням позову, а передбачає інші підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, а також оскільки правовідношення між сторонами базуються на фактичних договірних підставах, стягнення моральної шкоди в зазначеному випадку не передбачено договором.

Доводи касаційної скарги про те, що квартира фактично відключена від мереж централізованого опалення та щодо неправомірного стягнення з її пенсії суми боргу спростовуються матеріалами справи.

Так, ОСОБА_4 є власником та проживає в квартирі АДРЕСА_1.

Договір на надання послуг з централізованого опалення між КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» та відповідачем не укладався. На ім'я ОСОБА_4 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1, згідно з яким за квартирою належною їй обліковується заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 10 518,86 грн та заборгованість за обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення у розмірі 370,91 грн, яка обліковується станом на 01 квітня 2014 року.

Розрахунок оплати за надані послуги з централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення проводиться згідно з тарифами, затвердженим рішеннями Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 25 листопада 2004 року № 1555, від 15 грудня 2008 року № 1695, від 06 січня 2011 року № 1.

У свою чергу тарифи на теплову енергію сформовані на підставі Закону України «Про теплопостачання», Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 955 та постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1267  внесені зміни в п. п. 9, 39 у вищезазначений Порядок, відповідно до яких зобов'язано підприємства, що надають послуги з централізованого опалення застосувати виключно двоставкові тарифи.

Відповідно до п. 40 «Правил користування тепловою енергією» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року за № 1198, передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплопостачання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Процедура відключення від мережі централізованого теплопостачання, крім Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, встановлена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення, що затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, який містить в собі імперативні норми, що не допускають будь-яких відхилень від вичерпаного переліку прав і обов'язків тих чи інших суб'єктів. Вищезазначеним нормативним актом передбачено відключення від мереж централізованого опалення цілого будинку (а не окремого приміщення) шляхом написання заяви про надання дозволу на відключення до міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж централізованого опалення, а не до керівництва теплопостачальної організації. У разі незгоди з відповідною відмовою Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення, даний спір має вирішуватися в судовому порядку судом, який уповноважений розглядати справи, стороною в яких виступає орган місцевого самоврядування.

У свою чергу, відповідно до п. п. 2.5 2.6, 2.7 Правил відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення, відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за умови, що проведення таких робіт ґрунтується на дозволі Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення. Підставою для припинення відносин з приводу теплопостачання є затвердження постійно діючою міжвідомчою комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, акту про відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Припинення постачання теплоносія в систему житлового будинку внаслідок розірвання договірних відносин в силу суб'єктивних причин позивача, а також відключення окремого приміщення в житловому будинку, є противоправним, оскільки такі дії призводять до порушення прав інших споживачів, що використовують ці послуги. 

Відповідно до відповіді Постійно діючої міжвідомчої комісії по розгляду питань щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові від споживання споживачів від централізованого теплопостачання в м. Ізмаїлі від 28 квітня 2014 року № 30 наданої на запит суду, на день надання відповіді на розгляд комісії від власника квартири АДРЕСА_1 чи її уповноважених осіб заяви про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води та облаштування індивідуального (автономного) теплопостачання та гарячого постачання не надходило. Акт про відключення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання в м. Ізмаїлі за вищевказаною адресою не затверджувався та не видавався.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок). Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі ЦО він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі (далі - Комісія) з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі ЦО виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі ЦО і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Таким чином, чинним законодавством України передбачено відключення від мереж централізованого опалення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів, а не окремих квартир з ініціативи їх власників або наймачів.

Відповідачем не доведено в судовому засідання належними та допустимими доказами те, що вона відключилась від централізованого опалення в встановленому законодавством порядку, тому вказане відключення у травні 2009 року від мережі центрального опалення є самовільним й не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання обов'язків щодо сплати за надану теплову енергію.

Аналогічний правий висновок, висловлений Верховним Судом України у постанові від 16 травня 2011 року у справі № 6-9цс11 та у постанові від 19 грудня 2012 року у справі № 6-149цс12, які у відповідності до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 05 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:    Ю.Г. Іваненко А.В. Маляренко О.В. Ступак

http://reyestr.court.gov.ua/Review/69797072