Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

07 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 703/4963/15-ц

провадження № 61-3181св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя - доповідач), Коротуна В.М., Крата В. І.,                     

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест»,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 квітня 2016 року у складі головуючого судді Васильківської Т. В. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 16 червня 2016 року у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Сіренка Ю. В., суддів: Ювшина В. І., Пономаренка В. В.,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 08 листопада 2017 року справу № 703/4963/15-ц призначено до судового розгляду.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа № 703/4963/15-ц передана до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (далі - ТОВ «Сміла Енергоінвест») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення місць загального користування.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «Сміла Енергоінвест» є постачальником теплової енергії до будинку АДРЕСА_1. Власниками квартири АДРЕСА_1 є відповідачі, які встановили у своїй квартирі індивідуальне (автономне) опалення, від'єднались від системи центрального теплопостачання та не оплачують послугу по опаленню місць загального користування. Обов'язки по наданню послуг з централізованого опалення місць загального користування ТОВ «Сміла Енергоінвест» виконує належним чином, надає теплову енергію відповідачам в повному обсязі та належної якості. Разом з тим, відповідачі ухиляються від своєчасного проведення розрахунків за спожите тепло, що призвело до утворення заборгованості, загальний розмір якої за період з жовтня 2010 по квітень 2015 року становить 455 грн 98 коп. Таким чином, позивач просив стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за послуги з централізованого опалення місць загального користування у розмірі 455 грн 98 коп.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 квітня 2016 року позов ТОВ «Сміла Енергоінвест» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ТОВ «Сміла Енергоінвест» заборгованість по оплаті послуг з централізованого опалення місць загального користування за період з липня 2012 року по квітень 2015 року по 56 грн 19 коп. з кожного та пропорційно задоволеним вимогам витрати на сплату судового збору по 15 грн 10 коп. Відмовлено у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за період з жовтня 2010 року по червень 2012 року включно, у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на сплату судового збору за видачу судового наказу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нарахування оплати за опалення місць загального користування ТОВ «Сміла Енергоінвест» здійснюється відповідно до вимог законодавства та існуючих нормативних документів. Відповідачі послугу фактично отримують, а тому зобов'язані її оплачувати. Доказів, які б підтверджували факт побудови будинку АДРЕСА_1 за індивідуальним проектом, що зумовлює відсутність системи опалення місць загального користування суду надано не було.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 16 червня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що місцевим судом постановлено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, а тому підстав для його скасування немає. Позивач свої обов'язки по теплопостачанню місць загального користування виконує належним чином, про що свідчать надані ТОВ «Сміла Енергоінвест» та досліджені судом першої інстанції акти про підключення будинку до теплопостачання за кожен із зазначених в позові опалювальний період і відсутність доказів про неналежну якість цієї послуги. Оскільки відповідачі такі послуги отримують, тому зобов'язані їх оплачувати.

У липні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали касаційну скаргу, у якій просили рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 16 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що у належній відповідачам квартирі встановлено індивідуальну (автономну) систему опалення і послуги з централізованого опалення ними не отримуються. Опалювальні прилади в місцях загального користування будинку відсутні, а тому відповідні послуги також не отримуються.

Крім того, суди, задовольняючи позовні вимоги, не врахували, що обов'язок оплати комунальних послуг державного або громадського житлового фонду покладено на наймача на підставі договору найму житла. Оскільки судами не встановлено правового статусу відповідачів, тому у них не виникли зобов'язання по сплаті послуг з теплопостачання місць загального користування. Квартира перебуває у власності фізичних осіб, тому обов'язок по її утриманню виникає в силу положень ст. 322 ЦК України.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Судами встановлено, що ТОВ «Сміла Енергоінвест» є постачальником теплової енергії до будинку АДРЕСА_1. У квартирі АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які встановили індивідуальне (автономне) опалення та від'єдналися від системи центрального теплопостачання.

Оплату за послуги теплопостачання місць загального користування у будинку відповідачі не проводили, а тому за період з жовтня 2010 року по квітень 2015 року за ними утворилась заборгованість у розмірі 455 грн 98 коп.

На підтвердження факту подачі теплоносія до будинку АДРЕСА_1 позивачем надані спільні акти товариства з балансоутримувачем будинку про подачу теплоносія на початку опалювальних сезонів, які розпочинаються та завершуються згідно із рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області.

Враховуючи фактичні обставини, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що нарахування оплати за опалення місць загального користування позивачем здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства та існуючих нормативних документів, відповідачі дану послугу фактично отримують, а тому повинні її оплачувати.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідачі не отримують послугу з централізованого опалення у місцях загального користування та не зобов'язані її оплачувати не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки відповідне нарахування плати проводиться за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі, які розподіляються рівномірно на всіх мешканців - користувачів багатоквартирного будинку, незалежно від того, підключений цей мешканець до централізованого опалення чи має індивідуальну систему опалення, що відповідає вимогам Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, що затверджена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року за № 1237/13111.

Доводи касаційної скарги про те, що судами встановлено лише факт проживання відповідачів у квартирі, без встановлення їх правового статусу, а тому вони не зобов'язані нести витрати по утриманню житла, є безпідставними та спростовуються копією свідоцтва про право власності на житло від 20 грудня 1998 року відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Інші доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 16 червня 2016 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані.

Керуючись статтями 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 16 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська  Судді Н. О. Антоненко   В. І. Журавель В.М. Коротун   В. І. Крат 

 
http://reyestr.court.gov.ua/Review/72124545