Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

18 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 210/1131/15-ц

провадження № 61-1031ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

суддів: Ступак О. В. (суддя-доповідач),  Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

представник позивача - ОСОБА_4,

відповідач - Комунальне підприємство «Кривбасводоканал»,

третя особа - Житлово-будівельний кооператив «Восток-26»

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 травня 2017 року у складі судді Вікторович Н. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Барильської А. П.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до           Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (далі - КП «Кривбасводоканал»),  третя особа - Житлово-будівельний кооператив «Восток-26» (далі - ЖБК «Восток-26»), про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовував тим, що 03 грудня 2014 року він звернувся до відповідача із заявою про укладення договору з водопостачання особисто з КП «Кривбасводоканал», проте відповідач відмовив йому, посилаючись на те, що він може бути постачальником послуг із холодного водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних будинків, однак відмовляється від укладення договору з ним, оскільки питання в частині водопостачання йому необхідно узгоджувати з правлінням ЖБК «Восток-26», який є виконавцем послуг з водопостачання у будинку за адресою: АДРЕСА_1

Вважає, що відмова відповідача від укладання договору на постачання послуг є протиправною, суперечить чинному законодавству та грубо порушує його права на отримання послуг із водопостачання та водовідведення. Відповідачем порушено його право на нормальне користування житлово-комунальними послугами, що призводить до моральних страждань, оскільки він змушений постійно турбувати своїх рідних та сусідів для того, щоб із їхньою допомогою скористатися послугами водопостачання. Він не може нормально проживати у квартирі, робити гігієнічні процедури, вести власне побутове життя, та інше. Такі обставини є морально неприпустимими, суперечать законодавству України та змушують його докладати додаткових зусиль для забезпечення своїх елементарних потреб для підтримання звичного способу життя.

Посилаючись на викладене позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати дії відповідача про відмову в укладенні із ним договору про надання послуг із водопостачання та водовідведення до належної йому квартири № АДРЕСА_1, неправомірними; зобов'язати відповідача укласти із ним договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення до належної йому квартири; стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди, яка завдана його неправомірними діями у розмірі 80 000,00 грн на підставі статей 16, 23, 321, 1166, 1167 ЦК України, частини першої статті 1, статей 3 16, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статей 6, 7, 46 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України  від 21 липня 2005 року № 630. 

КП «Кривбасводоканал» позов не визнало та у своїх письмових запереченнях вказало на те, що 01 серпня 2015 року між ним та ЖБК «Восток - 26», як виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для мешканців багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, укладено договір № 361 «Про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення». Позивачем не зазначено з яких міркувань він виходив визначаючи розмір моральної шкоди та не надав доказів, які могли б свідчити про те, що саме з вини                                                    КП «Кривбасводоканал» порушено його право на нормальне користування житлово-комунальними послугами, що призводить до його моральних страждань.

ЖБК «Восток-26» також заперечувало проти вимог ОСОБА_3 та пояснило суду, що кооператив технічно обслуговує внутрішньобудинкові мережі водопостачання та водовідведення, проводить їх ремонт та повну заміну за власні кошти. У 2013 році на вводі в будинок було встановлено загальнобудинковий водолічильник, показники якого є підставою для розрахунків із                                    КП «Кривбасводоканал». Кооператив, як виконавець послуг, веде абонентський облік квартирних лічильників по холодній воді. Право абонентського обліку у будинку належить тільки ЖБК. Відповідно до статутних положень (розділ 3) ЖБК має неподільне майно, що перебуває у спільній сумісній власності. До неподільного майна належить технічне обладнання будинку в тому числі загальнобудинкові мережі водопостачання та водовідведення. Користування цим майном можливе за згодою всіх співвласників будинку. Згода досягається на загальних зборах шляхом прийняття рішень щодо управління неподільним майном будинку. Відповідно до пункту 4.2 Статуту, загальні збори членів житлово-будівельного кооперативу є вищим органом управління кооперативу. Відповідно пункту 3.2.2 Статуту, члени житлово-будівельного кооперативу на загальних зборах приймають рішення щодо управління неподільним майном будинку. Таким чином,                                                  КП «Кривбасводоканал» не може розпоряджатися внутрішньобудинковими мережами, бо вони є власністю кооперативу. Для передачі послуги водопостачання та водовідведення між КП «Кривбасводоканал» та кооперативним будинком встановлена точка розподілу на вводі в будинок, яка обладнана засобом обліку та регулювання. Окрема квартира в будинку не має самостійного вводу водопостачання та водовідведення та не може існувати самостійно без внутрішньобудинкових мереж, які відносяться до неподільного майна та належать усім співвласникам на рівних правах.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 травня                            2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із неможливості укладення між ОСОБА_3 та КП «Кривбасводоканал» договору з водопостачання, оскільки виконавцем цієї послуги є ЖБК «Восток-26», у кооперативній власності якого знаходяться внутрішньобудинкові мережі будинку АДРЕСА_1, в тому числі й квартири позивача, яка не має самостійної точки вводу для водопостачання та водовідведення. 

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області  від 05 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без зміни.

Апеляційний суд залишаючи рішення суду першої інстанції без зміни, виходив із того, що окрема квартира в будинку не має самостійного вводу водопостачання та водовідведення і не може існувати самостійно без внутрішньобудинкових мереж, які відносяться до неподільного майна та належать усім співвласникам на рівних правах, а КП «Кривбасводоканал» не зможе надавати послугу водопостачання та водовідведення в окремо взяту квартиру через внутрішньобудинкові мережі та ще й через загальнобудинковий засіб обліку, який встановлено в точці розподілу на вводі в будинок.

У грудні 2017 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду     м. Кривого Рогу від 11 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права. Вказує на те, що відмова відповідача від укладання договору на постачання послуг є протиправною, суперечить чинному законодавству та грубо порушує права позивача на отримання послуг із водопостачання та водовідведення. Єдиним монопольним виконавцем послуг з водопостачання у квартиру позивача може бути та фактично є відповідач. Відповідно до частин першої та третьої статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення з використанням внутрішньобудинкових систем у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири та виконавцем цих послуг. Вказана норма матеріального права не містить жодних виключень. Таким чином, відповідач прямо зобов'язаний укласти договір про надання послуг із позивачем. Відповідачем порушено право ОСОБА_3 на нормальне користування житлово-комунальними послугами, що призводить до його моральних страждань. Позивач змушений постійно турбувати своїх рідних та сусідів для того, щоб із їх допомогою скористатися послугами із водопостачання. Він не може нормально проживати у квартирі, робити гігієнічні процедури, вести власне побутове життя. Такі обставини є морально неприпустимими, суперечать законодавству України та змушують позивача докладати додаткових зусиль для забезпечення своїх елементарних потреб для підтримання звичного способу життя. В ході судового засідання було встановлено, в тому числі шляхом пояснень відповідача та третьої особи, що загальні збори з питання водопостачання холодної (питної) води та водовідведення ніколи не проводилися. Таким чином, загальні збори членів кооперативу ніколи не доручали правлінню вирішувати будь-які питання з водопостачання квартир, що належать членам кооперативу. В тексті договору укладеного між  КП «Кривбасводоканал» та ЖБК «Восток-26» відсутні будь-які пункти, які б вказували на те, що кооператив отримує питну воду не для власних потреб. Також відсутні будь-які зобов'язання ЖБК «Восток-26» про надання таких послуг власникам квартир. Суди першої й апеляційної інстанцій не застосували спеціальні норми права, які  повинні були застосувати до спірних правовідносин. Взаємовідносини між позивачем та відповідачем регулюються поряд із загальними нормами цивільного права також і спеціальною нормою, а саме: Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». Крім того, відповідно до статті 6 вказаного закону господарська діяльність із централізованого водопостачання та водовідведення підлягає ліцензуванню. Кооперативу прямо заборонено надавати послуги з водопостачання, він не має будь-якого обладнання по контролю за якістю води, не має ліцензії на здійснення діяльності з водопостачання та водовідведення, і тому здійснювати таку діяльність не має будь-яких правових підстав.

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи. Роз'яснено учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу, у строк до 16 березня 2018 року.

У квітні 2018 року КП «Кривбасводоканал» подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому відповідач просив поновити строк для надання відзиву на касаційну скаргу, оскільки ухвалу Верховного Суду було отримано лише                            16 березня 2018 року, що підтверджується копією поштового конверта.

Відповідно до першої та четвертоїстатті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Отже, наведені заявником обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на подання відзиву на касаційну скаргу.

Так, у своєму відзиві на касаційну скаргу КП «Кривбасводоканал» вказує на те, що ЖБК «Восток-26» є колективним замовником та платником послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення на умовах передбаченим договором. КП «Кривбасводоканал» не може розпоряджатися внутрішньобудинковими мережами, бо вони є власністю кооперативу.                             Для передачі послуги водопостачання та водовідведення між                                                          КП «Кривбасводоканал» та кооперативним будинком встановлена точка розподілу на вводі в будинок, яка обладнана засобом обліку та регулювання. Окрема квартира в будинку не має самостійного вводу для водопостачання та водовідведення. З метою врегулювання взаємовідносин під час переходу до безпосередніх нових договірних відносин із мешканцями ЖБК та ОСББ, вироблені та прийнятні основні процедури при яких підприємство розглядає можливість щодо укладання прямих договорів із власниками квартир, що є в управлінні ЖБК, основним з яких є: надання на адресу підприємства правлінням ЖБК листа-звернення, в якому більшістю власників квартир визначено виконавцем послуг із централізованого водопостачання та водовідведення КП «Кривбасводоканал». Тому на сьогоднішній день КП «Кривбасводоканал» не має правових підстав для укладення прямого договору із ОСОБА_3

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей 213, 214 ЦПК України 2004 року (у редакції на час ухвалення судових рішень у справі) щодо законності та обґрунтованості.

Судом установлено, що ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 21 травня 2001 року є власником квартири АДРЕСА_1

Балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 є                     ЖБК «Восток-26», яким надаються житлово-комунальні послуги, в тому числі й послуги із централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до договору від 01 серпня 2013 року № 361 про надання послуг із централізованого постачання питної води і водовідведення, укладеного між                                                     КП «Кривбасводоканал» та ЖБК «Восток-26» (а. с. 133-135).

03 грудня 2014 року, 11 грудня 2014 року та 24 лютого 2015 року позивач звертався до відповідача із заявами про укладення договору з водопостачання до квартири АДРЕСА_1, у чому йому було відмовлено, оскільки питання в частині водопостачання йому необхідно узгоджувати з правлінням ЖБК «Восток-26», який є виконавцем послуг із водопостачання (а. с.10, 13, 14, 15-17,18).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до ЗаконівУкраїни «Про питну воду та питне водопостачання» та «;Про житлово-комунальні послуги».

З матеріалів справи вбачається, що квартира, власником якої є позивач, знаходиться у ЖБК «Восток-26», який утримує будинок та надає житлово-комунальні послуги мешканцям будинку.

Згідно пункту 1.9 Статуту ЖБК «Восток-26», ЖБК здійснює господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами.

Відповідно до пункту 2.2 Статуту, одним із завдань та предметом діяльності ЖБК є здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб власними силами та на підставі договорів з комунальними підприємствами міста.

Згідно пунктом 3.1, підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 Статуту, майно житлово-будівельного кооперативу складається з неподільного та загального майна. До неподільного належить технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир-загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні, елеваторні вузли, вентиляційні канали, ліфти і так далі) (а. с. 145-155).

Отже, балансоутримувачем внутрішньобудинкових мереж за адресою:                               АДРЕСА_1 є ЖБК «Восток-26» й між ним та                                             КП «Кривбасводоканал» укладено договір про надання послуг із централізованого постачання питної води і водовідведення, встановлена точка розподілу на вводі в будинок, яка обладнана засобом обліку та регулювання, а тому                                           КП «Кривбасводоканал» не може розпоряджатися внутрішньобудинковими мережами цього будинку.

Отже, вірним є висновок суду першої й апеляційної інстанції про те, що квартира ОСОБА_3 не має самостійного вводу на водопостачання та водовідведення та не може існувати самостійно без внутрішньобудинкових мереж, які відносяться до неподільного майна та належать усім співвласникам на рівних правах, а                     КП «Кривбасводоканал» не зможе надавати послугу з водопостачання та водовідведення в окремо взяту квартиру через внутрішньобудинкові мережі та загальнобудинковий засіб обліку, який встановлено в точці розподілу на вводі в будинок.

Вимоги позивача про зобов'язання КП «Кривбасводоканал» укласти із ним договір про надання послуг  із водопостачання та водовідведення до належної йому квартири не можуть бути задоволені з огляду на таке.

За положенням статті 4 ЦПК України 2004 року, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.       

Серед способів захисту, передбачених статтею 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів).

Згідно з вимогами статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно  від відшкодування майнової шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до положень статей 1166 та 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, зокрема в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Разом з тим твердження позивача про заподіяння йому моральної шкоди відповідачем КП «Кривбасводоканал» є необґрунтованими, оскільки згідно з протоколом від 09 серпня 2012 року № 22 загальних зборів членів                                        ЖБК «Восток-26», припинено подачу холодної води за систематичну неоплату послуг із питного водопостачання ОСОБА_3 шляхом опломбування                            (а. с. 126-128, 132), а згідно з протоколом від 28 листопада 2012 року № 12 засідання правління ЖБК «Восток-26», закрито особовий рахунок ОСОБА_3 по холодній воді в АДРЕСА_1  (а. с. 129-131).

Отже, причиною відсутності у квартирі ОСОБА_3 холодної води є рішення загальних зборів членів ЖБК «Восток-26» прийняте у зв'язку із систематичною заборгованістю позивача за спожиті житлово-комунальні послуги.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд із дотриманням вимог статей 303, 304 ЦПК України 2004 року перевірив доводи апеляційної скарги та навів висновки на їх спростування, у результаті чого ухвалив законне і  обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статті 315 ЦПК України 2004 року.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити Комунальному підприємству «Кривбасводоканал» строк на подання відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 11 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак   С. О. Погрібний Г. І. Усик

http://reyestr.court.gov.ua/Review/73565336

[Юрій Васильович]

Чому  «Кривбасводоканал» не посилається на ст. 19 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання»? 

[Перо]

P. S. У новому ВС розпочався плюралізм в одній голові -тут кооператив є виконавцем послуги, а ось свіжа постанова ВС від 28.02.2019 р. (теж Ступак, Кузнєцов) у справі № 464/5267/16-ц:

Кооператив не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону

https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10295.0