Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Олександр]

Запитання до всіх. Чи є сенс подавати позов (після закінчення двохмісячного строку на касаційне оскарження) про стягнення судових витрат відповідача на юридичну допомогу з позивача, якщо юрист, який надавав юридичну допомогу відповідачу, не є суб\\\'єктом підприємницької діяльності (СПД), з ним не було укладено договору і є тільки розписка від нього про отримання грошей від відповідача за цю юридичну допомогу?

[gro-za]

Граничні розміри та умови компенсації витрат на правову допомогу у цивільному процесі встановлені постановою КМУ від 27.04.2006 р. № 590 (див. Додаток до постанови). У кримінальних справах - КМУ-821 від 14.05.99. Питання дуже контроверсійне.

[Олександр]

Я це знаю. А от що каже судова практика?
Якщо, наприклад, написти так:
"Конвенція про захист прав людини і основних свобод, ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року, передбачає право кожного обвинуваченого захищати себе особисто або використовувати правову допомогу захисника, вибраного ним на власний розсуд (стаття 6).
Ст. 59 Конституції України закріплює право кожної людини на правову допомогу, а також право вільного вибору захисника своїх прав.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно з п.2 ч.2 ст.79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Таким фахівцем у галузі права, який надавав мені правову допомогу у цій справі є представник відповідача ... Відповідно до п.6 ст.42 ЦПК України, усна заява про повноваження ..., як представника відповідача, була зроблена на попередньому судовому засіданні 2007 року, та занесена до журналу судових засідань.
Постановою КМ від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» №590 затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення в цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Згідно ст.55 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” із змінами і доповненнями, внесеними Законом України „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 3 лютого 2009 року N 908-VI, з ... 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становить ... гривень.
Виходячи з вищевикладеного, прошу додати до справи письмові докази, які підтверджують, що представник відповідача ... дійсно є фахівцем у галузі права, що він дійсно надавав мені правову допомогу, та яка саме сума судових витрат на правову допомогу була сплачена мною наприкінці розгляду справи № ... ,2009 у Дарницькому районному суді м. Києва:
1. Копія диплому спеціаліста права представника відповідача ..., серія ... № ..., від ... р.– на 1 арк.
2. Копія розписки представника відповідача ... яка свідчить про те, що ... р. він отримав від мене ... грн. ... коп. у якості плати за правову допомогу по справі № ...,2009 у Дарницькому районному суді м. Києва відповідно з затвердженим Постановою КМ від 27 квітня 2006 року №590 граничним розміром компенсації витрат, пов’язаних з розглядом справ."

[Олександр]

Вірніше, не "прошу додати до справи письмові докази", а "прошу Вас стягути судові витрати відповідача на оплату послуг перекладача, з позивача."

[Олександр]

на правову допомогу

[Ольга та Л. П.]

На 2 Олександр - Київ - Ukraine 2009-07-28 11:11:28
Преамбула чудова. На нашу думку, тут важливий зміст розписки, а саме, щоб у ній було зазначено: хто, кому, скільки, за що, на якій підставі — усний договір, в якій справі. Але ми не знаємо, чи має за ЦКУ така розписка завірятися нотаріально.

[gro-za]

Позов можна подавати. Але наслідки передбачити важко. Додайте розрахунок витрат на правову допомогу. Додайте документи, що посвідчують факт надання правової допомоги. Зверніть увагу на те, що представник, з одного боку, та фахівець, що надає правову допомогу, з іншого боку, мають різний цивільно-правовий статус, і суміщення цих функцій однією особою не передбачено ЦПК. Тому суд скоріше за все відмовить у задоволенні Вашого позову.

[Олександр]

У мене є така розписка (підпис ніким не завірений):
Я, ..., (паспорт: ... ), який мешкає за адресою ..., отримав від ... (паспорт: ..., зареєстрований за адресою: ...) у якості плати за правову допомогу по справі № ... у Дарницькому районному суді м. Києва за позовом ... до ... про ..., ... грн. ... коп., а саме – за правову допомогу:
1)у судових засіданнях за період з 2007 по 2009 роки (9 годин) – 2178 грн;
2)при складанні „Заперечення проти позову”, на 4 арк. (5 годин) – 1210 грн.;
3)при складанні „Заперечення тверджень позивача та її представника у ході судових засідань”, на 10 арк. (8 годин) – 1936 грн.;
4)при складанні „Заперечення проти заяви про зміну підстав позову”, на 7 арк. (6 годин) – 1452 грн.;
5)при коректуванні „Пояснення відповідача”, на 7 арк. (2 години) – 484 грн.;
6)при складанні „Клопотання про залучення письмових доказів”, на 4 арк. (2 години) – 484 грн.;
7)при складанні „Клопотання про запит в ... Київську державну нотаріальну контору”, 2 арк. (0,5 години) – 121 грн.;
8)при складанні „Клопотання про запит нотаріусу щодо пояснення відносно ...”, 2 арк. (0,5 години) – 121 грн.;
9)при складанні „Клопотання про запит нотаріусу щодо пояснення відносно обставин ...”, 2 арк. (0,5 години) – 121 грн.;
10)при складанні „Клопотання про залучення письмових доказів судових витрат на правову допомогу фахівцем у галузі права представником відповідача”, 2 арк. (1 година) – 242 грн.
Матеріальних претензій до ... не маю.
... 2009 /.../ м. Київ
----------------------------------------------------------------
Все одно ймовірність задоволення позову близька до нуля?

[Ольга та Л. П.]

Вікторе Івановичу, а що значить «суміщення цих функцій однією особою не передбачено ЦПК»? Ми не знайшли у ЦПК статті, яка б прямо або опосередковано забороняла таке суміщення, — а раз так, воно дозволене?
Як ми розуміємо, Олександр не зможе отримати компенсацію лише по п. 1 своїх витрат — оскільки ввів у процес свого адвоката як звичайного представника. Тобто, щоб отримати компенсацію по п. 1, Олександру треба було заявити щось на кшталт: ця особа буде надавати мені правову допомогу, і в рамках цієї допомоги представляти мої інтереси в суді. Однак Олександр ввів його іншою заявою, як звичайного представника, а не юриста.
Однак решту робіт, яка полягає у складанні різних процесуальних документів поза судовим засіданням, Олександр мав право замовити у будь-якого юриста, в тому числі й у свого представника. І має право на відповідну компенсацію. Ми праві?

[Олександр]

А де написано, що _обов\\\'язково_ потрібен ДОГОВІР та "акт виконаних робіт"? І де написано, що такий договір повинен бути завірений нотаріально? Можливо це все й потрібно, якщо правову допомогу надавав адвокат, або організація. А якщо її надавав ЮРИСТ, який "за законом має право на надання правової допомоги"? Доречі, ЗА ЯКИМ ЗАКОНОМ? Я щось не знайшов цей ЗАКОН . Може у ньому написано, що така людина повинна бути СПД?

[gro-za]

Статус особи, яка надає правову допомогу визначений у ст. 56 ЦПК. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається УХВАЛОЮ суду за заявою особи, яка бере участьу справі.
Звідси висновки:
1) Відсутня ухвала - відсутня особа, яка надає правову допомогу.
2) Сумніваюсь, що суд погодиться постановити ухвалу стосовно такої особи, якщо вона є представником. У судді виникне питання - якщо є представник, то невже він сам собі буде надавати правову допомогу? Очевидно, ці функції несумісні за логікою права.
3) У випадку Олександра - особа, яка можливо й надавала правову допомогу, однак не була допущена до участі в справі саме у такому статусі, не була визнана судом. Тому розраховувати на компенсацію витрат не доводиться.

[Олександр]

Дякую за відповіді, але я все одно не зрозумів логіку 56 ст ЦПК. Ось цитата, що таке закон:
"Закон - це нормативно-правовий акт, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов\\\'язкових правил."
Таким чином, судові рішення не є закони. Це й зрозуміло, бо закони повинні писати народні обранці.
Більше того, у цій статті вживається слово "допускається" до іменника "ОСОБА". Не можна допустити особу, бо вона ВЖЕ ІСНУЄ. Особу можна допустити, або не допустити на судове засідання, наприклад. Для цього суд повинен ухвалити рішення - розглянути, чи відповідає ця особа умовам п.1 ст. 56 ЦПК. Це логічно (тому, погоджуюсь, що мені не компенсують витрати на правову допомогу у залі суда). Але якщо я надам докази виконання умов п.1 ст. 56 ЦПК відносно особи, яка надавала мені іншу правову допомогу, яка беспосередньо стосується справи, то на якій підставі суд може мені відмовити?
Інша справа, що ЗАКОН, який регламентує "право на надання правової допомоги" - мені НЕВІДОМИЙ .

[gro-za]

Я вважаю, що Ви зайнялись науковими дослідженнями, а не практичною діяльністю для досягнення певної мети. Будь-які умовиводи не повинні виходити за межі контексту. Ми почали обговорювати тему в межах ЦПК, який встановлює процедуру винесення тієї чи іншої ухвали в судовому процесі. Так от, в контексті ЦПК вирішити її на Вашу користь неможливо, і я пояснив чому. Єдине, що можна додати, - у нашій державі все можливе.

[Олександр]

Дивіться.
1) Якщо у залі суда є відповідач разом з його представником, то цей представник може надавати правову допомогу відповідачу (якщо була відповідна ухвала суду, погоджуюсь) шляхом своїх виступів. Тоді протиріччя не буде. Але тут "потяг вже пішов".
2) Якщо мій представник не був _допущений ухвалою_ "знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні", то значить йому і мені це не було потрібно і тому я не писав відповідної заяви.
Але якщо ця людина ДІЙСНО відповідає умовам п.1 ст. 56 ЦПК, то вона ВЖЕ МАЄ ПРАВО на надання правової допомоги і тому суд може не задовольнити мій позов тільки, якщо було порушено щось інше (немає доказів і т. д.).
Мені здається, що все у рамках ЦПК...

[Ольга та Л. П.]

На Олександр - Київ - Ukraine 2009-07-28 10:45:40
Олександре!
Логіку 56 ст. Ви, на нашу думку, зрозуміли правильно — особа, яка надає правову допомогу, і яка визначена п. 1 ст. 56, існує сама по собі, без усяких ухвал суду, і може, наприклад, складати Вам процесуальні документи. Але права, визначені п. 2, вона отримає лише за ухвалою суду, який допустить її до участі у процесі.
Поправляємо наш вислів у попередньому дописі щодо «свого адвоката як звичайного представника» — юрист, який Вам допомагав, став би вашим адвокатом, якби ви ввели його по ст. 56 ЦПК. А так він був вашим представником, яким може бути будь-яка людина, навіть не юрист. При цьому вказані Вами процесуальні документи цей юрист складав не для себе як Вашого представника, адже за представництво Ви йому заплатили окремо, а саме для Вас — доказом чого є те, що Ви йому за це платили окремо. Оця розписка, в якій сказано, за які конкретно роботи Ви заплатили, на нашу думку і є для суду доказом того, що Вам надана правова допомога у складанні процесуальних документів, за яку Ви заплатили. Тож Ви отримали правову допомогу (окрім п. 1 розписки) і понесли на неї витрати — це факт. І суд має цей факт взяти до уваги. ЦПК дає Вам право на компенсацію цих витрат, а постанова КМ визначає її граничні розміри. Такі наші міркування.
Щодо закону, за яким юрист має право на надання правової допомоги (про який йдеться у п. 1 ст. 56), то такого закону ВР досі не прийняла. З цього питання можемо лише запропонувати такі посилання:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v013p710-00. Це коментар Конституційного суду до ст. 59 Конституції.
http://apelyacia.org.ua/node/10339 — консультація юриста щодо правової допомоги при вирішенні справ в адміністративному суді (там є посилання на законодавство України щодо системи правової допомоги, зокрема суб’єктів її надання, а також корисні роз’яснення).
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=19318 — проект Закону про правову допомогу; на жаль ВР його ще не прийняла, тож це питання законодавчо майже не врегульоване.
http://femida.od.ua/text3.html — ця стаття юриста з даного питання, хоч і написана 2003 року, залишається актуальною, оскільки закон про правову допомогу так і не прийнятий.
http://uamedia.visti.net/lb/pdf/N3/P28.PDF — стаття юриста щодо рішення Конституційного суду по ст. 59 Конституції.
Також Верховна Рада прийняла в першому читанні проект закон «Про безоплатну правову допомогу» — можете почитати дані у ньому визначення понять.
Стосовно договору та акту виконаних робіт, про які Ви питали. Будь-які послуги, в тому числі юридичні, надаються за договором за визначенням. Ці договірні відносини регламентуються положеннями ЦКУ про договори. В даному випадку, як ми писали, мав місце усний договір між Вами та юристом, і підтвердженням виконання сторонами зобов’язань за цим договором є розписка. Оскільки не існує закону, який зобов’язував би оформлювати правочин виконання договору про надання юридичних послуг актом виконаних робіт, Ви вільні оформляти такий правочин у будь-який спосіб на Ваш розсуд, за згодою сторін договору. В даному випадку Ви оформили його розпискою. Те саме стосується і нотаріального завірення самого договору — закону, який би цього вимагав, наскільки нам відомо, не існує.
Щодо СПД, в рішенні Конституційного суду про це дійсно говориться, але чи є це безспірно обов’язковим, ми не знаємо.
Оскільки юристи надають людям первинну та вторинну правову допомогу, вони знають, на яких підставах працюють за відсутності чіткого законодавства, а також знають, яких документів вимагають суди для відшкодування витрат сторони у справі на їх послуги. Тож зверніться до якогось юриста по цю просту консультацію.