Чому довелося займатися експериментами при наявності лічильника ЛВ-4Т Харківського виробництва? У останнього недосконалі витратоміри холодної та гарячої води, нестандартний термоперетворювач. Витратоміри перероблені з крильчатого водолічильника СВК-1,5 не найкращим способом - видалений лічильний механізм, чого не слід би було робити. По-перше, механічний лічильник надійніший від електронного, на нього суттєво не впливає волога, яка часто проникає через кришку камери крильчатки. По-друге, механічний лічильник дозволяє контролювати правильність показів електронного лічильника в процесі експлуатації до чергової повірки, а це цілих три роки. І навіть у разі виходу з ладу електроніки залишається можливість користуватися механічним лічильником без переходу на нормативну тарифікацію (3,5 м3 на 1 особу). Наявність додаткової електроніки під кришкою переробленого витратоміру не є перевагою, а скоріше недоліком. Коефіцієнт перетворювача водоміра, що становить 30 імп./літр, слід би замінити на 1 імп./літр, що зменшить навантаження на процесор та батарею живлення. Існуючі лічильники ГВП з імпульсним виходом не мають цих недоліків, хіба що ціною дорожчі.
Отже, для удосконалення конструкції ЛВ-4Т з метою його здешевлення та для підвищення надійності, бажано виключити з комплекту витратомір холодної води (зайва розкіш!), замінити витратомір гарячої води, застосувати стандартний термоперетворювач опору Pt500, або Pt100, які мають кращі метрологічні характеристики. Якщо вже й удосконалювати лічильник СВК-1,5, як базу для витратоміра, то було б достатньо вбудувати в нього геркон, як це зроблено у водолічильнику фірми Actaris. Взагалі, лічильник повинен бути розрахований на застосування існуючих витратомірів з імпульсним виходом, чого бракує ЛВ-4Т.
Звісно, такі новації потребують також заміни програмного забезпечення. А до цього слід бути готовим ще й тому, що правила надання послуг з ГВП можуть змінитися у недалекому майбутньому під тиском відомих обставин.
Я маю намір завершити власну контрукцію і використовувати її як доповнення до механічного лічильника ГВП, не втручаючись у його роботу, і не чіпаючи механічний лічильник ХВП. Тобто, це буде контрольний прилад, який дозволяє при необхідності пред\\\'являти аргументовані претензії до виконавця послуг. У разі його незгоди спростування претензій буде проблемою виконавця, а не споживача. У нормальних ситуаціях багатотарифний лічильник є зайвим. Взагалі слід покращувати ситуацію юридичними, а не програмно-технічними методами, там де вона ненормальна.
