Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[shakirkirill]

Всех заинтересованных, кто когда-либо не дай бог столкнется с подобной проблемой отсылаю к указанному в жалобе Постановлению ВСУ  - это самый важный документ, которым необходимо руководствоваться в таких делах. Прошу обратить внимание - единственное, что может проверять суд в таких случаях только материалы на основании которых возбуждено дело - заявление или сообщение о преступлении, материалы органов по проверке этих заявлений, и довольно обтекаемо реальность события преступления или как в ст.94 КПК достаточность данных свидетельствующих о признаках преступления. Все и больше ничего. Не имеет суд права лезть в обстоятельства дела, изучать доказательства, устанавливать способ, время и лиц (если по факту) совершивших преступление как в моем случае. Этим должно заниматься досудебное следствие, а проверятся в суде при рассмотрении дела. В моем же случае суд плюнул и растер.
Апеляция имела место 25 августа. Ждал два часа. Прокуратура не пошевелилась и жалобу не подала, я думаю здесь была договоренность. В заседании был защитник и прокурор. Прокурор хоть поддержал жалобу и на том спасибо. На мой вопрос почему не подали апеляцию, ответил не хватило времени.
Апеляционный суд по уголовным делам посерьезнее чем гражданский - было серьезное слушание, я давал пояснения отвечал на вопросы. Основное для судей было почему я  не был на заседании и что было бы если бы я на нем был, имел ли я информацию и аргументы которые могли бы повлиять на решение суда. Постановление приводится ниже. Еще раз будьте внимательны Постановление Пленума ВСУ по этим делам основной документ


   АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА   
  У Х В А Л А   
ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ   
          25 серпня 2010 року  колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:   
            Головуючого-судді                    - Глиняного В П,.   
              суддів                                  - Мацелюха П.С., Чорного О. М.   
              за участі прокурора                 - Карпука Ю. А.,   
          захисника                                 - ОСОБА_1   
          особи, за заявою якої порушено   
          кримінальну справу                - ОСОБА_2   
                   
розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію особи, за заявою якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 06 серпня 2010 року , –   
  ВСТАНОВИЛА:   
              Цією постановою суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Лавриненко К. М. від 10 липня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, задоволено, а вказану постанову скасовано.   
Прийняте рішення суд обґрунтував тим, що: на момент здійснення перебудови будинку – з 2003 по березень 2005 року – КК України не містив ст. 197-1 та не передбачав відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво; матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, містять дані про те, що для будівництва прибудов, в яких розміщується інженерно-технічне обладнання будинку, використовується прибудинкова територія, для якої відведення земельної ділянки не передбачено. На підставі наведеного дійшов висновку, що на момент порушення кримінальної справи законних підстав для прийняття   
____________________   
Справа № 10-1514/2010              Головуючий у суді 1-їінстанції: Супрун Г. Б. 
Категорія: ст. 236-7 КПК              Доповідач:  Мацелюх П.С. 
такого рішення не було.   
В апеляції особа, за заявою якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною й необґрунтованою. На обґрунтування наведеного зазначає, що суд, всупереч вимогам п. 1 ч. 11 ст. 236-8 КПК України, крім матеріалів, на підставі яких порушено кримінальну справу, додатково дослідив подані скаржником ОСОБА_3 документи; при цьому вважає, що суд, дослідивши акти здачі-приймання виконаних робіт, дані про порушення земельного законодавства щодо відведення та користування земельною ділянкою та інші документи, які містяться в матеріалах справи, і встановивши на їх основі осіб та час вчинення злочину, коли кримінальна відповідальність за такі діяння не була передбачена, – вийшов за межі наданих ст. 236-8 КПК України повноважень та вдався до встановлення фактичних обставин справи і оцінки доказів. Разом з тим, стверджує, що суд не дослідив даних, які містяться в матеріалах, на підставі яких порушено кримінальну справу, які, на думку, апелянта, вказують на реальність конкретної події злочину, який за своїм характером є продовжуваним, та що ПП “Удача-Плюс” на даний момент використовує самовільно зайняту земельну ділянку і здійснює на ній будівництво. Крім цього, зазначає, що про час і місце розгляду справи його не було повідомлено належним чином, повістку про виклик до суду на 06 серпня 2010 року він отримав ввечері цього ж дня, у зв’язку з чим був позбавлений можливості з’явитися в судове засідання та реалізувати надані кримінально-процесуальним законом права.   
З наведених в апеляції підстав просить постанову суду скасувати, а справу за скаргою направити на новий судовий розгляд.   
  Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, за заявою якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_2, думку прокурора, які підтримали апеляцію, пояснення захисника скаржниці, який заперечив проти задоволення апеляції та вважає постанову суду законною і обґрунтованою, просить залишити її без зміни, а апеляцію без задоволення, вивчивши матеріали справи за скаргою та матеріали, на підставі яких було прийнято постанову про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.   
 Згідно з ч. 4 ст. 236-8 КПК України, копія постанови про відкриття провадження у справі за скаргою направляється, зокрема, потерпілому або особі, за заявою якої порушено справу.   
Зі змісту п. 2 ч. 12, ч. 14  ст. 236-8 КПК України, під час розгляду справи за скаргою потерпілий або особа, за заявою якої порушено кримінальну справу, мають право надавати пояснення в судовому засіданні, ознайомитися з матеріалами, які обґрунтовують порушення кримінальної справи, та вимагати їх оголошення в судовому засіданні.   
Як вбачається з матеріалів справи за скаргою, зазначених вимог закону судом дотримано не було.   
Копія постанови про відкриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи особі, за заявою якої порушено справу, ОСОБА_2, не направлялася, що вбачається з даної постанови та копії супровідного листа (а. с. 35-36). У зв’язку з цією обставиною, 27 липня 2010 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 09:00 год. 06 серпня 2010 року для виклику заявника. Проте повістку про виклик до суду ОСОБА_2, як він зазначав про це у скарзі, отримав в день розгляду справи – 06 серпня 2010 року, що підтверджено зворотним поштовим повідомленням (а. с. 58).   
Отже, про час і місце розгляду справи за скаргою заявник не був належним чином повідомлений, що позбавило його можливості з’явитися в  судове засідання та реалізувати процесуальні права, надані п. 2 ч. 12, ч. 14  ст. 236-8 КПК України.   
Враховуючи зазначене, постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.   
При новому судовому розгляді необхідно виконати вимоги ст. 236-8 КПК України щодо належного повідомлення про час і місце розгляду справи особи, за заявою якої порушено кримінальну справу, дослідити матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, перевірити доводи як скаржниці та її захисника, так і прокурора й особи, за заявою якої порушено кримінальну справу, і з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України, прийняти законне і обґрунтоване рішення.   
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, –   
                                            У Х В А Л И Л А:   
  Апеляцію особи, за заявою якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_2 задовольнити.   
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 06 серпня 2010 року, якою скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Лавриненко К. М. від 10 липня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, задоволено, а вказану постанову скасовано, –    скасувати   , а справу направити до Печерського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд іншим суддею.   
  Судді:   
__________________       __________________      __________________   
   Глиняний В. П.                 Мацелюх П.С.               Чорний О. М.   

[shakirkirill]

После отмены решения Супрун дело из апеляционного суда вернулось в Печерский суд и попало к судье Пылаевой М.К. В связи с тем, что  в предыдущем рассмотрении я не участвовал по вине суда и у меня было мало времени на апеляцию, я упустил очень существенный момент. Для тех, кто когда-нибудь столкнется с подобными жалобами - очень важный момент - о котором все забывают.
1. Если  уголовное дело возбуждено по факту  и оспаривается каким-либо физическим лицом - первое дело необходимо определить его заинтересованность, то есть каким образом это его касается
2. Это производная первого но самое главное - как постановлением о возбуждении дела нарушены его права и интересы.
Без решения этих двух моментов рассмотрение жалобы бесмыссленно. Нечистоплотные судьи частенько игнорируют эту норму, хотя она напрямую определена в ст.236-7 КПК и в указанном выше постановлении ПВСУ.
Практика ВСУ подтверждает, что решения судов отменяются по причине того, что жалоба принята от лица незаинтересованного и права которого не нарушены. Как я сказал выше в делах по факту это стандартная разводка нечистых на руку судей
Я из-за недостатка времени это в апеляции опустил, хотя мог просить суд отменить решение и вернуть дело на стадию открытия производства.
Тоже очень важный момент - проверка касается ли интересов конкретного лица уголовное дело или нет производится судьей единолично при открытии производства.
Моя проблема в рассмотрении была в том что я не отразил это в апеляционной жалобе. И когда уже в заседании я обратился к судье с ходатайством о закрытии производства по причине того что дело не касается жалобщика она в принципе аргументировано отказала - указав что производство открыто и закрыто уже быть не может КПК не предусмотрено. Кстати, позднее с таким же ходатайством обращался и прокурор с тем же успехом. Но как видно из постановления судья учла мои аргументы.
Еще один момент важный - касается юридических лиц, на чем поскользнулся адвокат жалобщицы - который, дважды на вопрос суда в каких пределах он оспаривает постановление ничтоже сумняшеся отвечал, что оспаривает его от имени жалобщицы как директора юрлица и вообще относительно всего предприятия.
Не может юрлицо быть субъектом оспаривания таких постановлений, юрлицо посадить нельзя - не буду разбирать детально - практика ВСУ + куча решений.
Третий важный момент по факту - постановление может быть оспорено только относительно лица которое обратилось с жалобой. То есть, нельзя полностью отменить пост-ие о возбуждении дела по факту, только относительно жалобщика, а дело останется. Потому что, потенциальных преступников неустановленное кол-во, и они не просили лицо которое обращается с жалобой защищать их интересы.

[виктор андреевич]

Шановний,Кирил, дуже актуальний напрямок- у нас в ЖБК також здаеться з"явилось угрупування з викупу мiсць загального користування, що заявила на зборах про те що вони викуплять коридори та лифтовi холи та не пустять у власнi квартири"Боржникiв" та iнших мешканцiв, що не голосували за "потрiбну" людину на посаду голови правлiння!!!!

[gro-za]

Шановний,Кирил, дуже актуальний напрямок- у нас в ЖБК також здаеться з"явилось угрупування з викупу мiсць загального користування, що заявила на зборах про те що вони викуплять коридори та лифтовi холи та не пустять у власнi квартири"Боржникiв" та iнших мешканцiв, що не голосували за "потрiбну" людину на посаду голови правлiння!!!!

А в ТСББ "КОМФОРТ" (чомусь зареєструвалися у Шевченківській РДА саме як ТСББ, а не ОСББ) коридори вимушують брати в орендне користування з чималенькою платою. Власники приміщень не платять. Тоді "КОМФОРТ" подав позов про стягнення заборгованості. Справа поки-що зависла в суді - провадження зупинене за моїм клопотанням.

[shakirkirill]

Это вообще неслыханно они хоть законы иногда читают? хотя на моей памяти было решение Цокол по которому подьезд и лифт были отсужены у жильцов в пользу инвестора. Но продолжу дальше про Пылаеву и дело
Ну и третье обстоятельство - рассмотрено мною выше, про недопустимость при рассмотрении таких жалоб устанавливать обстоятельства, оценивать доказательства по делу, то есть подменять собой досудебное следствие и судебное рассмотрение уголовного дела. На чем и была построена моя апеляционная жалоба.
Готовясь к заседанию я довольно детально проработал практику ВСУ и частично Киевского апеляц суда. Но ВСУ безусловно полезнее. Ну я насмотрелся. ЧТо только суды не вытворяют. Я опущу милицейскую часть. Видно сразу сколько денег дали судье или судьям за отмену постановления о возбуждении уголовного дела. Все отмененные ВСУ решения просто поражают воображение, что вытворяют в районных судах. Принимают жалобы от людей которые вообще не имеют отношения к делу, от юридических лиц, отменяют все подряд, я думаю, что если бы Чикатило имел сейчас деньги его бы спокойно отпустили бы. Поразил Апеляционный суд, который по КПК не имеет права принимать решение по сути, может только вернуть назад или оставить в силе. Но даже он вопреки всему вдруг ни с того ни сего принимает решение и отменяет постановление - это же какой интерес?

Ниже привожу Постанову судьи Пылаевой - честь ей и хвала, хотя  борьба была очень тяжелая. Если кого-то заинтересуют особенности самовольного занятия земучастка с точки зрения ККУ и практики, пожалуйста, обращайтесь, расскажу

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА   
      справа №4-3215/10   
ПОСТАНОВА   
Іменем України   
  5 жовтня 2010 року суддя Печерського районного суду м. Києва Пилаєва М.К., за участю секретаря Кицюк Л.П., прокурорів Бондура Д.В., Панова В.Є. розглянувши справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві Лавриненка К.В. від 10 липня 2009 року про порушення кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, -   
ВСТАНОВИВ:   
ОСОБА_2, яка в період з липня 1998 року по січень 2006 року займала посаду директора ПП «Удача плюс», а також з березня 2010 року  - директора за сумісництвом, обґрунтовуючи цим порушення її прав та інтересів порушенням вищевказаної кримінальної справи, звернулись до суду з вказаною скаргою, просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена без достатніх на те підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України. В обґрунтування скарги заявник вважає безпідставними висновки слідчого про наявність ознак злочину, посилаючись на оформлення проведення реконструкції і будівельних робіт, а також користування земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку. Зокрема заявник посилається на укладення 3.09.1998 між ПП «Удача Плюс» та ДКПУ будівель, споруд та прибудинкової території Печерського району м. Києва інвестиційного контракту про переобладнання АДРЕСА_1 на підставі відповідних розпоряджень Київської МДА. Згідно умов контракту ПП «Удача Плюс» отримало право користування горищем будинку для проведення ремонтних робіт та переобладнання його під мансардний поверх, проект реконструкції якого також було затверджено КМДА та Архітектурно-містобудівною радою при головному архітекторі м. Києва, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва надано дозвіл на проведення будівельних робіт. Проектом також було передбачено будівництво ліфтових шахт та встановлення ліфтів з можливістю обслуговування всіх мешканців будинку, які згідно законодавства є  інженерним обладнанням, для їх розміщення якого не вимагається відведення земельної ділянки у встановленому порядку. Крім того, заявник заперечує наявність події злочину, оскільки КК України доповнено ст.197-1 КК України, за якою порушено справу, в 2007 році, а обставини за яких порушено справу мали місце в період з 2003 по 2005 роки, коли було відповідно розпочато та закінчено будівництво./а.с.1-5, 28-31/   
В судове засідання особа, яка подала скаргу, ОСОБА_2 не з’явилась, направила до суду свого повноважного представника адвоката ОСОБА_4, який скаргу та викладені у ній обставини підтримав в поновному обсязі, просив скаргу задовольнити, вважав можливим розгляд скарги у відсутність заявника. До викладеного у скарзі, представник зазначив, що постанова суду оскаржується ОСОБА_2 як директором ПП «Удача-Плюс» в повному обсязі, відносно себе та відносно інших службових осіб ПП «Удача-Плюс», заявник заперечує наявність ознак злочину та підстав для порушення кримінальної справи, оскільки КК України доповнений статтею 197-1, якою передбачена кримінальна відповідальність за самовільне використання земельної ділянки, тільки з 2007 року. Крім того, представник вважає відсутньою і на даний подію злочину, оскільки будівництво та розміщення ПП «Удача-Плюс» на прибудинковій території будинку побудованих шахт ліфтів і ліфтів, які є технічним обладнанням, не є використанням земельної ділянки, і не потребує відповідного відведення землі. Шахти побудовані, а ліфти працюватимуть після введення в експлуатацію, що до цього часу не відбулось у зв’язку з чисельними судовими справами у господарському суді та порушенням даної справи. Також представник, посилаючись на зазначення в постанові іншої адреси будинку по вул. Інститутській в м. Києві, зазначив, що викладені у постанові обставини взагалі не мають відношення до будинку по АДРЕСА_1. Крім того, представник заперечив заподіяння шкоди будівництвом шахт ліфтів на земельній ділянці, яка відноситься до категорії історико-культурного призначення, та наявність таких даних в матеріалах перевірки.   
Особа, за заявою якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_5 заяву про злочин та викладені у ній обставини підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладене у письмових поясненнях, пояснив суду, що вважає справу порушеною законно, послався на використання в супереч чинного законодавства ПП «Удача Плюс» земельної ділянки без відповідного її відведення, заперечив наявність ліфтів, стверджуючи про наявність офісних приміщень та творчих майстерень, що і є самовільним заняттям. Будинок розташований на землі, яка згідно чинного законодавства належить до категорії історико-культурного призначення. Крім того, вважає відсутніми  підстави розгляду скарги ОСОБА_2 судом, оскільки порушення даної справи по факту вчинення злочину не стосується інтересів та прав ОСОБА_2, яка на момент порушення кримінальної справи не була працівником ПП «Удача Плюс», справа порушена щодо невстановлених осіб ПП «Удача Плюс», а тому на стосується її інтересів як директора за сумісництвом, посаду якого вона зайняла після порушення справи в березні 2010 року, а на час її роботи у ПП «Удача Плюс» КК України не було передбачено кримінальної відповідальності за самовільне використання землі за ст.197-1 КК України.   
Прокурори Бондур Д.В., Панов В.Є., доводи, викладені у скарзі не визнали, вважають, що скарга є безпідставною, а доводи - необґрунтованими, кримінальна справа порушеною у відповідності з вимогами ст.ст.94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав, про які обґрунтовано зазначено в оскаржуваній постанові, просили залишити скаргу без задоволення. Приводом до порушення кримінальної справи вважають заяву ОСОБА_5 та матеріали перевірки, які містять достатні дані, які в свою чергу і є підставами до порушення даної кримінальної справи. Прокурор Панов В.Є. також по суті доводів скарги про відсутність події та ознак злочину, зазначив, що такі доводи є безпідставними і не спростовують викладених у постанові обставин, а всі інші обставини, на які посилається заявник підлягають доказуванню в ході досудового слідства на підставі оцінки доказів і не можуть бути встановлені чи спростовані на стадії дослідчої перевірки, в тому числі встановлення винних осіб.  Крім того, прокурор зазначив, що порушення даної справи не стосується прав та інтересів заявника, оскільки постанова порушена по факту вчинення злочину, і на час її роботи на підприємстві, не було передбачено кримінальної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки, а на час порушення кримінальної справи заявник не працювала в ПП «Удача плюс» взагалі, крім того справа порушена по факту вчинення злочину, а не стосовно службових осіб підприємства.     
Суд визнавши можливим розгляд справи у відсутність особи, яка подала скаргу, за участі її повноважного представника, дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено дану справу, які надано суду, заслухавши пояснення представника особи, яка подала скаргу, особи, за заявою якої порушено справу, думку прокурорів, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.   
Постановою слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві Лавриненка К.В. від 10 липня 2009 року порушено кримінальну справу по факту вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, за наступних обставин: літом 2003 року невстановлені особи ПП «Удача плюс» розпочали роботи з реконструкції в частині надбудови додаткових поверхів та мансарди житлового будинку №19/7 по вул. Інститутській в м. Києві, при цьому була самовільно зайнята земельна ділянка, яка належить до категорії земель історико-культурного призначення./а.м.1/   
Як перевірено судом, в ході досудового слідства у кримінальній  справі слідчим винесено постанову від 17.10.2009 про уточнення місця вчинення злочину, вважаючи його АДРЕСА_1 в м. Києві, з якої вбачається, що фактично слідчим було допущено описку при зазначенні місця події в постанові про порушення справи від 10.09.2009. За цих обставин доводи представника, що порушена справа не має відношення до будинку по АДРЕСА_1, є безпідставними та спростовуються наданими суду матеріалами./а.м.154-155/   
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.   
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.   
Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно вимог цієї статті, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину. Відповідно до ст.98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.   
Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, виходячи з кваліфікуючих ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають самовільному занятті земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронних зонах.   
 Як вбачається з оскаржуваної постанови та наданих суду матеріалів, законним приводом до порушення даної кримінальної справи стала заява ОСОБА_5 від 18.05.2009 яка, як перевірено судом, прийнята, оформлена та зареєстрована у встановленому порядку /а.м.15, 18-20/, а також безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину на підставі матеріалів дослідчої перевірки, які зареєстровані у встановленому законом порядку у в ЖРЗПпЗ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві 8.07.2009 за №5635/1, що відповідає вимогам ч.1 ст.94, 95 КПК України./а.м. 1, 2-3, 10/   
Відповідно до вимог ст.98 КПК України, постанова винесена уповноваженою на те особою, в постанові вказано приводи та підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, номер справи та подальше її спрямування.   
Як перевірено судом фактичні дані про викладені в постанові обставини та про наявність ознак злочину, передбаченого за ч.2 ст.197-1 КК України, містяться в досліджених судом матеріалах, а саме заяві та поясненнях ОСОБА_5 та доданому до них листуванні /а.м. 18-19, 23-24, 70-74, 75-76, 77-103/, протоколі огляду місця події /а.м.4-9/, поясненнях ОСОБА_6 /а.м.21-22, 120-121/, листах ГУ земельних ресурсів та доданих до них актів перевірок /а.м.38, 41-43, 45, 46-51/, проектній документації /а.м.56-64, 107-119/    і відповідно до ч.2 ст.94 КПК України в своїй сукупності вбачаються законними та достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки отримані у встановленому законом порядку до порушення даної кримінальної справи в ході дослідчої перевірки і містять дані про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину - ознаки злочину, які вказують на реальність конкретної події злочину.   
Таким чином доводи скарги та представника заявника про відсутність на час порушення кримінальної справи достатніх законних даних, які вказують на наявність ознак злочину    за ч.2 ст.197-1 КК України, спростовуються наданими суду матеріалами та вищевикладеним.   
Доводи скарги про не прийняття до уваги слідчим наявних на час порушення кримінальної справи проектно-дозвільних документів на будівництво, доданих заявником до скарги, спростовуються наявністю в наданих суду матеріалах даної проектно-дозвільної документації, а по суті ці доводи, виходячи з положень ст.236-8 КПК України, не можуть бути перевірені судом, оскільки стосуються оцінки цих даних по суті в їх сукупності з іншими встановленим обставинами та даними у якості доказів.   
Щодо посилання представника заявника на відсутність в матеріалах перевірки даних про заподіяння шкоди та на відсутність у зв’язку з цим ознак злочину, слід зазначити про їх безпідставність, оскільки заподіяння шкоди не відноситься до об’єктивних ознак злочину за ч.2 ст.197-1 КК України, яка встановлює суспільну небезпечність самовільного заняття земельної ділянки у зв’язку з особливим статусом землі, яка знаходиться під охороною Держави.   
Щодо інших вище викладених доводів скарги та представника заявника,    які ґрунтуються на оцінці та тлумаченні наявних в матеріалах справи даних та обставин справи, як таких, що вказують на відсутність події злочину, зокрема з посиланням оформлення у встановленому порядку здійсненого будівництва на вказаній земельній ділянці, слід зазначити, що наявність проектно-дозвільної документації на будівництво не виключає провадження у кримінальній справі по факту самовільного зайняття земельної ділянки і тим більш наявності підстав до її порушення. Виходячи з вимог ч.15 ст.236-8 КПК України по суті ці доводи не можуть бути розглянуті судом при розгляді даної скарги, як такі що підлягають вирішенню судом при розгляді справи по суті, оскільки лежать в площині оцінки доказів та з’ясування всіх обставин у справі, в тому числі встановлення винних осіб, які можуть бути встановлені та отримані тільки процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.   
Також суд вважає доречними доводи особи, за заявою якої порушено справу, ОСОБА_5, та думку прокурора про відсутність порушення прав та інтересів заявника порушенням даної справи, оскільки як вбачається з вищевикладеного та матеріалів справи, справу порушено по факту вчинення злочину, а не стосовно службових осіб ПП «Удача Плюс», на час роботи заявника на посаді директора в період з 1998-2006 років законом не було передбачено кримінальної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки, КК України доповнено ст.197-1 Законом України від 11.01.2007, а на час порушення справи заявник не працювала на підприємстві./а.с.28-31/ За цих обставин доводи заявника та її представника, що порушена справа стосується прав та інтересів заявника та про відсутність в її діях ознак злочину з посиланням на те, що обставини, за яких порушено справу мали місце в період з 2003 по 2005 рік, враховуючи, що кримінальна справа порушена по факту вчинення злочину – самовільного зайняття земельної ділянки, яке мало місце на час порушення справи, є необґрунтованими та передчасними.   
Щодо доводів заявника та представника про відсутність ознак злочину в діях інших осіб ПП «Удача Плюс», суд вважає відсутніми підстави згідно ст.236-7 КПК України та необґрунтованим звернення заявника зі скаргою в інтересах інших осіб  ПП «Удача Плюс».   
Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.       
Керуючись Постановою Пленуму ВСУ №6 від 04.06.2010, ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, -   
ПОСТАНОВИВ:   
Скаргу    ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві Лавриненка К.В. від 10 липня 2009 року про порушення кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, -    залишити без задоволення.   
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.   
Суддя Печерського   
районного суду міста Києва М.К. Пилаєва   

[виктор андреевич]

Шановний,Віктор Іванович, з яких підстав за вашим клопотанням зупинено справу по оренді міст загальногокористування?

[gro-za]

Шановний,Віктор Іванович, з яких підстав за вашим клопотанням зупинено справу по оренді міст загальногокористування?

Очевидно, Ви мали на увазі оренду місць загального користування? Мотиви викладені тут - http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5010.0.html .  Клопотання задоволене, але тексту ухвали Господарського суду не маю. Можливо, відповідач ТОВ "Самсон-Інвестаналітика" отримав.

[виктор андреевич]

Шановний , Віктор Іванович, дякую  .Я теж зупинив справу за позовом про "свої борги" з тих самих підстав. У нас по будинку дещо своерідна ситуація ,волну проти неугодних підіймають неформальне угрупування, яке не може дірватися до печатки ЖБК та поставити свою людину головою правління. Так на мінулих зборах28.09.10р. відбулась бійка,  але печатка залишилась у в.о. голови правління. Зараз ситуація не визначенав в листопаді відбудеться С\З з приводу відібрання печатки у В.О. та визначення нового голови правління.

[shakirkirill]

Виктор Иванович, начинаю выполнять свое обещание   по земле. Во-первых есть два нюанса. 1 - если самовольное занятие земли началось до февраля 2007 года, то есть до введения уголовной ответственности, 2- если после. Во время рассмотрения жалобы я  столкнулся естественно с первым. Позиция адвокатов жалобщика была такой - самовольное занятие это разовое действие, оно произошло до 2007 года, а дальше происходило самовольное использование, а не занятие, земучастка, за что по их мнению уголовная ответственность не предусмотрена. Моя позиция такая - самовольное занятие, это  не единичное действие это процесс использования земли (способ не играет роли, урожай, МАФы, площадки, кроме строительства - это самостоятельный состав преступленя - предусмотрена отд.отв.) в отсутствие решения органа местного самоуправления про передачу этого участка в оренду или собственность. Иными словами, использование земли  это и есть занятие  земли. Таким образом, это преступление длящееся (триваюче) или продолжающееся (продовжуване), между этими двумя есть различие, довольно таки существенное. Тут не очень удачный украинский термин зайняття да и русский нелучше занятие - захват, хотя они являются отглагольными существительными - которые могут обозначать как единичное действие так и длящееся. Но понятней было бы занимание.  Длящееся это обычно преступное бездействие (невыполнение решения суда), продовжуване это   последовательность преступных действий объединенных одной преступной целью, например, кассир потихонечку тырит деньги из кассы предприятия, все его маленькие кражи являются отдельными эпизодами одного преступления. В случае самовольного занятия земли, скорее это продовжуваний злочин - потому что каждый день преступник что-то делает на земле,сеет, пашет, строит, но все эти незаконные действия объединены одним преступным умыслом, использование. Хотя для квалификации этого преступления умысел значения не имеет, состав преступления здесь формальный. Занимаешь землю без документов, несешь ответственность.
Вопрос о длительности данного преступления имеет значение для другого, а именно для сроков давности и как в нашем случае уголовной ответственности вообще.
Так юридически данное преступление считается завершенным с первого же дня использования земли. А вот фактическое завершение преступления произойдет тогда когда преступник перестанет использовать землю.
В нашем случае, использование земли началось до введения уголовной ответственности, но продолжается по сегодняшний день. Те лица, которые использовали ее до введения ответственности таковую не несут, как это отражено в постанове пылаевой, но те кто используют ее после уже подпадают под уголовный закон.
В нашем случае, лица которые ее используют сейчас, у них даже срок давности не пошел, потому что фактически преступление не завершено, продолжается и закрыть через 3 года дело не получится.
Таким образом, для квалификации данного преступления необходимо 3 момента, использование земли любым способом (ущерб или особо ценная земля), естественно не собственником, без правоустанавливающего документа на землю, решения органа м.с

[gro-za]

...
В нашем случае, лица которые ее используют сейчас, у них даже срок давности не пошел, потому что фактически преступление не завершено, продолжается и закрыть через 3 года дело не получится.
Таким образом, для квалификации данного преступления необходимо 3 момента, использование земли любым способом (ущерб или особо ценная земля), естественно не собственником, без правоустанавливающего документа на землю, решения органа м.с

Якась незрозуміла софістика. Яке відношення має перебудова горища в мансарду до факту самовільного захоплення землі? Якщо здійснюється реконструкція будинку на підставі дозвільної документації, то що сталося з прибудинковою територією, необхідною у будь-якому випадку для обслуговування будинку?

[shakirkirill]

Виктор Иванович, в данном случае застройщик кроме надстройки возвел несколько пристроек к дому на придомовой територии, высотой в 9 этажей. Которые, конечно,никакого отношений к мансардам не имеют. Но еще один нюанс, в данном случае происходила не переобладнання горища під мансардний поверх а реконструкція будинку з розширенням в частині надбудови, что очень сильно отличается от перепланировки и требует выделения земли.
С уважением, Кирилл

[shakirkirill]

К сожалению, Постановление Пылаевой отменено апеляционным судом г.Киева, мотивов пока не знаю, дело отправлено снова в Печерский районный суд, начнем все сначала.

[виктор андреевич]

Уважаемый, Кирилл, в своих важнейших изысканиях по поводу вспомогательных помещений вы ссылаетесь на ЗУ,Про объединения сособственников многоквартирных домов и "Про приватизацию жилищного фонда" полагаю, что эти же нормы( относительно вспомогательных помещений и мест общего пользования) касаются и домов Жилищно строительных кооперативов, в которых сособственниками дома являются собственники квартир . Если эти нормы содержатся в иных законах или НПА и вы знаете их реквизиты сообщите пожалуйста...

[gro-za]

Уважаемый, Кирилл, в своих важнейших изысканиях по поводу вспомогательных помещений вы ссылаетесь на ЗУ,Про объединения сособственников многоквартирных домов и "Про приватизацию жилищного фонда" полагаю, что эти же нормы( относительно вспомогательных помещений и мест общего пользования) касаются и домов Жилищно строительных кооперативов, в которых сособственниками дома являются собственники квартир . Если эти нормы содержатся в иных законах или НПА и вы знаете их реквизиты сообщите пожалуйста...

Вікторе Андрійовичу, ЖБК - це окрема пісня. Створювалися вони за радянських часів, статути у них здебільшого радянські, не приведені у відповідність з ЗУ "Про кооперацію", статутні органи здебільшого нелегітимні, виконавчі - також. Членство в ЖБК довести важко, як і протилежну ситуацію - відсутність членства, первісні списки втрачені. Загальні збори неможливо скликати. То  які норми права можна обговорювати? Спочатку потрібно було б ввести їх у правове поле. Однак нікому.

[виктор андреевич]

Шановний,ВІктор Іванович, згоден з вами відносно безладу  документації в ЖБК, але співвласники мають тіж права та техничні умови і статус допоміжних приміщень та місць загального користування однаковий, наприклад в будинках де взагалі не створено ніякої юридичной особи власники квартир також мають право розпоряджатися такими приміщеннями згідно законодавства та статус цих приміщень як з правової точки зору так і збоку будівельних норм не змінюються, а тому регулюється( я вважаю) аналогічно