'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: Справа 761/8760/14-а Хельваса В. П. по РКМДА №№640,641,642,643 від 30.05.2007 р.  (Прочитано 114952 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

ВАВАНчик

  • Гість

Спрошу ка я еще раз.
Мне нуна помощь в поиске этого дела в Шевченковском суде г. Киева.
Известные данные:
Дата звернення до суду: 24.01.2007р.
Номер справи в апеляційному суді: 22-а-5301/08
Відповідач: КМДА
Про що: про визнання протиправними дій щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та зобов'язання скасувати рішення
Склад суду апеляційної інстанції:
Головуючий: Горбань Т.І. Судді: Попович О.В., Мамчура Я.С.
Дата винесення ПОСТАНОВИ у суді 1ї інстанції (Шевченківському): 30.07.2007р.
Дата ПОСТАНОВИ апеляційного суді: 14.01.2009р.
Номер в ЄДРСР 3307472

Вообщем если у кого есть знакомые или в КААС, или в Шевченковском - помогите найти номер этого дела по Шевченковскому суду, или хотябы фамилию ПОЗИВАЧА.
Сегодня девочка в КААС минут 10 трусила комп, и не смогла из него выбить инфу об этом деле :( .
:) Может к нему нужно было 220в. подключить :)
« Останнє редагування: 28 Вересня 2018, 07:57:42 від Перо »
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8609
    • Перегляд профілю

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
 
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


14 січня 2009 року                                                                           м. Київ
 

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді               Горбань Т.І.

Суддів:       Попович О.В. Мамчура Я.С.                                                           

при секретарі  Лисенко М.Ю.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1  на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та зобов»язання скасувати рішення, 

В С Т А Н О В И В :

У січны 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації про визнання дій  відповідача при зміні тарифів на комунальні послуги такими, що порушують   ст.ст. 6 (п.п.1,6),20 (п.2), 30 (п.п.3,4,5,7), 31 (п.п.2,3), 32(п.5) Закону   «Про житлово-комунальні послуги» №1875-1V від 24.06.2004р.; зобов»язання Київську міську державну адміністрацію скасувати свої рішення про підвищення з 01.12.2006 р. комунальних тарифів.

У  березні  2007 року позивач у додатковій заяві  на підтримання позовних вимог, викладених у первісній заяві, уточнив реквізити  виданих відповідачем  розпоряджень  від 30.10.2006р., послався на те, що  відповідач   продовжує  видавати розпорядження, які також пов»язані з підвищенням тарифів  з порушенням законодавства.

У додатках до позовної заяви  від 30.07.2007 р.   позивач також просив  звернути увагу  на те, що  прийняті відповідачем   розпорядження   після подання ним позову  також не відповідають законодавству, та вказав, що він підтримує в повному обсязі  вимоги, викладені у позовній заяві, датованій  24.01.2007р.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач ОСОБА_1 подав  апеляційну скаргу , в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню частково, виходячи  з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції підставами для скасування постанови  або ухвали суду  першої інстанції  та ухвалення нового рішення  є: 1) неповне з»ясування  судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої  інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність  висновків суду обставинам справи;4) порушення норм  матеріального  або процесуального права, що призвело до неправильного  вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так,  судом  першої інстанції встановлено, що звертаючись до суду із адміністративним позовом про визнання протиправними дій щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та підтримуючи ці позовні вимоги у додаткових заявах та судовому засіданні, заявник посилався на те, що підвищення тарифів відповідачем не відповідає діючому законодавству (п.п.1,6 ст.6; п.2 ст.20; п.п.3,4,5,7 ст.30; п.п.2,3 ст.31 та п.5 ст.32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги"), що регулює порядок підвищення тарифів, яким передбачена відповідність рівня цін тарифів розміру економічної обґрунтованості їх витрат, а також доступність та прозорість структури цін.

Суд першої інстанції  послався на положення ст.71 КАС України, де передбачені випадки покладення обов'язку доказування на кожну із сторін, яка повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Зазначивши, що  суд може збирати докази з власної ініціативи.

Суд першої інстанції вказав, що з матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача із даним позовом питання протиправності розпоряджень КМДА №/№ 1574, 1575, 1576, 1577 від 30.12.2006 року, щодо яких позивач звернувся з вимогою про визнання дій відповідача неправомірними, були предметом розгляду судів.

Так, постановою Господарського суду м. Києва від 13 лютого 2007 року визнані недійсними та скасовані розпорядження КМДА від 30.12.2006 року -№ 1574 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій" - №1575  «Про затвердження тарифів на теплову енергію" - № 1576 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" - № 1577 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води."

Зазначені розпорядження визнані недійсними з тих підстав, що вони не пройшли процедуру державної реєстрації і не були зареєстровані у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку, тому не набрали чинності та не можуть застосовуватись.

Таким чином, скасовуючи зазначені розпорядження, суд не встановлював обставин, на які посилається позивач стосовно відповідності розпоряджень положенням ст.ст. 6,30,31,32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", які регулюють порядок підвищення тарифів, яким передбачена відповідність рівня цін тарифів розміру економічної обґрунтованості їх витрат, а також доступність та прозорість структури цін, хоча у певній частині такі вимоги були заявлені позивачами.

Згідно з ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Позивач у письмових заявах та судовому засіданні посилався на підтвердження доводів позовних вимог на постановлені рішення про визнання недійсними оскаржених розпоряджень.

Проте позивачем не надано інших доказів щодо порушення відповідачем ст.ст.6,30,31,32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", у яких зазначено про дотримання про відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства; відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності , кількості та якості, гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги тощо.

Відповідач послався на те, що КМДА були виконані вимоги щодо п.7 ст.30 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" стосовно поширення інформації щодо встановлення, погодження, затвердження тарифів та їх рівня; розміщення розпоряджень з їх аналізом були на офіційному веб-порталі Київської міської влади. Зауваження та пропозиції приймались на електронну адресу Головного управління з питань цінової політики та їх розміщення у пресі. А також проведення громадських слухань із заслуховуванням зауважень і пропозицій. Крім того, у лютому 2007року відбулася сесія Київради, на якій було проголосовано питання щодо внесення змін до відповідних розпоряджень по зниженню тарифів, які були оприлюднені у пресі.   

На підставі  викладеного суд дійшов висновку про недоведеність позову ОСОБА_1 у межах заявлених ним вимог про неправомірність дій відповідача з посиланням на вищенаведені порушення положень Закону.

Що стосується скасування зазначених позивачем розпоряджень, то суд  першої інстанції вказав, що на даний час вони скасовані рішенням суду, і підстав для скасування їх відповідачем немає, проти чого позивач фактично не заперечував.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з  вищевикладеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно  до п.п.1,6 статті 6 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги»  до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг належить: 

  1) забезпечення дотримання вимог законодавства у цій сфері;

  6)здійснення контролю цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та моніторингу стану розрахунків за них.

П.2 ст.20 вищевказаного Закону передбачає , що  споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону  державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах:

1)доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій;       

2)нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими   в установленому законом порядку;

3)відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво;

4)відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства;

5)відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості;

6)відповідальності виконавців/виробників за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил;

7)гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Згідно п. 2 статті 31 Закону виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

П.3 цієї статті  передбачає, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Згідно з приписами п.5 статті 32 вищенаведеного Закону  у  разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

На час ухвалення  постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2007 року розпорядженням Київської міської державної адміністрації 30.05.2007 р. були прийняті розпорядження №640 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної і водовідведення холодної та гарячої води», № 641  «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 р. № 748», № 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію». Спірними розпорядженнями встановлені ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги з 01.12.2006р. Вищевказані розпорядження судом першої інстанції  не досліджувалися та не аналізувалися.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №640 від 30.05.2007 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної і гарячої води» з метою упорядкування нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо запровадження тарифів на житлово-комунальні послуги та реалізації власних (самоврядних) повноважень погоджено розроблені ВАТ "АК "Київводоканал" та введено в дію з 01.12.2006р. тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води, які виробляються ВАТ "АК "Київводоканал"; тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води виробникам та виконавцям цих послуг для здійснення розрахунків з населенням.

Крім того пунктом 16 зазначеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 N1576 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води"; від 12.02.2007 N143 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 N1576".

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №641 від 30.05.2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року №748 відповідно до рішення Київської міської ради від 08.02.2007 N58/719 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги", з метою упорядкування нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо запровадження тарифів на житлово-комунальні послуги та реалізації власних (самоврядних) повноважень внесено з 01.12.2006 зміни до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000р. N748 "Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків і прибудинкових територій в м. Києві", а також в пункті 2 зазначеного розпорядження визначено, що встановлено коефіцієнт підвищення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 N748 "Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві", які надаються підприємствами та організаціями комунальної форми власності для жилих будинків згідно з додатком, в розмірі 1,9. 

Крім того, зазначеним розпорядженням (п.5) визнані такими, що втратили чинність, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006р.N1574 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій"; від 30.11.2006р. N1703 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання окремих типів будинків та їх прибудинкових територій"; від 15.12.2006 р.N1785 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання окремих типів будинків та їх прибудинкових територій"; від 15.12.2006р. N1787 «Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006р. N1574"; від 27.01.2007р. N69 "Про внесення змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 30.11.2006р. N1703 та від 15.12.2006р. N1785"; від 12.02.2007р. N141 "Про внесення змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000р. N748 та від 30.10.2006р.N1574".

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №642 від 30.05.2007 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» з метою упорядкування нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо запровадження тарифів на житлово-комунальні послуги та реалізації власних (самоврядних) повноважень встановлено тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виробникам та виконавцям цих послуг комунальної форми власності для здійснення розрахунків з населенням та погоджені на цьому рівні тарифи на зазначені послуги підприємствам-виробникам, в тому числі ЗАТ "ЕК "Укр-Кан Пауер" (АК "Дарницька ТЕЦ") та АК "Київенерго" (в частині теплових пунктів, що знаходяться на балансі) і виконавцям цих послуг інших форм власності. 

Крім того, зазначеним розпорядженням (п.11) визнані такими, що втратили чинність, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року №1577 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»; від 15.12.2006 року №1784 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення та постачання холодної і гарячої води та водовідведення холодної і гарячої води», від 15.12.2006 року №1786 «Про затвердження, погодження змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 №1575, від 30.10.2006 №1576 та від 30.10.2006 №1577» та від 12.02.2007 року №144 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1577».

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №643 від 30.05.2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію» з метою упорядкування нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо запровадження тарифів на житлово-комунальні послуги та реалізації власних (самоврядних) повноважень затверджено тарифи на теплову енергію, що виробляється АК "Київенерго" та ЗАТ "ЕК "Укр-Кан Пауер" (АК "Дарницька ТЕЦ") для відпуску балансоутримувачам теплових пунктів, в тому числі житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним кооперативам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим балансоутримувачам жилих будинків усіх форм власності, для вироблення/створення комунальних послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води населенню.

Також в розпорядженні зазначено, що взяти до відома, що тарифи, зазначені в пункті 1 цього розпорядження, враховують вартість теплової енергії, виробленої на ТЕЦ, витрати на виробництво теплової енергії на котельнях, вартість транспортування до теплових пунктів, а в інших випадках - до межі балансової належності та витрати на постачання юридичним особам. В тарифах на теплову енергію, затверджених цим розпорядженням, враховані 2,7% коштів, що самостійно перераховуються теплопостачальними підприємствами до Фонду для фінансування впровадження (придбання, встановлення, їх повірки, ремонту) будинкових приладів обліку витрачання і регулювання споживання теплової енергії на опалення і гаряче водопостачання (п.2,3 зазначеного розпорядження).

Крім того, зазначеним розпорядженням (п.5) визнані такими, що втратили чинність, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року №1575 «Про затвердження тарифів на теплову енергію» та від 12.02.2007 року №142 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1575».

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 5 липня 2007 року у справі №2а-166/2007 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Голови Київської міської державної адміністрації, Київської міської державної адміністрації про скасування  розпоряджень  скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації №641 від 30.05.2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року №748», яке  набрало законної сили  23.12.2008р. згідно з ухвалою Київського  апеляційного адміністративного  суду  від 23.12.08р. про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 5 липня 2007р., тому вищевказане розпорядження не може бути предметом спору.

Відповідно  до ч.2 ст. 71 КАС України  в адміністративних справах  про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта  владних повноважень обов»язок  щодо доказування правомірності  свого рішення,  дії  чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Закон України від 24.06.2004 № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання   та   споживання   житлово-комунальних   послуг    між   їхніми    виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань надання житлово-комунальних послуг та регулювання цін/тарифів у межах своїх повноважень.

Засади організації та діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регламентується Законом України «Про місцеве самоврядування» № 280/97-ВР від 21.05.1997 р.

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону, до відання виконавчих органів міських рад віднесені повноваження щодо встановлення в порядку і  межах,   визначених   законодавством,   тарифів   щодо   оплати   побутових,   комунальних, і транспортних   та   інших   послуг,   які   надаються   підприємствами   та   організаціями  комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому  порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, а в разі, якщо вказані послуги надаються підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності - погодженням в установленому порядку цих питань з даними підприємствами, установами та організаціями.

Вказані повноваження є власними (самоврядними) повноваженнями виконавчого органу, який створюється для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.2003 № 21-рп/2003 у справі № 1-

45/2003 дано офіційне тлумачення положень частин першої, другої, третьої, четвертої ст.

118, частини 3 ст. ст. 133, частини першої, другої, третьої ст. 140, частини другої ст.141

Конституції України, ст. 23, п. З частини першої ст. 30 Закону України «Про державну

службу», ст. ст. 12, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 10,

13, 16, пункту 2 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про столицю

України - місто-герой Київ», ст. ст. 8, 10, Закону України «Про місцеві державні

адміністрації», ст. 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в

їх взаємозв'язку щодо статусу Київської міської державної адміністрації.         

Відповідно до вказаного рішення Київська міська державна адміністрація є єдиним в   

організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської   

міської ради  та  паралельно   функції місцевого  органу  виконавчої  влади.   З   питань,   

віднесення до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний    і

Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади -

Кабінету Міністрів України.

Таким чином, виходячи з підпункту 2 пункту «а» частини 28 Закону України «Про

місцеве самоврядування», повноваження Київської міської державної адміністрації як

виконавчого  органу  Київської міської ради  в  галузі  тарифної політики  пов'язані  з

встановленням в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати

побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та   організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади,  в разі, якщо  вказані послуги надаються підприємствами, установами та організаціями, які не належать   до комунальної власності- погодженням в установленому порядку цих питань з даними підприємствами, установами та організаціями.

Чинним законодавством України не передбачено повноважень виконавчого органу влади затверджувати тарифи на теплову енергію, тим більше для підприємств не комунальної власності.

ВАТ «АК «Київводоканал», АК «Київенерго» та ЗАТ «ЕК «Укр.-Кан-Пауер» є акціонерними товариствами і відповідно до ст. 78 Господарського кодексу України, не відносяться до комунальних підприємств.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 p. № 586-XIV, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Порядок набрання чинності нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, до яких віднесені місцеві державні адміністрації, визначено п. З Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів  виконавчої влади», відповідно до якого вказані нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

 Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», рішення, ради

нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення,

якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.     

Пунктом 2 вищевказаного Указу визначено, що державна реєстрація провадиться  в

порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України та

управління   юстиції   складають   державні   реєстри   зареєстрованих   ними   нормативно-   

правових актів.         

Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших

органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають

права, свободи й інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затверджено

постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731.         

Зазначеною вище Постановою надано право Міністерству юстиції та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів, перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреби  вимагати подання нормативно-правових  актів  на державну  реєстрацію та у разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення  до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.

Також Положенням встановлено обов'язок міністерств, інших органів виконавчої

влади, органів господарського управління та контролю своєчасно подавати на державну

реєстрацію нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси

громадян, та не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів,

що не пройшли державну реєстрацію.       

Відповідно до п. п. 1,2 Положення, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Згідно з п. 7 Положення, нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію у п'ятиденний строк після його прийняття.

Пункт 16 Положення передбачає, що зміни і доповнення, внесені до правового акта підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.                   

На час прийняття рішення спірні розпорядження також не пройшли державної

реєстрації.     

Крім того,    спірні розпорядження  були прийняті відповідачем 30.05.2007 p., в той час як введені в дію з 01.12.2006р., тобто відповідач   порушив  вимоги ст. 58 Конституції України щодо того, що  закони та інші  нормативно-правові акти не мають зворотної  дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідач, заперечуючи проти адміністративного позову,  не довів правомірності своїх дій  при зміні тарифів на житлово-комунальні послуги  з 01.12.2006р., в тому числі не надав доказів і щодо відповідності їх  п.п.1,6  ст.ст. 6, п.2 ст.20, п.п.3,4,5,7ст.30, п.п.2,3ст. 31, п.5 ст.32 Закону   «Про житлово-комунальні послуги» №1875-1V від 24.06.2004р.

З урахуванням вищенаведеного дії відповідача є  неправомірними, вчиненими не відповідно до вимог ч.3 ст. 2 КАС України.

Апеляційну скаргу  необхідно  задовольнити частково, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2007 року слід скасувати, прийняти нову постанову,  так суд першої інстанції  допустив  неповне з»ясування  обставин, що мають значення для справи; порушив норми  матеріального  та процесуального права, що призвело до неправильного  вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.

Постанову   Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та зобов'язання скасувати рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Київської міської державної адміністрації  при зміні тарифів на  комунальні послуги з  01.12.06р.  такими, що порушують   ст. 6 п.п.1,6; ст.20 п.2; ст.30 п.п.3,4,5,7; ст. 31 п.п.2,3; ст.32 п.5 Закону України   «Про житлово-комунальні послуги» та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року № 640, 642, 643.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

   Головуючий суддя

судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3307472
Записаний

Тетяна Academia

  • Правонаступник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 3178
  • City: Київ
  • io_ua: Тетяна Academia
    • Перегляд профілю

Історія стає все більш детективною.
Пане ВАВАНчик, в Шевченківському райсуді Ви хочете отримати копію цього рішення з мокрою печаткою, так? Тоді, по можливості, замовляю 1 екземпляр і собі. Сама цим займатись не в силах, на підході засідання в кількох справах, цейтнот. Дякую  :)
Записаний

gro-za

  • Засновник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 2230
  • City: Київ
  • ГРОмадський правоЗАхисник, 050-448-1-844
    • Перегляд профілю

Історія стає все більш детективною.
Пане ВАВАНчик, в Шевченківському райсуді Ви хочете отримати копію цього рішення з мокрою печаткою, так? Тоді, по можливості, замовляю 1 екземпляр і собі. Сама цим займатись не в силах, на підході засідання в кількох справах, цейтнот. Дякую  :)


П О С Т А Н О В А    КААС  від 14 січня 2009 року
Цитувати
"Визнати дії Київської міської державної адміністрації  при зміні тарифів на  комунальні послуги з  01.12.06р.  такими, що порушують   ст. 6 п.п.1,6; ст.20 п.2; ст.30 п.п.3,4,5,7; ст. 31 п.п.2,3; ст.32 п.5 Закону України   «Про житлово-комунальні послуги» та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року № 640, 642, 643"
вже оприлюднювалася на цьому сайті.

Див. http://io.ua/s91342
Цитувати
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2009 р. визнано дії КМДА по зміні тарифів на комунальні послуги з 01.12.2006 р. такими, що порушують п.п. 1, 6 ст. 6; п. 2 ст. 20; п.п. 3, 4, 5, 7 ст. 30; п.п. 2, 3 ст. 31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», а також скасовані розпорядження КМДА від 30.05.2007 р. №№ 640, 642, 643. Суд прийняв до уваги, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 р. у справі № 2а-166/07 скасоване розпорядження КМДА від 30.05.2007 р. № 641.
Примітка: постанову КААС від 14 січня 2009 р. можна знайти в реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=301:1:1454938426754519::NO::: за наступними реквізитами:
Найменування сторін судового процесу та/або слова з тексту судового рішення: «до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо»;
Форма судочинства: адміністративне;
Дата ухвалення рішення: 2009;
Форма судового рішення: постанова;
Реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР: 3307472 (вказувати не обов'язково).


Крім того, у Нарисі http://gro-za.org/story.php?id=89051 - Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 15.12.209 р. у справі № 2а-57/09 "Про визнання невідповідними законодавству, недійсними з дати прийняття рішення Київської міської ради та розпоряджень Київської міської державної адміністрації про встановлення тарифів на ЖКП і скасування їх".
Цитувати
Чинним законодавством України не передбачено повноважень органу влади затверджувати тарифи на теплову енергію для підприємств не комунальної форми власності. Вказане також встановлено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2009р. у аналогічній справі №5301/09.


Номер справи в апеляційному суді: 22-а-5301/08 раніше не був відомий.  Як бачите, постанова  у справі № 2а-57/09 посилається на справу №5301/09, а не на 22-а-5301/08. Але по змісту постанови КААС це одна й та ж справа. Її номер у суді першої інстанції до цього часу залишається невідомим, а таємнича ОСОБА_1 можливо і не догадується, що КААС виправив помилку Шевченківського районного суду м. Києва.
« Останнє редагування: 07 Червня 2010, 18:49:51 від gro-za »
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

(ответ ПЕРО можно удалить, ибо в моем сообщении есть ссылка на первоисточник ;) , да и текстом этой ПОСТАНОВЫ никого не удивить  :) )
Данный номер (22-а-5301/08) я узнал из ответа КААС на запрос суда по забезпеченню доказив.
Я раньше писал что посмотрю в деле.... Прошлый раз я смотрел, но не внимательно... Сегодня пересмотрел внимательнее, но кроме предположительно правильного номера дела по КААС ничего нового не смог узнать....
Ниписал сегодня звернення в КААС(по поводу получения номера по Шевченовскому суду), но не уверен что они мне смогут ответить и помочь :(
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

Номер справи в апеляційному суді: 22-а-5301/08 раніше не був відомий.  Як бачите, постанова  у справі № 2а-57/09 посилається на справу №5301/09, а не на 22-а-5301/08. Але по змісту постанови КААС це одна й та ж справа.
Так это и есть одна и таже справа... Просто на запрос другого суда про 5301/09 КААС назвал ее полный и правильный номер 22-а-5301/08.
Очень хотелось бы верить что он правильный, и поможет в ее поисках :)
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8609
    • Перегляд профілю

Справа за позовом Хельваса Валерія Пантелеймоновича до КМДА:

Цитувати
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 січня 2009 року                                                                           м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді               Горбань Т.І.
Суддів:                                               Попович О.В.
                                               Мамчура Я.С.
при секретарі                                Лисенко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1  на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та зобов»язання скасувати рішення, 

В С Т А Н О В И В :

У січны 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації про визнання дій  відповідача при зміні тарифів на комунальні послуги такими, що порушують   ст.ст. 6 (п.п.1,6),20 (п.2), 30 (п.п.3,4,5,7), 31 (п.п.2,3), 32(п.5) Закону   «Про житлово-комунальні послуги» №1875-1V від 24.06.2004р.; зобов»язання Київську міську державну адміністрацію скасувати свої рішення про підвищення з 01.12.2006 р. комунальних тарифів.

У  березні  2007 року позивач у додатковій заяві  на підтримання позовних вимог, викладених у первісній заяві, уточнив реквізити  виданих відповідачем  розпоряджень  від 30.10.2006р., послався на те, що  відповідач   продовжує  видавати розпорядження, які також пов»язані з підвищенням тарифів  з порушенням законодавства.

У додатках до позовної заяви  від 30.07.2007 р.   позивач також просив  звернути увагу  на те, що  прийняті відповідачем   розпорядження   після подання ним позову  також не відповідають законодавству, та вказав, що він підтримує в повному обсязі  вимоги, викладені у позовній заяві, датованій  24.01.2007р.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач ОСОБА_1 подав  апеляційну скаргу , в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню частково, виходячи  з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції підставами для скасування постанови  або ухвали суду  першої інстанції  та ухвалення нового рішення  є: 1) неповне з»ясування  судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої  інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність  висновків суду обставинам справи;4) порушення норм  матеріального  або процесуального права, що призвело до неправильного  вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так,  судом  першої інстанції встановлено, що звертаючись до суду із адміністративним позовом про визнання протиправними дій щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та підтримуючи ці позовні вимоги у додаткових заявах та судовому засіданні, заявник посилався на те, що підвищення тарифів відповідачем не відповідає діючому законодавству (п.п.1,6 ст.6; п.2 ст.20; п.п.3,4,5,7 ст.30; п.п.2,3 ст.31 та п.5 ст.32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги"), що регулює порядок підвищення тарифів, яким передбачена відповідність рівня цін тарифів розміру економічної обґрунтованості їх витрат, а також доступність та прозорість структури цін.

Суд першої інстанції  послався на положення ст.71 КАС України, де передбачені випадки покладення обов'язку доказування на кожну із сторін, яка повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Зазначивши, що  суд може збирати докази з власної ініціативи.

Суд першої інстанції вказав, що з матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача із даним позовом питання протиправності розпоряджень КМДА №/№ 1574, 1575, 1576, 1577 від 30.12.2006 року, щодо яких позивач звернувся з вимогою про визнання дій відповідача неправомірними, були предметом розгляду судів.

Так, постановою Господарського суду м. Києва від 13 лютого 2007 року визнані недійсними та скасовані розпорядження КМДА від 30.12.2006 року -№ 1574 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій" - №1575  «Про затвердження тарифів на теплову енергію" - № 1576 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" - № 1577 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води."

Зазначені розпорядження визнані недійсними з тих підстав, що вони не пройшли процедуру державної реєстрації і не були зареєстровані у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку, тому не набрали чинності та не можуть застосовуватись.

Таким чином, скасовуючи зазначені розпорядження, суд не встановлював обставин, на які посилається позивач стосовно відповідності розпоряджень положенням ст.ст. 6,30,31,32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", які регулюють порядок підвищення тарифів, яким передбачена відповідність рівня цін тарифів розміру економічної обґрунтованості їх витрат, а також доступність та прозорість структури цін, хоча у певній частині такі вимоги були заявлені позивачами.

Згідно з ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Позивач у письмових заявах та судовому засіданні посилався на підтвердження доводів позовних вимог на постановлені рішення про визнання недійсними оскаржених розпоряджень.

Проте позивачем не надано інших доказів щодо порушення відповідачем ст.ст.6,30,31,32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", у яких зазначено про дотримання про відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства; відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності , кількості та якості, гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги тощо.

Відповідач послався на те, що КМДА були виконані вимоги щодо п.7 ст.30 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" стосовно поширення інформації щодо встановлення, погодження, затвердження тарифів та їх рівня; розміщення розпоряджень з їх аналізом були на офіційному веб-порталі Київської міської влади. Зауваження та пропозиції приймались на електронну адресу Головного управління з питань цінової політики та їх розміщення у пресі. А також проведення громадських слухань із заслуховуванням зауважень і пропозицій. Крім того, у лютому 2007року відбулася сесія Київради, на якій було проголосовано питання щодо внесення змін до відповідних розпоряджень по зниженню тарифів, які були оприлюднені у пресі.   

На підставі  викладеного суд дійшов висновку про недоведеність позову ОСОБА_1 у межах заявлених ним вимог про неправомірність дій відповідача з посиланням на вищенаведені порушення положень Закону.

Що стосується скасування зазначених позивачем розпоряджень, то суд  першої інстанції вказав, що на даний час вони скасовані рішенням суду, і підстав для скасування їх відповідачем немає, проти чого позивач фактично не заперечував.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з  вищевикладеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно  до п.п.1,6 статті 6 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги»  до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг належить: 

  1) забезпечення дотримання вимог законодавства у цій сфері;

  6)здійснення контролю цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та моніторингу стану розрахунків за них.

П.2 ст.20 вищевказаного Закону передбачає , що  споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону  державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах:

1)доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій;       

2)нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими   в установленому законом порядку;

3)відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво;

4)відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства;

5)відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості;

6)відповідальності виконавців/виробників за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил;

7)гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Згідно п. 2 статті 31 Закону виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

П.3 цієї статті  передбачає, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Згідно з приписами п.5 статті 32 вищенаведеного Закону  у  разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

На час ухвалення  постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2007 року розпорядженням Київської міської державної адміністрації 30.05.2007 р. були прийняті розпорядження №640 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної і водовідведення холодної та гарячої води», № 641  «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 р. № 748», № 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію». Спірними розпорядженнями встановлені ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги з 01.12.2006р. Вищевказані розпорядження судом першої інстанції  не досліджувалися та не аналізувалися.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №640 від 30.05.2007 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної і гарячої води» з метою упорядкування нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо запровадження тарифів на житлово-комунальні послуги та реалізації власних (самоврядних) повноважень погоджено розроблені ВАТ "АК "Київводоканал" та введено в дію з 01.12.2006р. тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води, які виробляються ВАТ "АК "Київводоканал"; тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води виробникам та виконавцям цих послуг для здійснення розрахунків з населенням.

Крім того пунктом 16 зазначеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 N1576 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води"; від 12.02.2007 N143 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 N1576".

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №641 від 30.05.2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року №748 відповідно до рішення Київської міської ради від 08.02.2007 N58/719 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги", з метою упорядкування нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо запровадження тарифів на житлово-комунальні послуги та реалізації власних (самоврядних) повноважень внесено з 01.12.2006 зміни до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000р. N748 "Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків і прибудинкових територій в м. Києві", а також в пункті 2 зазначеного розпорядження визначено, що встановлено коефіцієнт підвищення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 N748 "Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві", які надаються підприємствами та організаціями комунальної форми власності для жилих будинків згідно з додатком, в розмірі 1,9. 

Крім того, зазначеним розпорядженням (п.5) визнані такими, що втратили чинність, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006р.N1574 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання будинків та прибудинкових територій"; від 30.11.2006р. N1703 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання окремих типів будинків та їх прибудинкових територій"; від 15.12.2006 р.N1785 "Про впорядкування розмірів квартирної плати та плати за утримання окремих типів будинків та їх прибудинкових територій"; від 15.12.2006р. N1787 «Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006р. N1574"; від 27.01.2007р. N69 "Про внесення змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 30.11.2006р. N1703 та від 15.12.2006р. N1785"; від 12.02.2007р. N141 "Про внесення змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000р. N748 та від 30.10.2006р.N1574".

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №642 від 30.05.2007 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» з метою упорядкування нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо запровадження тарифів на житлово-комунальні послуги та реалізації власних (самоврядних) повноважень встановлено тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виробникам та виконавцям цих послуг комунальної форми власності для здійснення розрахунків з населенням та погоджені на цьому рівні тарифи на зазначені послуги підприємствам-виробникам, в тому числі ЗАТ "ЕК "Укр-Кан Пауер" (АК "Дарницька ТЕЦ") та АК "Київенерго" (в частині теплових пунктів, що знаходяться на балансі) і виконавцям цих послуг інших форм власності. 

Крім того, зазначеним розпорядженням (п.11) визнані такими, що втратили чинність, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року №1577 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»; від 15.12.2006 року №1784 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення та постачання холодної і гарячої води та водовідведення холодної і гарячої води», від 15.12.2006 року №1786 «Про затвердження, погодження змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 №1575, від 30.10.2006 №1576 та від 30.10.2006 №1577» та від 12.02.2007 року №144 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1577».

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №643 від 30.05.2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію» з метою упорядкування нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо запровадження тарифів на житлово-комунальні послуги та реалізації власних (самоврядних) повноважень затверджено тарифи на теплову енергію, що виробляється АК "Київенерго" та ЗАТ "ЕК "Укр-Кан Пауер" (АК "Дарницька ТЕЦ") для відпуску балансоутримувачам теплових пунктів, в тому числі житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним кооперативам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим балансоутримувачам жилих будинків усіх форм власності, для вироблення/створення комунальних послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води населенню.

Також в розпорядженні зазначено, що взяти до відома, що тарифи, зазначені в пункті 1 цього розпорядження, враховують вартість теплової енергії, виробленої на ТЕЦ, витрати на виробництво теплової енергії на котельнях, вартість транспортування до теплових пунктів, а в інших випадках - до межі балансової належності та витрати на постачання юридичним особам. В тарифах на теплову енергію, затверджених цим розпорядженням, враховані 2,7% коштів, що самостійно перераховуються теплопостачальними підприємствами до Фонду для фінансування впровадження (придбання, встановлення, їх повірки, ремонту) будинкових приладів обліку витрачання і регулювання споживання теплової енергії на опалення і гаряче водопостачання (п.2,3 зазначеного розпорядження).

Крім того, зазначеним розпорядженням (п.5) визнані такими, що втратили чинність, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року №1575 «Про затвердження тарифів на теплову енергію» та від 12.02.2007 року №142 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1575».

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 5 липня 2007 року у справі №2а-166/2007 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Голови Київської міської державної адміністрації, Київської міської державної адміністрації про скасування  розпоряджень  скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації №641 від 30.05.2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року №748», яке  набрало законної сили  23.12.2008р. згідно з ухвалою Київського  апеляційного адміністративного  суду  від 23.12.08р. про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 5 липня 2007р., тому вищевказане розпорядження не може бути предметом спору.

Відповідно  до ч.2 ст. 71 КАС України  в адміністративних справах  про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта  владних повноважень обов»язок  щодо доказування правомірності  свого рішення,  дії  чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Закон України від 24.06.2004 № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання   та   споживання   житлово-комунальних   послуг    між   їхніми    виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань надання житлово-комунальних послуг та регулювання цін/тарифів у межах своїх повноважень.

Засади організації та діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регламентується Законом України «Про місцеве самоврядування» № 280/97-ВР від 21.05.1997 р.

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону, до відання виконавчих органів міських рад віднесені повноваження щодо встановлення в порядку і  межах,   визначених   законодавством,   тарифів   щодо   оплати   побутових,   комунальних, і транспортних   та   інших   послуг,   які   надаються   підприємствами   та   організаціями  комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому  порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, а в разі, якщо вказані послуги надаються підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності - погодженням в установленому порядку цих питань з даними підприємствами, установами та організаціями.

Вказані повноваження є власними (самоврядними) повноваженнями виконавчого органу, який створюється для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.2003 № 21-рп/2003 у справі № 1-

45/2003 дано офіційне тлумачення положень частин першої, другої, третьої, четвертої ст.

118, частини 3 ст. ст. 133, частини першої, другої, третьої ст. 140, частини другої ст.141

Конституції України, ст. 23, п. З частини першої ст. 30 Закону України «Про державну

службу», ст. ст. 12, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 10,

13, 16, пункту 2 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про столицю

України - місто-герой Київ», ст. ст. 8, 10, Закону України «Про місцеві державні

адміністрації», ст. 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в

їх взаємозв'язку щодо статусу Київської міської державної адміністрації.         

Відповідно до вказаного рішення Київська міська державна адміністрація є єдиним в   

організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської   

міської ради  та  паралельно   функції місцевого  органу  виконавчої  влади.   З   питань,   

віднесення до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний    і

Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади -

Кабінету Міністрів України.

Таким чином, виходячи з підпункту 2 пункту «а» частини 28 Закону України «Про

місцеве самоврядування», повноваження Київської міської державної адміністрації як

виконавчого  органу  Київської міської ради  в  галузі  тарифної політики  пов'язані  з

встановленням в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати

побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та   організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади,  в разі, якщо  вказані послуги надаються підприємствами, установами та організаціями, які не належать   до комунальної власності- погодженням в установленому порядку цих питань з даними підприємствами, установами та організаціями.

Чинним законодавством України не передбачено повноважень виконавчого органу влади затверджувати тарифи на теплову енергію, тим більше для підприємств не комунальної власності.

ВАТ «АК «Київводоканал», АК «Київенерго» та ЗАТ «ЕК «Укр.-Кан-Пауер» є акціонерними товариствами і відповідно до ст. 78 Господарського кодексу України, не відносяться до комунальних підприємств.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 p. № 586-XIV, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Порядок набрання чинності нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, до яких віднесені місцеві державні адміністрації, визначено п. З Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів  виконавчої влади», відповідно до якого вказані нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

 Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», рішення, ради

нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення,

якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.     

Пунктом 2 вищевказаного Указу визначено, що державна реєстрація провадиться  в

порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України та

управління   юстиції   складають   державні   реєстри   зареєстрованих   ними   нормативно-   

правових актів.         

Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших

органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають

права, свободи й інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затверджено

постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731.         

Зазначеною вище Постановою надано право Міністерству юстиції та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів, перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреби  вимагати подання нормативно-правових  актів  на державну  реєстрацію та у разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення  до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.

Також Положенням встановлено обов'язок міністерств, інших органів виконавчої

влади, органів господарського управління та контролю своєчасно подавати на державну

реєстрацію нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси

громадян, та не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів,

що не пройшли державну реєстрацію.       

Відповідно до п. п. 1,2 Положення, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Згідно з п. 7 Положення, нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію у п'ятиденний строк після його прийняття.

Пункт 16 Положення передбачає, що зміни і доповнення, внесені до правового акта підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.                   

На час прийняття рішення спірні розпорядження також не пройшли державної

реєстрації.     

Крім того,    спірні розпорядження  були прийняті відповідачем 30.05.2007 p., в той час як введені в дію з 01.12.2006р., тобто відповідач   порушив  вимоги ст. 58 Конституції України щодо того, що  закони та інші  нормативно-правові акти не мають зворотної  дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідач, заперечуючи проти адміністративного позову,  не довів правомірності своїх дій  при зміні тарифів на житлово-комунальні послуги  з 01.12.2006р., в тому числі не надав доказів і щодо відповідності їх  п.п.1,6  ст.ст. 6, п.2 ст.20, п.п.3,4,5,7ст.30, п.п.2,3ст. 31, п.5 ст.32 Закону   «Про житлово-комунальні послуги» №1875-1V від 24.06.2004р.

З урахуванням вищенаведеного дії відповідача є  неправомірними, вчиненими не відповідно до вимог ч.3 ст. 2 КАС України.

Апеляційну скаргу  необхідно  задовольнити частково, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2007 року слід скасувати, прийняти нову постанову,  так суд першої інстанції  допустив  неповне з»ясування  обставин, що мають значення для справи; порушив норми  матеріального  та процесуального права, що призвело до неправильного  вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.

Постанову   Шевченківського районного суду м. Києва від 30 липня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та зобов'язання скасувати рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Київської міської державної адміністрації  при зміні тарифів на  комунальні послуги з  01.12.06р.  такими, що порушують   ст. 6 п.п.1,6; ст.20 п.2; ст.30 п.п.3,4,5,7; ст. 31 п.п.2,3; ст.32 п.5 Закону України   «Про житлово-комунальні послуги» та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року № 640, 642, 643.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

 Головуючий суддя
судді:


http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3307472
« Останнє редагування: 30 Січня 2011, 01:34:58 від Перо »
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8609
    • Перегляд профілю

Стали відомими як прізвище позивача, так і ще деякі подробиці.

Господарським судом м. Києва по справі № 1/281 (позов АЕК "Київенерго" до ЖБК "Буревісник–3", які також були сторонами по справі ОСББ "Престиж") ухвалою від 12.11.2010 р. було зупинено провадження у зв'язку з касаційним оскарженням постанови КААС від 14.01.2009 р. по справі № 5301/09:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12334048

Ухвалою КАГС від 15.12.2010 р. вказується, що постанова № 5301/09 оскаржена самим позивачем:
Цитувати
Як слідує з тексту постанови Київського апеляційного  адміністративного суду від 14.01.2009 року у справі за адміністративним позовом Хельваса Валерія Пантелеймоновича до Київської міської державної адміністрації, копія якої наявна в матеріалах справи, на часткове задоволення вимог про визнання протиправними дій щодо підвищення тарифів на житлово – комунальні послуги та зобов’язання скасувати рішення, серед інших, було скасовано і   розпорядження №  643.

Вказану постанову позивачем оскаржено до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 08.12.2009 року відкрив касаційне провадження за скаргою позивача на вищевказану постанову Київського апеляційного  адміністративного суду від 14.01.2009 року та присвоїв йому № К – 18726/09.

Суд першої інстанції зупинив провадження у справі №1/281  з підстав ч. 1 ст. 79 ГПК України до вирішення Вищім адміністративним судом України спору у справі  № К – 18726/09, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, необхідно встановити, чи пов’язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи господарським судом.

Як вбачається з тексту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 року, копія якої міститься в матеріалах справи, набрала законної сили ця постанова набрала 14.01.2009 року, тобто станом на час розгляду справи № 1/281 Розпорядження №643 є скасованим, а встановлені цим розпорядженням тарифи є недіючими.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13139757

Після чого ГС м. Києва призначив справу № 1/281 до слухання на 11.02.2011р.на 12:20:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13505835
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

Справа за позовом Хельваса Валерія Пантелеймоновича до КМДА:
А мне называли его фамилиё (в КААС), но у меня не было ручки записать, а когда отошел от окошка - тут же забыл :( , поэтому мы (все) столько времени были в неведении о истце по этому делу.
(виноват, посыпаю голову пеплом)
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

Админ, обьедини эту тему .
ПС: Т.И., ТАМ ссылка (подсказка: ссылки выделяются синим цветом на фоне черного текста :) )
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8609
    • Перегляд профілю

Ухвалою КАГС від 15.12.2010 р. вказується, що постанова № 5301/09 оскаржена самим позивачем:

Сьогодні я зв'язався з позивачем. Уточнення.Постанова КААС оскаржена не ним, а відповідачем і ще кимось. Схема стандартна -неопублікування оголошення.
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

Вот именно о неопубликовании и вел речь вчера Комисар(на суде Кличко). :(
ЗЫ: ГАДЫ блин :(
 
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8609
    • Перегляд профілю

Касаційні скарги КМДА і Київенерго на постанову КААС № 2а-5301/08 від 14.01.2009 р.



Суддя ВАСУ Смокович М. І. відкриває за скаргами касаційні провадження № К-18726/09, № К-53145/09 без вирішення клопотань про поновлення строків на оскарження, хоча вони заявлені обома скаржниками:



У касскарзі КМДА стверджується про отримання постанови КААС 14 лютого 2009 р. (щодо "кас. скарги" описка?). Таким чином КМДА стає відомим про судове рішення, яким встановлено порушення Закону "Про ЖКП". Після чого Голубченком і Черновецьким видаються купа аналогічних розпоряджень, у тому числі щодо тарифів Київенерго, але останньому стає відомим про постанову КААС нібито 18.11.2009 р. з листа ГУ цінової політики від 13.11.2009 р. Щось тут нечисто.

P. S. Якщо у м/с немає ухвал про поновлення строків, то на Смоковича слід писати скаргу до ВРЮ. >:(
Записаний

Тетяна Academia

  • Правонаступник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 3178
  • City: Київ
  • io_ua: Тетяна Academia
    • Перегляд профілю

Хіба що пошукати цивільні процеси, в яких залучалось Києвенерго і в судових рішеннях були посилання на постанови КААС 14 лютого 2009 р
Аналогічно передивитись справи по КМДА - де вперше промайнуло згадування. Або дата першої отриманої КМДА ухвали чи постанови зі згадкою про постанову КААС 14 лютого 2009 р. Ось і строки зафіксуємо.
Записаний

Тетяна Academia

  • Правонаступник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 3178
  • City: Київ
  • io_ua: Тетяна Academia
    • Перегляд профілю

Ще одне. Причина пропуску строку в кас. скарзі КМДА: "в зв`язку з перевантаженням судових справ представник відповідача вчасно не подав у встановлені строки КАСУ".
Це що? Це як? Це причина пропуску строку, яка визнана поважною?
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email