ЗАКОН УКРАЇНИ "Про інформацію":
"Стаття 47-1. Звільнення від відповідальності
Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за
висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є
висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Особа звільняється від відповідальності за розголошення
інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно значимою.
Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів
масової інформації та журналістів визначаються законами "Про
друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"
( 2782-12 ), "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ), "Про
інформаційні агентства" ( 74/95-ВР ) та "Про державну підтримку
засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"
( 540/97-ВР );
5) статтю 49 викласти у такій редакції:
"Стаття 49. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди
У випадках, коли правопорушенням, вчиненим суб\\\'єктом
інформаційної діяльності, завдано матеріальної чи моральної шкоди
фізичним або юридичним особам, винні особи відшкодовують її
добровільно або на підставі рішення суду.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування як
позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації
вправі вимагати по суду лише спростування недостовірної інформації та не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадову особу органу державної влади чи органу місцевого самоврядування права на захист честі, гідності та ділової репутації у суді".
