'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: Застосування положень ст.89 ЦПК проти КП з ЖКП  (Прочитано 8879 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Рома

  • Гість

От все і з`ясувалося.  "Залишити без розгляду" це не є "Відмовою позивача від позову"!
А Ухвала суду "Позовну заяву КП  "......." до ...... про стягнення заборгованості залишити без розгляду"  не перешкоджає позивачу звертатися повторно (ні в позовному ні в наказному провадженні).
Так що, Ромо, Ваша радість була передчасною. Думайте які аргументи Вам доведеться наводити суду у заяві про скасування судового наказу ( якщо такий буде), щоб повернутися до позовного провадження. Вивчайте позови на захист прав споживачів наявні на цьому сайті. Та подавайте зуcтрічний позов. А ще краще - подавайте позов першим, вимагайте проведення перерахунків за ненадані або надані не в повному обсязі послуги (на сайті приклади є).
Я по образованию не юрист, но с формальной логикой проблем, будто, не испытываю. И чем больше читаю ГПК и ГК, тем  сильнее возмущение нашими «головатыми» в прямом и переносном смысле законодателями. Чего стоит одно только  слово «ухвала», т.е. постановление. Но ведь есть же и «постанова» ? Чем они отличаются, например, постанова КМУ от ухвали суду ?
А вот перл напрямую из ГПК:
Цитувати
«Стаття 209. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма.»
В переводе на русский будет выглядеть так: Порядок постановления решений и постановления постановлений. Выглядит неказисто, согласен. Очевидно, автору(ам) текста ГПК тоже так показалось и старый добрый глагол «вынести» решение, приговор заменили на «ухвалу», не сообразив по своему скудоумию, что «ухвала» и есть «постановление».
Но вернемся к нашим баранам.
Почитав немного ГПК, я теперь задаюсь вопросом, а в каком состоянии сейчас находится дело о взыскании долга со сторны КП ЖКУ ? Было постановление(ухвала) об открытии производства по ДЕЛУ ( а не по иску истца), а теперь есть другое постановление (ухвала) об оставлении заявления истца без рассмотрения, но дело-то формально никто не закрывал. Более того, в случае с заявлением об оставлении без рассмотрения истец имеет право:
Цитувати
Стаття 207. Залишення заяви без розгляду

     1. Суд  постановляє  ухвалу про залишення заяви без розгляду,
якщо:
.....
  5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
......
   2. Особа,  заяву  якої залишено без розгляду,  після усунення
умов,  що були підставою для залишення  заяви  без  розгляду,  має
право звернутися до суду повторно.
Но позвольте, как это «без рассмотрения» ? Судья объявил заседание открытым, наша сторона подавала ходатайства, пришла в суд, а истец – «без розгляду». И будет теперь так поступать раз, другой, третий ? И суд будет даже возвращать госпошлину ? Ведь фактически  рассмотрение дела было начато. И какие в данном случае были условия, которые послужили основанием для оставления иска без рассмотрения, заявление их юриста? А на каком основании КП может обратиться повторно?
После устранения условий, которые были основанием, а это опять же заявление их юриста. Т.е. он должен его отозвать из материалов дела? Какой сантехник писал наш ГПК, подозреваю КАСП, УПК тоже нашпигованы "перлами".
Возможно ли  опротестовать данное  постановление и требовать  вынести постановление О ЗАКРЫТИИ производства по делу?
Поскольку истец фактически отказался в нем участвовать. Или же требовать возобновления рассмотрения дела по существу, лишив тем самым истца возможности подавать заявление о вынесении судебного приказа?
Юрий Васильевич, все, кто владеет тонкостями ГПК,  прошу ваши комментарии «в студию».
Заранее благодарю.
Записаний

gro-za

  • Засновник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 2230
  • City: Київ
  • ГРОмадський правоЗАхисник, 050-448-1-844
    • Перегляд профілю

От все і з`ясувалося.  "Залишити без розгляду" це не є "Відмовою позивача від позову"!
А Ухвала суду "Позовну заяву КП  "......." до ...... про стягнення заборгованості залишити без розгляду"  не перешкоджає позивачу звертатися повторно (ні в позовному ні в наказному провадженні).
Так що, Ромо, Ваша радість була передчасною. Думайте які аргументи Вам доведеться наводити суду у заяві про скасування судового наказу ( якщо такий буде), щоб повернутися до позовного провадження. Вивчайте позови на захист прав споживачів наявні на цьому сайті. Та подавайте зуcтрічний позов. А ще краще - подавайте позов першим, вимагайте проведення перерахунків за ненадані або надані не в повному обсязі послуги (на сайті приклади є).
Я по образованию не юрист, но с формальной логикой проблем, будто, не испытываю. И чем больше читаю ГПК и ГК, тем  сильнее возмущение нашими «головатыми» в прямом и переносном смысле законодателями. Чего стоит одно только  слово «ухвала», т.е. постановление. Но ведь есть же и «постанова» ? Чем они отличаются, например, постанова КМУ от ухвали суду ?
А вот перл напрямую из ГПК:
Цитувати
«Стаття 209. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма.»
В переводе на русский будет выглядеть так: Порядок постановления решений и постановления постановлений. Выглядит неказисто, согласен. Очевидно, автору(ам) текста ГПК тоже так показалось и старый добрый глагол «вынести» решение, приговор заменили на «ухвалу», не сообразив по своему скудоумию, что «ухвала» и есть «постановление».
Но вернемся к нашим баранам.
Почитав немного ГПК, я теперь задаюсь вопросом, а в каком состоянии сейчас находится дело о взыскании долга со сторны КП ЖКУ ? Было постановление(ухвала) об открытии производства по ДЕЛУ ( а не по иску истца), а теперь есть другое постановление (ухвала) об оставлении заявления истца без рассмотрения, но дело-то формально никто не закрывал. Более того, в случае с заявлением об оставлении без рассмотрения истец имеет право:
Цитувати
Стаття 207. Залишення заяви без розгляду

     1. Суд  постановляє  ухвалу про залишення заяви без розгляду,
якщо:
.....
  5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
......
   2. Особа,  заяву  якої залишено без розгляду,  після усунення
умов,  що були підставою для залишення  заяви  без  розгляду,  має
право звернутися до суду повторно.
Но позвольте, как это «без рассмотрения» ? Судья объявил заседание открытым, наша сторона подавала ходатайства, пришла в суд, а истец – «без розгляду». И будет теперь так поступать раз, другой, третий ? И суд будет даже возвращать госпошлину ? Ведь фактически  рассмотрение дела было начато. И какие в данном случае были условия, которые послужили основанием для оставления иска без рассмотрения, заявление их юриста? А на каком основании КП может обратиться повторно?
После устранения условий, которые были основанием, а это опять же заявление их юриста. Т.е. он должен его отозвать из материалов дела? Какой сантехник писал наш ГПК, подозреваю КАСП, УПК тоже нашпигованы "перлами".
Возможно ли  опротестовать данное  постановление и требовать  вынести постановление О ЗАКРЫТИИ производства по делу?
Поскольку истец фактически отказался в нем участвовать. Или же требовать возобновления рассмотрения дела по существу, лишив тем самым истца возможности подавать заявление о вынесении судебного приказа?
Юрий Васильевич, все, кто владеет тонкостями ГПК,  прошу ваши комментарии «в студию».
Заранее благодарю.
Шановні колеги! Дозвольте внести ясність.
Проблема у користувача Рома, як я розумію, виникла у зв'язку з тлумаченням термінів "ухвала", "рішення", "постанова", які використовуються в процесуальних законах України. А також з вибором відповідних синонімів російською  мовою.
Про снування піроблем з неоднозначним тлумаченням української юридичної термінології в російській мові я неодноразово наголошував раніше.
У зв'язку з даною обставиною я наполягав, щоб гості та користувачі сайту вивчали українську мову і розміщували особисті повідомлення лише цією мовою. Виняток може бути виправданим у разі цитування офіційних матеріалів з іншомовних джерел, у тому числі з англомовних, російських, німецьких, польських, білоруських, болгарських тощо. В такому випадку слід зберігати мову оригіналу, або надавати легалізований переклад.
Тому, в результаті чергових колізій з тлумаченням термінів, з сьогоднішньої дати я забороняю спілкування на юридичні теми російською мовою. Хто не погоджується, може утриматися від власних дописів. У разі наполегливих спроб ігнорувати дане попередження користувачі будуть блокуватися, а для доступу до розділу "ЗАПИТАННЯ" доведеться запровадити реєстрацію та авторизацію.
Пропоную усім гостям та користувачам звернути увагу на цю обставину.
А тепер щодо тлумачення термінів.
 
Цитувати
Чего стоит одно только  слово «ухвала», т.е. постановление. Но ведь есть же и «постанова» ? Чем они отличаются, например, постанова КМУ от ухвали суду ?
А вот перл напрямую из ГПК:
Цитувати
«Стаття 209. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма.»
В переводе на русский будет выглядеть так: Порядок постановления решений и постановления постановлений. Выглядит неказисто, согласен. Очевидно, автору(ам) текста ГПК тоже так показалось и старый добрый глагол «вынести» решение, приговор заменили на «ухвалу», не сообразив по своему скудоумию, что «ухвала» и есть «постановление».
Поясню, що еквівалентом терміну "ухвала" в російській мові є "определение".
Цитувати
не сообразив по своему скудоумию, что «ухвала» и есть «постановление».
Я б не став висловлюватися так категорично. Тим більше, що ухвала має точний переклад на російську мову, як "определение", про що зазначено вище. А "постановление" в російській мові українською мовою означає "постанова".
Цитувати
Стаття 209. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма.
Відносно перекладу цього заголовку на російську мову слід зауважити наступне. В російській лексиці існує поняття "ложные друзья переводчика". Мається на увазі переклад з однієї мови на іншу в режимі "калька". Грамотний перекладач ніколи не стане використовувати "кальку". До речі, словосполучення "ложные друзья переводчика" також важко перекласти на українську мову зі збереженням усіх відтінків оригіналу. Невже будемо писати "брехливі друзі", чи "хибні друзі"? А може краще вважати цих друзів "підступними"?
Та обставина, що у даному словосполученні рішення вважаются такими, що ухвалюються, а ухвали - постановляються, є особливістю української юридичної практики та мовної культури. І не варто до цього чіплятися. У будь-якій мові усі засоби до деякої міри є умовними. Але, якщо вони регламентовані тим чи іншим способом, то їх слід дотримуватися. Інакше знову виникнуть непорозуміння, полеміка на пустому місці, риторика та демагогія. Не слід обирати цей шлях!
Позиція Юрія Васильовича при обговоренні даної теми була виваженою і конструктивною, тому варто прийняти її до уваги.
А насамкінець тему вважаю вичерпаною.


« Останнє редагування: 24 Вересня 2010, 15:16:37 від gro-za »
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email