'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: КААС: про зобов’язання ЧМР визначити виконавця послуг з утримання будинку  (Прочитано 2718 раз)

0 Користувачів і 2 Гостей дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-2912/09                                   
Головуючий у 1-й інстанції:   Кулініч Ю.П.       
Суддя-доповідач:  Зайцев М. П.

  У Х В А Л А

Іменем України

"28" вересня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

 Київський апеляційний адміністративний суд у складі :

        головуючого судді                             Зайцева М.П.
       суддів:                                                   Собківа Я.М., Усенка В.Г. 
при секретарі                                       Губа О.В.

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою відповідача Чернігівської міської ради на постанову Деснянського районного суду  м.Чернігова  від 20 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9  до Чернігівської міської ради  про зобов’язання вчинити дії, –

  ВСТАНОВИВ:

                Позивачі звернулись до Деснянського районного суду  м.Чернігова з позовом до Чернігівської міської ради  в якому, уточнивши свої позовні вимоги просили, зобов’язати відповідача визначити виконавця послуг з утримання будинку та прибудинкової території мешканцям 2-9 поверхів житлового будинку по АДРЕСА_1.

             Постановою Деснянського районного суду  м.Чернігова  від 20 жовтня 2009 року –позов задоволено.

             Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач Чернігівська міська рада  подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати  постанову Деснянського районного суду  м.Чернігова  від 20 жовтня 2009 року та  прийняти нову постанову якою в задоволені позовних вимог позивачів відмовити,  посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, порушення норм  матеріального  та процесуального права.

У судове засідання з’явився представник відповідача, інші сторони по справі на розгляд справи не з’явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

 Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Згідно  ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.   

 Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що з копій рішень Господарського суду Чернігівської області від 31 жовтня 2008 року та Деснянського районного суду М.Чернігова від 19 лютого 2009 року, 6-9 поверхи житлового будинку по АДРЕСА_1 перебувають у фактичній власності територіальної громади м.Чернігова, однак необхідні дії по прийняттю у власність Чернігівською міською радою не вчинені.

  На даний час позивачам не надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

  Згідно ч.1 ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, а також забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості.

Правила визначення виконавця комунальних послуг органом місцевого самоврядування передбачені «Порядком визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді», затвердженому наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господраства від 25.04.2005 № 60.

Таким чином, відповідачем не виконано обов'язку забезпечення позивачів житлово-комунальними послугами необхідних рівня і якості. Будь-яких перепон для визначення виконавця послуг у справі не встановлено.

Позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Доводи апелянта, про те, що даний порядок не передбачає можливості визначення виконавця послуг для мешканців певних поверхів, а лише для будинку в цілому і для при будинкової території яка необхідна  для його обслуговування, не приймаються колегією суддів до уваги.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо  законності та обґрунтованості заявлених позовних вимог позивачів та задоволенні їх в повному обсязі.

Проаналізувавши зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Деснянського районного суду  м.Чернігова  від 20 жовтня 2009 року ґрунтується на повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв’язку з чим  підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

  УХВАЛИВ:

         Апеляційну скаргу  Чернігівської міської ради –залишити без задоволення.

       Постанову Деснянського районного суду  м.Чернігова  від 20 жовтня 2009 року по справі  № 2-а-2912/09 –залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

 Головуючий суддя:
 Судді:
« Останнє редагування: 22 Травня 2011, 12:37:01 від Перо »
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email