Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Cold Bloode]

Віктор Андрійович згадав відповідь на мої запитання, які задавались при особистих зустрічах (існує не вирішене питання притягнення посадової особи комунального підприємства до кримінальної відповідальності за підробку довіреності представника в суді).
Міліція розслідувати справу не хоче, штампує відписки - постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. А прокуратура за моїми скаргами ці постанови скасовує. Ось такий пінг-понг.

Вот один вопрос можно 
Зачем КП подделывать доверенности, а???
Любую доверенность представитель КП может получить за 30 мин. и от самого КП и от КП УЖГ, а также от КП Дирекция.
Проблема вроде напечатать один шаблон и пройтись за подписями и печатью 

[Тетяна Academia]

Відповідей буде дві.
1. "Рассуждай токмо о том, о чем понятия твои тебе сие дозволяют. Так: не зная законов языка ирокезского, можешь ли ты делать такое суждение по сему предмету, которое не было бы неосновательно и глупо?" Козьма Прутков.
2. Частина допису відвідувача форуму Cold Bloode видалена через порушення пунктів 5,6,7,8 правил форуму. http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5758.msg20996.html#msg20996

[Cold Bloode]

Тетяна Academia, не спорю, не спорю 
Ладно, а что касается фальшивых доверенностей откуда такая информация?

[Тетяна Academia]

Вивчайте матеріали форуму.

[funmaster]

Пані Тетяно! Саме такий пінг-понг,  але  в справі розслідування ДТП, що  триває більше ніж  пять років,  я оскаржую в адмінсуді.  Відповідачі - керівники обласної міліції і прокуратури.  В суді  першої інстанції - прямі корупційні дії судді на користь відповідачів. В апеляції  застосовую судові  рішення  з даної теми. Як там не є,  але  справа "зрушила з місця".
Якщо хочете припинити пінг-понг, я думаю останні  два  судових рішення Вам  стануть в пригоді, щоб  розтлумачити  адмінсуду  норми  статей   2 та 17 КАСУ.

[Тетяна Academia]

Дякую за матеріали. Протестуємо ще цей спосіб.

[Перо]

08.04.2011 15:21 _ Юрій Свірко
До уваги блогера Голованя. Солодка сенсація для генпрокурора Пшонки



Сьогодні в Печерському суді мені дали копію ухвали апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2011 року.

Тоді, 29 березня, прокурор ГПУ пані Солодка була майже шокована, тому що раніше такі апеляції, як моя, завжди відхилялися, а бездіяльність генпрокурора залишалася непокараною.

На цю тему багато писав і інший блогер УП Ігор Головань – див. http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4d073280a9696/

Але він так і не написав, чим закінчився його "Судовий експеримент".

А результати мого – ось:




http://blogs.pravda.com.ua/authors/svirko/4d9efde488dcc/
 

[Перо]

Судьи ВССУ готовят предложения относительно внесения изменений в Уголовно-процессуальный кодекс Украины
19 апреля 2011 года
Источник:Юридическая Практика

Заместитель Председателя Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел Станислав Мищенко и судья ВССУ Наталия Квасневская вошли в состав рабочей группы по подготовке предложений относительно внесения изменений в Уголовно-процессуальный кодекс Украины, сообщает пресс-служба ВССУ.

Рабочая группа, в частности, планирует предоставить законодателю свои предложения относительно определения юрисдикции дел, предметом обжалования в которых является решение, действия или бездеятельность органов дознания, следствия и прокуратуры.

Актуальность проблемы решения споров относительно судебной юрисдикции подтверждена и решением Европейского суда по правам человека от 9 декабря 2010 года по делу «Буланов и Купчик против Украины», которым установлено нарушение п. 1 ст. 6 Конвенции о защите прав человека и основоположных свобод.

В связи с тем, что сейчас судами Украины рассматривается ряд аналогичных дел, 7 апреля 2011 года коллегия судей судебной палаты по уголовным делам ВССУ по одному из дел постановила обратиться к субъекту конституционного представления на предмет обращения в Конституционный Суд Украины об официальном толковании норм УПК по вопросам определения юрисдикции дел по жалобам на действия или бездеятельность органов дознания, следствия и прокуратуры.
http://www.yurpractika.com/news.php?id=25782#news_15643

P. S. Нарешті дочекалися звернення до КСУ.

[Перо]

Буланов и Купчик (Bulanov and Kupchik) против Украины, № 7714/06 и 23654/08, 9 декабря 2010 года
13.01.11

Дело касается двух заявителей, которые в разное время по не связанным между собой делам обжаловали решения апелляционных судов в Верховный Суд Украины (далее - ВСУ).

В обоих случая ВСУ отказался рассматривать дело по существу, указав, что оно подлежит рассмотрению в Высшем административном суде Украины (далее - ВАСУ). В своих решениях ВСУ указал, что эти решения являются окончательными и обжалованию не подлежат.

Однако ВАСУ также отказался рассматривать кассационные жалобы заявителей по существу и указал в своих решениях, что эти жалобы подлежат рассмотрению в ВСУ. Кроме того, ВАСУ указал, что его решения являются окончательными и обжалованию не подлежат.

Европейский суд отметил, что отказы ВСУ и ВАСУ рассматривать дело по существу не только лишили заявителей права на доступ к суду, но также подорвали авторитет судебной власти. Получив решения ВСУ, который является высшим судебным органом и может осуществлять толкование законодательства, заявители имели законные ожидания, что указанные решения являются окончательными. В этом контексте, Суд отметил, что статья 6 Конвенции требует от государства обеспечить процессуальные средства для эффективного и надлежащего решения конфликтов, которые касаются юрисдикции

Суд пришел к выводу, что имело место нарушение статьи 6 § 1 Конвенции в части отсутствия доступа к суду.

http://hr-lawyers.org/index.php?id=1294921615
http://www.minjust.gov.ua/0/34537

[Перо]

Інформаційний лист від 12.03.2011 № 334/8/13-11
 
Інформаційний лист від 12.03.2011 № 334/8/13-11

Вищий адміністративний суд
України
вул. Московська, 8, корп. 5, м. Київ, 01029   
 

Вищий спеціалізований суд
України з розгляду цивільних і
кримінальних справ
вул. П. Орлика, 4 а, м. Київ, 01043

12.03.2011  № 334/8/13-11   
 
11.03.2011 № 259/0/4-11

Головам апеляційних
адміністративних судів,
апеляційних судів областей,
міст Києва та Севастополя,
Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим

На сьогодні судова практика свідчить про неоднозначність підходів до розв’язання проблем, які виникають під час визначення судової юрисдикції щодо вирішення справ, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури, вчинені під час розгляду заяв чи повідомлень про злочини, зокрема заяв про порушення кримінальної справи: одні суди вважають, що такі справи потрібно розглядати в порядку кримінального судочинства, а інші їх відносять до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

 З урахуванням викладеного, для забезпечення однакового і правильного застосування норм чинного законодавства стосовно визначення судової юрисдикції щодо вирішення цієї категорії справ вважаємо за необхідне надати судам такі роз’яснення.

 При вирішенні питання про визначення судової юрисдикції щодо вирішення справ за скаргами (позовними заявами) на рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури слід виходити з такого.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Варто зазначити, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції – це  переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Водночас судам слід звернути увагу на те, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.

Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.

При цьому відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.

Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Отже, кримінальне судочинство – це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу – підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

У зв’язку з цим необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

 Таким чином, спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.

Крім того, захист прав заявників, з урахуванням обов’язковості дотримання вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла заява, перевірити, чи містить звернення викладені ознаки суспільно небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України, відповідність заяви вимогам статті 95 Кримінально-процесуального кодексу України, дотримання відповідачем інших приписів, установлених Кримінально-процесуальним кодексом України.

 Адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та на відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.

 За таких обставин вимоги заявника про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів апеляційних та окружних адміністративних судів, а також суддів апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим для врахування при здійсненні правосуддя.

 
Голова Вищого адміністративного
суду України
О.М. Пасенюк                        

Голова Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ                                                    
Л.І. Фесенко

http://www.vasu.gov.ua/ua/generalization_court_practice.html?_m=publications&_t=rec&id=1762

[Перо]

Триває робота з підготовки пропозицій щодо удосконалення Кримінально-процесуального кодексу України
12.05.2011 14:40

11 травня 2011 року у приміщенні Вищого адміністративного суду України відбулося чергове засідання робочої групи з підготовки пропозицій щодо внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України.

Нагадаємо, що робоча група, до складу якої увійшли заступник Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) Станіслав Міщенко та суддя ВССУ Наталя Квасневська, готує пропозиції стосовно визначення юрисдикції справ, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури.

Учасники засідання обговорили основні положення підготовленого проекту Закону України «Про внесення змін та доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України» (щодо розгляду деяких категорій справ) та розглянули нові пропозиції для його удосконалення.

Необхідність прийняття цього Закону пов’язана з відсутністю чітко визначеного порядку судового вирішення справ, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури.

Остаточний варіант проекту буде розглянуто на черговому засіданні 16 травня 2011 року.
http://sc.gov.ua/ua/golovna_storinka/trivaje_robota_z_pidgotovki_propozicij_cshodo_udoskonalennja_kriminalnoprocesualnogo_kodeksu_ukrajin.html

[Перо]

Вирок Пушкіну та дешевим клоунам-казнокрадам

Продовження історії:

12.05.2011 18:38 _ Юрій Свірко

Д.Табачник – нахабний брехун!

http://blogs.pravda.com.ua/authors/svirko/4dcbff0a68e40/



http://blogs.pravda.com.ua/authors/svirko/4dd139037f24a/

[Перо]

21.06.2011 11:59 _ Ігор Головань
Креатив 2...



Українські судді вигадують все нові і нові "фортелі" аби уникнути розгляду по суті скарг на ігнорування прокурорами вимог статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

Нагадаю суть проблеми. Відповідно до статті 97 КПК прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.

По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

1) порушити кримінальну справу;

2) відмовити в порушенні кримінальної справи;

3) направити заяву або повідомлення за належністю.

Як про порушення справи, так і про відмова в порушенні має бути винесено постанову. Постанову може бути оскаржено, порядок такого оскарження детально врегульовано.

Що ж роблять прокурори? Тільки наївний вважатиме, що український прокурор за кожною отриманою заявою "тупо по закону" виноситиме постанови, а потім захищатиме свою позицію в суді під час їх оскарження.

Тому українські прокурори часто просто не впізнають заяви про злочин. Дивляться на документ, що містить повідомлення про злочин, і переконують себе в тому, що це просто папірець. А тому постанов не виносять і надсилають заявникам відписки.

Робиться це з розрахунку на те, що детального порядку оскарження такої прокурорської бездіяльності законодавство України не містить.

Адміністративні суди відмовляються розглядати скарги на бездіяльність прокурорів, оскільки вважають, що такі скарги мають розглядатися загальними судами порядку, визначеному нормами Кримінально-процесуального кодексу України.

А загальні суди показують чудеса письмової суддівської творчості, спрямованої на уникнення розгляду скарг на невиконання вимог статті 97 КПК України по суті.

Не так давно я писав про те, як суддя Печерського районного суду м. Києва К.Е.Тарасюк спрямувала скаргу на бездіяльність Генерального прокурора за належністю тому ж таки Генеральному прокурору, оскільки та скарга "не є предметом оскарження в порядку статті 236 КПК України до суду загальної юрисдикції".

Але життя не стоїть на місці, як не стоїть на місці юридична думка Печерського суду.

Постановою від 14 червня 2011р. та ж суддя вирішила повернути аналогічну скаргу тому, що скарга не містить посилання на ту саму статтю 236 КПК.

Аби по суті не розглядати.



http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4e005d8f661f0/

[Перо]

Проект Кримінального процесуального Кодексу України (з порівняльними таблицями)

РОЗРОБЛЕНИЙ РОБОЧОЮ ГРУПОЮ
З ПИТАНЬ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА,
створеною відповідно до Указу Президента України
від 17 серпня 2010 року № 820/2010

http://zib.com.ua/files/zakon.pdf

[Перо]

ВССУ
Інформаційний лист щодо практики розгляду справ з оскарження бездіяльності органів дізнання, слідчого, прокурора
http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html