Судові справи > Судові рішення
ВАСУ, ВСУ, ВССУ: практика співвідношення термінів нечинності/недійсності НПА
Перо:
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" серпня 2010 р. м. Київ К-23575/10
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10930885
--- Цитувати ---Втім необхідно зазначити, що позовні вимоги ТОВ «Тернопільхлібпром»полягають у визнанні нечинними податкових-рішень. Встановлені ж статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним –індивідуального акта.
Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб’єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності). Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.
Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта –визнання його нечинним.
--- End quote ---
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я 24.11.2008
Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0003700-08&p=1292586017215372
--- Цитувати ---Це становище невиправдано розширює поняття "недійсність",
підстави його застосування та правові наслідки. Зокрема,
некоректним є застосування цього терміна до нормативно-правових
актів - у цьому випадку може йтися про їх нечинність або
неправомірність (незаконність, протиправність), а також до
документів, якими оформлюється, підтверджується право, оскільки
право не може бути недійсним - воно або є, або ні.
Відповідно, за правилами недійсності правочинів не можна
визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами.
Вбачається, що до таких документів слід відносити, наприклад,
рішення органів державної влади...
--- End quote ---
ВАВАНчик:
--- Цитувати ---Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта –визнання його нечинним.
--- End quote ---
--- Цитувати ---Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили,
--- End quote ---
не нравится мне это :(
Особенно в свете выполненя админсудами ст. 122, 183-2, 195-1 КАСУ и других.
Перо:
--- Цитата: ВАВАНчик від 04 Січня 2011, 13:16:30 ---не нравится мне это :(
Особенно в свете выполненя админсудами ст. 122, 183-2, 195-1 КАСУ и других.
--- End quote ---
Є позиція, викладена постановою адмінпалати ВСУ № 21-1573во09 від 08.12.2009 р. (за наслідками перегляду справи за винятковими обставинами):
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7417986
--- Цитувати ---Касаційний суд, залишаючи без задоволення скаргу ОДПІ та без змін рішення апеляційного суду, не звернув уваги на порушення вимог норм матеріального та процесуального права, допущені судами при розгляді справи. Всі суди розглядали вимогу (частково або повністю її задовольняли) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень (нечинним податкового повідомлення-рішення), які є індивідуальними актами. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
--- End quote ---
виходячи з якої я формулював позовні вимоги в а/с № 2а-1873/10 щодо визнання нечинними РКМДА з моменту їх прийняття.
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5153.0.html
Перо:
Знайшов ще деякі позиції ВАСУ, викладені у таких справах:
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" лютого 2010 р. К-23298/09
--- Цитувати ---Крім того, слід зазначити, що недійсність нормативно-правового акту виникає з моменту прийняття такого акту суб’єктом владних повноважень, в той час як нечинним такий акт стає з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили. Отже, за обставин, що склалися у даній справі, визнати недійсними податкові вимоги можна було лише за умови відсутності податкового боргу у платника на день їх винесення. Визнання недійсними податкових вимог не може обумовлюватися настанням певної події.
--- End quote ---
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8296495
Незрозуміло -чому у цій постанові ВАСУ податкову вимогу пойменовано нормативно-правовим актом? :o
================================
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" жовтня 2010 р. м. Київ К-21701/10
--- Цитувати ---Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним) може стосуватися лише нормативно-правового акту, який стає нечинним, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, з дати набрання відповідним рішенням законної сили. Індивідуального ж акту може стосуватися вимога про визнання протиправним (недійсним, скасування). У такому разі протиправність (недійсність, скасування) індивідуального акту виникає, у разі набрання рішенням суду законної сили, з моменту його прийняття. При чому, усі ці вимоги фактично є одним і тим же способом захисту, сформульованим у різних словесних формах. Таким чином, як було правильно зазначено судом першої інстанції, помилкове визначення позивачем предмету позову як визнання акта індивідуальної дії нечинним не змінює суті предмету адміністративного позову і не робить даний позов таким, що поданий з іншого спору.
--- End quote ---
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12058153
Перо:
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2009 року м. Київ
Справа № К-3953/08, К-4310/08 Доповідач: Леонтович К.Г.
--- Цитувати ---У грудні 2006 року закрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам” (скорочена назва – ЗАТ “ПРОСТО-страхування”) звернулося в суд з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просило визнати незаконною і нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р. №1645 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”.
Постановою господарського суду м. Києва від 21 березня 2007 року позовні вимоги задоволені.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2008 року скасоване рішення суду першої інстанції в частині, що стосується заміни слів “іноземні громадяни” на слова “іноземці та особи без громадянства” та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Крім того, рішення суду першої інстанції змінене – у резолютивній частині словосполучення “визнати недійсною та скасувати” замінено словосполученням “визнати незаконною і нечинною”. В решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.
.............................
Крім того, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, що суд першої інстанції помилково визнав постанову Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р. № 1645 недійсною, оскільки відповідно до ч.8 та ч. 11 ст.171 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині, а резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
--- End quote ---
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4296085
Навігація
Go to full version