Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

  1 грудня  2010 року                                                   м. Київ   

  Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:   

головуючого      
Яреми А.Г.,      

суддів:      
Левченка Є.Ф.,      
Романюка Я.М.,      
   
Охрімчук Л.І.,      
Сеніна Ю.Л.,      

  розглянувши в судовому засіданні   справу  за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Джерела" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості   з оплати житлово-комунальних послуг       за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від    11 січня  2010 року,   

  в с т а н о в и л а:   

  У січні 2009 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Джерела" (далі – ОСББ «Джерела») звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що  це об’єднання створено для забезпечення належного утримання будинку АДРЕСА_1, його прибудинкової території тощо. ОСОБА_6 є власницею квартири АДРЕСА_1 у цьому будинку.   

Відповідачка допустила заборгованість   з оплати житлово-комунальних послуг, а саме: з оплати послуг з обслуговування будинку, додаткових внесків на обслуговування будинку, послуг за опалення, - за період з травня 2003 року до 1 жовтня 2008 року в сумі 1 473 грн. 17 коп., яку позивач просив стягнути з ОСОБА_6 на його користь.   

У процесі розгляду справи ОСББ «Джерела» уточнило свої вимоги, просило   стягнути з  відповідачки на його користь з   аборгованість з оплати житлово-комунальних послуг   , а саме   : з оплати  експлуатаційних витрат на обслуговування будинку, додаткових внесків на обслуговування будинку, послуг з опалення і з постачання гарячої та холодної води, - за період до               1 березня 2009 року в сумі   2 496 грн. 37 коп.   

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від                 17 червня 2009 року  позов задоволено в повному обсязі; вирішено питання про розподіл судових витрат.   

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 19 листопада                  2009 року  апеляційну скаргу ОСОБА_6 на вказане рішення суду першої інстанції залишено без руху із наданням строку на усунення недоліків.   

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 11 січня  2010 року зазначену апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто скаржниці.   

В обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_6 посилається на порушення норм процесуального права та просить скасувати ухвалу судді апеляційної інстанції і передати питання на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; вирішити питання про повернення зайво сплачених коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.   

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав   .   

Постановлюючи ухвалу про визнання апеляційної скарги неподаною та повертаючи її скаржниці, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_6 не усунула в установлений строк визначені   ухвалою     судді Апеляційного суду м. Києва від 19 листопада 2009 року недоліки, а саме: не доплатила витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи  в розмірі 90 грн., оскільки необхідно було сплатити зазначені витрати в розмірі 120 грн., а скаржницею було сплачено лише 30 грн.   

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.       

За змістом   ч. 2 ст. 297 ЦПК України положення ст. 121 цього Кодексу про    з   алишення заяви без руху застосовуються до  апеляційної  скарги,  яка  не  оформлена відповідно до вимог,  установлених ст. 295 цього Кодексу,  а  також  у разі несплати    суми    судового   збору   чи   неоплати   витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.   

Відповідно до п. 10 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, за апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції витрати оплачуються в розмірі, передбаченому за позовну заяву, заяву, клопотання до суду першої інстанції.   

Указаною постановою затверджено Розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення  судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних  та господарських справ. Так, згідно з п.   2 розділу І вказаних Розмірів (в редакції постанови Кабінету Міністрів України    від 5 серпня 2009 року № 825)     витрати по справі про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг становлять 30 грн.  

За змістом  ст. 13 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» до   житлово-комунальних   послуг відносяться: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної  та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення,  а  також  вивезення  побутових  відходів тощо); 2) послуги  з  утримання  будинків  і споруд та прибудинкових територій   (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової  території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових  мереж,   утримання   ліфтів, освітлення   місць   загального користування,  поточний  ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги  з  управління  будинком,  спорудою або   групою будинків   (балансоутримання,  укладання  договорів  на  виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення  елементів  конструкцій  та  мереж,  їх  реконструкція, відновлення несучої   спроможності  несучих  елементів  конструкцій тощо).  Примірні  переліки  житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення  визначаються  центральним   органом    виконавчої    влади   з   питань   житлово-комунального господарства.   

Як убачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві порушував питання про стягнення заборгованості по оплаті:  експлуатаційних витрат на обслуговування будинку, додаткових внесків на обслуговування будинку, послуг з опалення і з постачання гарячої та холодної води. Отже, предметом даного позову ОСББ «Джерела» є стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.   

Таким чином, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи становить 30 грн.   

Згідно з квитанцією головного управління Ощадбанку по м. Києву та Київській області від 27 жовтня 2009 року № 106, доданою до апеляційної скарги, ОСОБА_6 сплатила зазначені витрати в розмірі 30 грн.  

Крім того, у   хвалою судді Апеляційного суду м. Києва від                           19 листопада   2009 року  апеляційну скаргу ОСОБА_6 на вказане рішення суду першої інстанції залишено без руху на усунення недоліків із наданням строку до 10 грудня 2009 року.   

На виконання вказаної ухвали судді Протасова В.М. згідно зі штампом вхідної кореспонденції Дарницького районного суду м. Києва              8 грудня 2009 року подала до вказаного суду квитанцію   головного управління Ощадбанку по м. Києву та Київській області від 2 грудня            2009 року № 61 про доплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 90 грн.   

Ураховуючи те, що під час вирішення питання про прийняття апеляційної скарги суддя апеляційного суду  дійшов помилкового висновку   про необхідність сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 120 грн., а не 30 грн., у зв’язку з чим   допустив порушення норм процесуального права, оскаржувана в касаційному порядку ухвала  судді апеляційного суду  підлягає скасуванню.   

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2010 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення       Дарницького районного суду м. Києва від 17 червня 2009 року й ухвалою Апеляційного суду м. Києва від зазначену апеляційну скаргу задоволено, вказане заочне рішення суду першої інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У зв’язку з тим, що апеляційна скарга ОСОБА_6 на заочне рішення суду першої інстанції розглянута апеляційним судом по суті, підстави для передачі питання про прийняття даної апеляційної скарги на новий розгляд до суду апеляційної  інстанції відсутні.   

За змістом ч. 2 ст. 83 ЦПК України, п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, повернення коштів, внесених для оплати витрат       на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, здійснюється у передбачених законом випадках за ухвалою відповідного суду, в даному випадку -  Апеляційного суду м. Києва.   

Керуючись ст. ст. 211, 342, 350 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України   

у х в а л и л а:   

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.   

Ухвалу судді Апеляційного суду м. Києва від  11 січня  2010 року скасувати.   

Ухвала оскарженню не підлягає.   

Головуючий      
А.Г. Ярема   

  Судді Верховного Суду України:      
  Є.Ф. Левченко   
  Л.І. Охрімчук   
  Я.М. Романюк   
  Ю.Л. Сенін

   

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12699199




 

[focus]

Ні хлопці. 120 грн.  і судити не будемо!

http://reyestr.court.gov.ua/Review/11232709

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825, яка набула чинності 13.08.2009 року про внесення змін до постанови КМУ від 21 грудня 2005 року № 1258, за подачу апеляційної скарги до суду відповідачу необхідно оплатити 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/14698217

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, в звязку з чим ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та передачу справи на розгляд до апеляційного суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду ухвали апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права та відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 і ст. 342 ЦПК України підстави для скасування ухвали суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.