Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Тетяна Academia]

Боржник почав з грудня 2006 року в квитанціях на користь КП ГІОЦ вписувати і оплачувати суми по тарифам Омельченко. Додатково - в 2010 році подав до ЖЕО дві заяви - про невизнання нових незаконних, незареєстрованих в МЮ тарифів. Та про відсутність прибудинкової території як підставу для ненарахування плати за її обслуговування.

В листопаді 2010 року за заявою КП УЖГ був постановлений судовий наказ про стягнення боргу за ЖКП  за період з 2001 року. Помісячні суми боргу в додатку до заяви про видачу СН значно перевищували суми до сплати (в т.ч. суми боргу) в квитанціях на користь КП ГІОЦ.
Боржник подав заяву про скасування судового. Справа розглянута, наказ скасований. Судові рішення з технічних причин будуть опубліковані пізніше.

З огляду на суспільну значимість питання публікую деякі процесуальні документи.

Думка щодо необхідності скасування судового наказу

1. Згідно статті 95 ЦПК України,  із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

23.11.2010 року Дарницьким районним судом м. Києва був виданий судовий наказ № 2н-1198/10 за заявою стягувача КП УЖГ до боржника Особа-1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 7610 грн. 20 коп.

Однак з матеріалів справи не вбачається, що право вимагати стягнути борг за житлово-комунальні послуги належить стягувачу КП УЖГ.
 
Правовівдносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, є предметом регулювання спеціального Закону України “Про Житлово-комунальні послуги”.
Згідно статті 19 цього Закону:
1. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
2. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
3. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
4. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно статті 29 цього Закону, 
1. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
2. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
3. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

При укладанні договору повинні бути дотримані вимоги статті 26 цього Закону, а саме: сторонами повинні бути узгоджені вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг, тощо.

На виконання вимог прикінцевих положень цього Закону Кабінет Міністрів України розробив і затвердив Постановами № 560 від 12.07.2005 року, № 630 від 21.07.2005 року, № 529 від 20.05.2009 року “Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій” та “Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”.

Згідно статті 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти:
1) правочини між юридичними особами;
2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Згідно п.1 статті 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Для підтвердження свого права вимоги стягувач повинен був надати докази про те, що:
- стягувач є учасником правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг (власник, споживач, виконавець, виробник, балансоутримувач, управитель);
- у стягувача встановлені договірні правовідносини з боржником, між сторонами укладені договори на надання житлово-комунальних послуг, які по формі та за змістом відповідають Типовим договорам.
 
Стягувач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження свого статусу у правовідносинах з споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також не надав доказів встановлених з боржником правовідносин.

Виходячи з зазначеного слід прийти висновку про відсутність у стягувача КП УЖГ права вимоги судового наказу щодо боржника Особа-1

Додатково слід врахувати наступне. Рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 р. № 7/4819  «Про питання організації управління районами в місті Києві» припинені з 31 жовтня 2010 р. шляхом ліквідації районні в м. Києві ради та їх виконавчі органи, у тому числі Дарницьку районну в м. Києві раду та Дарницьку районну в м. Києві державну адміністрацію.

На виконання рішення Київської міської ради від 09.09.2010 р. № 7/4819, розпорядженням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2010 р. № 787 “Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 N 7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві"” (Додаток 1) з 31 жовтня 2010 р. припинені шляхом ліквідації Дарницька районна у місті Києві рада, Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація. Утворені з 31 жовтня 2010 р. комісії з припинення Дарницької районної у м. Києві ради та Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації (ліквідаційні комісії). Також встановлено, що з 31 жовтня 2010 р. ліквідаційні комісії набувають усіх повноважень щодо прийняття кадрових, управлінських та розпорядчих рішень, розпорядження коштами та іншим майном, координації діяльності створених або підпорядкованих підприємств, які належали юридичним особам, що ліквідуються.

Стягувач не надав суду жодних доказів на підтвердження ліквідаційною комісією Дарницької районної в м. Києві повноважень директора КП УЖГ  з 30.10.2010 вирішувати в судовому порядку будь-які спірні питання у відносинах між владою, створеними нею комунальними підприємствами та споживачами житлово-комунальних послуг.

Виходячи з зазначеного слід прийти до висновку про відсутність у стягувача КП УЖГ з 30.10.2010 року повноважень для вирішення в судовому порядку будь-яких спорів зі  споживачами житлово-комунальних послуг.

2. Згідно судового наказу  № 2н-1198/10 задоволені вимоги стягувача про стягнення боргу за період з 2001 року у розмірі 7610 грн. 20 коп.

Згідно статей 256 та 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При видачі судового наказу суд фактично позбавив боржника права заперечувати проти вимог, які виходять за межі позовної давності. Розгляд заяв про застосування позовної давності передбачений лише в рамках позовного провадження. Також боржник був позбавлений права заперечувати проти незаконних та необґрунтованих вимог стягувача.
 
Щодо обґрунтування стягувачем суми боргу в розмірі 7610 грн. 20 коп. слід зазначити наступне. Надані стягувачем «Перелік сум боргу за період по особовому рахунку РАХУНОК-1» та “Довідка про нарахування та оплату по особовому рахунку РАХУНОК-2” не можуть вважатись належними доказами.
 
Стягувачем не вказані джерело походження та структура боргу, не надана інформація про вартісну базу нарахування боргу, а саме – не надані розміри тарифів на житлово-комунальні послуги, які діяли протягом періоду нарахування боргу та  підстави для їх застосування (перелік відповідних розпоряджень Київської міської державної адміністрації). Стягувачем не надано доказів на підтвердження законності відкриття боржнику особових рахунків РАХУНОК-1 та РАХУНОК-2 та проведення по ним будь-яких операцій.
 
Більше того, зазначені в «Переліку сум боргу за період по особовому рахунку РАХУНОК-1» та “Довідці про нарахування та оплату по особовому рахунку РАХУНОК-2” суми не співпадають, значно перевищують суми боргу, які вказані в рахунках на оплату житлово-комунальних послуг на користь КП ГІОЦ КМДА, що надсилаються щомісяця боржнику для оплати за послуги. Приклади розбіжностей:
- за березень 2008 року сума в “Переліку сум боргу” – 2599,75 грн., сума боргу в рахунку КП ГІОЦ на сплату за ЖКП – 2348,91 грн.
- за травень 2009 року сума в “Переліку сум боргу” – 4150,69 грн., сума боргу в рахунку КП ГІОЦ на сплату за ЖКП – 4025,27 грн.

Додатково слід зазначити, що «Перелік сум боргу за період по особовому рахунку РАХУНОК-1» та “Довідка про нарахування та оплату по особовому рахунку РАХУНОК-2” суперечать вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». За відсутності договірних відносин між стягувачем та боржником, за відсутності узгодженого сторонами тарифу за житлово-комунальні послуги стягувач не надав суду первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтвердили понесені стягувачем витрати на надання житлово-комунальних послуг в сумі стягуваного боргу.

Виходячи з всього зазначеного, відповідно до статей 58 та 59 ЦПК слід прийти висновку,  що вимога стягувача не підкріплена належними та допустимими доказами.
 
3. При розгляді заяви про скасування судового наказу слід врахувати наступне.
Всі розпорядження КМДА по встановленню, погодженню, затвердженню тарифів на житлово-комунальні послуги для мешканців Києва починаючи з жовтня 2006 року були прийняті з порушеннями вимог чинного законодавства та оскаржені до суду.

Розгляд деяких позовів мешканців Києва до суб`єктів владних повноважень завершений. Судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнані недійсними, незаконними та скасовані низка тарифних розпоряджень КМДА. Зокрема, це такі рішення:
- Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2007 р. у справі № 2а-412/2007 (Додаток 2) (набрала законної сили згідно ухвали КААС від 17.07.2008 року у справі № 22-а-16/08, Додаток 3);
- Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2007 р. у справі № 2а-166/2007 (Додаток 4) (набрала законної сили згідно ухвали КААС від 23.12.2008 року у справі № 22-а-5383/08, Додаток 5)
- Постанова КААС від 14.01.2009 року у справі № 22-а-5301/08 (Додаток 6).

Одночасно слід врахувати, що до цього часу не завершені всі судові процеси по скасуванню тарифних розпоряджень КМДА (які приймались до січня 2011 року включно). Зокрема, не завершені розгляди адміністративних справ № 2а-851/10 за позовом В. Кулі до КМДА, № 2а-1888/10 за позовом В.Кличка до КМДА, № 2а-2292/09 за позовом В. Кличка до КМДА.

Додатково слід наголосити, що  на сьогоднішній день в м. Києві взагалі відсутні законні тарифи на житлово-комунальні послуги для населення. До прийняття КМДА 18.04.2008 року розпорядження  № 518 “Про визнання такими, що втратили чинність, окремих розпоряджень Київської міської державної адміністрації” (Додаток 7) чинними лишались тарифні розпорядження КМДА № 748 від 19.05.2000 р. та № 1245 від 20.06.2002 р. (зі змінами, що приймались до 2006 року).

Виходячи з зазначеного слід прийти до висновку щодо безпідставності нарахувань стягувачем боргу за відсутності законно встановлених тарифів на житлово-комунальні послуги для населення.

4. Розглядаючи питання стягнення боргу за ЖКП в місті Києві слід врахувати наступне. В структурі тарифу по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій одна з складових – вартість прибирання прибудинкової території. Однак для переважної більшості багатоквартирних будинків в місті Києві, в тому числі для будинку АДРЕСА-1, не визначена прибудинкова територія, не встановлені її площа та межі. Земля під будинком та навколо нього не передана у власність чи постійне користування відповідно до вимог статей 42 та 116 Земельного кодексу України. Відсутні Державні акти, які б посвідчили право власності чи постійного користування земельною ділянкою відповідно до вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.

За таких умов плата за обслуговування при будинкової території не повинна справлятись.

5. Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Між боржником і стягувачем протягом тривалого часу існує спір про право стягувача вимагати оплату ЖКП та нараховувати борг за незаконними тарифними розпорядженнями КМДА, які були скасовані численними судовими рішеннями, за умови відсутності прибудинкової території для будинку Адреса-1. Боржник неодноразово зверталась до житлово-експлуатуючої організації з заявами про не визнання нарахувань плати та боргу, які здійснюються з порушеннями вимог законодавства (Додатки 8, 10). Однак у відповідь боржник одержувала одні відписки (Додатки 9,11).
 
Боржник своїми діями (оплата за житлово-комунальні послуги в розмірах, які передбачені останніми законними тарифними розпорядженнями КМДА) продемонструвала своє  відповідальне ставлення до прав та обов’язків споживача житлово-комунальних послуг. Одночасно боржник має намір оплачувати тільки за фактично надані послуги належної кількості та якості, які відповідають вимогам нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, за тарифами, які сформовані і затверджені в суворій відповідності до вимог  чинного законодавства.

Виходячи з зазначеного, у відповідності до вимог абз.2 п.8 статті 105(1) ЦПК України, прошу суд скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову .

Додатки:
1. Копія Розпорядження КМДА від 30.09.2010 р. № 787 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 N 7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві"».
2. Копія Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2007 р. у справі № 2а-412/2007.
3. Копія ухвали КААС від 17.07.2008 року у справі № 22-а-16/08.
4. Копія Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2007 р. у справі № 2а-166/2007.
5. Копія ухвали КААС від 23.12.2008 року у справі № 22-а-5383/08.
6. Копія Постанови КААС від 14.01.2009 року у справі № 22-а-5301/08.
7. Копія Розпорядження КМДА від 18.04.2008 року № 578 “Про визнання такими, що втратили чинність, окремих розпоряджень Київської міської державної адміністрації” .
8. Копія Заяви Особа-1 до ЖЕД № 201 вх. № 421 від 08.09.2010 року.
9. Копія відповіді КП УЖГ вих. № 1196 від 22.09.2010 року на вх. № 421 від 08.09.2010 року.
10. Копія Заяви Особа-1 до ЖЕД № 201 вх. № 501 від 26.10.2010 року.
11. Копія відповіді КП УЖГ вих. № 1413 від 11.11.2010 року на вх. № 501 від 26.10.2010 року.