Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

У Х В А Л А   

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ   


15 лютого 2012 року                                                                      
м. Київ   

  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:   

  головуючого  Колодійчука В.М.   

  суддів:              Висоцької  В.С.,     Гримич М.К.,     

                            Умнової О.В.,         Фаловської І.М.   

  розглянувши у судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської Ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню,  за касаційною скаргою  ОСОБА_3 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду  Донецької області від 17 грудня 2009 року,   

  встановила:   

  Комунальне підприємства по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської Ради (далі -     КП «Вуглик») звернулося до суду з позовом до   ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню   , посилаючись на те, що відповідач,  в порушення вимог ст. ст. 67-68 ЖК України несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує вартість послуг по теплопостачанню квартири АДРЕСА_1   .   

Рішенням   Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 липня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду  Донецької області від 17 грудня 2009 року, заявлений позов задоволено.   

Стягнути з ОСОБА_3 на користь КП    «Вуглик» Горлівської міської Ради    заборгованість за послуги по теплопостачанню  з листопада 2005 року по травень 2007 року включно у сумі 1 501,15 грн.,  судовий збір в сумі 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.   

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.   

25 січня 2012 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла вищезазначена справа,  згідно ухвали Верховного Суду України від 22 грудня 2011 року, на підставі Закону України від 20 жовтня 2011 року №3932-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України».   

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю – доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з  наступних підстав.   

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд  виходив з того, що відповідач є споживачем послуг, які надавав йому позивач. Оскільки послуги  за користування тепловою енергією за період з листопада 2005 року по травень 2007 року  відповідач сплачував не в повному обсязі, у нього виникла заборгованість.   

Зазначений  висновок відповідає вимогам закону та матеріалам справи.   

Згідно ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.   

Згідно п.35Правил  користування приміщеннями житлових будинків  і прибудинковими територіями , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572 власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов’язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.   

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 проживає   у кв. АДРЕСА_1 (а.с.6).   

КП    «Вуглик» Горлівської міської Ради надає відповідачу  послуги  з теплопостачання.   

 Відповідач від наданих послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, частково їх сплачував, унаслідок чого виникла заборгованість у зазначеній позивачем сумі, що підтверджується розрахунком боргу (а.с.7).   

Доводи  відповідача  щодо   відсутності  письмового  договору правильно судами не взяті до уваги, виходячи з наступного.   

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» визначені обов’язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.   

    Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово – комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця – надання послуг вчасно  та відповідної якості згідно  із   законодавством та умовами договору, а також підготовка  та укладення зі споживачем договору про надання житлово – комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.   

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово – комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право сторін.  

Сама по собі відсутність письмового договору  між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично  надані послуги.   

Доводи скарги про відсутність відповідача в судовому засіданні 30 липня 2007 року спростовуються змістом протоколу судового засідання (а.с.9). Зауважень на протокол у встановленому законом процесуальному порядку   відповідачем не подавалося.   

Таким чином при вирішенні заявленого позову судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.   

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.   

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 липня 2007 року та ухвали апеляційного суду  Донецької області від 17 грудня 2009 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.   

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.   

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.   

За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають залишенню без змін, оскільки  ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.   

Керуючись ст. ст.  336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   

            у х в а л и л а:   

  Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.   

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду  Донецької області від 17 грудня 2009 року залишити  без змін.   

Ухала оскарженню не підлягає.   

  Головуючий                                                                     В.М. Колодійчук   

  Судді:                                                                                В.С. Висоцька   
М.К. Гримич   
О.В. Умнова   
І.М. Фаловська

 
http://reyestr.court.gov.ua/Review/21609178

P. S. Ця ухвала є цінною у сенсі тлумачення судом касаційної інстанції положень ст. ст. 20, 21 Закону № 1875-IV. Якщо у когось із дописувачів є судове рішення про відмову в укладенні Типового договору з посиланням на "свободу договору" або інші чинники (за умови залишення такого рішення без змін ухвалами апеляційної і касаційної інстанцій), то ця ухвала є прикладом неоднакового застосування вказаних норм матеріального права. Це є підставою для звернення до Верховного Суду України із заявою про перегляд на підставі ст. 355 ЦПК.

[Перо]

Обговорення позиції ВССУ по цій справі у темі:
Укладення договору надання ЖКП є обов'язком, а не правом (позиція ВССУ)
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7354.0.html

[Перо]

У Х В А Л А   

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ   


    03 березня 2012 року      
м. Київ   

  Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Висоцька В.С.,       розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 01 лютого 2012 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про спонукання укласти договір,     

                                встановив:   

  У листопаді 2011 року       Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про спонукання укласти договір.   

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2011 року відмовлено позивачу в задоволенні заявленого позову.   

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 01 лютого 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Зобов’язано ОСОБА_2 укласти договір №704318 від 04 серпня 2011 року купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді з Концерном «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Заводського району з 04 серпня 2011 року. Вирішено питання стягнення судових витрат.     

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та процесуального права.   

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити     з    таких підстав.   

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.   

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд правильно виходив із норми п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.   

Обов’язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572.   

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.   

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право сторін.  

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.   

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення  вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.   

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,   

                у х в а л и в:   

  Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 про спонукання укласти договір.   

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.   

Ухвала оскарженню не підлягає.   

Суддя Вищого спеціалізованого   

суду України з розгляду цивільних   

і   кримінальних справ                                                                В.С. Висоцька

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21840807 

Якщо фізична особа (споживач) звертається із позовом до виконавця послуг, то суди, як правило, відмовляють. А у "зворотному напрямку", як бачимо, все навпаки. Споживачам слід це використовувати і подавати заяви до ВСУ про перегляд "відмовних" для них рішень.