На жаль, наш обмін думками не вийшов за межі загальних міркувань. Тому важко зорієнтуватися, чим можу Вам допомогти. Якщо говорити про юридичні питання, то я завжди займаю позицію, задекларовану у Конституції - перед усім це верховенство права. А потім вже доцільність, справедливість і таке інше. Тільки на правовій основі можна вирішувати будь-яке питання. А якщо сторони не можуть дійти до згоди, тоді можна звернутися до суду. Але ж і суд повинен діяти у відповідності з цим принципом.
Тепер давайте розберемося, в чому корінь проблеми. На мій погляд йдеться про дві речі: встановлювати чи не встановлювати загальнобудинковий лічильник. А далі - яким чином покривати різницю вартості товарної продукції, яку обліковує загальний лічильник, якщо сумарні покази парціальних лічильників не дають можливості скласти баланс.
Що стосується першого - на жаль, без зміни Правил нічого вдіяти не можна. А змінити Правила шляхом скарг, звернень, переписки - це утопія. НКРЕ на це не піде, і ніхто не змусить відмовитися від загальнобудинкового лічильника. І навіть з точки зору здорового глузду таке неможливе. Ще Ленін говорив про соціалізм, як устрій, де повинен здійснювати облік та контроль. А що говорити про капіталізм? Ну хто повинен покривати спожиту Вами електроенергію? Не Пушкін же.
Щодо другого питання. Моя позиція полягає в тому, що різниця в показах буде завжди існувати. І оскільки витрати електроенергії на загальні потреби (освітлення коридорів, підвалів, сходових кліток, на підкачку води, на ліфти) на даний час повинні включатися в тариф на утримання будинків, споруд та прибудинкової території, і оскільки ці витрати можуть коригуватися не частіше, ніж переглядаються тарифи, наприклад, раз на рік, то ідеального балансу ніколи не буде, навіть якщо заплющити очі на можливі крадіжки. Тому я запропонував на нараді у Міністерстві ці різниці унормувати і включити до тарифу. Тобто замість нинішньої норми втрат у 4 відсотки запровадити, скажімо, 5 відсотків.
До речі, те ж саме спостерігається і при наданні інших комунальних послуг - водо та теплопостачання. Втрати у тепломережах міста Києва сягають 30 відсотків, і це враховано в тарифах.
Тобто, питання потребує обговорення. Я звернувся через цей сайт до всіх бажаючих надати свої пропозиції, оскільки у мене є можливість донести їх до Міністерства, а якщо потрібно, то і до Кабміну. Але пропозиції повинні бути конкретними і обгрунтованими.
Відносно квартирного лічильника за межами будинку? Мабуть, це утопія. Мешканець квартири повинен мати можливість доступу до лічильника для зняття його показів щомісяця. Інакше він не буде знати, за що платити.
І ще раз хочу підкреслити - нам не варто винаходити свій велосипед. Давайте вивчимо зарубіжний досвід. На жаль, наші чиновники дурніші, ніж у Європі. То нехай повчаться і нас повчать. Або самим слід проявити ініціативу.
Взагалі то на даний час принаймі у Києві це не таке вже болюче питання. Набагато більше проблем виникає з погашенням дійсної та штучної заборгованості ОСББ/ЖБК за теплоенергію та питну воду. І вирішуються вони не де небудь, а в судах (господарських).
Запрошую до продовження обговорення теми.
