Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Ухвала

іменем   україни

22 липня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів:Амеліна В.І., Карпенко С.О., Остапчука Д.О., Савченко В.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Берег Жилсервіс» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 лютого 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Берег Жилсервіс» (далі - ТОВ «Берег Жилсервіс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідач, яка є власником квартири АДРЕСА_1 отримує комунальні послуги, послуги з утримання будинку та прибудинкової території, проте не сплачує їх вартість, унаслідок чого виникла заборгованість з 2007 року, яка станом на 30 червня 2014 року складає         10 297 грн 36 коп., й яка підлягає стягненню на користь позивача з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від             19 лютого 2015 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Берег Жилсервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 10 297 грн 36 коп., 545 грн 17 коп. - інфляційних витрат, 3% річних в розмірі 83 грн 95 коп., а також пеню в сумі 396 грн 83 коп.

Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалені у справі рішення судів зазначеним вимогам закону не відповідають.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не сплачує вартість житлово-комунальних послуг, що призвело до утворення заборгованості, яка підлягає стягненню з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1.

Згідно статуту ТОВ «Берег Жилсервіс» є житлово-експлуатаційною організацією, основною метою діяльності якої є організаційне забезпечення поточного утримання, ремонту та благоустрою житлового фонду, на експлуатації та обслуговуванні якої перебуває будинок № 9-в по вулиці Чернігівській у місті Одесі, в якому мешкає відповідач.

Статтями 20 , 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_5 зазначала, що квартиру АДРЕСА_1 їй було передано на підставі акта прийму-передачі від 16 травня 2011 року на виконання умов договору про дольову участь у будівництві від 22 квітня 2005 року, й саме з вказано періоду вона могла отримувати надані позивачем житлово-комунальні послуги. Крім того, будівництво вказаного жилого будинку було завершено тільки у травні 2010 року та 25 травня 2010 року будинок було введено в експлуатацію.

Також позивач послалася на те, що лише згідно рішення Одеської міської ради № 2812-VI від 19 лютого 2013 року, ТОВ «Берег Жилсервіс» було визначено балансоутримувачем жилого будинку № 9-в по вулиці Чернігівській у місті Одесі.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій на порушення вимог        ст. ст. 212-215, 303, 304, 315 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернули, доводів ОСОБА_5 належним чином не перевірили, не з'ясували за який період й на яких підставах відповідачу надавалися житлово-комунальні послуги та в якому обсязі, унаслідок чого не визначилися з дійсним розміром заборгованості по оплаті таких послуг й обсягом відповідальності відповідача.

Поза увагою судів обох інстанцій залишився той факт, що ОСОБА_5 стала споживачем житлово-комунальних послуг 16 травня 2011 року, з моменту підписання акту прийому-передачі квартири, тобто відповідач стала споживачем житлово-комунальних послуг саме з моменту юридичного оформлення передачі квартири у користування, й не надано належної оцінки рішенню Одеської міської ради № 2812-VI від 19 лютого 2013 року про призначення ТОВ «Берег Жилсервіс» балансоутримувачем спірного будинку.

З огляду на викладене погодитись із ухваленими у справі рішеннями неможливо і вони підлягають скасуванню.

Оскільки обставини пов'язані із перевіркою наявності заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, а також визначення розміру такої заборгованості, судами у порушення норм матеріального права належним чином не з'ясовані, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, що мають визначальне значення для правильного вирішення справи, то справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 лютого 2015 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                                     М. Є. Червинська                 

Судді:                                                                                                         В.І. Амелін

                                                                                                                                С.О. Карпенко

                                                                                                                                Д.О. Остапчук

В.О. Савченко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/47464687