'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВГСУ: відмова стягнути борг за теплову енергію з ЖБК "Кристалл-22"  (Прочитано 5121 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

ВГСУ: Киевэнерго, давай, до свидания!
Справа № 5011-67/6252-2012: ПАТ "Київенерго" до ЖБК "Кристалл-22":

Цитувати
ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року Справа № 5011-67/6252-2012

         Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Акулової Н.В., Козир Т.П.,

за участю представників: позивача - Кучкової Ю.В. дов. № 91/2014/12/26-11 від 26 грудня 2014 року, відповідача - Гордієнко Г.Г. дов. б/н від 31 травня 2013 року та Березинської-Колпакової О.О. дов. № Д-4 від 21 січня 2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2015 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал - 22" про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулось до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал - 22" (далі - відповідач) з позовом про стягнення з останнього 226 131, 87 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 12 295, 58 грн. втрат коштів від інфляції та 3 % річних у сумі 6 541, 34 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленої теплової енергії за договором № 8373082 від 1 жовтня 2005 року.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 січня 2015 року провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу за договором в розмірі 184450 гривень 23 коп. припинено.

Позовні вимоги в іншій частині задоволено частково.

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Кристалл-22" на користь ПАТ "Київенерго" 6451 гривень 34 коп. 3 % річних, 12295 гривень 58 коп. втрат коштів від інфляції.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2015 року апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-22" задоволено повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20 січня 2015 року змінено.

Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 20 січня 2015 року в редакції:

"1. В позові відмовити повністю."

У касаційній скарзі ПАТ "Київенерго" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2015 року та направити справу на новий розгляд.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ч. 1 ст. 198, ст. ст. 275, 276 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 20 Закону України "Про теплопостачання", ст. ст. 6, 8, 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення", ч. 3 ст. 1088 Цивільного кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 632, 651, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 35, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 1 жовтня 2005 року Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго", правонаступником якої є ПАТ "Київенерго" (постачальник) та Житлово-будівельний кооператив "Кристал - 22" (абонент) уклали договір № 8373082 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію абоненту для потреб опалення та гарячого водопостачання, а абонент - отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у договорі.

Відповідно до п. 2.2.1 договору постачальник зобов'язався безперебійно  постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із абонентом (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону, для гарячого водопостачання - протягом року  згідно з заявленими відповідачем величинами приєднаного теплового навантаження, визначеними в додатку 1.

Згідно з п. 2.3.1 договору абонент зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Сторонами підписано додаток № 1 до договору, в якому сторони погодили обсяги постачання теплової енергії.

Договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Встановлено, що у період з 1 листопада 2009 року по 1 квітня 2012 року на умовах договору позивач постачав відповідачу теплову енергію, що останнім не заперечується та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями облікових карток за спірний період та підписаними відповідачем звітами про добові параметри теплопостачання. Спір щодо обсягів поставленої протягом спірного періоду теплової енергії між сторонами відсутній.

У позові ПАТ "Київенерго" просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-22" вартість поставленої теплової енергії у сумі                 226 131, 87 грн., нараховану: за період з листопада 2009 року по грудень 2009 року на підставі тарифів, затверджених Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1192 від 15 жовтня 2009 року; за період з листопада 2009 року по червень 2010 року на підставі тарифів, затверджених Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1333 від 30 листопада 2009 року; за період з липня 2010 року по грудень 2010 року  на підставі тарифів, затверджених Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №392 від 31 травня 2010 року; за період з січня 2011 року по березень 2012 року на підставі тарифів, затверджених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №1729 від 14 грудня 2010 року; а також 3 % річних у сумі 6 541, 34 грн. та 12 295, 58 грн. втрат коштів від інфляції за несвоєчасне виконання зобов'язання з оплати.

Апеляційним господарським судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року, у справі № 2-а-118/11 (провадження № 2-а/761/4/2014) за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Житлово-будівельний кооператив "Теремки-2", Житлово-будівельний кооператив "Ремонтник", Приватне підприємство "Компанія ФАХ", ОСББ "Сердолік", ОСББ "Науковець", ЖБК "Буревісник-3", про визнання бездіяльності протиправною, скасування нормативно-правових актів і зобов'язання вчинити дії, визнані незаконними і нечинними з моменту прийняття, зокрема, розпорядження Київської міської державної адміністрації №1192 від 15 жовтня 2009 року, №1333 від 30 листопада 2009 року та №392 від 31 травня 2010 року.

Апеляційним господарським судом прийнято до уваги, що підставою визнання незаконними та нечинними з моменту прийняття вказаних розпоряджень стало те, що такі розпорядження не були подані на державну реєстрацію до органів юстиції, відповідно, не зареєстровані ними, а, отже, не набрали законної сили у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28 грудня 1992 року, державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України № 493/92 від 3 жовтня 1992 року "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", за п. п. 1, 2 якого нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади та які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підлягають державній реєстрації. При цьому державну реєстрацію нормативно-правових актів КМДА здійснює Київське міське управління юстиції.

Згідно абз. 2 п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади нормативно-правові акти, які не пройшли державну реєстрацію, вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Така ж правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 28 листопада 2011 року, від 2 грудня 2014 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованих висновків про те, що тарифи на теплову енергію, встановлені незареєстрованими у встановленому порядку розпорядженнями КМДА, що їх у судовому порядку визнано незаконними та нечинними з моменту їх прийняття, не можуть бути застосовані у визначенні вартості поставленої теплової енергії.

Апеляційним господарським судом встановлено, що на час вирішення спору судом вартість поставленої теплової енергії добровільно сплачена Житлово-будівельним кооперативом "Кристал-22" у повному обсязі, у зв'язку з чим прострочення зобов'язання, яке згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України є підставою для нарахуванням суми 3% річних та втрат коштів від інфляції, не відбулося.

За таких обставин суд апеляційної інстанції обгрунтовано відмовив ПАТ "Київенерго" у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги ПАТ "Київенерго" щодо порушення судами попередніх інстанцій зазначених у касаційній скарзі норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду та спростовуються матеріалами справи.

Посилання заявника касаційної скарги на необхідність переоцінки доказів у справі, їх додаткову перевірку та достовірність не можуть бути прийняті до уваги судом касаційної інстанції з огляду на межі повноважень суду, встановлені ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене, постанова апеляційного господарського суду законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2015 року - без зміни.

Головуючий                                                                               Л. Іванова

Судді                                                                                        Н. Акулова

                                                                                                           Т. Козир

http://reyestr.court.gov.ua/Review/44319465

Постанова КАГС від 11.03.2015 р.:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/43115331

Рішення Господарського суду м. Києва від 20.01.2015 р. (змінене):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/42575302
« Останнє редагування: 06 Березня 2016, 19:24:27 від Перо »
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Червоним кольором:
Цитувати
за період з січня 2011 року по березень 2012 року на підставі тарифів, затверджених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №1729 від 14 грудня 2010 року
виділено докази шахрайських дій позивача по застосуванню акту індивідуальної дії до правовідносин сторін (для ЖБК "Кристалл-22" прав та обов'язків цією постановою не встановлювалося).
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email