Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[focus]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32401281

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И                                               

10 липня  2013 року                                                                                                    м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних              і кримінальних справ у складі:

головуючого:                Сімоненко В.М., 

суддів:              Амеліна В.І.,      Дербенцевої Т.П.,

                         Карпенко С.О.,  Олійник А.С.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2012 року КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, посилаючись на те, що відповідачі не в повній мірі сплачують кошти за надані їм послуги, у зв'язку з чим станом на 01 листопада 2011 року утворилась заборгованість в розмірі 10 141, 90 грн. Просив стягнути з відповідачів заборгованість по квартирній платі та житлово-комунальним послугам в розмірі 13 913,01 грн.,  з урахуванням індексу інфляції за період затримки платежів  та 3% річних  за весь час затримки.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від    27 лютого 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» 12 965, 11 грн. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, з 1978 року та 1994 року.

Титульним власником вищезазначеної квартири є ОСОБА_3, відповідно до договору купівлі-продажу від 29 грудня 1990 року, яка перебуває на балансі позивача КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 отримуючи комунальні послуги, не оплачує їх вартість.

Але з такими висновками повною мірою погодитись не можна.

За положеннями ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;  які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуг» виробник має право вимагати своєчасної і в  повному обсязі оплати наданих послуг від виконавців.

За положеннями ч. 1 ст. 32 вищезазначеного закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору  в  порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За положеннями ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у  межах якого особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

       

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

         За змістом зазначених норм матеріального права, строк позовної давності щодо стягнення щомісячних платежів у договорах без визначення строки виконання розраховуються починаючи з кожного місяця окремо.

                             

                             Ухвалюючи рішення, суди виходили з того, що перебіг трирічного строку позовної давності день починається з березня 2011 року, з дня звернення позивача до суду із заявою про видачу судового наказу.

Разом з тим, дійшовши такого висновку суди не звернули уваги на положення ст. 264 ЦК України, відповідно до якої перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається також у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після  переривання  перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Дійшовши до висновку про переривання строку позовної давності у зв'язку з пред'явленням заяви по видачу судового наказу, у видачі якого було відмовлено, суди не звернули уваги на те, що пред'явлення заяви про видачу судового наказу не є підставою для переривання строку позовної давності відповідно до зазначеної норми права.

У зв'язку з цим судами визначено період, за який підлягають стягненню комунальні платежі, з порушенням норм матеріального права щодо строку позовної давності та не встановили чи існують інші підстави переривання або припинення строку позовної давності.

Крім того,  у апеляційній та касаційній каргах відповідач посилається на те, що у квартири встановлено лічильники, а оплата окремих видів послуг має нараховуватись відповідно до їх показників.

Зазначених доводів суди не перевірили та не встановили за якими вихідними даними була нарахована оплата комунальних послуг відповідачу та за які комунальні послуги.

Крім того, відмовляючи у позові про стягнення заборгованості з    ОСОБА_4 з підстав її не проживання у квартири, суди не звернули уваги на те, що відповідно до позовної заяви позивачем нарахування оплати комунальних послуг здійснено на дві особи.

Крім того, суди не звернули уваги та не дали оцінки розрахунку заборгованості наданому Центром обслуговування споживачів ( а.с. 103) щодо наявності заборгованості та не послались у своєму рішенні відповідно до якого розрахунку підлягає стягненню заборгованість з відповідача.

Отже, судами порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи щодо розміру та періоду нарахованої заборгованості, а тому судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

       

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

         Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 27 лютого 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                            В.М. Сімоненко

Судді:                                                                                         В.І. Амелін

                                                                                                    Т.П. Дербенцева

                                                                                                    С.О. Карпенко

                                                                           

                                                                                                    А.О. Олійник

[focus]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/57516476

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року                                   м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:


Ситнік О.М.,                          ГвоздикаП.О.,                     Завгородньої І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом      Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до  ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилалося на те, що 11 травня 2006 року між сторонами укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 5 155 грн 80 коп. зі сплатою 25,08 % річних строком до 12 травня 2008 року. Позичальниця порушила умови кредитного договору у зв'язку з чим станом на 17 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 26 292 грн 82 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Гринь К.А., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та  передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги,   колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 11 травня 2006 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 5 155 грн 80 коп. зі сплатою 25,08 % річних строком до 12 травня 2008 року.

З даним позовом банку звернувся до суду у липні 2013 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Таким чином суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що позивачем пропущений строк позовної давності, про застосування спливу якого заявлено відповідачкою.

Крім того, банк у 2008 році звертався до суду із заявою про видачу судового наказу та судовим наказом Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2008 року з ОСОБА_4 стягнуто заборгованість за кредитним договором на користь банку.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Посилання банку на те, що ним було перервано строк позовної давності є безпідставним, оскільки судовий наказ видавався 14 листопада 2008 року, а 02 грудня 2008 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя судовий наказ скасований. Таким чином, із скасуванням судового наказу вважається, що позовна давність не переривалася, оскільки жодних правових наслідків не настало. З даним позовом банк звернувся до суду у липні 2015 року.

Списання банком коштів з іншого рахунку боржниці у 2012 році не свідчить про визнання нею боргу та погашення заборгованості.

Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.


Колегія суддів:


    Ситнік О.М.                         Гвоздик П.О.                     ЗавгородняІ.М.

[Юрій Васильович]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32401281

У Х В А Л А
І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И                                               
10 липня  2013 року                                                                                                    м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Це було до постанови Верховного Суду України від 21 січня 2015 року. І до http://reyestr.court.gov.ua/Review/55160150 Що Ви ж наводили самі у  Reply #125 : 19 Березня 2016, 20:16:38 » (див. http://gro-za.org/forum/index.php?topic=6339.msg55326.html#msg55326  ).

[focus]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32401281

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И                                               

10 липня  2013 року                                                                                                    м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних              і кримінальних справ у складі:

головуючого:                Сімоненко В.М., 

суддів:              Амеліна В.І.,      Дербенцевої Т.П.,

                         Карпенко С.О.,  Олійник А.С.,

Головуюча суддя  у 2013 році свою правову позицію висловила
http://reyestr.court.gov.ua/Review/64712089

На обґрунтування своїх доводів заявник надав ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ       ......10 липня 2013 року

У 2017 році у судді правова позиція вже інша. Буває....

[Юрій Васильович]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/57516476

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2016 року                                   м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Цю ухвалу я б навіть в якості прикладу для заяви про перегляд не використовував. Ухвалу готували за Вашим принципом "якщо коротко". Хоча мали можливість просто якісно переписати висновки апеляційного:

Посилання Банку на переривання строку позовної давності висновків суду першої інстанції не спростовують. Видача судового наказу у листопаді 2008 року, який ухвалою суду від 02.12.2008 року скасований, не свідчить про дотриманням банком строків позовної давності при зверненні до суду з відповідним позовом у цій справі у липні 2015 року.

Після скасування СН 02.12.2008р., до липня 2015р.  минуло ще два рази по три роки ( 6 років 7 місяців ...). Тому СН 2008р. ніяким чином не впливає на застосування судом позовної давності. А подання позивачем за цей період двох позовних заяв теж не вплинуло, бо вони були залишені без розгляду:

Звернення Банку до суду з аналогічними позовами у березні 2009 р. і січні 2014 року , які судовими ухвалами від 07.07.2009 р. і 19.08.2014 р. залишені без розгляду, відповідно до ч.1 ст.265 ЦК України не зупиняло перебігу позовної давності.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/54255438 Перша інстанція  http://reyestr.court.gov.ua/Review/53466156

[Юрій Васильович]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32401281[
Головуюча суддя  у 2013 році свою правову позицію висловила
http://reyestr.court.gov.ua/Review/64712089

На обґрунтування своїх доводів заявник надав ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ       ......10 липня 2013 року

У 2017 році у судді правова позиція вже інша. Буває....

Буває... Позиція 2013р. була до постанови Верховного Суду України від 21 січня 2015 року. І до http://reyestr.court.gov.ua/Review/55160150 Що Ви ж наводили самі у  Reply #125 : 19 Березня 2016, 20:16:38 » ( див. http://gro-za.org/forum/index.php?topic=6339.msg55326.html#msg55326 ). Які в 2017р. потрібно враховувати.

[focus]

Приватбанк скористався відомою правовою позицією, якою ВСУ за його заявою прийняло свою Постанову http://reyestr.court.gov.ua/Review/42496142   
Перша інстанція http://reyestr.court.gov.ua/Review/53466156

Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного договору строк дії договору визначений в 24 місяці до 12.05.2008 року, а тому строк позовної давності сплив 12.05.2011 року.
..
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем останній платіж по договору було зроблено 26.12.2006 року, в звязку з чим позивач 23.10.2008 року звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя про видачу судового наказу. Тобто ще в 2008 році позивачу вже було відомо про порушення свого права.
...
п.5.5, в якому зазначено, що терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

Але ВССУ не погодився з правовою позицією ВСУ..http://reyestr.court.gov.ua/Review/57516476

Посилання банку на те, що ним було перервано строк позовної давності є безпідставним, оскільки судовий наказ видавався 14 листопада 2008 року, а 02 грудня 2008 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя судовий наказ скасований. Таким чином, із скасуванням судового наказу вважається, що позовна давність не переривалася, оскільки жодних правових наслідків не настало. З даним позовом банк звернувся до суду у липні 2015 року.

Коли сплив строк позовної давності? Суд першої інстації вірно визнав дату?

строк позовної давності сплив 12.05.2011 року.

[Юрій Васильович]

При цьому представником Банку до суду були надані в якості доказів Умови надання споживчого кредиту фізичним особам(«Розстрочка»)(Стандарт), в яких по незрозумілих причинах доданий п.5.5, в якому зазначено, що терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.

Але, зважаючи на наявний у Відповідача оригінал заяви з доданими Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам від 11.05.2006р, вони не збігаються, так як в них немає п.5.5, а Розділ 5 Умов закінчений п.5.3., що свідчить про неналежність як доказу доданих до позовної заяви Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт)

Тобто п. 5.5. є підробкою.  І строк 3 роки. До тогож я Вам порахував

минуло  ( 6 років 7 місяців ...).

Це ж більше ніж 5? Це в цій справі. В інших може бути дійсним і п. 5.5. договору....
Ми що всі справи по приватбанку будемо вивчати?

[focus]

Згідно відомою правовою позицією,відповідно до статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності можливе лише в межах позовної давності. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Отже, новий строк починається безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний.

строк позовної давності сплив 12.05.2011 року

Приват банк не погодився.
оскільки станом на  12.05.2011 року строк позовної давності не сплив., так-як мало місце його переривання зверненням до суд з заявою про видачею наказу.
ВССУ непогодився... касаційну скаргу Приватбанка відхилив.

Посилання банку на те, що ним було перервано строк позовної давності є безпідставним, оскільки судовий наказ видавався 14 листопада 2008 року, а 02 грудня 2008 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя судовий наказ скасований. Таким чином, із скасуванням судового наказу вважається, що позовна давність не переривалася, оскільки жодних правових наслідків не настало. З даним позовом банк звернувся до суду у липні 2015 року.
Списання банком коштів з іншого рахунку боржниці у 2012 році не свідчить про визнання нею боргу та погашення заборгованості.

 

[Юрій Васильович]

Станом на 12.05.2011 року строк не сплив. То не єдиний недолік у рішенні першої інстанції ( якість текстів судових рішень відома річ). Суд вказує:

Позивач 17.07.2015р. вчетверте звертається з тими ж позовними вимогами до ОСОБА_1, збільшивши при цьому суму боргу до 26292,82 грн.

але не зазначає, що ті позови залишено без розгляду. Але ж відмовляє суд не тому, що "станом на 12.05.2011 року строк сплив". А тому, що станом на 17.07.2015р. строк сплив.

Вам що нема що робити?

[focus]

Але ж відмовляє суд не тому, що "станом на 12.05.2011 року строк сплив". А тому, що станом на 17.07.2015р. строк сплив.

Таким чином, аналізуючи всі здобуті докази у справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову повинно бути відмовлено через пропуск строку позовної давності звернення до суду.

Строк звернення до суду сплив ще у 2011 році., Тому порушене право не може бути захищеним. Суд вважав, що строк позовної давності   станом на 12.05.2011  сплив. Приватбанк не погодився, бо вважав, що перервав його зверненням до суду з заявою про видачу наказу.  Переривання строку можливе лише в межах позовної давності. Звернувся з касацією, отримав відмову.

але не зазначає, що ті позови залишено без розгляду.

Яка різниця? Судового рішення про задоволення цих позовів немає. Якби воно було, то б сторони кричали.

[Юрій Васильович]

Строк звернення до суду сплив ще у 2011 році.,

Але не 12.05.

Тому порушене право не може бути захищеним.

Так, не може. Бо на дату звернення до суду, 17.07.2015р., строк позовної давності сплив. І не важливо коли, у 2011-му,  2012-му, 2013-му, 2014-му чи 2015-му.
Суд першої інстанції повинен був зазначити так:

Таким чином обставинами у справі встановлено,що  позивач звернувся до суду  після спливу позовної давності, підстави для визнання  причин пропуску позивачем строку позовної давності поважними , на думку колегії суддів, були відсутні, то зважаючи на подання відповідачем до  ухвалення рішення судом першої інстанції письмової заяви про застосування спливу позовної давності, у відповідності до ч.4 ст.267 ЦК у задоволенні позову належить відмовити  з підстав спливу позовної давності.

Або :

Позов подано до суду 24.03.2016 р., причини пропуску строку позовної давності позивачем суду не повідомлені та заяви про поновлення відповідних строків не подано, тому є підстави для застосування наслідків спливу позовної давності.
На підставі вищевикладеного та зважаючи на те, що позивачем було пропущено строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права, а відповідач наполягає на застосуванні позовної давності, суд вважає, що в задоволенні позовної заяви слід відмовити за спливом строку позовної давності.

Або

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
3 наведеного вбачається, що строк позовної давності закінчився в травні 2015 року.
Позивач звернувся до суду позовом про стягнення заборгованості у 31.08.2015 року, тобто прострочивши своє право на таке звернення більш, як на три місяці.
У разі, якщо відповідач подав заперечення проти позову, пославшись на сплив позовної давності, то зазначена заява є підтвердженням того, що відповідач зробив заяву про застосування позовної давності.
 Представник позивача не представив жодного доказу поважності причин пропуску строку позовної давності.
             Оскільки у суду немає підстав для поновлення строку позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в звязку з пропуском позивачем строку позовної давності без поважних причин.

Суд вважав, що строк позовної давності   станом на 12.05.2011  сплив.

У справі,  що обговорюється, суд першої інстанції не досить вдало виклав аргументацію, можливо ще й припустився описки в даті закіінчення строку. Це все можна було виправити зверненням сторін  в порядку ст. 219, 221 ЦПКУ. Тільки юристи позивача грамотніші від відповідача,  навіщо їм "копати яму" самим собі... Вони просто використали це для апеляції. Апеляційний суд виписав арггументи щодо строків детальніше і точніше і правомірно  відмовив. 

Приватбанк не погодився, бо вважав, що перервав його зверненням до суду з заявою про видачу наказу.  Переривання строку можливе лише в межах позовної давності. Звернувся з касацією, отримав відмову.

Приватбанк подавав би касацію в будь-якому разі, не залежно від того погодився він чи ні...  У  Приватбанка була ціль отримати гроші і надія на застосування "телефонного права", зв'язків Бені...

але не зазначає, що ті позови залишено без розгляду.

Яка різниця? Судового рішення про задоволення цих позовів немає. Якби воно було, то б сторони кричали.

Так якась із сторін про те і заявила... Не суддя ж "нишпорив" по реєстрах у вільний від роботи час...  А от зазначити в мотивувальній частині

встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин;

мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти;

чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким;

назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;

То є обов'язок суду.

[Юрій Васильович]

Апеляційна:

  До того ж, як вбачається з копії ухвали, наданої позивачем на підтвердження доводів про переривання позовної давності, судовий наказ скасовано 14 вересня 2010 року. Цивільним законодавством чітко не врегульоване питання щодо переривання позовної давності у випадку скасування судового наказу. За правовою природою скасування судового наказу є аналогічним до залишення позову без розгляду, оскільки у позивача залишається право на звернення до суду з тими ж самими вимогами у загальному порядку. Отже, у цій справі за аналогією права належить застосувати норму ч.1 ст. 265 ЦК України , а тому висновок суду про сплив позовної давності є правильним. Позов, заявлений позивачем у лютому 2012 року, ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2015 року залишений без розгляду. Відповідно до ч.1 ст. 265 ЦК України вчинення позову, за загальним правилом ч.2 ст. 264 ЦК України, перериває перебіг позовної давності, але ж у випадку залишення позову без розгляду позовна давність не переривається.

Касаційна:

Доводи касаційної скарги щодо переривання судовим наказом строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки такий видано Деснянським районним судом м. Чернігова 23 липня 2010 року та скасовано 14 вересня 2010 року, а з даним позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду у вересні 2014 року, тобто поза межами строку, визначеного ст. 256 ЦК України.

Після скасування СН минуло не менше ніж 3 роки та 11,5 місяців. Тому ВССУ не звернув увагу на помилкові міркування апеляційного суду щодо СН.  Рішення то по суті правильне. 

Стаття 337. Підстави для відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін
1. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

[Юрій Васильович]

Вам відомі всі подробиці справи? Це Ваша справа? Так викладіть обставини справи і поставте питання "по-людські".

Ви можете викласти всі рішення ВССУ, на які посилаєтесь, та свою заяву?

Зверніться до ЄСПЛ зі скаргою про порушення ч. І ст. 6, ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950р.  (Конвенція  набула чинності в Україні 11.09.1997р.).

Ви не згодні? Зверніться до ЄСПЛ зі скаргою про порушення ч. І ст. 6, ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950р.  (Конвенція  набула чинності в Україні 11.09.1997р.). Чекаємо заяву на рецензію!
Нагадую Вам 

2. Форум організований не для вільного спілкування на довільні теми.
3. .....   Щоб отримати кваліфіковану відповідь, слід дотримуватись наступних рекомендацій: в запитанні сформулювати суть проблеми, приєднати наявні документи, повідомити Ваше бачення шляхів вирішення проблеми. Детально про правила для запитань в темі: (FAQ ПРАВИЛО http://gro-za.org/forum/index.php?topic=8693.0.html  )

http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5758.msg20996.html#msg20996 

4. Виконати наступний перелік дій:
Якщо ви хочете отримати відповідь на питання по справі пов'язаній з юриспруденцією.
ОБОВ'ЯЗКОВО:
                 1). Додайте копії ВСІХ процесуальних документів.
                 2). Як можна більш докладно опишіть  ситуацію.
                 3). Якщо вже маєте - викладіть свій приблизний план дій по вирішенню Вашого питання.
Для тих у кого судову справу ВЖЕ відкрито, бажано (не обов'язково, але по можливості) до того як ставити питання:
відвідати суд, взяти справу на ознайомлення і зробити копії (фотографії, ксерокопії, тощо) ВСІХ без винятку сторінок. (в т.ч. чеки, конверти, повістки, повідомлення).
Під час обговорення Вашої проблеми можливо знадобиться уточнення деяких питань/деталей, відповіді на які, як правило, є в справі.  Це може  прискорити вирішення Вашої проблеми, це у Ваших інтересах!

http://gro-za.org/forum/index.php?topic=8693.0.html

Ми що всі справи по приватбанку будемо вивчати?

Вам що нема що робити?

Реакції дописувача focus на зауваження НОЛЬ!
Я не бачу бажання дописувача focus співпрацювати... Документи, матеріали справи не викладено. Тобто дописувач реально практичних порад не потребує. Я бачу намагання дописувача focus перевести обговорення у флуд, троллінг...

Вкотре доводиться нагадувати всім відвідувачам форуму.
Цей форум не призначений для "просто розмов", навіть на юридичну тематику.
Цей форум не призначений для диспутів і суперечок щодо якихось переконань відвідувачів.
Переконливість та обгрунтованість власної правової позиції учасники форуму доводять в судових процесах, а не в суперечках з іншими відвідувачами.
Для бажаючих посперечатися та відстояти власну точку зору. Дискусійних майданчиків в мережі дуже багато. Можна вибирати на будь-який смак. Як приклад - Форум УП. http://forum.pravda.com.ua/?attempt=1
Кожен бажаючий може також створити власний ресурс і відстоювати на ньому власні переконання.

Цей сайт призначений виключно для допомоги громадянам в роботі по самозахисту своїх прав.
Основні способи роботи - відповіді на конкретні  питання, рецензія опублікованих текстів, правовий аналіз опублікованих документів.

За умов відсутності у дописувача потреби в отриманні  практичної допомоги, на підставі п.п. 2, 10, 11, 13 "Правил форуму" 
ТЕМУ ЗАКРИТО!

[focus]

Юрій Васильович!
Я нічого не досліджую... Мені все ясно. Раз Ви закрили питання,  то стріть тему "Дописувач foсus досліджує питання застосування строку позовної давності". Так буде чесно. Бо тему я не створював, і нічого не досліджував і не досліджував.