Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 року                                             м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоДем'яносова М.В., суддів:      Іваненко Ю.Г.,   Ситнік О.М., Леванчука А.О.,   Ступак О.В.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Львівського комунального підприємства «504» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 вересня 2014 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 12 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року Львівське комунальне підприємство «504» (далі -ЛКП «504») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що   відповідачі проживають та зареєстровані у АДРЕСА_1. Відповідачі не сплачують житлово-комунальні послуги у повному обсязі з січня 2009 року, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка склала 29 797 грн 21 коп. ЛКП «504» надавав відповідачам для укладення типовий договір про надання послуг, однак останні відмовилися його підписати та повернули примірник. Не дивлячись, що договір між сторонами не укладено, житлово-комунальні послуги відповідачам надаються, що підтверджується встановленими лічильниками на холодне та гаряче водопостачання, показники яких відповідачі відмовляються надавати. Зазначив, що відповідачами самостійно переплановано квартиру та демонтовано змієвик загальнобудинкової системи центрального теплопостачання, що перешкодило належному теплопостачанню будинку, оскільки унеможливило циркуляцію теплоносія будинку. Послуги з теплопостачання будинку надаються належним чином, що підтверджується актом готовності будинку до опалювального періоду.

Актами перевірок за 2011−2014 року також підтверджується належна якість надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за житлово-комунальні послуги.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 10 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з             ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 солідарно на користь ЛКП «504» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі                 13 310 грн 19 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 12 травня 2016 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 вересня 2014 року змінено у частині стягнутого судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена частково.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судами не дотримано.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що  відповідачі належним чином не проводять оплату за житлово-комунальні послуги, у звя'зку з  чим  ЛКП «504» несе збитки. Відповідачами не доведено, що житлово-комунальні послуги надаються неякісно.

З такими висновками колегія суддів погодитися не може.

З матеріалів справи убачається, що за адресою: квартира АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_6,           ОСОБА_7, ОСОБА_8

Позивач є балансоутримувачем будинку, у якому проживають відповідачі та надає  їм житлово-комунальні послуги, що підтверджується копіями договорів, укладених з обслуговуючими організаціями: про постачання теплової енергії в гарячій воді, про надання послуг з водопостачання та водовідведення, договір про надання послуг з вивезення побутових відходів, договір на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем, договір на виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньо будинкових інженерних мережах (а. с. 9−23,               т. 1).

Відповідачі не оплачують житлово-комунальні послуги у повному обсязі з січня 2009 року, що призвело до утворення заборгованості, яка склала 29 797 грн 21  коп.

Не приймаючи зауваження відповідачів на неякісні житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції посилався на те, що вказаний факт не доведено, оскільки встановлено факт самовільного перепланування квартири відповідачів та втручання у систему опалення.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідачі починаючи з  2002 року неодноразово зверталися зі скаргами до позивача, в яких вказували на недоліки в отриманих комунальних послугах.

Відповідно до ч. ч. 1−4 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Суд першої інстанції не звернув уваги, що позивач вказаних вимог закону не виконував, та лише у 2014 році відреагував на скарги та склав акт обстеження будинку від 12 червня 2014 року, згідно з яким покрівля та сходові клітки вказаного будинку знаходяться у задовільному технічному стані, інженерні мережі функціонують і знаходяться у задовільному технічному стані.

Із матеріалів справи вбачається, що Личаківським районним судом м. Львова розглядалася справа за позовом ОСОБА_6,            ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ЛКП «504», Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про відшкодування майнової та моральної шкоди та рішенням від 17 вересня 2014 року, залишеним без змін у частині відшкодування майнової шкоди рішенням апеляційного суду Львівської області від 08 грудня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково.

Вказаними рішеннями встановлено, що внаслідок незадовільного стану опалення будинку в осінньо-зимовий період протягом тривалого часу та незадовільного стану покрівлі у квартирі, де проживають ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, неодноразово траплялися залиття.

Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи від 12 лютого  2014 року № 3745 (а. с. 165, т. 1) приміщення квартири та окремих кімнат є у незадовільному стані, причиною вказано незадовільне опалення.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має правона зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Приєднуючи до матеріалів справи в якості доказу рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 вересня 2014 року та рішенням апеляційного суду Львівської області від 08 грудня 2015 року, апеляційний суд не взяв до уваги норми вказаного закону та залишив в силі рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. При цьому не врахував, що попередніми судовими рішеннями встановлено невідповідність наданих житлово-комунальних послуг, що передбачає перерахунок їх вартості.

Враховуючи те, що доказ був поданий на стадії апеляційного розгляду,    суд апеляційної інстанції на порушення вимог ст. ст. 212−214, 315 ЦПК України не встановив фактичних обставин справи, які мають значення для вирішення справи, дійшов передчасного висновку про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги саме у такому розмірі, що у силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого судового рішення із передачею справи на новий розгляд до суду  апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 336, 338, 345, 347, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 12 травня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду  апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:М.В. Дем'яносовСудді: Ю.Г. Іваненко А.О. Леванчук О.М. Ситнік О.В. Ступак

http://reyestr.court.gov.ua/Review/68054617