'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: Рішення (2-91-1/06, 2-45-1/06 та ін.) у справах про НПА і "рахунки" КП ГІОЦ  (Прочитано 25073 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

ВАВАНчик

  • Гість

НА данній момент известно 2 дела.....
Как оказалось (В.И. не знал) одно из них оскаржувалось в апеляционном порядке..... И ОСкаржилось :(
А я уже подал на него тоже забезпечення доказів... Последняя надежда на ненадежную почту, и на отсутсутствие марокв суде :) (в каком-нибудь из 2х) :)
итак начнем:
2-91-1/06
« Останнє редагування: 02 Серпня 2011, 13:24:39 від Перо »
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

окончание по 2-91-1/06
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

2-45-1/06
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

2-45-1/06 окончание.
Записаний

ВАВАНчик

  • Гість

И аппеляция по 2-45-1/06
Записаний

gro-za

  • Засновник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 2230
  • City: Київ
  • ГРОмадський правоЗАхисник, 050-448-1-844
    • Перегляд профілю

Мені раніше було невідоме рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2007 р. у справі № 22-269/2007 р., яким частково змінене рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 червня 2006 р. По змісту від такого рішення вуха в'януть. Це рішення свідчить про абсолютну некомпетентність суддів Апеляційного суду, та ще й про свавілля з їхнього боку. Уявіть собі, позивач за первісним позовом двічі не з'явився в судове засідання, провадження за його позовом було закрите, однак Апеляційний суд на це не звернув жодної уваги. Ні позивачку за зустрічним позовом, ні мене - її представника, Апеляційний суд не повідомляв про відкриття апеляційного провадження, не надсилав апеляційну скаргу, не надсилав також прийняте ним рішення, тобто грубо порушив права учасника процесу та її представника. Це може бути підставою для звернення до Верховного Суду України з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження та звернення з касаційною скаргою.
Щоб поставити усі крапки над "і", слід би вивчити матеріали апеляційного провадження. Проте на даний час довіреність Кіфи Л.В. на моє ім'я вже недійсна, строк чинності закінчився.
Тому навряд-чи позивачка за зустрічним позовом побажає далі займатися цією справою, оскільки усі її вимоги про повернення зайво нарахованих коштів задоволені, з урахуванням наведеного нижче:
Цитувати
http://io.ua/s84607  -  Рішення Печерського райсуду м. Києва у справі № 2-112-1/07 про повернення коштів за компослуги.
Зобов'язати КП УЖГ Солом'янського району м. Києва провести перерахунки за послуги з теплопостачання за періоди 2001-2006 років. Стягнути з КП УЖГ на користь Кіфи Л.В. 5266,17 грн.
 справа №2-112-1/07

У виконавчому провадженні зазначена сума була фактично (готівкою) стягнена на користь позивачки за зустрічним позовом, майнові інтереси забезпечені, а решта обставин її, очевидно, не будуть цікавити. Оплачувати оформлення нової довіреності, судові витрати та витрати на ІТЗ за можливий розгляд касаційної скарги скоріш за все вона не погодиться.
Крім того, з 2008 р. КП УЖГ Солом'янського району м. Києва втратило повноваження балансоутримувача будинку (без правонаступництва), господарську діяльність не здійснює, от-от може бути ліквідоване, тому судитися з ним безперспективно.

« Останнє редагування: 15 Червня 2010, 09:51:16 від gro-za »
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Ще одна справа:



Апеляцією скаргу на це рішення залишено без розгляду з процесуальних підстав (її ухвали, на жаль немає):
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11423607
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10551050

Моя суміжка гілка, але сутність спору з відповідачем КП ГІОЦ інша (немайнова):
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5152.0.html
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Солом’янський районний суд м. Києва, головуючий – суддя Мягкоход Ю. В., рішення від 09 листопада 2010 року по справі № 2-3143-1/10: 

  РІШЕННЯ 

Іменем України   

  м. Київ   

                    09 листопада 2010 року                     11:55 год.                                               № 2-3143-1/10   

  Солом’янський районний суд м. Києва в складі:   

головуючого – судді Мягкохода Ю. В.,   

при секретарі – Кузьо В. А.,   

за участю:   

представника позивача  - ОСОБА_1,   

представника відповідача – Романенко С. В.,   

представника відповідача – Науменко С. В.,   

представника відповідача – Гуйда Н. С.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом  ОСОБА_5, ОСОБА_1, як опікуна, що діє в інтересах недієздатних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Комунального підприємства «Грушківське» Солом’янської районної в м. Києві ради, Комунального підприємства  «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради про захист прав споживачів на укладання договору про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території та відшкодування моральної шкоди,   

  в с т а н о в и в:   

              ОСОБА_1, як представник ОСОБА_5 та опікун недієздатних ОСОБА_6 та ОСОБА_7  звернувся до суду з цим позовом з метою захисту прав останніх, як споживачів житлово-комунальних послуг шляхом:  - визнання безпідставними нарахуванням позивачам відповідачем КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради плати за утримання будинку і прибудинкової території  в умовах відсутності державного акту на прибудинкову територію будинку АДРЕСА_2  та сформованого виконавцем  послуг і затвердженого органом місцевого самоврядування тарифу згідно з Порядком, затвердженим  постановою КМУ від 20.05.2009 р. № 529; - зобов’язання виконавця послуг – КП «Грушківське» Солом’янської  у м. Києві ради сформувати тарифи на утримання будинку за адресою  АДРЕСА_2 відповідно до Порядку затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009 р. № 529 і надати його на затвердження органу місцевого самоврядування; - зобов’язання виконавця послуг – КП «Грушківське» Солом’янської  у м. Києві ради в особі  директора Гроха Миколи Федоровича укласти з власником квартири  АДРЕСА_2 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7  договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_2, по формі та за змістом Типового договору, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009 р. № 539, з обов’язковими додатками  по п.2, 3 Типового договору, з визначенням вартості  кожної складової частини тарифу відповідно до  Порядку формування тарифу, затвердженого  цієї постановою, з забезпечення прозорості усіх його складових в розрахунку на 1 кв.м. загальної площі квартири, з істотними умовами, визначеним у ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; - зобов’язання КП «Головний інформаційно-обслуговуючий центр» КМДА, вилучити з бази даних платників  житлово-комунальних послуг, яка обслуговується  КП ГІОЦ, будь яку інформацію, що стосується ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7;  - зобов’язання  КП «Головний інформаційно-обслуговуючий центр» КМДА припинити друкування та розповсюдження рахунків на сплату житлово-комунальних послуг на ім’я  ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із застосуванням відкритого коду доступу до бази даних КП ГІОЦ; - визнання виставлених рахунків ОСОБА_5 за житлово-комунальні послуги протягом періоду з травня 2009 р. по даний час від імені Відокремленого структурного підрозділу «Грушківський» КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради на користь КП ГІОЦ, недійсними та такими, що не підлягають оплаті; - визнання виставлених рахунків ОСОБА_7 за житлово-комунальні послуги протягом періоду з травня 2008 р. по травень  2009 р. від імені Відокремленого структурного підрозділу «Грушківський» КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради на користь КП ГІОЦ, недійсними та такими, що не підлягають оплаті;  - стягнення солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 моральної шкоди у розмір 1300 грн. кожному.   

             В судове засідання завились сторони.   

             Представник позивачки ОСОБА_5 та позивач, як опікун недієздатних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – ОСОБА_1 позов підтримав та просить його задовольнити у повному обсязі з підстав наведених у ньому.   

             Представник відповідача Комунального підприємства «Грушківське» Солом’янської районної в м. Києві ради проти позову заперечив та просить в ньому відмовити посилаючись на підстави викладені у письмовому відзиві на позов.   

            Представник відповідача Комунального підприємства  «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації проти позову заперечив  та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі з підстав викладених у наданих суду письмових запереченнях (а. с. 49-56) та доказів до них, зокрема, виходячи з того, що підприємством не було порушено жодних прав позивачів та обставини викладені в позові не відповідають обставинам справи.   

             Представник відповідача Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради проти позову заперечив в повному обсязі та просить в ньому відмовити з підстав викладених у письмових поясненнях у справі, зокрема виходячи з того, що на день розгляду справи укласти з власниками квартири АДРЕСА_2 Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у відповідності  Постанови КМ України № 529 від 20.05.2009 р. не вбачається за можливим, оскільки не має затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору   

            Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, всебічно, об’єктивно та повно з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними доказами в справі, вважає, що позов у цій справі задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.   

            Згідно з преамбулою Закону України  «Про  житлово-комунальні послуги», Закон   визначає основні  засади  організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.         

                      Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.  Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.   

Як вбачається з обставин справи, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 являються співвласниками квартири АДРЕСА_2   

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує.   

                  Згідно зі ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.   

            Виходячи зі ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.   

      Згідно з п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.   

З огляду на наведене, обов’язок укласти Договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_2, по формі та за змістом Типового договору, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009 р. № 539, з обов’язковими додатками  по п.2, 3 Типового договору, з визначенням вартості  кожної складової частини тарифу відповідно до  Порядку формування тарифу, затвердженого  цієї постановою, з забезпечення прозорості усіх його складових в розрахунку на 1 кв.м. загальної площі квартири, з істотними умовами, визначеним у ст. 26 Закону України» Про житлово-комунальні послуги» законодавчо покладений на сторону позивача.   

Відповідно до п. 2 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМ України «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» № 529 від 20.05.2009 р.,   виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору.       

Проте, як вбачається з обставин справи, на день розгляду справи,  відповідного рішення місцевого самоврядування щодо затвердження (погодження) тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого має додаватись до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій  не приймалось, що унеможливлює укладення такого Договору зі споживачами, зокрема з власниками квартири АДРЕСА_2   

З огляду на наведене, суд не вбачає правових підстав зобов’язати КП «Грушківське» укласти з власниками квартири АДРЕСА_2 Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у відповідності  до  Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМ України № 529 від 20.05.2009 р.   

Крім цього, поряд слід врахувати, що фактично зазначений договір був укладений.   

Так, відповідно до ст.  638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.  Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.   

            Згідно з ч. 1-2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.   

            Керуючись ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.   

            Відповідно до ч. 2 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.   

Де слід врахувати, що згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.   

На підставі вищенаведеного та виходячи з того, що рахунок на сплату житлово-комунальних послуг відповідача містить всі істотні умови договору (ціну договору, строки виконання договору, реквізити сторін, найменування послуги та її вартість, порядок розрахунків, тощо), хоча за формою і відрізняється від типової форми, суд вважає, що в результаті отримання позивачами зазначених рахунків на сплату житлово-комунальних послуг відповідач здійснював оферту в укладенні договору про надання житло-комунальних послуг за умов визначених цими рахунками, а позивачі у свою чергу, споживаючи надані відповідачем послуги  здійснювали акцепт.     

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що незважаючи на заперечення сторони позивача проти факту укладання ними з відповідачем відповідного договору про надання житлово-комунальних послуг, зазначені договори укладаються щомісяця шляхом вчинення власниками квартири  дій, що свідчать про акцепт оферти відповідача, а тому, позивачі мають договірні зобов’язання перед відповідачем щодо оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг, які  в порушення ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», злісно не виконують утворивши значну заборгованість.   

Відповідно до ст. 3 Статуту КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (а. с. 92-93), підприємство створено з метою розробки та впровадження нових інформаційних технологій  в міському господарстві та надання інформаційно-обчислювальних послуг підприємствам, організаціям та установам м. Києва, зокрема, інформаційне супроводження задач автоматизованої обробки інформації в міському господарстві та створення та актуалізація загальноміських баз даних.   

Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги» від 27.01.1997 р. № 80 (з змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 6 січня 2000 року N 12, від 19 травня 2000 року N 748), з метою прискорення надходження платежів населення на рахунки підприємств-постачальників комунальних послуг:   Головному інформаційно-обчислювальному центру Київської міської державної адміністрації (п. 1.): Вирішити питання щодо відкриття у встановленому порядку транзитного рахунку в установі банку (1.2.). Забезпечити щоденне розщеплення платежів за житлово-комунальні послуги від населення та перерахування розподілених сум на розрахункові рахунки підприємств-постачальників житлово-комунальних послуг (1.3.). Надавати житлово-експлуатаційним організаціям та підприємствам-постачальникам житлово-комунальних послуг щоденну зведену інформацію про сплату платежів населенням по кожному особистому рахунку (п.1.4.). Створити загальноміський центр збору первинних платіжних документів по сплаті платежів за житлово-комунальні послуги, які надходять від населення через банки, що забезпечують прийом платежів (1.5.). Житлово-експлуатаційним організаціям комунальної власності (п.2.): Включати в угоди з установами банків додаткові умови про щоденну доставку банками інформації разом з повідомленнями про сплату населенням платежів за житлово-комунальні послуги у Головний інформаційно-обчислювальний центр для подальшої їх обробки (п.2.1.). Забезпечити на договірних умовах до 01.02.97 передачу Головному інформаційно-обчислювальному центру Київської міської державної адміністрації, ДКП "Київжитлотеплокомуненерго" інформаційної бази квартиронаймачів та її оновлення в разі змін (2.2.).   

На підставі вищевикладеного, відповідачі КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», як виконавець, та КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради, як замовник, уклади Договір № 1845 на виконання робіт по наданню та супроводженню програмного забезпечення (а. с. 57) та Договір № 1847 про надання послуг від 02.01.2009 р. (а. с. 58).   

Відповідно до п.п. 1.1. Договору № 1845 на виконання робіт по наданню та супроводженню програмного забезпечення, замовник доручає та оплачує, а виконавець  приймає на себе виконання робіт по наданню та інформаційно-технічному супроводженню програмного забезпечення виконавця на ПК замовника.   

Відповідно до п.п. 1.1. Договір № 1847 про надання послуг від 02.01.2009 р., замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов’язання надавати послуги по: обробці, розщепленню та перерахуванню платежів населення за житлово-комунальні послуги, які поступили на розподільчий рахунок виконавця за надані замовником  та підприємствами виробниками житлово-комунальні послуги. Розщеплення платежів населення здійснюється виконавцем згідно наданих замовником дислокації будинків та відомостей  про реквізити підприємств-виробників комунальних послуг, баз даних нарахувань за фактично спожиті житлово-комунальні послуги по квартиронаймачам та власникам житла; виготовленню для квартиронаймачів та власників житла «Рахунків на сплату житлово-комунальних послуг» згідно баз нарахувань наданих замовником.   

Підсумовуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач  КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на виконання взятих договірних зобов’язань перед КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», здійснює суто інформаційно-обчислювальні функції щодо житлового-комунальних послуг виходячи з даних наданих йому КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду».   

З огляду на наведене, суд вважає безпідставною та неправомірною вимогу сторони позивача щодо зобов’язання КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» припинити друкувати рахунки на сплату житлово-комунальних послуг на ім’я  ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки зазначені дії відповідач здійснює на виконання взятих зобов’язань у договірних правовідносинах учасниками яких ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не являються.   

Як встановлено вище, відповідач КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» розповсюдження «Рахунків на сплату житлово-комунальних послуг» не здійснює, оскільки їх роздруківка та направлення цього розрахункового документу його адресату не є розповсюдженням, оскільки такі дії не поширюються на необмежене коло осіб.   

Що стосується  застосування відкритого коду доступу до бази даних КП ГІОЦ, слід відзначити, що відповідно до листа відповідача КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» КМДА від 01.03.2010 р. (а. с. 23). останній повідомив  позивачку ОСОБА_5, що підприємство може обмежити доступ до інформації щодо них як платників Житлово-комунальних послуг шляхом подання ними відповідної заяви, тому в цій частині права позивачів не порушені, відповідно  позовні вимоги щодо цього являються безпідставними.   

Як встановлено вище, відповідач  КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» КМДА на виконання договірних зобов’язань створює та оптимізує (оновлює) базу платників житлового-комунальних послуг, відповідно до поданих даних замовником, з метою здійснення подальших інформаційно-обчислювальних функцій, тому виключення власників квартири АДРЕСА_2 з зазначеної бази не залежить від волі цього відповідача та призведе до унеможливлення здійснення ним договірних зобов’язань в частині споживання житлово-комунальних послуг  власниками цього житла. З огляду на наведене, позов в цій частині також задоволенню не підлягає, як і не підлягає задоволенню позов в частині визнання рахунків  недійсними  та такими, що не підлягають оплаті  рахунки на сплату житлово-комунальних послуг виставлених власникам квартири АДРЕСА_2 від імені ВСП «Грушківське» на користь КПГІОЦ, як безпідставна та надумана, оскільки як встановлено вище зазначені кошти сплачуються не на користь КПГІОЦ, а лише на його транзитний рахунок для розщеплення коштів, що надійшли від платників та подальшого їх направлення виконавцеві послуг. Власник зобов’язаний утримувати своє майно та як споживач плат чувати спожиті житлово-комунальні послуги.   

Оскільки підстави позовних вимог у зв’язку з якими сторона позивачів пов’язує завдану ним моральну шкоду, не знайшли своє підтвердження, підстав для відшкодування заявленого розміру моральної шкоди суд не вбачає, у зв’язку з відсутністю предмету правопорушення та причинно-наслідкового зв’язку.   

  На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 212-215, 217 ЦПК України, суд,-   

  в и р і ш и в :  

                В задоволенні позову  ОСОБА_5, ОСОБА_1, як опікуна, що діє в інтересах недієздатних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Комунального підприємства «Грушківське» Солом’янської районної в м. Києві ради, Комунального підприємства  «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради про захист прав споживачів на укладання договору про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території та відшкодування моральної шкоди – відмовити.   

  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

  Суддя:


http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12382243
« Останнє редагування: 30 Січня 2011, 01:59:47 від Перо »
Записаний

Тетяна Academia

  • Правонаступник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 3178
  • City: Київ
  • io_ua: Тетяна Academia
    • Перегляд профілю

Текст рішення  у справі № 2-91-1/06 http://io.ua/s20204
Текст рішення у справі № 2-45-1/06 http://io.ua/s20204
Текст рішення у справі №2-112-1/07 http://io.ua/s84607
« Останнє редагування: 16 Травня 2011, 10:43:24 від Тетяна Academia »
Записаний

Тетяна Academia

  • Правонаступник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 3178
  • City: Київ
  • io_ua: Тетяна Academia
    • Перегляд профілю

Цитувати
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №2-112-1/07

01 лютого 2007 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гуль В.В.,
при секретарі Бистрая А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Салміна Олега Володимировича. Василюка Миколи Венедиктовича, Костяної Лариси Григорівни, Бренич Романа Михайловича, Кіфи Людмили Володимирівни до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва, Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання, та самостійними позовними вимогами Семеновича Віталія Івановича до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунального підприємства по утриманню житлового господарського Солом'янського району м. Києва, Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, а також стягнення на користь Кіфи Людмили Володимирівни матеріальної та моральної шкоди. -

встановив:

Куля В.І., Салмін О.В., Василюк М.В., Костяна Л.Г., Бренич Р.М., Кіфа Л.В звернулися до суду із позовом СВП «Енергозбут Київенерго», КП УЖГ Солом'янського район) м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2006 року відповідача СВП «Енергозбут Київенерго» замінено на Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго".
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 червня 2006 року позовні вимоги Куля В.І., Салмін О.В., Василюк М.В., Костяна Л.Г., Бренич Р.М., Кіфа Л.В. до АЕК "Київенерго". КП УЖГ Солом'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання, - було об'єднано в одне провадження із самостійними вимогами Семеновича В.І. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2006 р. позовні вимоги Куля В.І., Салмін О.В., Василюк М.В., Костяна Л.І ., Бренич Р.М., Кіфа Л.В. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, та самостійними позовними вимогами Семеновича В.І. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, - було об'єднано в одне провадження із самостійними позовними вимогами Куля В.І., Кіфи Л.В. до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2007 року прийнято відмову позивача Кулі Віктора Івановича від всіх його позовних вимог.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2007 року позовні вимоги Салміна О.В., Василюка М.В., Костяної Л.Г., Бренич Р.М., Кіфи Л.В. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання, та самостійними позовними вимогами Семеновича В.І. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом'янською району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, а також про стягнення на користь Кіфи Л.В. матеріальної та моральної шкоди. - в частині позовних вимог про:
визнання неправомірним застосування управителем дахової котельні будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві — АЕК ''Київенерго" - тарифів на теплову енергію, затверджених Київською міською державною адміністрацією для енергопостачальних організацій, в управлінні яких перебувають централізовані мережі теплопостачання громади міста Києва, Зобов'язання ВАТ "Київгаз" у 7-денний строк провести разом з АК "Київенерго" звірку щомісячних обсягів газопостачання на автономну дахову котельню вул. Боткіна в м. Києві та щомісячних обсягів теплової енергії, виробленою зазначеною котельнею за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років, з урахуванням теплотворної здатності опалювальних котлів та середньодобових значень температури зовнішнього повітря. За результатами звірки зобов'язання обох відповідачів усунути безпідставні надмірні нарахування обсягів газопостачання та теплопостачання, зафіксованих в щомісячних табуляграмах.
Зобов'язання обох відповідачів надати представнику позивачів Кулі В.І. затверджені належним чином протоколи, розрахунки та уточнені акти звірки.
Зобов'язання першого відповідача врахувати уточнені акти звірки при виконанні першої вимоги позивачів.
Зобов'язання управителя АК "Київенерго" на протязі 30 днів провести перерахунки за послуги з теплопостачання для мешканців будинку, у тому числі для позивачів (Салміна Олега Володимировича, Костяної Лариси Григорівни, Бренича Романа Михайловича, Кіфи Людмили Володимирівни, Василюка Миколи Венедиктовича за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років у відповідності до вимог п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 р. № 1887, п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. № 1245, та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 р. № 2306, про що повідомити їх належним чином.
Зобов'язання АК "Київенерго" при визначенні вартості теплової енергії, виробленої даховою котельнею за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років, керуватися вимогами п. 1 ст. 1032, п. 3 ст. 1033. п. 1 ст. 1034, п. 1 ст. 1042, п. 1 ст. 1043 з урахуванням п. 2 ст. 382, пп. 1. 2 ст. 368, ст. 369 Цивільного кодексу України, - судом залишено без розгляду.
Остаточно позивачі просять зобов'язати КП УЖГ Солом'янського району м. Києва на протязі 30 днів провести перерахунки за послуги з теплопостачання для Салміна Олега Володимировича, Костяної Лариси Григорівни, Бренича Романа Михайловича. Кіфи Людмили Володимирівни, Василюка Миколи Венедиктовича, Семеновича Віталія Івановича за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років у відповідності до вимог п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 р. № 1887, п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. № 1245, та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 р. № 2306, про що їх повідомити.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарського Солом'янського району м. Києва на користь Кіфи Людмили Володимирівни 5 266,17 гривень –зайво сплачених коштів за послуги теплопостачання та 1 000 гривні моральної шкоди.
В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав повністю та просив його задовольнити з урахуванням рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 січня 2006 року, що набрало законної сили в цивільній справі № 2-464-1/05 за позовом Куля В.І. до КП УЖГ Солом'янського району м. Києва про повернення зайво сплачених коштів за послуги з теплопостачання.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи неодноразово судом належним чином повідомлявся, що не стало перешкодою для розгляду справи на підставі зібраних у ній доказів.
Вислухавши в судовому засіданні представника позивачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено.
Згідно рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 січня 2006 року, що набрало законної сили в цивільній справі № 2-464-1/05 за позовом Куля В.І. до КП УЖГ Солом'янського району м. Києва про повернення зайво сплачених коштів за послуги з теплопостачання, - встановлено наступні обставини.
Позивачі є власниками квартир в будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві.
Будинок споруджений на залучені у відповідності до укладених інвестиційних договорів кошти інвесторів, юридичних та фізичних осіб.
Всі 48 квартир у цьому будинку належать власникам на підставі отриманих ними свідоцтв про право власності. Частка загальнодержавної чи комунальної власності у балансовій вартості будинку відсутня.
Балансоутримувачем будинку з дати введення його в експлуатацію в 2000 році було комунальне підприємство по утриманню житлового господарства колишнього Жовтневого району м. Києва. Після проведення адміністративно-територіальної реформи Жовтневий та Залізничний райони м. Києва були ліквідовані, замість них створений Солом'янський район. Ліквідовані також відповідні комунальні підприємства обох районів та створене комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва, яке згідно з затвердженими Статутом є правонаступником ліквідованих підприємств. Внаслідок зазначених подій балансоутримувачем будинку стало КП УЖГ.
Відповідач (КП УЖГ), як суб'єкт підприємницької діяльності, незаконно володів та розпоряджався котельнею, незаконно перебрав на себе права вигодонабувача шляхом нарахування плати за теплопостачання та гаряче водопостачання на користь третіх осіб і отримання доходу від цієї діяльності.
Відповідач також незаконно вимагав переказувати кошти па сплату комунальних послуг третій особі – КП ГІОЦ, з яким у позивачів немає ніяких правовідносин.
Істотною обставиною, яка повинна враховуватись в правовідносинах між споживачами послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання в будинку і виконавцями, є наявність автономної дахової котельні, яка виробляє теплову енергію шляхом спалювання природного газу в двох котлах зарубіжного виробництва, установлених в окремій споруді на даху будинку. При цьому теплова енергія від зовнішніх централізованих загальноміських теплових мереж не споживається, але крім власників квартир відпускається також стороннім юридичним особам - власникам прибудованих офісних приміщень, спорудження яких відбулося без погодження з співвласниками будинку вже після введення будинку в експлуатацію.
Приймаючи будинок в експлуатацію, відповідач не дотримався вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 р. № 483 "Про впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання споживання води та теплової енергії, в побуті", якою заборонено, починаючи з другого півріччя 1995 року, введення в дію житлових будинків без оснащення засобами обліку і приладами регулювання споживання води та теплової енергії. Це привело до порушень прав споживачів на оплату фактичного, а не уявного обсягу наданих їм послуг з теплопостачання.
Різниця між витратами на опалення квартири № 18 по вул. Боткіна, 4 згідно з показниками теплолічильника протягом опалювального сезону 2003-2004 роки порівняно з нарахованими сумами за попередні роки досягає 100 відсотків, що не можна розцінювати інакше, як отримання відповідачем незаконної вигоди та обман усіх споживачів комунальних послуг у будинку. Крім того, в період з 15 квітня 2003 року по 15 жовтня 2003 року котельня взагалі була відключена, витрати на її експлуатацію відсутні, але платежі за теплопостачання відповідачем нараховувались.
Споруджена на даху будинку котельня з відповідним обладнанням (котлами, газовим обладнанням, пристроями автоматики, контрольно-вимірювальною апаратурою, насосами тощо) належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир та нежитлових приміщень будинку по вул. Боткіна, 4 в м. Києві.
Відповідач (КП УЖГ) та його попередник на протязі з січня 2001 року по даний час порушували майнові права співвласників, розпоряджалися даховою котельнею на власний розсуд, безпідставно нараховували платежі мешканцям будинку на основі тарифів, затверджених Київською міською державною адміністрацією для споживачів, підключених до централізованої мережі теплопостачання територіальної громади м. Києва, а не до власного джерела. При цьому співвласники котельні згоди на подібні дії, тобто на право володіння або користування чужим майном, відповідачеві не надавали. Відповідно до ст. ст. 1029-1033 ЦК України балансоутримувач будинку міг виступати лише в ролі управителя майна, в тому числі дахової котельні, але не вигодонабувачем. При цьому ЦК України вимагає укладення договору в письмовій формі між установником управління (власником майна) та управителем.
Теплова енергія, яка вироблялась котельнею, не є власністю управителя, а вигода від реалізації теплової енергії не може належати управителю. Відповідно до ст. 1042 ЦК України управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном.
Підрахунки витрат на управління котельнею відповідач не виконував, а на вимогу позивача надати інформацію про обсяги виробленої теплової енергії відповідав відмовою
Порушуючи вимоги цивільного законодавства, відповідач, як управитель чужого майна, на протязі зазначеного періоду безпідставно володів їм та розпоряджався, незаконно нараховував платежі за теплову енергію, яка надавалась мешканцям будинку, від належної їм дахової котельні за тарифами, які не можуть використовуватися в даних правовідносинах.
Будинок по вул. Боткіна, 4 не приєднаний до мережі центрального теплопостачання. Гаряче водопостачання та опалення здійснюється від автономної котельні, яка знаходиться на балансі ДЕЖ-911. Договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 8614008 на будинок по вул. Боткіна, 4 з АК "Київенерго" укладений безпідставно. Правових підстав для проведення нарахувань мешканцям будинку по вул. Боткіна, 4 згідно Договору № 8614008 немає. КП УЖІ не проводило перерахунки з мешканнями будинку по вул. Боткіна, 4 за теплопостачання, що свідчить про порушення вимог п. 8, 9, 36 "Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення", затверджених постановою КМУ від 30.12.97 року № 1497.
У вересні 2004 року сталося відчуження дахової котельні на користь АЕК "Київенерго". При цьому також були порушені вимоги ст. 186 ЦК України щодо правочинів стосовно головних речей та приналежностей до них. Зокрема, дахова котельня відповідно до Кодексу є приналежністю головної речі - житлового будинку, пов'язана з ним спільним призначенням для обслуговування останнього. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом, що говорить про незаконне відокремлення від основної речі та відчужена на користь третіх осіб.
Виправданням для нарахування платежів за теплопостачання та гаряче водопостачання відповідач вважає Договір № 8614008 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.06.2001 року з додатками, укладений з АЕК "Київенерго" відповідно до "Правил користування тепловою енергією", затверджених спільним наказом Міненерго та Держбуду України від 28.10.99 року № 307/262, який не відповідає вимогам законодавства. Зокрема, типова форма договору про постачання теплової енергії в гарячій воді не відповідає типовій формі договору, встановленій постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 року № 1497. Тому Міністерство юстиції України 07.11.2003 року скасувало державну реєстрацію спільного наказу Міненерго та Держбуду України від 28.10.99 року №307/262.
Окрім того. Вищий господарський суд України постановою від 03.02 2004 року по справі № 10/181 визначив, що АЕК «Київенерго» постачає теплову енергію та гарячу воду також відповідно до договорів, укладених на підставі «Правил користування електричною та тепловою енергією", затверджених наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР від 6 грудня 1981 року № 310, які втратили чинність, оскільки суперечать наведеній вище постанові Кабінету Міністрів України.
Викладені вище обставини послужили незаконним виправданням дій відповідача по нарахуванню мешканцям будинку платежів за опалення, зроблені управителем при управлінні майном. Це знаходить підтвердження при порівнянні вартості теплової енергії, яка приходиться на 1 кв. метр опалювальної площі за умови її обліку з застосуванням лічильника тепла, з тими сумами, які були нараховані позивачу за невідповідними для даного випадку тарифами і які позивач був вимушений сплатити за період з 01.01.2001 року по 01.10.2003 року.
Підставою для проведення перерахунку є вимога п. 2 розпорядження КМДА від 20.06.2002 р. № 1245, відповідно до якої теплопостачальним підприємствам міста та житлово-експлуатаційним організаціям після закінчення опалювального періоду протягом наступного кварталу проводити перерахунки з населенням за надані послуги з опалення та гарячу воду з урахуванням відхилення реальних температур теплоносія від прийнятих при розрахунках нормативів та з урахуванням обсягів фактично наданих послуг. Таким чином, перерахунки повинні були здійснюватись до 30 червня 2002 року, 30 червня 2003 року та 30 червня 2004 року.
Насправді перерахунок здійснювався лише один раз у січні 2003 року, тобто за межами встановлених термінів, а сума перерахунку 351,07 гривень не відповідає фактичним обставинам.
Сумарна опалювальна площа всіх квартир становить 7809,41 кв. м, нарахована плата за опалення будинку щомісяця дорівнює 5622,76 гривень, а тариф на опалення 1 кв.м у 2001 році становив 0,72 гривень. Починаючи з 2-ї половини 2002 року, тариф підвищився до 0,80 гривень за 1 кв.м. На підставі показників теплолічильника протягом опалювального періоду 2003/2004 років фактичне споживання тепла на опалення квартири № 18 будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві складає максимум 15.51 Гкал. При цьому уточнена опалювальна площа квартири становить 179,8 кв.м. Звідси кількість теплової енергії на опалення 1 кв.м протягом опалювального періоду складає 15,51/179,8=0,086263 Гкал/кв.м., а на весь будинок відповідно 0,086263*7809,41=673,66 Гкал. Враховуючи, що теплотворна здатність природного газу становить 7,5 Гкал/1 тис. куб.м, обсяг газопостачання будинкової котельні для потреб опалення протягом опалювального періоду складає 673,66/7,5=89,82 тис. куб.м. Ціна 1 тис. куб.м газу для опалення становить 185 гривень. Тому загальна вартість газового палива для опалення за сезон становить 185*89,82=16617 гривень. Вартість технічного обслуговування котельні, за даними ЗАТ "Київенергомаш", становила 600 гривень за 1 місяць, тобто 7200 гривень на рік. Таким чином, собівартість опалення 1 кв.м помісячно при рівномірному розподілі протягом року фактично становить (16617+7200)/7809,41/12=0.254 гривень (проти тарифних ставок 0,72 грн./кв.м та 0,80 грн./кв.м, за якими здійснювалось нарахування мешканцям). Згідно з останніми даними ДЕЖ-911, станом на 01.01.2005 року за опалення квартири № 18 в будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві до 01.10.2003 року включно нараховано 4444.74 гривень. Крім того, з 01.10.2003 по 01.03.2005 року позивачем сплачено на рахунок КП УЖГ за опалення відповідно до показників теплолічильника 1446,95 гривень, а всього 5891,69 гривень. Фактична собівартість опалення квартири № 18 в будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві станом на 01.03.2005 року за весь час складає 0,254/міс.*179,8 грн.*38 міс.=1781,10 гривень. Різниця досягає 5891,69-1781,1=4110,59 гривень. Враховуючи обмежену вказаним вище розпорядженням КМДА норму рентабельності в 12%, різниця підлягає до зменшення на 5861,69*0,12=703,40 гривень.
Вказані вище обставини відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України звільняються від доказування, оскільки вони встановлені в судовому рішенні у цивільній справі, що набрало законної сили відносно КП УЖГ Солом'янського району м. Києва.
Судом встановлено, що відповідно до п. 2 розпорядження КМДА від 20.06.2002 р. № 1245, відповідно до якої теплопостачальним підприємствам міста та житлово-експлуатаційним організаціям після закінчення опалювального періоду протягом наступного кварталу встановлено вимогу проводити перерахунки з населенням за надані послуги з опалення та гарячу воду з урахуванням відхилення реальних температур теплоносія від прийнятих при розрахунках нормативів та з урахуванням обсягів фактично наданих послуг, - відповідач ці перерахунки не здійснював також до 30 червня 2005 року та 30 червня 2006 року.
Таким чином, виходячи з сумарної опалювальної площі всіх квартир, яка становить 7809.41 кв. м, нарахована плата за опалення будинку щомісяця дорівнює 5622,76 грн„ а тариф на опалення 1 кв. м у 2001 р. становив 0,72 грн. Починаючи з 2-ї половини 2002 р.. тариф підвищився до 0,80 грн. за 1 кв. м.
На підставі показників теплолічильника протягом опалювального періоду 2003/2004 років фактичне споживання тепла на опалення квартири №18 будинку №4 по вул. Боткіна складає максимум 15,51 Гкал. (у наступному періоді – трохи менше). При цьому уточнена опалювальна площа квартири становить 179,8 кв. м. Звідси кількість теплової енергії на опалення 1 кв. м протягом опалювального періоду складає 15,51/179,8=0,086263 Гкал/кв. м, а на весь будинок – відповідно 0,086263*7809,41=673,66 Гкал.
Враховуючи, що теплотворна здатність природного газу, як відомо, становить 7,5 Гкал/1 тис. куб.м, обсяг газопостачання будинкової котельні для потреб опалення протягом опалювального періоду складає 673,66/7,5=89,82 тис. куб.м. Ціна 1 тис. куб.м газу для опалення становить 185 грн. Тому загальна вартість газового палива для опалення за сезон становить 185*89,82=16 617 грн. Вартість технічного обслуговування котельні, за даними ЗАТ “Київенергомаш”, становила 600 грн. за 1 місяць, тобто 7200 грн. на рік. Таким чином, собівартість опалення 1 кв.м помісячно при рівномірному розподілі протягом року фактично становить (16617+7200)/7809,41/12=0,259 грн. (проти тарифних ставок 0,72 грн./кв. м та 0,80 грн./кв. м, за якими здійснювалось нарахування мешканцям).
Опалювальна площа квартири № 9 по вул. Боткіна, 4 становить 177,7 кв. м.
Таким чином, фактична собівартість опалення квартири № 9 за 2001 - 2006 рр. складає 0,259*177,7*60=2761,46 грн. Різниця складає (0,72*12+0,8*48)*177,7-2761,46=8359,00-2761,46=5597,55 грн. Враховуючи вказаним вище розпорядженням КМДА норму рентабельності в 12%, різниця підлягає зменшенню на 2761,46*0,12=331,38 грн.
Отже, Кіфа Л.В. сплатила зайво сплачених коштів за послуги теплопостачання в розмірі 5 266,17 гривень.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають в цій частині задоволенню тобто в здійсненні перерахунку та стягненню зайво сплачених коштів за послуги теплопостачання.
Крім цього, Кіфа Л.В. просить стягнути на її користь з відповідача 1 000 гривень моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна (немайнова) шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивачем Кіфа Л.В. не доведено факту заподіяння їй моральної шкоди з боку відповідача, наведених та допустимих доказів, передбачених ст. ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження цього суду не надано, її позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 р. № 483 "Про впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання споживання води та теплової енергії в побуті", Указом Президента України № 493/92 від 03 жовтня 1992 року із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України № 493/98 від 21.05.1998 року, висновком Міністерства юстиції України від 07.11.2002 року № 7/20 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта", "Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення", затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 року № 1497, ст. ст. 10, 60, 61, 209, 212-215, 21 8, 224 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги Салміна Олега Володимировича, Василюка Миколи Венедиктовича, Костяної Лариси Григорівни, Бренич Романа Михайловича, Кіфи Людмили Володимирівни до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва, Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання, та самостійними позовними вимогами Семеновича Віталія Івановича до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунальною підприємства по утриманню житлового господарського Солом'янського району м. Києва, Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, а також стягнення на користь Кіфи Людмили Володимирівни матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Зобов'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва на протязі 30 днів провести перерахунки за послуги з теплопостачання для Салміна Олега Володимировича, Костяної Лариси Григорівни, Бренича Романа Михайловича, Кіфи Людмили Володимирівни, Василюка Миколи Венедиктовича, Семеновича Віталія Івановича за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років у відповідності до вимог п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 р. № 1887, п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. № 1245, та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 р № 2306, про що їх повідомити.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарського Солом'янського району м. Києва на користь Кіфи Людмили Володимирівни 5 266,17 гривень - зайво сплачених коштів за послуги теплопостачання.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено на підставі ст. 294 ЦПК України до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, поданої протягом десяти днів після проголошення рішення, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий В.В. Гуль


http://io.ua/s84607
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2007 року по справі № 2-563-1/07:

(click to show/hide)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/6219274

Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Поточний перелік доказової бази для справ, в яких позивачі через суди здирають кошти споживачів ЖКП на користь фінансового посередника КП ГІОЦ, вказуючи розподільчий рахунок 2603000018106:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=6557.msg28903.html#msg28903
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Спроби повернути помилково сплачені кошти на користь КП ГІОЦ:

Дніпровський райсуду м. Києва.
Справа № 2-4628/2011  (суддя Антипова П. О.):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/18687738
Справа № 2-4494/2011 (суддя Гончарук В. П.):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/20722267

Рішення написані під копірку:

Цитувати
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач на виконання взятих договірних зобов’язань перед ТОВ «Україна житло-сервіс», здійснює інформаційно-обчислювальні функції щодо житлово-комунальних послуг, виходячи з тих даних, які надано йому.

Всі дії відповідача здійснюються на підставі та в межах Закону, статутної діяльності, чинних актів органів місцевої влади та взятих на себе зобов’язань у договірних правовідносинах з ТОВ «Україна житло-сервіс», учасниками яких позивач не виступає.


1) Отримання і розщеплення коштів -це інформаційно-обчислювальна функція?
2) На підставі та в межах якого Закону, якщо у розумінні ЗУ "Про ЖКП" не є суб'єктом права:
Цитувати
Суд приходить до висновку, що КПГІОЦ не є ні виконавцем, ні виробником житлово-комунальних послуг, ні розповсюджувачем інформації.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/14525841
3) Чи надавався суду Статут КП ГІОЦ і чи передбачено ним здійснення операцій з грошовими коштами?
4) Чинних актів органів влади? Яких саме (№, дата), якщо РКМДА №№ 980, 478 від 1997 р. на думку судів і КП ГІОЦ є "актами індивідуальної дії"?
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5152.msg29948.html#msg29948
5) Щодо договірних відносин, учасником яких не виступає позивач -все вірно. Тож які підстави (ст. 511 ЦК) для отримання коштів від споживача на р/р 2603000018106 КП ГІОЦ, якщо він ніякого договору з цією установою не укладав?

Оскаржувати через невідповідність висновків суду обставинам справи, уникнення судом визначення правовідносин сторін і норм матеріального права, які підлягають до застосування у цих правовідносинах. Оскільки маємо відсутність обгрунтування рішення суду нормами матеріального права відповідно до (не)визначених правовідносин.
« Останнє редагування: 13 Січня 2012, 16:42:31 від Перо »
Записаний

stepan

  • *
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 2196
  • City: kiev
    • Перегляд профілю
    • Email

Ще одна справа:
Деякі листи фотокопії справи не відкриваються.
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Ще одна справа:
Деякі листи фотокопії справи не відкриваються.

Це проблема зовнішнього сервера Imagebam. Виклав рішення сюди:
Солом 2-91-1_06 КП ГІОЦ.rar (12.61MB)
https://www.sendspace.com/file/fhdyvg
20071206_2-563-1_07.rar (18.15MB)
https://www.sendspace.com/file/4b0byh
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email