Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[ВАВАНчик]

НА данній момент известно 2 дела.....
Как оказалось (В.И. не знал) одно из них оскаржувалось в апеляционном порядке..... И ОСкаржилось
А я уже подал на него тоже забезпечення доказів... Последняя надежда на ненадежную почту, и на отсутсутствие марокв суде (в каком-нибудь из 2х)
итак начнем:
2-91-1/06

[ВАВАНчик]

окончание по 2-91-1/06

[ВАВАНчик]

2-45-1/06

[ВАВАНчик]

2-45-1/06 окончание.

[ВАВАНчик]

И аппеляция по 2-45-1/06

[gro-za]

Мені раніше було невідоме рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2007 р. у справі № 22-269/2007 р., яким частково змінене рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 червня 2006 р. По змісту від такого рішення вуха в'януть. Це рішення свідчить про абсолютну некомпетентність суддів Апеляційного суду, та ще й про свавілля з їхнього боку. Уявіть собі, позивач за первісним позовом двічі не з'явився в судове засідання, провадження за його позовом було закрите, однак Апеляційний суд на це не звернув жодної уваги. Ні позивачку за зустрічним позовом, ні мене - її представника, Апеляційний суд не повідомляв про відкриття апеляційного провадження, не надсилав апеляційну скаргу, не надсилав також прийняте ним рішення, тобто грубо порушив права учасника процесу та її представника. Це може бути підставою для звернення до Верховного Суду України з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження та звернення з касаційною скаргою.
Щоб поставити усі крапки над "і", слід би вивчити матеріали апеляційного провадження. Проте на даний час довіреність Кіфи Л.В. на моє ім'я вже недійсна, строк чинності закінчився.
Тому навряд-чи позивачка за зустрічним позовом побажає далі займатися цією справою, оскільки усі її вимоги про повернення зайво нарахованих коштів задоволені, з урахуванням наведеного нижче:

http://io.ua/s84607  -  Рішення Печерського райсуду м. Києва у справі № 2-112-1/07 про повернення коштів за компослуги.
Зобов'язати КП УЖГ Солом'янського району м. Києва провести перерахунки за послуги з теплопостачання за періоди 2001-2006 років. Стягнути з КП УЖГ на користь Кіфи Л.В. 5266,17 грн.
 справа №2-112-1/07

У виконавчому провадженні зазначена сума була фактично (готівкою) стягнена на користь позивачки за зустрічним позовом, майнові інтереси забезпечені, а решта обставин її, очевидно, не будуть цікавити. Оплачувати оформлення нової довіреності, судові витрати та витрати на ІТЗ за можливий розгляд касаційної скарги скоріш за все вона не погодиться.
Крім того, з 2008 р. КП УЖГ Солом'янського району м. Києва втратило повноваження балансоутримувача будинку (без правонаступництва), господарську діяльність не здійснює, от-от може бути ліквідоване, тому судитися з ним безперспективно.

[Перо]

Ще одна справа:



Апеляцією скаргу на це рішення залишено без розгляду з процесуальних підстав (її ухвали, на жаль немає):
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11423607
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10551050

Моя суміжка гілка, але сутність спору з відповідачем КП ГІОЦ інша (немайнова):
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5152.0.html

[Перо]

Солом’янський районний суд м. Києва, головуючий – суддя Мягкоход Ю. В., рішення від 09 листопада 2010 року по справі № 2-3143-1/10: 

  РІШЕННЯ 

Іменем України   

  м. Київ   

                    09 листопада 2010 року                     11:55 год.                                               № 2-3143-1/10   

  Солом’янський районний суд м. Києва в складі:   

головуючого – судді Мягкохода Ю. В.,   

при секретарі – Кузьо В. А.,   

за участю:   

представника позивача  - ОСОБА_1,   

представника відповідача – Романенко С. В.,   

представника відповідача – Науменко С. В.,   

представника відповідача – Гуйда Н. С.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом  ОСОБА_5, ОСОБА_1, як опікуна, що діє в інтересах недієздатних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Комунального підприємства «Грушківське» Солом’янської районної в м. Києві ради, Комунального підприємства  «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради про захист прав споживачів на укладання договору про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території та відшкодування моральної шкоди,   

  в с т а н о в и в:   

              ОСОБА_1, як представник ОСОБА_5 та опікун недієздатних ОСОБА_6 та ОСОБА_7  звернувся до суду з цим позовом з метою захисту прав останніх, як споживачів житлово-комунальних послуг шляхом:  - визнання безпідставними нарахуванням позивачам відповідачем КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради плати за утримання будинку і прибудинкової території  в умовах відсутності державного акту на прибудинкову територію будинку АДРЕСА_2  та сформованого виконавцем  послуг і затвердженого органом місцевого самоврядування тарифу згідно з Порядком, затвердженим  постановою КМУ від 20.05.2009 р. № 529; - зобов’язання виконавця послуг – КП «Грушківське» Солом’янської  у м. Києві ради сформувати тарифи на утримання будинку за адресою  АДРЕСА_2 відповідно до Порядку затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009 р. № 529 і надати його на затвердження органу місцевого самоврядування; - зобов’язання виконавця послуг – КП «Грушківське» Солом’янської  у м. Києві ради в особі  директора Гроха Миколи Федоровича укласти з власником квартири  АДРЕСА_2 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7  договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_2, по формі та за змістом Типового договору, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009 р. № 539, з обов’язковими додатками  по п.2, 3 Типового договору, з визначенням вартості  кожної складової частини тарифу відповідно до  Порядку формування тарифу, затвердженого  цієї постановою, з забезпечення прозорості усіх його складових в розрахунку на 1 кв.м. загальної площі квартири, з істотними умовами, визначеним у ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; - зобов’язання КП «Головний інформаційно-обслуговуючий центр» КМДА, вилучити з бази даних платників  житлово-комунальних послуг, яка обслуговується  КП ГІОЦ, будь яку інформацію, що стосується ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7;  - зобов’язання  КП «Головний інформаційно-обслуговуючий центр» КМДА припинити друкування та розповсюдження рахунків на сплату житлово-комунальних послуг на ім’я  ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із застосуванням відкритого коду доступу до бази даних КП ГІОЦ; - визнання виставлених рахунків ОСОБА_5 за житлово-комунальні послуги протягом періоду з травня 2009 р. по даний час від імені Відокремленого структурного підрозділу «Грушківський» КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради на користь КП ГІОЦ, недійсними та такими, що не підлягають оплаті; - визнання виставлених рахунків ОСОБА_7 за житлово-комунальні послуги протягом періоду з травня 2008 р. по травень  2009 р. від імені Відокремленого структурного підрозділу «Грушківський» КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради на користь КП ГІОЦ, недійсними та такими, що не підлягають оплаті;  - стягнення солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 моральної шкоди у розмір 1300 грн. кожному.   

             В судове засідання завились сторони.   

             Представник позивачки ОСОБА_5 та позивач, як опікун недієздатних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – ОСОБА_1 позов підтримав та просить його задовольнити у повному обсязі з підстав наведених у ньому.   

             Представник відповідача Комунального підприємства «Грушківське» Солом’янської районної в м. Києві ради проти позову заперечив та просить в ньому відмовити посилаючись на підстави викладені у письмовому відзиві на позов.   

            Представник відповідача Комунального підприємства  «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації проти позову заперечив  та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі з підстав викладених у наданих суду письмових запереченнях (а. с. 49-56) та доказів до них, зокрема, виходячи з того, що підприємством не було порушено жодних прав позивачів та обставини викладені в позові не відповідають обставинам справи.   

             Представник відповідача Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради проти позову заперечив в повному обсязі та просить в ньому відмовити з підстав викладених у письмових поясненнях у справі, зокрема виходячи з того, що на день розгляду справи укласти з власниками квартири АДРЕСА_2 Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у відповідності  Постанови КМ України № 529 від 20.05.2009 р. не вбачається за можливим, оскільки не має затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору   

            Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, всебічно, об’єктивно та повно з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними доказами в справі, вважає, що позов у цій справі задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.   

            Згідно з преамбулою Закону України  «Про  житлово-комунальні послуги», Закон   визначає основні  засади  організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.         

                      Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.  Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.   

Як вбачається з обставин справи, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 являються співвласниками квартири АДРЕСА_2   

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує.   

                  Згідно зі ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.   

            Виходячи зі ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.   

      Згідно з п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.   

З огляду на наведене, обов’язок укласти Договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_2, по формі та за змістом Типового договору, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009 р. № 539, з обов’язковими додатками  по п.2, 3 Типового договору, з визначенням вартості  кожної складової частини тарифу відповідно до  Порядку формування тарифу, затвердженого  цієї постановою, з забезпечення прозорості усіх його складових в розрахунку на 1 кв.м. загальної площі квартири, з істотними умовами, визначеним у ст. 26 Закону України» Про житлово-комунальні послуги» законодавчо покладений на сторону позивача.   

Відповідно до п. 2 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМ України «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» № 529 від 20.05.2009 р.,   виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору.       

Проте, як вбачається з обставин справи, на день розгляду справи,  відповідного рішення місцевого самоврядування щодо затвердження (погодження) тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого має додаватись до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій  не приймалось, що унеможливлює укладення такого Договору зі споживачами, зокрема з власниками квартири АДРЕСА_2   

З огляду на наведене, суд не вбачає правових підстав зобов’язати КП «Грушківське» укласти з власниками квартири АДРЕСА_2 Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у відповідності  до  Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМ України № 529 від 20.05.2009 р.   

Крім цього, поряд слід врахувати, що фактично зазначений договір був укладений.   

Так, відповідно до ст.  638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.  Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.   

            Згідно з ч. 1-2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.   

            Керуючись ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.   

            Відповідно до ч. 2 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.   

Де слід врахувати, що згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.   

На підставі вищенаведеного та виходячи з того, що рахунок на сплату житлово-комунальних послуг відповідача містить всі істотні умови договору (ціну договору, строки виконання договору, реквізити сторін, найменування послуги та її вартість, порядок розрахунків, тощо), хоча за формою і відрізняється від типової форми, суд вважає, що в результаті отримання позивачами зазначених рахунків на сплату житлово-комунальних послуг відповідач здійснював оферту в укладенні договору про надання житло-комунальних послуг за умов визначених цими рахунками, а позивачі у свою чергу, споживаючи надані відповідачем послуги  здійснювали акцепт.     

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що незважаючи на заперечення сторони позивача проти факту укладання ними з відповідачем відповідного договору про надання житлово-комунальних послуг, зазначені договори укладаються щомісяця шляхом вчинення власниками квартири  дій, що свідчать про акцепт оферти відповідача, а тому, позивачі мають договірні зобов’язання перед відповідачем щодо оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг, які  в порушення ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», злісно не виконують утворивши значну заборгованість.   

Відповідно до ст. 3 Статуту КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (а. с. 92-93), підприємство створено з метою розробки та впровадження нових інформаційних технологій  в міському господарстві та надання інформаційно-обчислювальних послуг підприємствам, організаціям та установам м. Києва, зокрема, інформаційне супроводження задач автоматизованої обробки інформації в міському господарстві та створення та актуалізація загальноміських баз даних.   

Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги» від 27.01.1997 р. № 80 (з змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 6 січня 2000 року N 12, від 19 травня 2000 року N 748), з метою прискорення надходження платежів населення на рахунки підприємств-постачальників комунальних послуг:   Головному інформаційно-обчислювальному центру Київської міської державної адміністрації (п. 1.): Вирішити питання щодо відкриття у встановленому порядку транзитного рахунку в установі банку (1.2.). Забезпечити щоденне розщеплення платежів за житлово-комунальні послуги від населення та перерахування розподілених сум на розрахункові рахунки підприємств-постачальників житлово-комунальних послуг (1.3.). Надавати житлово-експлуатаційним організаціям та підприємствам-постачальникам житлово-комунальних послуг щоденну зведену інформацію про сплату платежів населенням по кожному особистому рахунку (п.1.4.). Створити загальноміський центр збору первинних платіжних документів по сплаті платежів за житлово-комунальні послуги, які надходять від населення через банки, що забезпечують прийом платежів (1.5.). Житлово-експлуатаційним організаціям комунальної власності (п.2.): Включати в угоди з установами банків додаткові умови про щоденну доставку банками інформації разом з повідомленнями про сплату населенням платежів за житлово-комунальні послуги у Головний інформаційно-обчислювальний центр для подальшої їх обробки (п.2.1.). Забезпечити на договірних умовах до 01.02.97 передачу Головному інформаційно-обчислювальному центру Київської міської державної адміністрації, ДКП "Київжитлотеплокомуненерго" інформаційної бази квартиронаймачів та її оновлення в разі змін (2.2.).   

На підставі вищевикладеного, відповідачі КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», як виконавець, та КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради, як замовник, уклади Договір № 1845 на виконання робіт по наданню та супроводженню програмного забезпечення (а. с. 57) та Договір № 1847 про надання послуг від 02.01.2009 р. (а. с. 58).   

Відповідно до п.п. 1.1. Договору № 1845 на виконання робіт по наданню та супроводженню програмного забезпечення, замовник доручає та оплачує, а виконавець  приймає на себе виконання робіт по наданню та інформаційно-технічному супроводженню програмного забезпечення виконавця на ПК замовника.   

Відповідно до п.п. 1.1. Договір № 1847 про надання послуг від 02.01.2009 р., замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов’язання надавати послуги по: обробці, розщепленню та перерахуванню платежів населення за житлово-комунальні послуги, які поступили на розподільчий рахунок виконавця за надані замовником  та підприємствами виробниками житлово-комунальні послуги. Розщеплення платежів населення здійснюється виконавцем згідно наданих замовником дислокації будинків та відомостей  про реквізити підприємств-виробників комунальних послуг, баз даних нарахувань за фактично спожиті житлово-комунальні послуги по квартиронаймачам та власникам житла; виготовленню для квартиронаймачів та власників житла «Рахунків на сплату житлово-комунальних послуг» згідно баз нарахувань наданих замовником.   

Підсумовуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач  КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на виконання взятих договірних зобов’язань перед КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», здійснює суто інформаційно-обчислювальні функції щодо житлового-комунальних послуг виходячи з даних наданих йому КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду».   

З огляду на наведене, суд вважає безпідставною та неправомірною вимогу сторони позивача щодо зобов’язання КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» припинити друкувати рахунки на сплату житлово-комунальних послуг на ім’я  ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки зазначені дії відповідач здійснює на виконання взятих зобов’язань у договірних правовідносинах учасниками яких ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не являються.   

Як встановлено вище, відповідач КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» розповсюдження «Рахунків на сплату житлово-комунальних послуг» не здійснює, оскільки їх роздруківка та направлення цього розрахункового документу його адресату не є розповсюдженням, оскільки такі дії не поширюються на необмежене коло осіб.   

Що стосується  застосування відкритого коду доступу до бази даних КП ГІОЦ, слід відзначити, що відповідно до листа відповідача КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» КМДА від 01.03.2010 р. (а. с. 23). останній повідомив  позивачку ОСОБА_5, що підприємство може обмежити доступ до інформації щодо них як платників Житлово-комунальних послуг шляхом подання ними відповідної заяви, тому в цій частині права позивачів не порушені, відповідно  позовні вимоги щодо цього являються безпідставними.   

Як встановлено вище, відповідач  КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» КМДА на виконання договірних зобов’язань створює та оптимізує (оновлює) базу платників житлового-комунальних послуг, відповідно до поданих даних замовником, з метою здійснення подальших інформаційно-обчислювальних функцій, тому виключення власників квартири АДРЕСА_2 з зазначеної бази не залежить від волі цього відповідача та призведе до унеможливлення здійснення ним договірних зобов’язань в частині споживання житлово-комунальних послуг  власниками цього житла. З огляду на наведене, позов в цій частині також задоволенню не підлягає, як і не підлягає задоволенню позов в частині визнання рахунків  недійсними  та такими, що не підлягають оплаті  рахунки на сплату житлово-комунальних послуг виставлених власникам квартири АДРЕСА_2 від імені ВСП «Грушківське» на користь КПГІОЦ, як безпідставна та надумана, оскільки як встановлено вище зазначені кошти сплачуються не на користь КПГІОЦ, а лише на його транзитний рахунок для розщеплення коштів, що надійшли від платників та подальшого їх направлення виконавцеві послуг. Власник зобов’язаний утримувати своє майно та як споживач плат чувати спожиті житлово-комунальні послуги.   

Оскільки підстави позовних вимог у зв’язку з якими сторона позивачів пов’язує завдану ним моральну шкоду, не знайшли своє підтвердження, підстав для відшкодування заявленого розміру моральної шкоди суд не вбачає, у зв’язку з відсутністю предмету правопорушення та причинно-наслідкового зв’язку.   

  На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 212-215, 217 ЦПК України, суд,-   

  в и р і ш и в :  

                В задоволенні позову  ОСОБА_5, ОСОБА_1, як опікуна, що діє в інтересах недієздатних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Комунального підприємства «Грушківське» Солом’янської районної в м. Києві ради, Комунального підприємства  «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної в м. Києві ради про захист прав споживачів на укладання договору про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території та відшкодування моральної шкоди – відмовити.   

  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

  Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12382243

[Тетяна Academia]

Текст рішення  у справі № 2-91-1/06 http://io.ua/s20204
Текст рішення у справі № 2-45-1/06 http://io.ua/s20204
Текст рішення у справі №2-112-1/07 http://io.ua/s84607

[Тетяна Academia]

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №2-112-1/07

01 лютого 2007 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гуль В.В.,
при секретарі Бистрая А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Салміна Олега Володимировича. Василюка Миколи Венедиктовича, Костяної Лариси Григорівни, Бренич Романа Михайловича, Кіфи Людмили Володимирівни до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва, Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання, та самостійними позовними вимогами Семеновича Віталія Івановича до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунального підприємства по утриманню житлового господарського Солом'янського району м. Києва, Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, а також стягнення на користь Кіфи Людмили Володимирівни матеріальної та моральної шкоди. -

встановив:

Куля В.І., Салмін О.В., Василюк М.В., Костяна Л.Г., Бренич Р.М., Кіфа Л.В звернулися до суду із позовом СВП «Енергозбут Київенерго», КП УЖГ Солом'янського район) м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2006 року відповідача СВП «Енергозбут Київенерго» замінено на Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго".
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 червня 2006 року позовні вимоги Куля В.І., Салмін О.В., Василюк М.В., Костяна Л.Г., Бренич Р.М., Кіфа Л.В. до АЕК "Київенерго". КП УЖГ Солом'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання, - було об'єднано в одне провадження із самостійними вимогами Семеновича В.І. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 листопада 2006 р. позовні вимоги Куля В.І., Салмін О.В., Василюк М.В., Костяна Л.І ., Бренич Р.М., Кіфа Л.В. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, та самостійними позовними вимогами Семеновича В.І. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, - було об'єднано в одне провадження із самостійними позовними вимогами Куля В.І., Кіфи Л.В. до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2007 року прийнято відмову позивача Кулі Віктора Івановича від всіх його позовних вимог.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2007 року позовні вимоги Салміна О.В., Василюка М.В., Костяної Л.Г., Бренич Р.М., Кіфи Л.В. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом'янського району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання, та самостійними позовними вимогами Семеновича В.І. до АЕК "Київенерго", КП УЖГ Солом'янською району м. Києва, ВАТ "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії, про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, а також про стягнення на користь Кіфи Л.В. матеріальної та моральної шкоди. - в частині позовних вимог про:
визнання неправомірним застосування управителем дахової котельні будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві — АЕК ''Київенерго" - тарифів на теплову енергію, затверджених Київською міською державною адміністрацією для енергопостачальних організацій, в управлінні яких перебувають централізовані мережі теплопостачання громади міста Києва, Зобов'язання ВАТ "Київгаз" у 7-денний строк провести разом з АК "Київенерго" звірку щомісячних обсягів газопостачання на автономну дахову котельню вул. Боткіна в м. Києві та щомісячних обсягів теплової енергії, виробленою зазначеною котельнею за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років, з урахуванням теплотворної здатності опалювальних котлів та середньодобових значень температури зовнішнього повітря. За результатами звірки зобов'язання обох відповідачів усунути безпідставні надмірні нарахування обсягів газопостачання та теплопостачання, зафіксованих в щомісячних табуляграмах.
Зобов'язання обох відповідачів надати представнику позивачів Кулі В.І. затверджені належним чином протоколи, розрахунки та уточнені акти звірки.
Зобов'язання першого відповідача врахувати уточнені акти звірки при виконанні першої вимоги позивачів.
Зобов'язання управителя АК "Київенерго" на протязі 30 днів провести перерахунки за послуги з теплопостачання для мешканців будинку, у тому числі для позивачів (Салміна Олега Володимировича, Костяної Лариси Григорівни, Бренича Романа Михайловича, Кіфи Людмили Володимирівни, Василюка Миколи Венедиктовича за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років у відповідності до вимог п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 р. № 1887, п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. № 1245, та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 р. № 2306, про що повідомити їх належним чином.
Зобов'язання АК "Київенерго" при визначенні вартості теплової енергії, виробленої даховою котельнею за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років, керуватися вимогами п. 1 ст. 1032, п. 3 ст. 1033. п. 1 ст. 1034, п. 1 ст. 1042, п. 1 ст. 1043 з урахуванням п. 2 ст. 382, пп. 1. 2 ст. 368, ст. 369 Цивільного кодексу України, - судом залишено без розгляду.
Остаточно позивачі просять зобов'язати КП УЖГ Солом'янського району м. Києва на протязі 30 днів провести перерахунки за послуги з теплопостачання для Салміна Олега Володимировича, Костяної Лариси Григорівни, Бренича Романа Михайловича. Кіфи Людмили Володимирівни, Василюка Миколи Венедиктовича, Семеновича Віталія Івановича за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років у відповідності до вимог п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 р. № 1887, п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. № 1245, та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 р. № 2306, про що їх повідомити.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарського Солом'янського району м. Києва на користь Кіфи Людмили Володимирівни 5 266,17 гривень –зайво сплачених коштів за послуги теплопостачання та 1 000 гривні моральної шкоди.
В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав повністю та просив його задовольнити з урахуванням рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 січня 2006 року, що набрало законної сили в цивільній справі № 2-464-1/05 за позовом Куля В.І. до КП УЖГ Солом'янського району м. Києва про повернення зайво сплачених коштів за послуги з теплопостачання.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи неодноразово судом належним чином повідомлявся, що не стало перешкодою для розгляду справи на підставі зібраних у ній доказів.
Вислухавши в судовому засіданні представника позивачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено.
Згідно рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 січня 2006 року, що набрало законної сили в цивільній справі № 2-464-1/05 за позовом Куля В.І. до КП УЖГ Солом'янського району м. Києва про повернення зайво сплачених коштів за послуги з теплопостачання, - встановлено наступні обставини.
Позивачі є власниками квартир в будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві.
Будинок споруджений на залучені у відповідності до укладених інвестиційних договорів кошти інвесторів, юридичних та фізичних осіб.
Всі 48 квартир у цьому будинку належать власникам на підставі отриманих ними свідоцтв про право власності. Частка загальнодержавної чи комунальної власності у балансовій вартості будинку відсутня.
Балансоутримувачем будинку з дати введення його в експлуатацію в 2000 році було комунальне підприємство по утриманню житлового господарства колишнього Жовтневого району м. Києва. Після проведення адміністративно-територіальної реформи Жовтневий та Залізничний райони м. Києва були ліквідовані, замість них створений Солом'янський район. Ліквідовані також відповідні комунальні підприємства обох районів та створене комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва, яке згідно з затвердженими Статутом є правонаступником ліквідованих підприємств. Внаслідок зазначених подій балансоутримувачем будинку стало КП УЖГ.
Відповідач (КП УЖГ), як суб'єкт підприємницької діяльності, незаконно володів та розпоряджався котельнею, незаконно перебрав на себе права вигодонабувача шляхом нарахування плати за теплопостачання та гаряче водопостачання на користь третіх осіб і отримання доходу від цієї діяльності.
Відповідач також незаконно вимагав переказувати кошти па сплату комунальних послуг третій особі – КП ГІОЦ, з яким у позивачів немає ніяких правовідносин.
Істотною обставиною, яка повинна враховуватись в правовідносинах між споживачами послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання в будинку і виконавцями, є наявність автономної дахової котельні, яка виробляє теплову енергію шляхом спалювання природного газу в двох котлах зарубіжного виробництва, установлених в окремій споруді на даху будинку. При цьому теплова енергія від зовнішніх централізованих загальноміських теплових мереж не споживається, але крім власників квартир відпускається також стороннім юридичним особам - власникам прибудованих офісних приміщень, спорудження яких відбулося без погодження з співвласниками будинку вже після введення будинку в експлуатацію.
Приймаючи будинок в експлуатацію, відповідач не дотримався вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 р. № 483 "Про впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання споживання води та теплової енергії, в побуті", якою заборонено, починаючи з другого півріччя 1995 року, введення в дію житлових будинків без оснащення засобами обліку і приладами регулювання споживання води та теплової енергії. Це привело до порушень прав споживачів на оплату фактичного, а не уявного обсягу наданих їм послуг з теплопостачання.
Різниця між витратами на опалення квартири № 18 по вул. Боткіна, 4 згідно з показниками теплолічильника протягом опалювального сезону 2003-2004 роки порівняно з нарахованими сумами за попередні роки досягає 100 відсотків, що не можна розцінювати інакше, як отримання відповідачем незаконної вигоди та обман усіх споживачів комунальних послуг у будинку. Крім того, в період з 15 квітня 2003 року по 15 жовтня 2003 року котельня взагалі була відключена, витрати на її експлуатацію відсутні, але платежі за теплопостачання відповідачем нараховувались.
Споруджена на даху будинку котельня з відповідним обладнанням (котлами, газовим обладнанням, пристроями автоматики, контрольно-вимірювальною апаратурою, насосами тощо) належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир та нежитлових приміщень будинку по вул. Боткіна, 4 в м. Києві.
Відповідач (КП УЖГ) та його попередник на протязі з січня 2001 року по даний час порушували майнові права співвласників, розпоряджалися даховою котельнею на власний розсуд, безпідставно нараховували платежі мешканцям будинку на основі тарифів, затверджених Київською міською державною адміністрацією для споживачів, підключених до централізованої мережі теплопостачання територіальної громади м. Києва, а не до власного джерела. При цьому співвласники котельні згоди на подібні дії, тобто на право володіння або користування чужим майном, відповідачеві не надавали. Відповідно до ст. ст. 1029-1033 ЦК України балансоутримувач будинку міг виступати лише в ролі управителя майна, в тому числі дахової котельні, але не вигодонабувачем. При цьому ЦК України вимагає укладення договору в письмовій формі між установником управління (власником майна) та управителем.
Теплова енергія, яка вироблялась котельнею, не є власністю управителя, а вигода від реалізації теплової енергії не може належати управителю. Відповідно до ст. 1042 ЦК України управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном.
Підрахунки витрат на управління котельнею відповідач не виконував, а на вимогу позивача надати інформацію про обсяги виробленої теплової енергії відповідав відмовою
Порушуючи вимоги цивільного законодавства, відповідач, як управитель чужого майна, на протязі зазначеного періоду безпідставно володів їм та розпоряджався, незаконно нараховував платежі за теплову енергію, яка надавалась мешканцям будинку, від належної їм дахової котельні за тарифами, які не можуть використовуватися в даних правовідносинах.
Будинок по вул. Боткіна, 4 не приєднаний до мережі центрального теплопостачання. Гаряче водопостачання та опалення здійснюється від автономної котельні, яка знаходиться на балансі ДЕЖ-911. Договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 8614008 на будинок по вул. Боткіна, 4 з АК "Київенерго" укладений безпідставно. Правових підстав для проведення нарахувань мешканцям будинку по вул. Боткіна, 4 згідно Договору № 8614008 немає. КП УЖІ не проводило перерахунки з мешканнями будинку по вул. Боткіна, 4 за теплопостачання, що свідчить про порушення вимог п. 8, 9, 36 "Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення", затверджених постановою КМУ від 30.12.97 року № 1497.
У вересні 2004 року сталося відчуження дахової котельні на користь АЕК "Київенерго". При цьому також були порушені вимоги ст. 186 ЦК України щодо правочинів стосовно головних речей та приналежностей до них. Зокрема, дахова котельня відповідно до Кодексу є приналежністю головної речі - житлового будинку, пов'язана з ним спільним призначенням для обслуговування останнього. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом, що говорить про незаконне відокремлення від основної речі та відчужена на користь третіх осіб.
Виправданням для нарахування платежів за теплопостачання та гаряче водопостачання відповідач вважає Договір № 8614008 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.06.2001 року з додатками, укладений з АЕК "Київенерго" відповідно до "Правил користування тепловою енергією", затверджених спільним наказом Міненерго та Держбуду України від 28.10.99 року № 307/262, який не відповідає вимогам законодавства. Зокрема, типова форма договору про постачання теплової енергії в гарячій воді не відповідає типовій формі договору, встановленій постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 року № 1497. Тому Міністерство юстиції України 07.11.2003 року скасувало державну реєстрацію спільного наказу Міненерго та Держбуду України від 28.10.99 року №307/262.
Окрім того. Вищий господарський суд України постановою від 03.02 2004 року по справі № 10/181 визначив, що АЕК «Київенерго» постачає теплову енергію та гарячу воду також відповідно до договорів, укладених на підставі «Правил користування електричною та тепловою енергією", затверджених наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР від 6 грудня 1981 року № 310, які втратили чинність, оскільки суперечать наведеній вище постанові Кабінету Міністрів України.
Викладені вище обставини послужили незаконним виправданням дій відповідача по нарахуванню мешканцям будинку платежів за опалення, зроблені управителем при управлінні майном. Це знаходить підтвердження при порівнянні вартості теплової енергії, яка приходиться на 1 кв. метр опалювальної площі за умови її обліку з застосуванням лічильника тепла, з тими сумами, які були нараховані позивачу за невідповідними для даного випадку тарифами і які позивач був вимушений сплатити за період з 01.01.2001 року по 01.10.2003 року.
Підставою для проведення перерахунку є вимога п. 2 розпорядження КМДА від 20.06.2002 р. № 1245, відповідно до якої теплопостачальним підприємствам міста та житлово-експлуатаційним організаціям після закінчення опалювального періоду протягом наступного кварталу проводити перерахунки з населенням за надані послуги з опалення та гарячу воду з урахуванням відхилення реальних температур теплоносія від прийнятих при розрахунках нормативів та з урахуванням обсягів фактично наданих послуг. Таким чином, перерахунки повинні були здійснюватись до 30 червня 2002 року, 30 червня 2003 року та 30 червня 2004 року.
Насправді перерахунок здійснювався лише один раз у січні 2003 року, тобто за межами встановлених термінів, а сума перерахунку 351,07 гривень не відповідає фактичним обставинам.
Сумарна опалювальна площа всіх квартир становить 7809,41 кв. м, нарахована плата за опалення будинку щомісяця дорівнює 5622,76 гривень, а тариф на опалення 1 кв.м у 2001 році становив 0,72 гривень. Починаючи з 2-ї половини 2002 року, тариф підвищився до 0,80 гривень за 1 кв.м. На підставі показників теплолічильника протягом опалювального періоду 2003/2004 років фактичне споживання тепла на опалення квартири № 18 будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві складає максимум 15.51 Гкал. При цьому уточнена опалювальна площа квартири становить 179,8 кв.м. Звідси кількість теплової енергії на опалення 1 кв.м протягом опалювального періоду складає 15,51/179,8=0,086263 Гкал/кв.м., а на весь будинок відповідно 0,086263*7809,41=673,66 Гкал. Враховуючи, що теплотворна здатність природного газу становить 7,5 Гкал/1 тис. куб.м, обсяг газопостачання будинкової котельні для потреб опалення протягом опалювального періоду складає 673,66/7,5=89,82 тис. куб.м. Ціна 1 тис. куб.м газу для опалення становить 185 гривень. Тому загальна вартість газового палива для опалення за сезон становить 185*89,82=16617 гривень. Вартість технічного обслуговування котельні, за даними ЗАТ "Київенергомаш", становила 600 гривень за 1 місяць, тобто 7200 гривень на рік. Таким чином, собівартість опалення 1 кв.м помісячно при рівномірному розподілі протягом року фактично становить (16617+7200)/7809,41/12=0.254 гривень (проти тарифних ставок 0,72 грн./кв.м та 0,80 грн./кв.м, за якими здійснювалось нарахування мешканцям). Згідно з останніми даними ДЕЖ-911, станом на 01.01.2005 року за опалення квартири № 18 в будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві до 01.10.2003 року включно нараховано 4444.74 гривень. Крім того, з 01.10.2003 по 01.03.2005 року позивачем сплачено на рахунок КП УЖГ за опалення відповідно до показників теплолічильника 1446,95 гривень, а всього 5891,69 гривень. Фактична собівартість опалення квартири № 18 в будинку № 4 по вул. Боткіна в м. Києві станом на 01.03.2005 року за весь час складає 0,254/міс.*179,8 грн.*38 міс.=1781,10 гривень. Різниця досягає 5891,69-1781,1=4110,59 гривень. Враховуючи обмежену вказаним вище розпорядженням КМДА норму рентабельності в 12%, різниця підлягає до зменшення на 5861,69*0,12=703,40 гривень.
Вказані вище обставини відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України звільняються від доказування, оскільки вони встановлені в судовому рішенні у цивільній справі, що набрало законної сили відносно КП УЖГ Солом'янського району м. Києва.
Судом встановлено, що відповідно до п. 2 розпорядження КМДА від 20.06.2002 р. № 1245, відповідно до якої теплопостачальним підприємствам міста та житлово-експлуатаційним організаціям після закінчення опалювального періоду протягом наступного кварталу встановлено вимогу проводити перерахунки з населенням за надані послуги з опалення та гарячу воду з урахуванням відхилення реальних температур теплоносія від прийнятих при розрахунках нормативів та з урахуванням обсягів фактично наданих послуг, - відповідач ці перерахунки не здійснював також до 30 червня 2005 року та 30 червня 2006 року.
Таким чином, виходячи з сумарної опалювальної площі всіх квартир, яка становить 7809.41 кв. м, нарахована плата за опалення будинку щомісяця дорівнює 5622,76 грн„ а тариф на опалення 1 кв. м у 2001 р. становив 0,72 грн. Починаючи з 2-ї половини 2002 р.. тариф підвищився до 0,80 грн. за 1 кв. м.
На підставі показників теплолічильника протягом опалювального періоду 2003/2004 років фактичне споживання тепла на опалення квартири №18 будинку №4 по вул. Боткіна складає максимум 15,51 Гкал. (у наступному періоді – трохи менше). При цьому уточнена опалювальна площа квартири становить 179,8 кв. м. Звідси кількість теплової енергії на опалення 1 кв. м протягом опалювального періоду складає 15,51/179,8=0,086263 Гкал/кв. м, а на весь будинок – відповідно 0,086263*7809,41=673,66 Гкал.
Враховуючи, що теплотворна здатність природного газу, як відомо, становить 7,5 Гкал/1 тис. куб.м, обсяг газопостачання будинкової котельні для потреб опалення протягом опалювального періоду складає 673,66/7,5=89,82 тис. куб.м. Ціна 1 тис. куб.м газу для опалення становить 185 грн. Тому загальна вартість газового палива для опалення за сезон становить 185*89,82=16 617 грн. Вартість технічного обслуговування котельні, за даними ЗАТ “Київенергомаш”, становила 600 грн. за 1 місяць, тобто 7200 грн. на рік. Таким чином, собівартість опалення 1 кв.м помісячно при рівномірному розподілі протягом року фактично становить (16617+7200)/7809,41/12=0,259 грн. (проти тарифних ставок 0,72 грн./кв. м та 0,80 грн./кв. м, за якими здійснювалось нарахування мешканцям).
Опалювальна площа квартири № 9 по вул. Боткіна, 4 становить 177,7 кв. м.
Таким чином, фактична собівартість опалення квартири № 9 за 2001 - 2006 рр. складає 0,259*177,7*60=2761,46 грн. Різниця складає (0,72*12+0,8*48)*177,7-2761,46=8359,00-2761,46=5597,55 грн. Враховуючи вказаним вище розпорядженням КМДА норму рентабельності в 12%, різниця підлягає зменшенню на 2761,46*0,12=331,38 грн.
Отже, Кіфа Л.В. сплатила зайво сплачених коштів за послуги теплопостачання в розмірі 5 266,17 гривень.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають в цій частині задоволенню тобто в здійсненні перерахунку та стягненню зайво сплачених коштів за послуги теплопостачання.
Крім цього, Кіфа Л.В. просить стягнути на її користь з відповідача 1 000 гривень моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна (немайнова) шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивачем Кіфа Л.В. не доведено факту заподіяння їй моральної шкоди з боку відповідача, наведених та допустимих доказів, передбачених ст. ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження цього суду не надано, її позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 р. № 483 "Про впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання споживання води та теплової енергії в побуті", Указом Президента України № 493/92 від 03 жовтня 1992 року із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України № 493/98 від 21.05.1998 року, висновком Міністерства юстиції України від 07.11.2002 року № 7/20 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта", "Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення", затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 року № 1497, ст. ст. 10, 60, 61, 209, 212-215, 21 8, 224 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги Салміна Олега Володимировича, Василюка Миколи Венедиктовича, Костяної Лариси Григорівни, Бренич Романа Михайловича, Кіфи Людмили Володимирівни до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва, Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживачів при розрахунках за послуги з теплопостачання, та самостійними позовними вимогами Семеновича Віталія Івановича до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Комунальною підприємства по утриманню житлового господарського Солом'янського району м. Києва, Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", третя особа державний галузевий архів Центральної геофізичної лабораторії про усунення порушень прав споживача при розрахунках за послуги з теплопостачання, а також стягнення на користь Кіфи Людмили Володимирівни матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Зобов'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва на протязі 30 днів провести перерахунки за послуги з теплопостачання для Салміна Олега Володимировича, Костяної Лариси Григорівни, Бренича Романа Михайловича, Кіфи Людмили Володимирівни, Василюка Миколи Венедиктовича, Семеновича Віталія Івановича за розрахункові опалювальні періоди 2001-2006 років у відповідності до вимог п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 р. № 1887, п. 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. № 1245, та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 р № 2306, про що їх повідомити.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарського Солом'янського району м. Києва на користь Кіфи Людмили Володимирівни 5 266,17 гривень - зайво сплачених коштів за послуги теплопостачання.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено на підставі ст. 294 ЦПК України до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, поданої протягом десяти днів після проголошення рішення, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий В.В. Гуль

http://io.ua/s84607

[Перо]

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2007 року по справі № 2-563-1/07:

(click to show/hide)

Справа №2-563-1/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 06 грудня 2007 року Солом'янський районний суд м.  Києва в складі:

головуючого - судді                            Скрипки І.М.

при секретарі                                      Голдицькій К.С. ,  Борисові І.Ю.,  Бровко К.П.,

Палійчук В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва,  3-і особи: Акціонерна компанія "Київенерго",  ВАТ АК "Київводоканал",  Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" про усунення порушень прав споживача на перерахунок оплати за теплопостачання та укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг,  відшкодування моральної шкоди,  -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач звернулася до суду з позовом,  в якому просить зобов'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району (КП УЖГ) м.  Києва в особі його директора усунути порушення прав споживача комунальних послуг та повернути ОСОБА_1 зайво сплачені кошти на суму 487 грн. 12 коп.3а теплопостачання за розрахункові опалювальні періоди 2001-2002,  2002-2003,  2003-2004,  2004-2005 років шляхом погашення переплати за центральне опалення протягом 2005-2006 років на підставі наданих КП УЖГ повідомлень про проведення перерахунків відповідно до розпоряджень Київської міської Державної адміністрації від 20.10.2000 р. №1887,  від 20.06.2002 р. №1245 та від 26.12.2002 р. №2306; забезпечити у квартирі ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 цілодобово температурний режим гарячого водопостачання (ГВП) понад 50 градусів по Цельсію відповідно до частини 4 "Вимог щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення" (додаток до Правил надання послуг з централізованого опалення,  постачання холодної та гарячої води і водовідведення,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630),  для чого протягом 7 днів усунути дефекти внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання та скласти відповідний акт за участю ОСОБА_1.; визнати правомірною вимогу ОСОБА_1 на зменшення оплати послуг з гарячого водопостачання після встановлення лічильників ГВП щомісяця з вересня 2003 р. по вересень 2005 р. на підставі Актів-претензій №№1-26 з приводу якості надання послуг з постачання гарячої води,  загалом згідно з "Книгою обліку комунальних послуг при застосуванні лічильників",  на суму 777, 20 грн.,  та у подальшому -до усунення порушень Температурного режиму надання послуг з ГОП; визнати правомірною вимогу ОСОБА_1 на відшкодування оплати непотрібної їй зайво витраченої холодної води внаслідок неякісного ГВП з вересня 2003 р. по вересень 2005 р. станом на 01.10.2005 р. з "Книгою обліку комунальних послуг при застосуванні лічильників" у обсязі 175+79=254 куб.м,  вартість якої складає 254x0, 82=208, 28 грн.

Зобов'язати КП УЖГ в особі його директора відшкодувати ОСОБА_1 зазначену суму шляхом погашення у рахунок наступних платежів за ГВП з жовтня 2005 p.; відшкодувати ОСОБА_1 вартість встановлених лічильників ГВП та ХВП на суму 286 грн. 20 коп. шляхом погашення у рахунок платежів за

 

2

 

відповідні послуги з жовтня 2005 р. згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України

від 3 липня 1995 р. №483 та від 27 листопада 1995 р. №947,  а також Правил користування

системами   комунального   водопостачання   та   водовідведення,    затверджених   наказом

Держжитлокомунгоспу   України   від   1   липня   1994   р.   №65;   визнати   неправомірним

систематичне ухилення директора КП УЖГ від обов'язку укладення договорів з ОСОБА_1. на надання житлово-комунальних послуг. Зобов'язати КП УЖГ в особі його директора

усунути зазначене порушення прав споживача та укласти протягом семи днів з ОСОБА_1 відповідно до вимог  ст.  29 Закону України "Про житлово-комунальні

послуги" договір про надання послуг з утримання будинків,  споруд   та   прибудинкових

територій    за    формою    та  змістом    Типового    договору,  затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 560; зобов'язати КП УЖГ в особі його

директора протягом семи днів відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у

розмірі   1000   грн.,    завдану   їй   протиправними   діями   КП   УЖГ,    які   полягають   у

систематичному порушенні прав споживача комунальних послуг на протязі тривалого часу.

Свої позовні вимоги мотивує тим,  що відповідно до розпорядження КМДА від

20.06.2002 р. №1245 відповідач зобов'язаний був проводити перерахунки з населенням за

послуги за опалення та гарячу воду з урахуванням відхилення реальних температур

теплоносія від прийнятих при розрахунках нормативів та з урахуванням обсягів фактично

наданих послуг.

Існуючі дефекти внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання призводить до надмірного водоспоживання з її боку та покладає на інших мешканців будинку,  у відповідності до розпорядження КМДА від 26.12.2002 р. №2308,  обов'язок сплачувати за ХВП у подвійному розмірі по відношенню до встановлених тарифів. Для надання їй якісних послуг з ГВП,  а також забезпечення цілодобової циркуляції гарячої води по відповідних трубопроводах необхідно усунути існуючі недоліки у внутрішньобудинковій мережі ГВП.3гідно ч. 7 п. 2  ст.  21 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання,  це обов'язок покладено на КП УЖГ.

У зв'язку з надмірним нарахуванням з боку ДЕЖ-911 оплати за послуги з ХВП та ГВП понад встановлені нормативи,  позивачка була вимушена в вересні 2003 р. за власні кошти встановити 2 лічильники ХВП та 2 лічильники ГОП,  загальна вартість яких становить 250 грн. Крім того,  при реєстрації лічильників в ДЕЖ-911 позивачку вимусили оплатити послуги за опломбування 4-х лічильників на суму 7, 55 грн. та за повірку лічильників в сумі 28, 65 грн. Вартість лічильників та витрати,  пов'язанні з їх встановлення,  згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 р. №483 та від 27 листопада 1995 р. №947,  повинні бути відшкодовані за рахунок КП УЖГ Солом'янського району м.  Києва.

Відповідно до ч. 1 п.3  ст.  20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,  споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг,  підготовлений виконавцем на основі Типового договору,  який регулює порядок надання житлово-комунальних послуг,  їх якісні та кількісні показники. Укладати зі споживачами договори на вказані послуги згідно з Типовим договором зобов'язані виконавці послуг,  які безпосередньо надають споживачеві комунальні послуги. Згідно з «Правилами надання населенню послуг з водо-,  теплопостачання та водовідведення»,  затвердженими Постановою №1497 Кабміну України від 30.12.1997 p.,  сторони не можуть відмовитись від укладання або продовження терміну дії договору,  за умови,  що споживач не має наміру відмовитись від користування послугами.

Ухилення КП УЖГ та ДЕЖ-911 від укладення договору на житлово-комунальні послуги тривалий час ними пояснювалось положенням нині скасованого розпорядження №1261 КМДА від 02.08.1999 p.,  яким виконавцями послуг визначені теплопостачальні підприємства міста,  та «Київводоканал»,  а житлово-експлуатаційні організації повинні

 

3

були лише забезпечувати транспортування холодної та гарячої води та збирати платежі від населення. Рішенням Шевченківського районного суду м.  Києва від 11.02.2005 р. вказане розпорядження скасоване.

Крім того,  незаконні дії відповідача привели до погіршення побутових умов,  необхідності за рахунок особистого відпочинку витратити час на вивчення законодавства,  переписку з відповідачем та вирішення спорів у судовому порядку,  що призвело до нанесення моральних збитків.

Під. час розгляду справи судом до участі в справі як 3-х осіб без самостійних вимог було залучено Акціонерну компанію «Київенерго»,  яка надає теплову енергію для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання у будинку,  де мешкає позивачка,  водопостачальну організацію ВАТ АК «Київводоканал»,  а також комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації,  який проводить нарахування платежів мешканцям м.  Києва за житлово-комунальні послуги та приймає ці платежі на свій поточний рахунок у банківській установі. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги,  доповнивши їх,  та просив визнати неправомірним систематичне ухилення директора КП УЖГ від обов'язку укладення договорів з ОСОБА_1. на надання житлово-комунальних послуг. Зобов'язати КП УЖГ в особі його директора усунути зазначене порушення прав споживачки та укласти з ОСОБА_1. відповідно до вимог  ст.  29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" договір про надання послуг з утримання будинків,  споруд та прибудинкових територій за формою та змістом Типового договору,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №560,  з обов'язковими додатками по. п.п 2 і З Типового договору з визначенням вартості кожної складової частини тарифу відповідно до Порядку,  затвердженого цією постановою та з забезпеченням прозорості усіх його складових в розрахунку на 1 кв.м.  загальної площі квартири,  яка належить позивачці. Зобов'язати КП УЖГ в особі його директора протягом семи днів відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 грн.,  завдану їй протиправними діями КП УЖГ. Зобов'язати відповідача повернути ОСОБА_1 зайво сплачені кошти на суму 731 грн. 14 коп.3а теплопостачання за розрахункові опалювальні періоди 2001-2002,  2002-2003,  2003-2004,  2004-2005,  2006-2007 років шляхом погашення переплати за центральне опалення протягом 2007-2008 років на підставі наданих КПУЖГ повідомлень про проведення перерахунків відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 року №1887,  від 20.06.2002 року №1245 та від 26.12.2002 року №2306; зобов'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва укласти з ОСОБА_1 договір про надання послуг із централізованого опалення,  постачання холодної та гарячої води і водовідведення за формою та змістом Типового договору,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630; зобов'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва усунути порушення прав споживача комунальних послуг та забезпечити в квартирі ОСОБА_1 за адресою: ОСОБА_1 цілодобово температурний режим гарячого водопостачання (ГВП) понад 50 градусів по Цельсію відповідно до частини 4 "Вимог щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення" (додаток до Правил надання послуг з централізованого опалення,  постачання холодної та гарячої води і водовідведення,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630),  усунути дефекти внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання та скласти відповідний акт за участю ОСОБА_1.; визнати правомірною вимогу ОСОБА_1 на зменшення оплати послуг з гарячого водопостачання  після встановлення лічильників ГВП щомісяця з

 

4

вересня 2003 року по вересень 2005 року на підставі актів претензій №№1-26 з приводу якості надання послуг з постачання гарячої води,  загалом згідно з "Книгою обліку комунальних послуг при застосуванні лічильників" на суму 777 грн. 20 коп. шляхом погашення в рахунок наступних платежів за ГВП з жовтня 2005 року; визнати правомірною вимогу ОСОБА_1 на відшкодування оплати непотрібної зайво витраченої холодної води внаслідок неякісного ГВП з вересня 2003 року по вересень 2005 року станом на 01.10.2005 року згідно з "Книгою обліку комунальних послуг при застосуванні лічильників" у обсязі 175+79 =254 куб.м. ,  вартість якої складає 254*0, 82=208, 28 грн. шляхом погашення в рахунок наступних платежів за ГВП з жовтня 2005 року; стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом 'янського району м.  Києва на користь ОСОБА_1 вартість встановлених лічильників ГВП та ХВП на загальну суму 286 грн. 20 коп.

Позивачка у судове засідання не з'явилася,  про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином,  до суду направила свого представника з довіреністю,  оформленою належним чином .

Відповідач в судове засідання свого представника не направив,  про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,  про причини неявки суд не повідомив,  а тому суд у відповідності до вимог статті 224 ЦПК України,  за згодою представника позивача,  ухвалив провести заочний розгляд справи.

Представники 3-ї особи АК "Київенерго" та ВАТ АК "Київводоканал" в судовому засіданні позов не визнали,  посилаючись на розсуд суду.

Представник 3-ї особи Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" в судове засідання не з'явився,  надав заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача,  та представників 3-х осіб АК "Київенерго" та ВАТ АК "Київводоканал",  дослідивши матеріали справи,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що позивачка є власником квартири №22 в будинку №5/1 по вул.  Смоленській в м.  Києві,  яка знаходиться на балансі Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва та на даний час обслуговується дільницею по експлуатації житла (ДЕЖ) №911.

Відповідно до пункту 2 розпорядженням КМДА від 20.10.2000 р. №1887,  КПУЖГ зобов'язане,  починаючи з опалювального періоду 2000-2001 pp. проводити після його закінчення протягом наступного кварталу перерахунки з населенням за надані послуги за опалення та гарячу воду з урахуванням відхилення реальних температур теплоносія від прийнятих при розрахунках нормативів. У подальшому цей обов'язок підтверджений пунктом 2 діючим по даний час розпорядження КМДА від 20.06.2002 р. №1245 з додатковим уточненням „та з урахуванням обсягів фактично наданих послуг".

Відповідно до п. 6.8 розпорядження КМДА від 28.12.2002 р. №2306 „Повернення коштів населенню" здійснюється шляхом нарахування суми,  яка підлягає поверненню,  у рахунок майбутніх платежів за відповідну послугу. Ця сума рівномірно розподіляється на декілька місяців,  при чому щомісячна сума повернення має бути меншою,  ніж нарахована (за тарифом) плата за відповідну послугу за один місяць.

Сума у розмірі 731, 14 грн. зайво сплачених коштів,  що підлягають поверненню позивачу шляхом погашення переплати,  підтверджується повідомленнями відповідача,  що є в матеріалах справи.

Згідно Постанови №630 Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. та додатку до Правил надання послуг з централізованого опалення,  постачання холодної та гарячої води і водовідведення,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України,  послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води повинні відповідати вимогам щодо

 

5

якості тиску води,  температури гарячої води,  а також розрахунковим нормам витрат води у точці розбору. Відповідно до "Вимог щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення",  якісні показники становлять собою забезпечення нормативною температурою гарячої води у точці розбору не менше ніж 50 градусів по Цельсію та не більше 75 градусів по Цельсію.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (стаття 19) встановлено,  що відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних (власник,  споживач,  виконавець,  виробник) здійснюються виключно на договірних засадах. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель,  які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем,  виконавцем   або виробником.

Відповідно до  ст.  24 цього Закону балансоутримувач має право управляти майном,  що перебуває на його балансі,  чи передавати за договором повністю або частково функції управління   управителю,  укладати договори на надання житлово-комунальних послуг тощо.

Відповідно до  ст.  29 Закону,  договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири,  орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У. разі якщо балансоутримувач не є виконавцем,  він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.  Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Стаття 6 Закону не передбачає повноважень Київської міської чи районних у місті державних адміністрацій щодо визначення виконавця послуг. Визначення виконавця житлово-комунальних послуг в порядку,  затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства,  віднесено ( ст.  7 Закону) "до повноважень органів місцевого самоврядування.

Діючий Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому

фонді,  затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального

господарства від 25.04.2005 р. №60 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19

травня 2005 р. за №541/10821. Пунктом 4.2 цього Порядку встановлено,  якщо виконавець

послуг з управління будинком,  спорудою або групою будинків не може визначити

виконавця    послуг           з           централізованого опалення централізованого постачання

холодної та гарячої води,  централізованого водовідведення,  він надає послуги власними силами.

Рішенням №427/2888 від 24 листопада 2005 р. Київська міська рада

визначила виконавцями послуг у житловому фонді комунальної власності

територіальної громади м.  Києва з управління будинком,  спорудою або

групою будинків (балансоутримувач та управитель) - комунальні

підприємства по утриманню житлового господарства районів м.  Києва та

інші житлово-експлуатаційні організації,  що обслуговують зазначений

житловий фонд,  виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та

прибудинкових територій - виконавців послуг з управління будинком,

спорудою або групою будинків.           Виконавцями послуг з централізованого опалення

визначено АК «Київенерго»,  ЗАТ «Дарницька ТЕЦ» та інших виробників теплової енергії,  з централізованого постачання гарячої води - власників теплових пунктів та інших юридичних осіб,  яким ці пункти передані в управління,  " повне господарське відання,  володіння або користування (житлові організації та АЕК),  з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води - ВАТ АК «Київводоканал».

Однак,  частиною 4  ст.  8 ЦПК України встановлено,  що у разі невідповідності правового акта закону України суд застосовує акт законодавства,  який має вищу юридичну силу. Факт невідповідності зазначеного рішення законам України встановлений прокуратурою м.  Києва у протесті від 28.03.06 № ЛП/1-7Нвих. до Київської міської ради,  який зупиняє дію опротестованого акту і підлягає обов'язковому розгляду у десятиденний строк після його

 

6

надходження. Проте Київська міська рада протест прокуратури м.  Києва не розглядала,  а тому рішення Київради про визначення виконавців послуг не може застосовуватися.

Крім того,  раніше Київенерго та Київводоканал вже "визначалися виконавцями послуг з центрального опалення та гарячого і холодного водопостачання,  зокрема,  у розпорядженні КМДА від 02.08.99 №1261,  але це розпорядження визнано невідповідним законодавству та скасовано рішенням Шевченківського районного суду м.  Києва від 11.02.05. у справі № 2-1703/05.

Постановою того ж суду від 25 травня 2006 р. по справі № 2а-1405/06 рішення Київської міської ради від 24 листопада 2005 р. №427/2888 визнано невідповідним законодавству і також скасовано,  зобов'язано виконавчий орган Київської міської ради - Київську міську державну адміністрацію негайно прийняти розпорядження про визначення виконавців житлово-комунальних послуг для мешканців багатоквартирних будинків згідно з Порядком,  затвердженим Наказом Держжитлокомунгоспу України від 25.04.2005 №60. Також зобов'язано КМДА забезпечити дотримання балансоутримувачами житлового фонду м.  Києва вимог  ст.  29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо укладення зі споживачами - мешканцями багатоквартирних будинків Типових договорів про надання житлово-комунальних послуг,  затверджених

Постановами Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005. та № 560 від 12.07.2005.

Господарським кодексом України ( ст.  67) визначений особливий суб'єкт господарювання - комунальне унітарне підприємство,  яке утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності.

На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах відповідно до  ст.  82 ЦК України поширюються положення цього Кодексу. Відповідач - КП УЖГ Солом'янського району м.  Києва відноситься до саме такої категорії підприємств,  тобто являється суб'єктом публічного права,  має публічні зобов'язання перед членами територіальної громади району.

Відповідно до  ст.  178 Господарського кодексу суб'єкт господарювання,  який безпідставно ухиляється від виконання публічного зобов'язання,  повинен відшкодувати другій стороні завдані цим збитки в порядку,  визначеному законом.

Відповідно до  ст.  633 ЦК України публічним є договір,  в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів,  виконання робіт або надання послуг кожному,  хто до неї вернеться. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт,  послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки,  завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила,  обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Такі правила,  зокрема,  встановлені

Постановами Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 560 та від 21.07.2005 р. № 630,  проте відповідач відмовляється від укладення Типових договорів,  затверджених цими актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.1 Статуту КП УЖГ надає громадянам комунальні

та   інші     послуги,       є      балансоутримувачем      будинку,              тому           на          нього

розповсюджуються      права      та      обов'язки,       передбачені      у       ст.       25      Закону

України     "Про              житлово-комунальні                    послуги",      а     саме     укладання

договорів        з     виробниками,          виконавцями,          споживачами          в        порядку,

встановленому Законом.

Відповідно до  ст.  20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг,  та зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг,  підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до вимог статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує,  чи мали

 

7

місце обставини,  якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення,  та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші дані,  які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Оцінивши належність,  допустимість,  достовірність кожного доказу окремо,  а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності,  суд приходить до висновку,  що вимоги позивачки  про зобов'язання КПУЖГ Солом'янського району м.  Києва усунути порушення її прав та законних інтересів при наданні комунальних послуг та повернути зайво сплачені кошти за теплопостачання протягом розрахункових опалювальних періодів ; суму 731 грн. 14 коп.3а теплопостачання за розрахункові опалювальні періоди 2001-2002,  2002-2003,  2003-2004,  2004-2005,  2006-2007 років шляхом погашення переплати за центральне опалення протягом 2007-2008 років на підставі наданих КПУЖГ повідомлень про проведення перерахунків відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 року №1887,  від 20.06.2002 року №1245 та від 26.12.2002 року №2306,  а також щодо укладення з позивачкою договору про надання послуг з централізованого опалення,  постачання холодної та гарячої води і водовідведення за формою та змістом Типового договору,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630,  договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за формою та змістом Типового договору,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №560; зобов'язання позивача усунути порушення прав споживача комунальних послуг та забезпечити в квартирі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово температурний режим гарячого водопостачання (ГВП) понад 50 градусів по Цельсію відповідно до частини 4 "Вимог щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення" (додаток до Правил надання послуг з централізованого опалення,  постачання холодної та гарячої води і водовідведення,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630),  усунути дефекти внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання та скласти відповідний акт за участю ОСОБА_1.; зменшити оплату послуг з гарячого водопостачання після встановлення лічильників ГВП щомісяця з вересня 2003 року по вересень 2005 року на підставі актів претензій №№1-26 з приводу якості надання послуг з постачання гарячої води,  загалом згідно з "Книгою обліку комунальних послуг при застосуванні лічильників" на суму 777 грн. 20 коп. шляхом погашення в рахунок наступних платежів за ГВП з жовтня 2005 року; визнати правомірною вимогу на відшкодування оплати непотрібної зайво витраченої холодної води внаслідок неякісного ГВП з вересня 2003 року по вересень 2005 року станом на 01.10.2005 року згідно з "Книгою обліку комунальних послуг при застосуванні лічильників" у обсязі 175+79 =254 куб.м. ,  вартість якої складає 254*0, 82=208, 28 грн. шляхом погашення в рахунок наступних платежів за ГВП з жовтня 2005 року та стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва на користь позивача вартість встановлених лічильників ГВП та ХВП на загальну суму 286 грн. 20 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню,  оскільки вони відповідають вимогам законодавства та не суперечать Статуту відповідача - комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва.

Щодо врахування положень розпорядження КМДА від 27 січня 1997 р. №80 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги» суд дослідив відповідність зазначеного розпорядження вимогам законодавства,  встановивши при цьому наступне:

1. постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. №731 на виконання Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» зобов'язано органи виконавчої влади,  господарського  управління та контролю не допускати  випадків направлення на

 

8

виконання нормативно-правових актів,  що не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому законодавством порядку;

2.       розпорядження КМДА від 27.01.97 р. №80 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги» не зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції та не оприлюднене належним чином,  а тому не може застосовуватися до правовідносин з фізичними особами або у разі вирішення міжвідомчих питань;

3.       розпорядження не відповідає чинному законодавству,  оскільки частиною четвертою  ст.  5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» повноваження щодо розроблення нормативно-правових актів по формуванню цін/тарифів на житлово-комунальні послуги,  стандартів,  нормативів,  норм,  порядків та правил у сфері житлово-комунальних Послуг є виключною компетенцією центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства,  а відповідно до  ст.  6 цього Закону до повноважень Київської міської державної адміністрації віднесено забезпечення дотримання вимог законодавства у цій сфері;

4.       розпорядження носить тимчасовий характер,  оскільки воно стосується проведення експерименту з 1 лютого по 1 травняЧ997 р. в трьох районах м.  Києва (Дарницькому,  Ватутінському,  Харківському) по впровадженню розрахунків з постачальниками житлово-комунальних послуг,  втратило чинність на" дату завершення експерименту і не може застосовуватися при виконанні вимог Методики,  затвердженої розпорядженням КМДА від 26.12.2002 р. № 2306,  яке пройшло державну реєстрацію в КМУЮ 28 грудня 2002 р. за № 100/483..

Закон України «Про захист прав споживачів» ( ст.  22) встановлює,  що захист прав споживачів,  передбачених законодавством,  здійснюється судом.  При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд приходить до висновку,  що з вини КПУЖГ Солом'янського району міста Києва позивачці було заподіяно моральну шкоду,  яка полягає у порушенні її прав як споживача,  порушенні нормальних життєвих зв'язків.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди,  суд виходячи із засад розумності,  виваженості та справедливості,  враховує характер та обсяг фізичних і душевних страждань,  яких зазнав позивач,  характеру немайнових втрат (їх тривалості і можливості відновлення),  стан здоров'я позивача,  тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках,  час та зусилля,  необхідні для відновлення попереднього стану,  та визначає його у розмірі 3000 грн.

Згідно статті 88 ЦПК України з КПУЖГ Солом'янського району г Києва підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 59, 50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Керуючись  ст.  ст.  16,  23 ЦК України,  Законами України „Про захист прав споживачів",

„Про    житлово-комунальні     послуги",        «Про питну воду і питне водопостачання»,

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 р. №60,  зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 р. за №541/10821, 

Постановами КМУ №630 від 21.07.2005 р. та №560 від 12.07.2005 p.,  розпорядженнями КМДА №1887 від 20.10.2000 p.,  №1245 від 20.06.2002 p.,  №2306 від 28.12.2002 p.,  статтями 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України,  суд -

 

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

 

9

Зобов'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва повернути ОСОБА_1 зайво сплачені кошти на суму 731 грн. 14 коп.3а теплопостачання за розрахункові опалювальні періоди 2001-2002,  2002-2003,  2003-2004,  2004-2005,  2006-2007 років шляхом погашення переплати за центральне опалення протягом 2007-2008 років на підставі наданих КПУЖГ повідомлень про проведення перерахунків відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 року №1887,  від 20.06.2002 року №1245 та від 26.12.2002 року №2306.

Зобов'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва укласти з ОСОБА_1 договір про надання послуг із централізованого опалення,  постачання холодної та гарячої води і водовідведення за формою та змістом Типового договору,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

Зобов'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва укласти з ОСОБА_1 договір про надання послуг з утримання будинків,  споруд та прибудинкових територій за формою та змістом Типового договору,  затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №560,  з обов'язковими додатками по п.2 і 3 Типового договору з визначенням вартості кожної складової частини тарифу відповідно до Порядку,  затвердженого цією Постановою,  з забезпеченням прозорості усіх його складових в розрахунку на 1 кв.м.  загальної площі квартири,  яка належить позивачу.

Зобов'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва усунути порушення прав споживача комунальних послуг та забезпечити в квартирі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово температурний режим гарячого водопостачання (ГВП) понад 50 градусів по Цельсію відповідно до частини 4 "Вимог щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення" (додаток до Правил надання послуг з централізованого опалення,  постачання холодної та гарячої води і водовідведення,  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630),  усунути дефекти внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання та скласти відповідний акт за участю ОСОБА_1.

Визнати правомірною вимогу ОСОБА_1 на зменшення оплати послуг з гарячого водопостачання після встановлення лічильників ГВП щомісяця з вересня 2003 року по вересень 2005 року на підставі актів претензій №№1-26 з приводу якості надання послуг з постачання гарячої води,  загалом згідно з "Книгою обліку комунальних послуг при застосуванні лічильників" на суму 777 грн. 20 коп. шляхом погашення в рахунок наступних платежів за ГВП з жовтня 2005 року.

Визнати правомірною вимогу ОСОБА_1 на відшкодування оплати непотрібної зайво витраченої холодної води внаслідок неякісного ГВП з вересня 2003 року по вересень 2005 року станом на 01.10.2005 року згідно з "Книгою обліку комунальних послуг при застосуванні лічильників" у обсязі 175+79 =254 куб.м. ,  вартість якої складає 254*0, 82=208, 28 грн. шляхом погашення в рахунок наступних платежів за ГВП з жовтня 2005 року.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва на користь ОСОБА_1 вартість встановлених лічильників ГВП та ХВП на загальну суму 286 грн. 20 коп.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

 

 

10

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м.  Києва на користь держави 59 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.  Києва через районний суд.

При цьому заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/6219274

[Перо]

Поточний перелік доказової бази для справ, в яких позивачі через суди здирають кошти споживачів ЖКП на користь фінансового посередника КП ГІОЦ, вказуючи розподільчий рахунок 2603000018106:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=6557.msg28903.html#msg28903

[Перо]

Спроби повернути помилково сплачені кошти на користь КП ГІОЦ:

Дніпровський райсуду м. Києва.
Справа № 2-4628/2011  (суддя Антипова П. О.):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/18687738
Справа № 2-4494/2011 (суддя Гончарук В. П.):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/20722267

Рішення написані під копірку:

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач на виконання взятих договірних зобов’язань перед ТОВ «Україна житло-сервіс», здійснює інформаційно-обчислювальні функції щодо житлово-комунальних послуг, виходячи з тих даних, які надано йому.

Всі дії відповідача здійснюються на підставі та в межах Закону, статутної діяльності, чинних актів органів місцевої влади та взятих на себе зобов’язань у договірних правовідносинах з ТОВ «Україна житло-сервіс», учасниками яких позивач не виступає.

1) Отримання і розщеплення коштів -це інформаційно-обчислювальна функція?
2) На підставі та в межах якого Закону, якщо у розумінні ЗУ "Про ЖКП" не є суб'єктом права:

Суд приходить до висновку, що КПГІОЦ не є ні виконавцем, ні виробником житлово-комунальних послуг, ні розповсюджувачем інформації.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/14525841
3) Чи надавався суду Статут КП ГІОЦ і чи передбачено ним здійснення операцій з грошовими коштами?
4) Чинних актів органів влади? Яких саме (№, дата), якщо РКМДА №№ 980, 478 від 1997 р. на думку судів і КП ГІОЦ є "актами індивідуальної дії"?
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5152.msg29948.html#msg29948
5) Щодо договірних відносин, учасником яких не виступає позивач -все вірно. Тож які підстави (ст. 511 ЦК) для отримання коштів від споживача на р/р 2603000018106 КП ГІОЦ, якщо він ніякого договору з цією установою не укладав?

Оскаржувати через невідповідність висновків суду обставинам справи, уникнення судом визначення правовідносин сторін і норм матеріального права, які підлягають до застосування у цих правовідносинах. Оскільки маємо відсутність обгрунтування рішення суду нормами матеріального права відповідно до (не)визначених правовідносин.

[stepan]

Ще одна справа:

Деякі листи фотокопії справи не відкриваються.

[Перо]

Ще одна справа:

Деякі листи фотокопії справи не відкриваються.

Це проблема зовнішнього сервера Imagebam. Виклав рішення сюди:
Солом 2-91-1_06 КП ГІОЦ.rar (12.61MB)
https://www.sendspace.com/file/fhdyvg
20071206_2-563-1_07.rar (18.15MB)
https://www.sendspace.com/file/4b0byh