Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

УХВАЛА   

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ   

   6 квітня 2011 року      
   
                                 м. Київ   

  Колегія суддів Верховного Суду України в складі:   

головуючого      
М.В. Патрюк,      

суддів:      
В.І. Гуменюк,      
Д.Д. Луспеник,   
Т.Є. Жайворонок,      
Н.П. Лященко,-   

  розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про захист прав споживача за касаційною скаргою обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (далі – ОКП «Донецьктеплокомуненерго») на рішення Амвросіївского районного суду Донецької області від 9 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2010 року,     

  в с т а н о в и л а:   

  У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про захист прав споживача.   

Зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. У 2009 році звернулася до комісії міської ради з розгляду питань щодо відключення окремих приміщень житлових будинків від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води (далі – Комісія) із заявою про відключення її квартири від мережі централізованого опалення, гарячого водопостачання й обладнання у квартирі індивідуального (автономного) опалення та гарячого водопостачання. Протоколом від 17 вересня 2009 року Комісія дозволила відключити її квартиру від мережі централізованого опалення, гарячого водопостачання й обладнати у квартирі індивідуальне (автономне) опалення та гаряче водопостачання. 23 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про надання технічних умов на відключення квартири, але їй відмовили в їх видачі.   

У зв’язку з цим ОСОБА_1 просила зобов’язати ОКП «Донецьктеплокомуненерго» видати технічні умови на відключення квартири.   

Рішенням Амвросіївского районного суду Донецької області від                 9 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 лютого 2010 року, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано неправомірною відмову ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в наданні ОСОБА_1 технічних умов на відключення від мереж централізованого теплопостачання належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 зобов’язано ОКП «Донецьктеплокомуненерго» надати ОСОБА_1 технічні умови на відключення від мереж централізованого теплопостачання вказаної квартири.   

У касаційній скарзі ОКП «Донецьктеплокомуненерго» просить скасувати ухвалені рішення судів, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.   

Відповідно до п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року № 2453–VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.   

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI «Про судоустрій і статус суддів».   

Касаційна скарга ОКП «Донецьктеплокомуненерго» підлягає задоволенню частково з таких підстав.   

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.   

Ухвалюючи рішення про визнання незаконною відмови   ОКП «Донецьктеплокомуненерго» у надані ОСОБА_1 технічних умов на відключення належної їй квартири від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води,    суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що рішення про відключення квартири позивачки від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води вже прийнято компетентним органом, а тому на його   виконання відповідач зобов’язаний видати позивачці технічні умови.   

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.   

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі – Правилами), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.   

Відповідно до п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України “Про теплопостачання” схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.   

Згідно з п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.   

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758, установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.   

Судом установлено, що позивачка є власником   квартири АДРЕСА_1. Рішенням Комісії від 17 вересня 2009 року позивачці дозволено відключити належну їй квартиру від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води за умови, зокрема, отримання технічних умов у ВО «Амвросіївкатепломережа», яке є підрозділом ОКП «Донецьктеплокомуненерго».   

Суд на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, належної оцінки тому факту, що об’єктом відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води є не весь багатоквартирний будинок, а лише розташована в ньому квартира позивачки, так само як і умові, за наявності якої комісія дозволила відключити її від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, не дав та дійшов помилкового висновку про те, що за наявності такого рішення відповідач зобов’язаний видати позивачці технічні умови на відключення її квартири від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.   

Крім того, на порушення вимог ст. 212 ЦПК України суд не дав оцінки та не відобразив у рішенні мотивів відмови у прийнятті посилань відповідача на те, що відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води можливе лише в тому разі, коли таке рішення підтримують всі власники та наймачі квартир багатоквартирного будинку, а технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання, тоді як схема теплопостачання м. Амвросіївка не розроблена.   

Зазначені обставини мають визначальне значення для правильного вирішення справи, а тому ухвалення судом рішення без їх з’ясування та належної оцінки є помилковим.     

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи й відповідно до ч. 2                       ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд. Оскільки зазначене порушення було допущене судом першої інстанції й не було усунене апеляційним судом, то справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.   

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України,   

у х в а л и л а :   

Касаційну скаргу   обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»   задовольнити частково.   

Рішення   Амвросіївского районного суду Донецької області від                       9 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від               25 лютого 2010 року    скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.   

Ухвала оскарженню не підлягає.   
 
Головуючий      
М.В. Патрюк   

Судді:      
В.І. Гуменюк   
Т.Є. Жайворонок   
Д.Д. Луспеник   
Н.П. Лященко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14759026

Ще аналогічна ухвала ВСУ:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14758979

Див. також:
КААС: про зобов’язання надати дозвіл на відключення від системи ЦО
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5031.0.html

[Перо]

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 травня  2011 року                                           м. Київ

Верховний Суд України в складі:

головуючого    
Яреми А.Г.,    

суддів:    
Балюка М.І.,   
Барбари В.П., Берднік І.С.,    
Жайворонок Т.Є.,
Канигіної Г.В.,
Кліменко М.Р.,    
Панталієнка П.В.,
Патрюка М.В.,
Пивовара В.Ф.,
Вус С.М.,
Глоса Л.Ф.,    
Колесника П.І.,
Короткевича М.Є.,    
Пилипчука П.П.,
Потильчака О.І.,
Гошовської Т.В.,    
Коротких О.А.,    
Пошви Б.М.,
Григор’євої Л.І.,    
Косарєва В.І.,    
Редьки А.І.,
Гриціва М.І.,    
Кривенди О.В.,    
Скотаря А.М.,
Гуля В.С., Гуменюка В.І.,    
Кривенка В.В., Кузьменко О.Т.,    
Терлецького О.О.,
Тітова Ю.Г.,
Гусака М.Б.,    
Лященко Н.П.,    
Шицького І.Б.,-   
Ємця А.А.,    
Маринченка В.Л.,    

розглянувши в судовому засіданні   справу за позовом   ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Енергія-Новояворівськ” про зобов’язання вчинити дії  за заявою товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Енергія-Новояворівськ” про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 грудня 2010 року,

в с т а н о в и в:

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є однією зі співвласників квартири АДРЕСА_1.

Маючи намір відключити квартиру від мережі централізованого опалення, 13 вересня 2007 року вона одержала дозвіл постійно діючої міжвідомчої комісії виконавчого комітету  Новояворівської міської ради з розгляду питань, пов’язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, на таке відключення.

У жовтні 2007 року комунальне підприємство “Новояворівськжитло” і міське комунальне підприємство “Новояворівськводоканал” надали їй відповідні технічні умови.

Однак товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Енергія-Новояворівськ” (далі – ТОВ НВП “Енергія-Новояворівськ”) відмовило їй у наданні зазначених технічних умов.

Вважаючи таку відмову незаконною, позивачка просила зобов’язати відповідача видати їй технічні умови для відключення її квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від                             22 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15 червня 2010 року, позов задоволено в повному обсязі, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 грудня 2010 року касаційну скаргу ТОВ НВП “Енергія-Новояворівськ” відхилено й залишено вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

У заяві ТОВ НВП “Енергія-Новояворівськ” про перегляд ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від                   15 грудня 2010 року порушується питання про скасування вказаної ухвали з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, і направлення  справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

В обґрунтування заяви ТОВ НВП “Енергія-Новояворівськ” посилається на неправильне застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права та неоднакове   застосування цим судом:  постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268; наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 “Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за                № 1320/14587.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення ТОВ НВП “Енергія-Новояворівськ” посилається на ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 8 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ НВП “Енергія-Новояворівськ” про зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ТОВ НВП “Енергія-Новояворівськ” на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 10 листопада 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 28 вересня 2009 року, якими позов ОСОБА_2 задоволено й зобов’язано ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» видати ОСОБА_2 технічні умови на відключення її квартири від мережі централізованого опалення. Указаною ухвалою суду від 8 вересня 2010 року касаційну скаргу ТОВ НВП “Енергія-Новояворівськ” задоволено частково: рішення Яворівського районного суду Львівської області від 10 листопада             2008 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 28 вересня             2009 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У доданій до заяви ухвалі суду від 8 вересня 2010 року міститься висновок про те, що зазначені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, оскільки суди не врахували положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 і наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від              22 листопада 2005 року № 4 з внесеними змінами; не дали належної оцінки тому факту, що об’єктом відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води є не весь багатоквартирний будинок, а лише квартира позивачки, та  умові, за наявності якої комісія дозволила відключити її від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, а також  посиланням відповідача на те, що відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води можливе лише в тому разі, коли таке рішення підтримують усі власники й наймачі квартир багатоквартирного будинку, у зв’язку із чим висновок суду про те, що за наявності рішення постійно діючої міжвідомчої комісії відповідач зобов’язаний безумовно видати позивачці технічні умови на відключення її квартири від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, є передчасним.

Залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції в цій справі погодився з висновками судів, які застосували до спірних правовідносин: ч. 1 ст. 5 Цивільного кодексу України; пп. 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (у редакції, чинній на момент прийняття рішення вказаної постійно діючої міжвідомчої комісії  від 13 вересня 2007 року, без урахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від                       31 жовтня 2007 року № 1268); пп. 2.1, 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.6  Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за                        № 1478/11758, (у редакції, чинній на момент прийняття рішення зазначеної постійно діючої міжвідомчої комісії  від 13 вересня 2007 року, без урахування змін, внесених наказом від 6 листопада  2007 року № 169) - і виходили з того, що  позивачка одержала дозвіл на відключення її квартири від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, який був наданий  компетентним органом до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268, якою було змінено підстави для надання дозволу на відключення від системи централізованого опалення та передбачено надання такого дозволу на будинок у цілому, а не на кожну квартиру окремо, тому на виконання зазначеного рішення відповідач зобов’язаний безумовно видати позивачці технічні умови.

Заслухавши доповідь судді–доповідача, дослідивши доводи заявника, Верховний Суд України вважає,  що заява  підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є однією зі співвласників квартири АДРЕСА_1.

Маючи намір відключити квартиру від мережі централізованого опалення, позивачка  звернулася до постійно діючої міжвідомчої комісії виконавчого комітету  Новояворівської міської ради з розгляду питань, пов’язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, із заявою про надання дозволу на відключення вказаної квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

13 вересня 2007 року постійно діючою міжвідомчою комісією виконавчого комітету  Новояворівської міської ради з розгляду питань, пов’язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, прийнято рішення про надання ОСОБА_1 переліку організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розроблення проекту індивідуального (автономного) теплопостачання й відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Згідно з позовною заявою ОСОБА_1 вона в січні 2008 року звернулася до ТОВ НВП “Енергія-Новояворівськ” щодо видачі їй технічних умов на відключення її квартири від указаних мереж.

Листом від 23 січня 2008 року ТОВ НВП “Енергія-Новояворівськ” відмовило позивачці  в наданні їй зазначених технічних умов.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі – Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Згідно з п. 26 Правил (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268) відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України “Про теплопостачання” схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від               22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України            9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства  від 6 листопада 2007 року № 169), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Таким чином, аналіз норм з точки зору їх дії в часі дає підстави для висновку про те, що на момент виникнення спірних правовідносин були чинними  постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” у редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року             № 1268, і наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 “Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання” у редакції зі змінами, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від                     6 листопада 2007 року № 169, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України            28 листопада 2007 року за  № 1320/14587.

Під час  розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ НВП “Енергія-Новояворівськ” про зобов’язання видати технічні умови для відключення  квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води суд касаційної інстанції застосував зазначені нормативно-правові акти,  ураховуючи їх дію в часі, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з  указаними змінами.

За таких обставин висновок суду касаційної інстанції в цій справі про залишення без змін рішення Яворівського районного суду Львівської області від                             22 грудня 2009 року й ухвали Апеляційного суду Львівської області від                      15 червня 2010 року не ґрунтується на вимогах матеріального права.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 360-4 Цивільного процесуального кодексу України суд задовольняє заяву у разі наявності однієї  з  підстав, передбачених ст. 355 цього Кодексу. Якщо  суд  установить,  що  судове  рішення у справі,  яка переглядається,  є незаконним,  він  скасовує  його  повністю  або частково  і  направляє  справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

За таких обставин ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 грудня 2010 року підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 355, 360-3, 360-4 Цивільного процесуального кодексу України, Верховний Суд України

п о с т а н о в и в :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Енергія-Новояворівськ” задовольнити.

Ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 грудня 2010 року скасувати, направити  справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий  А.Г. Ярема

Судді:

     

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15969176       

[Перо]

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року                                                                                                      м. Київ

Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г., суддів:Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л., - Жайворонок Т.Є.,Патрюка М.В.,  Лященко Н.П.,Романюка Я.М.,     розглянувши в судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Долинські об'єднані мережі» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2012 року             у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Долинські об'єднані мережі», Долинської міської ради, комунального підприємства «Координаційний центр по обслуговуванню населення» до ОСОБА_9 про зобов'язання привести систему централізованого опалення                  до попереднього стану, 

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Долинські об'єднані мережі» (далі - ТОВ «ДОМ»), Долинська міська рада, комунальне підприємство «Координаційний центр по обслуговуванню населення» (далі - КП «Координаційний центр по обслуговуванню населення») звернулися до суду           з уточненим у подальшому вищезазначеним позовом, в якому просили: зобов'язати ОСОБА_9 допустити працівників ТОВ «ДОМ» до квартири АДРЕСА_1 для проведення робіт із переобладнання мережі централізованого опалення до попереднього стану шляхом приєднання радіаторів опалення до стояків централізованої системи опалення за допомогою зварювальних робіт із залученням фахівців ТОВ «ДОМ» та подальшим відшкодуванням понесених витрат на проведення зазначених робіт у сумі 514 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалась на те, що відповідачка самовільно відключила квартиру від мережі централізованого опалення, без дозволу міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при Долинській міській раді та в порушення чинного законодавства України, зокрема пп. 1.4.4, 1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що призвело до порушення конструктивних елементів будинку й завдало матеріальної шкоди.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від                 5 серпня 2011 року позов задоволено повністю.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 26 жовтня                 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від                 28 березня 2012 року касаційну скаргу ТОВ «ДОМ» відхилено, зазначене рішення апеляційного суду залишено без змін.

У травні 2012 року ТОВ «ДОМ» подало до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ заяву про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2012 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від          23 липня 2012 року допущено до провадження Верховного Суду України цивільну справу за позовом ТОВ «ДОМ», Долинської міської ради,                             КП «Координаційний центр по обслуговуванню населення» до ОСОБА_9 про зобов'язання привести систему централізованого опалення до попереднього стану.

Ухвалами судді Верховного Суду України від 30 липня 2012 року відкрито провадження у справі, витребувано матеріали справи за вищезазначеним позовом відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 360-1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У заяві ТОВ «ДОМ» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2012 року порушується питання про скасування постановленої судом ухвали з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення ТОВ «ДОМ» посилається на ухвали колегій суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: від 11 січня 2012 року у справі №6-39123 св11, від 18 січня 2012 року у справі №6-43508 св11, від 1 лютого 2012 року у справі №6-40811 св11, від 14 березня 2012 року у справі №6-40810 св11, від 21 березня 2012 року у справі №6-47980 св11, від 11 квітня 2012 року у справі №6-1769 св12, від 25 квітня 2012 року у справі №6-732 св12, від 25 квітня 2012 року                у справі №6-47389 св11.

ТОВ «ДОМ» указує на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування норм матеріального права, покладені в основу судового рішення, яке переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими в зазначених для прикладу судових рішеннях.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає задоволенню з таких підстав.

В обґрунтування заяви ТОВ «ДОМ» указує на неоднакове застосування судами касаційних інстанцій норм матеріального права: Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства  від 17 травня 2005 року №76; Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила №630), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року  № 630, з урахуванням змін, що внесені постановою  Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року №1268; Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі - Порядок №4), затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4,                          з урахуванням змін, що внесені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року №169 (далі - Наказ №169); ч. 2 ст. 383 Цивільного кодексу України.

Судами встановлено, що ОСОБА_9 є власником квартири АДРЕСА_1.

Власником будинку є територіальна громада м. Долинська в особі Долинської міської ради. Балансоутримувачем будинку, в якому мешкає відповідачка, є КП «Координаційний центр по обслуговуванню населення»,              а ТОВ «ДОМ» - виробником та виконавцем послуг із теплопостачання. 

Між ТОВ «ДОМ» і відповідачкою укладено договір на теплопостачання №1530 від 1 грудня 2007 року, згідно з умовами якого договір може бути достроково розірваний у разі зникнення потреби в отриманні послуг або відмови споживача від користування послугами.

11 серпня 2010 року відповідачка звернулась до ТОВ «ДОМ» із заявою,               в якій просила не нараховувати плату за комунальні послуги (опалення) та надіслати комісію з метою засвідчення факту відключення від мереж централізованого опалення та встановлення індивідуального опалення                       у квартирі.

Листом ТОВ «ДОМ» відповідачці було роз'яснено порядок звернення до міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при Долинській міській раді.

ОСОБА_9 з метою встановлення індивідуального опалення          самовільно відключила свою квартиру від мереж централізованого опалення.                            Дозволу міжвідомчої комісії на відключення від мережі централізованого опалення та технічних умов на встановлення індивідуального опалення          ОСОБА_9 не отримувала.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної  інстанції, виходив із того, що позивачі не довели факту порушення їхніх прав відповідачкою, оскільки не надано доказів про те, що відключення індивідуальної системи опалення квартири ОСОБА_9 від мережі централізованого опалення може призвести або призвело до порушень цієї системи будинку, зокрема зміни гідравлічного опору стояка, що у свою чергу може спричинити або вже спричинило до порушень санітарно-технічних норм або правил протипожежної безпеки. Крім того, самовільне відключення квартири від теплопостачання без дотримання встановленого порядку не породжує правових наслідків як для осіб, які надають послуги з теплопостачання, так і для тих, кому ці послуги фактично надаються.

З такими висновками повністю погодитись не можна.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами № 630, в яких з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів,                             а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Згідно з п. 26 Правил №630 відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі,         коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України                         «Про теплопостачання» схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до п. 25 Правил №630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Крім того, Наказом №169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Разом із тим згідно із ч. 2 ст. 383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних умов і правил експлуатації будинку.

Аналогічних правових висновків дійшли колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалах від 11 січня 2012 року, від 18 січня 2012 року,           від 1 лютого 2012 року, від 14 березня 2012 року, від 21 березня 2012 року,               від 11 квітня 2012 року, від 25 квітня 2012 року у справах з подібними правовідносинами за позовами ТОВ «ДОМ», Долинської міської ради,                    КП «Координаційний центр по обслуговуванню населення» до споживачів про зобов'язання привести систему централізованого опалення до попереднього стану, в яких суди касаційної інстанції погодились із висновками судів першої інстанції про задоволення позову з тих підстав, що відповідачі відключили квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води                з порушенням установленого порядку.

Саме до цього зводяться правові висновки, що висловлені Верховним Судом України в постанові від 16 травня 2011 року у справі №6-9 цс11, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, що зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції не звернув уваги на зазначені вимоги закону та на те, що об'єктом відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води є не багатоквартирний будинок у цілому, а лише одна квартира відповідачки.

Погодившись із судом апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, суд касаційної інстанції дійшов помилкового та такого,           що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, висновку про те,                  що для визнання прав позивачів такими, що порушені внаслідок самовільного відключення квартири від мереж централізованого опалення слід доводити наявністю порушень зазначеної системи будинку, та що таке відключення не породжує правових наслідків.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 360-4 ЦПК України суд задовольняє заяву в разі наявності однієї  з  підстав, передбачених ст. 355 цього Кодексу. Якщо  суд  установить,  що  судове  рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення, яке має містити висновок про правильне застосування норми матеріального права щодо спірних правовідносин та обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання.

Ураховуючи викладене, ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2012 року підлягає скасуванню на підставі           п. 1 ст. 355, чч. 1, 2 ст. 360-4 ЦПК України з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 355, 360 - 3, 360 - 4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Долинські об'єднані мережі» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2012 року задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від          28 березня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий                            А.Г. Ярема Судді:                                      В.І. ГуменюкМ.В. ПатрюкТ.Є. ЖайворонокЯ.М. РоманюкН.П. ЛященкоЮ.Л. СенінЛ.І. Охрімчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/26347535

[Перо]

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року                                                                                                                                              м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,  суддів:Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л., - Жайворонок Т.Є.,Патрюка М.В.,  Лященко Н.П.,Романюка Я.М.,     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_9 до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Енергія-Новояворівськ" про зобов'язання вчинити дії за заявою ОСОБА_9 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня                2012 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2008 року ОСОБА_9 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є однією зі співвласників квартири АДРЕСА_1.

Бажаючи відключитись від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання своєї квартири, влаштувати індивідуальну (автономну) систему теплопостачання, у вересні 2007 року вона звернулася з письмовою заявою про надання дозволу на вчинення таких дій до постійно діючої міжвідомчої комісії виконавчого комітету Новояворівської міської ради з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання (далі - Комісія).

13 вересня 2007 року Комісія розглянула її заяву та надала перелік організацій, до яких слід звернутися щодо отримання технічних умов для розроблення проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Отримавши витяг із протоколу Комісії та підготувавши необхідні документи, у вересні 2007 року вона звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Енергія-Новояворівськ" (далі - ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" з письмовою заявою про видачу технічних умов на відключення її квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

У подальшому вона отримала відповідь на свою заяву, в якій відповідач відмовив їй у видачі зазначених технічних умов, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268, згідно з якою дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення надається на будинок у цілому, а не на окремі квартири, як було до вказаних змін.

Вважаючи таку відмову незаконною, оскільки спірні правовідносини виникли до внесення зазначених змін, позивачка просила зобов'язати                   ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" видати їй технічні умови на відключення її квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 4 грудня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_9 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2010 року вказане рішення районного суду скасовано й ухвалено нове, яким позов   ОСОБА_9 задоволено, зобов'язано ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" видати ОСОБА_9 технічні умови на відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2012 року касаційну скаргу                               ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" задоволено, рішення Апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2010 року скасовано, а рішення районного суду залишено в силі.

У заяві ОСОБА_9 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2012 року порушується питання про скасування цієї ухвали й прийняття нового судового рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті                      355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

В обґрунтування заяви ОСОБА_9 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 1, 3 статті 5 Цивільного кодексу України; положень Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від                    31 жовтня 2007 року № 1268; положень Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758,                            з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за                № 1320/14587.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення ОСОБА_9 надала ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 січня 2012 року у справі за позовом до ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" про зобов'язання видати технічні умови для відключення квартири від мереж централізованого опалення.

У вказаній ухвалі від 19 січня 2012 року міститься висновок про те, що суди правильно не врахували внесених постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 змін до Правил та виходили з того, що спірні правовідносини між сторонами виникли з моменту звернення позивача до            ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" з письмовою заявою про видачу технічних умов на відключення квартири від мереж централізованого опалення, а оскільки з такою заявою позивач звернувся до внесення вказаних змін до Правил, товариство неправомірно відмовило йому у видачі технічних умов на підставі вже змінених правил.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_9 у справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, урахував положення Правил з внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 змінами та послався на те, що рішенням Комісії від 13 вересня 2007 року позивачці надано лише перелік організацій, до яких їй слід звернутися для отримання технічних умов, що є саме по собі умовою, за наявності якої Комісія дозволила відключити приміщення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, а тому підстав для задоволення позову немає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_9, маючи намір відключити квартиру АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, влаштувати індивідуальну (автономну) систему теплопостачання, у вересні          2007 року звернулася з письмовою заявою до Комісії.

13 вересня 2007 року Комісією надано ОСОБА_9 перелік організацій, до яких слід звернутися щодо отримання технічних умов для розроблення проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

26 вересня 2007 року ОСОБА_9 звернулася до ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" з письмовою заявою щодо видачі технічних умов на відключення її квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

На час набрання чинності в листопаді 2007 року змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268, до Правил зазначені технічні умови ОСОБА_9 відповідачем видані не були. Листом від 23 січня 2008 року відповідач відмовив ОСОБА_9 у наданні технічних умов.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їхніх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до пункту 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно з пунктом 26 Правил (у редакції з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268) відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від               22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України            9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від                    6 листопада 2007 року № 169), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Таким чином, аналіз норм з точки зору їх дії в часі дає підстави для висновку про те, що на момент відмови відповідачем у видачі позивачці технічних умов на відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання були чинними постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" у редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268, і наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від            22 листопада 2005 року № 4 "Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання" у редакції зі змінами, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за  № 1320/14587. Указаними нормативно-правовими актами передбачається надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення з ініціативи споживачів на будинок у цілому, а не на окремі квартири.

Ураховуючи те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2012 року правильно застосовано норми матеріального права, не вбачається підстав вважати заяву ОСОБА_9 обґрунтованою.

Відповідно до частини першої статті 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

За таких обставин висновок суду касаційної інстанції в цій справі про залишення в силі рішення Яворівського районного суду Львівської області від           4 грудня 2009 року, яким відмовлено в задоволенні позову, ґрунтується на вимогах матеріального права.

Керуючись статтями 355, 360-2, 360-3, 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_9 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2012 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий  Судді Верховного Суду України:А.Г. Ярема   

В.І. Гуменюк    Т.Є. Жайворонок   Н.П. Ляшенко  Л.І. Охрімчук М.В. Патрюк  Я.М. Романюк  Ю.Л. Сенін

http://reyestr.court.gov.ua/Review/26347517

[Перо]

Державний герб України

Ухвала

іменем  україни

14 січня 2015 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

   
головуючого        Касьяна О.П.,

     суддів:                            Євграфової Є.П.,                 Журавель В.І.,
                                     Євтушенко О.І.,                  Мартинюка В.І.,     

               
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія», третя особа - Івано-Франківська міська рада, про зобов'язання видати технічні умови на відключення квартир від мереж централізованого та гарячого водопостачання, зобов'язання припинити нарахування оплати послуг теплопостачання і гарячого водопостачання та списати нараховану заборгованість, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від                      23 вересня 2014 року, 

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом, у якому просили зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія» (далі - ТОВ  «Станіславська теплоенергетична компанія») видати технічні умови на відключення їх квартир від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, зобов'язати відповідача припинити нарахування оплати послуг теплопостачання та гарячого водопостачання з 03 червня 2013 року та списати нараховану заборгованість з оплати послуг теплопостачання та гарячого водопостачання з 03 червня 2013 року по даний час.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що протоколом  від 09 лютого                 2012 року № 2 засідання міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, їм надано дозвіл на поетапне відключення від вказаних мереж житлового будинку в частині стояка, тобто квартир АДРЕСА_1.

29 листопада 2012 року виконавець послуг ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» у відповідь на їх звернення повідомило про можливість підготовки технічних умов у разі письмового погодження з мешканцями інших квартир будинку.

Таке погодження надано відповідачу 09 січня 2013 року, однак він відмовився видати технічні умови, повідомивши, що відключення  можливе лише всього будинку.

03 червня та у вересні 2013 року вони звертались до відповідача із заявами про відмову від послуг та припинення нарахування за їх отримання, на що отримали відмови.

Враховуючи наведене, просили задовольнити позов.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 липня 2014 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» надати ОСОБА_3,   ОСОБА_4 та ОСОБА_5 технічні умови на відключення квартир АДРЕСА_1 від мереж централізованого та гарячого водопостачання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову в позові, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Під час розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_3,               ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є власниками квартир АДРЕСА_1

Згідно з витягом з протоколу № 2 засідання міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання від 09 лютого                2012 року, квартирам № № 2, 4, 6, 8 надано дозвіл на поетапне відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання в частині стояка будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 26 липня 2012 року № 508 виконавцем послуг з централізованого опалення та підігріву води для населення, яке обслуговується від котельні по АДРЕСА_1, є ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія».

Згідно з довідкою ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» від                 18 лютого 2014 року № 17-01/227 будинок по АДРЕСА_1 з 01 серпня 2013 року знаходиться на обслуговуванні                     ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія».

02 жовтня 2012 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулись до ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» із заявами про видачу технічних умов відключення їх квартир від системи централізованого опалення.

Листом від 22 лютого 2013 року № 13/448 ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія» повідомило позивачів про те, що згідно  з  Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, відключення споживачів від мереж централізованого опалення можливе виключно за умови підтримання відповідного рішення всіма власниками приміщень у житловому будинку, тобто визначено порядок такого відключення будинку в цілому, а не секцій, під'їздів чи окремих його приміщень.

Задовольняючи позов частково та зобов'язуючи відповідача надати позивачам технічні умови на відключення їх квартир від мереж централізованого та гарячого водопостачання, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що таке відключення погоджено позивачами у встановленому порядку, а відмова відповідача видати технічні умови порушує право споживачів на відмову у користуванні послугою.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4.

Як визначено у п. п. 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до п. п.1.2, 2.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів віл централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства  України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок № 4), для реалізації права споживачів та відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії. Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Рішення Комісії  оформлюється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.

Відповідно до п. п. 3.3, 3.4, 3.5, 3.6. 3.8 Положення про порядок надання дозволів на відключення житлових будинків від мереж централізованого теплопостачання в м. Івано-Франківську, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 29 травня 2012 року № 766-25, міжвідомча комісія має право ухвалити позитивне рішення, якщо згідно з поданим протоколом відключення підтримали 100% власників (уповноважених осіб власників) приміщень у житловому будинку, де ще не встановлено індивідуальної системи теплопостачання. Міжвідомча комісія має право ухвалити рішення про поетапне відключення житлового будинку (по стояках, під'їздах). Дозвіл на відключення житлового будинку в частині стояка або під'їзду цього будинку на підставі протоколу згідно з п. п. 3.3, 3.4 цього рішення надається за умови згоди всіх власників (уповноважених представників власників такого стояка, під'їзду). Згода підтверджується протоколом. Якщо в будинку на стояку під'їзду залишилися одна квартира, де ще не встановлено індивідуальної системи теплопостачання, або якщо відключення є клопотанням виконавця послуг, вмотивоване неможливістю забезпечення належної якості послуг. Міжвідомча комісія має право ухвалити рішення про надання дозволу на відключення такої квартири (за наявності технічної можливості) без відповідного рішення зборів власників (уповноважених представників власників) житлового будинку. Відключення житлового будинку від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання здійснюється виконавцем послуг за наявності дозволу міжвідомчої комісії та за умови виконання всіх технічних умов в міжопалювальний період.

Крім того, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Саме до цього зводяться правові висновки, що висловлені Верховним Судом України в постанові від 26 вересня 2012 року у справі № 6-96 цс12, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, що зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання від 09 лютого                2012 року (а. с. 7) встановлено, що відключення стояка житлового будинку від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання здійснюється виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання на основі виготовленої та затвердженої проектної документації за умови виконання всіх технічних умов, виданих: ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», Івано-Франківським управлінням з експлуатації газового господарства (Філією ПАТ «Прикарпаттяобленерго» «Івано-Франківський район електричних мереж») - у випадку встановлення електричної системи індивідуального теплопостачання КП «Івано-Франківськводоекотехпром», відсутності у споживачів, які відключаються заборгованості перед виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також після внесення коштів у фонд енергозбереження, відкритий управителем до даного будинку в міжопалювальний період на підставі колективного звернення власників (уповноважених представників власників) приміщень у житловому будинку, підключених до даного стояка.

Разом з тим, задовольняючи позов, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на момент ухвалення судового рішення згадане вище рішення Міжвідомчої комісії   від 09 лютого 2012 року, яке діє протягом двох років з моменту його видачі, втратило свою чинність (а. с.7) та зобов'язав  ТОВ «Станіславська теплоенергетична компанія», яке є виконавцем послуг, надати позивачам технічні умови на відключення їх квартир від мереж централізованого та гарячого водопостачання, не з'ясовуючи, чи виконані всі технічні умови, чи погашена наявна заборгованість, чи внесені кошти у фонд енергозбереження.

Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції та залишаючи його без змін, апеляційний суд на порушення вимог ст. ст. 315, 316 ЦПК України не усунув допущені порушення суду першої інстанції. 

Наведене свідчить, що як суд першої інстанції, так і апеляційний суд не встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 

За таких обставин судові рішення не відповідають вимогам                             ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу                             ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції,  у процесі якого суду слід урахувати наведене та залежно від установленого вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
 
у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська теплоенергетична компанія» задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.
 
Головуючий                                                             О.П. Касьян
 
Судді:                                                                       
Є.П. Євграфова                                                                   
О.І. Євтушенко
В.І. Журавель                                                                                                 
В.І. Мартинюк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42521308