'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВГСУ: застосування ПНКРЕ від 14.12.2010 р. № 1729 до ЖБК "Суднобудівник-18"  (Прочитано 5620 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

"19" листопада 2012 р.                                                                                    Справа № 5011-35/4029-2012  Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Карабаня В.Я., суддів: Ковтонюк Л.В., Жаботиної Г.В.

за участю представників сторін: Марковська В.В., Вербова В.А., Іваненко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18"на  постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.09.2012у справі господарського суду № 5011-35/4029-2012 міста Києваза  позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" до житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18"простягнення 404 282,61 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2012 (суддя Літвінова М.Є.) позов задоволено частково. Стягнуто з житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.05.2012) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" 345 201,91 грн. боргу, 21 292,89 грн. 3 % річних, 37 457,89 грн. збитків від інфляції, 8 079,04 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 (колегія у складі суддів: Рудченка С.Г., Буравльова С.І., Шапрана В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 скасовано частково, резолютивна частина вказаного рішення місцевого господарського суду викладена в наступній редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18" на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" 338 375,41 грн. боргу, 21 292,89 грн. 3 % річних, 37 457,89 грн. збитків від інфляції, 7 942,52 грн. судового збору за подання позову. В іншій частині позовних вимог відмовити".

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012, житлово-будівельний кооператив "Суднобудівник-18" звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 як такі, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права,  та направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

У березні 2012 року публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.05.2012) про стягнення 345 531,83 грн. основного боргу, 37 457,89 грн. інфляційних втрат, 21 292,89 грн. 3% річних, які позивачем нараховано за умовами укладеного із відповідачем 01.11.2003 договору № 1630060 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за період з 01.04.2009 по 01.01.2012.

Місцевий господарський суд визнав позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київенерго" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з урахуванням суми субсидій у якості компенсацій по пільговим категоріям населення в розмірі 329,92 грн.

Апеляційний господарський суд, скасувавши частково рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 з тих підстав, що станом на 01.01.2012 розмір субсидій у якості компенсацій по пільговим категоріям населення, а саме: за теплову енергію, перерахований позивачу від управління державного казначейства становить не 94 583,18 грн., а 101 059,68, змінив рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 в частині стягнення основного боргу. В іншій частині погодився з висновками місцевого господарського суду.

У відзиві на позовну заяву, у апеляційній скарзі житлово-будівельний кооператив "Суднобудівник-18" вказував про те, що позивачем у спірному періоді, зокрема, починаючи з 01.01.2011, при нарахуванні плати за теплову енергію на підставі укладеного між сторонами договору № 1630060 від 01.11.2003 застосовано тарифи, які встановлені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010, що умовами вказаного договору не передбачено.

Згідно із постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010: "1. Затвердити Публічному акціонерному товариству "Київенерго" тарифи на теплову енергію:

для населення - 171,25 грн. за 1 Гкал (без ПДВ);

для населення - 169,38 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) (якщо будинковий засіб обліку теплової енергії належить балансоутримувачу жилого будинку або відсутній)...".

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги, послались на вказану постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010, в якій йдеться про встановлення тарифів на теплову енергію для населення, а позивач звернувся із позовом до юридичної особи - житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18", в такому випадку необхідно було дослідити підстави звернення позивача до юридичної особи.

Крім того, апеляційний господарський суд в постанові від 19.09.2012 вказав: "…постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України щодо встановлення тарифів на теплову енергію є нормативно-правовими актами, а не актами індивідуальної дії, тому їх застосування не може залежати від дати повідомлення про це споживача".

              Між тим, статтею 1 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації, а статтею 3 передбачено, що   нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

         Згідно статті 3 Указу Президента України № 335/98 від 21.04.1998 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України" установлено, що на рішення Комісії не поширюється дія Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади" в частині встановлення цін і тарифів, за винятком цін і тарифів для населення, та на рішення Комісії щодо функціонування ринків, що регулюються Комісією. (цей Указ втратив чинність згідно з Указом Президента України від 23 листопада 2011 року N 1057/2011).

        В такому випадку суди попередніх інстанцій повинні були з'ясувати, чи було відповідно здійснено реєстрацію вказаної постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України та чи було дотримано порядок офіційного оприлюднення вказаного нормативно-правового акту згідно  чинного законодавства.

З урахуванням викладеного прийняті у справі постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 підлягають скасуванню, а справа -передачі до господарського суду міста Києва, якому під час нового розгляду необхідно з'ясувати, які підстави звернення позивача із позовом до юридичної особи, якщо він посилається на постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010, в якій йдеться, про те, що тарифи на теплову енергію встановлюються для населення, також дослідити питання щодо строку набрання чинності вказаної постанови. 

Керуючись ст. ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

         Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2012 скасувати, справу № 5011-35/4029-2012 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий                                                                                         В.Карабань

Судді:                                                                                                   Л.Ковтонюк

                                                                                                              Г.Жаботина

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27667566
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Справа № 5011-35/4029-2012-8/533-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:                     Кравчука Г.А.,

суддів:                                 Бакуліної С.В., Полянського А.Г.

розглянувши

касаційну скаргу              житлово-будівельного

    кооперативу "Суднобудівник - 18"

на постанову                      Київського апеляційного господарського суду     

                                             від 29.05.2013 року

у справі                               № 5011-35/4029-2012-8/533-2012

    господарського суду

                                             міста Києва

за позовом                          публічного акціонерного товариства "Київенерго" 

до                                         Житлово-будівельного

    кооперативу "Суднобудівник - 18"

про                                       стягнення 404 282,61 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Гаркавенко С.В. дов. від 28.01.2013 р.,

відповідача - Кіщук Т.В. дов. від 24.01.2013 р., Мельниченко Н.П. - голова правління,

                                                   В С Т А Н О В И В:

          Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2013 р. (суддя - Полякова К.В.) позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 338 375,41 грн. основного боргу, 21 292,89 грн. 3% річних, 37 457,89 грн. інфляційних втрат. В іншій частині відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 р. (судді - Рєпіна Л.О., Сулім В.В., Тарасенко К.В.) рішення господарського суду міста Києва  від 21.03.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник - 18" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права та направити справу на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.   

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи,  01.11.2003 р. між АЕК "Київенерго" (правонаступником якого є ПАТ "Київенерго") та ЖБК "Суднобудівник-18" укладено договір № 1630060 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

В зв'язку з неповною оплатою спожитої теплової енергії, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення коштів, за період з 01.04.2009 по 01.01.2012 року, (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) у розмірі 345 531,83 грн. та суму 3% річних - 21 292,89 грн., інфляційних втрат - 37 457,89 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2012 р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 345 201,91 грн. основного боргу, 21 292,89 грн. 3% річних, 37 457,89 грн. інфляційних втрат. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 р. у справі № 5011-35/4029-2012 рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 скасовано частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 338 375,41 грн. основного боргу, 21 292,89 грн. 3% річних, 37 457,89 грн. інфляційних втрат, 7 942,52 грн. судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2012 р. у справі № 5011-35/4029-2012 касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-18" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 скасовано, справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Вищий господарський суд України, направляючи дану справу на новий розгляд вказав, що при новому розгляді суду необхідно з'ясувати, підстави звернення позивача із позовом до юридичної особи, враховуючи посилання на постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010, якою встановлені тарифи на теплову енергію для населення, а також дослідити питання щодо строку набрання чинності та реєстрації вказаної постанови.

Здійснюючи перегляд даної справи на виконання вимог ст. 11112 ГПК України, попередні судові інстанції зазначили наступне.

Частинами першою і другою статті 275 та частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

За приписами статті 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Законом України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" (набрав чинності з 22 липня 2010 року) внесено зміни до ряду законодавчих актів у сфері теплопостачання.

Зокрема, у підпункті 2 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження із встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини першої та пунктом 4 частини першої статті 6 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" ця Комісія встановлює тарифи на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, а також визначає суб'єктів природних монополій, діяльність яких регулюється відповідно до цього Закону, та складає і веде галузеві реєстри таких суб'єктів господарювання.

ПАТ "Київенерго" є суб'єктом природних монополій у сфері теплопостачання та його включено до відповідного галузевого реєстру.

Таким чином, із 22 липня 2010 року з повноважень органів місцевого самоврядування виключено право встановлювати тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення для суб'єктів природних монополій, яким є позивач у цій справі.

Відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" Національна комісія регулювання електроенергетики України виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до закінчення процесу формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, що має бути завершено до І січня 2011 року. До встановлення Національною комісією регулювання електроенергетики України тарифів на теплову енергію, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами, постачання теплової енергії, а також тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення діють тарифи, що встановлені відповідно органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Керуючись наданими цим Законом повноваженнями, НКРЕ 14 грудня 2010 року прийняла постанову № 1729, якою було затверджено тарифи на теплову енергію Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго". Ця постанова набрала чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 13 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 21 квітня 1998 року № 335/98, діючого на момент виникнення правовідносин, встановлено, що НКРЕ в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень, які є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів.

Цитувати
Розпорядженням КМДА від 29 грудня 2010 року N 1222 було встановлено нові тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення та введено в дію з 1 лютого 2011 року саме на виконання постанови НКРЕ від 14 грудня 2010 року N 1729.

Виконавець комунальних послуг, повинен керуватись розпорядженням КМДА № 1222 від 29.12.2010 року протягом січня 2011 року (до 01.02.2011 року).

Колегія суддів відзначає, що аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України № 22/313 від 11.12.2012 р., № 5011-64/2345-2012 від 28.05.2013 р.


Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки станом на 01.01.2012 р. розмір субсидій у якості компенсацій по пільговим категоріям населення, а саме: за теплову енергію, перерахований до позивача від Управління державного казначейства становить 101  059,68 грн., в зв'язку з чим розмір суми основної заборгованості зменшений на суму 6  826,50 грн., що є результатом віднімання від наданих пільг та субсидій у сумі 101  059, 68 грн. суми погашення боргу за їх рахунок у розмірі 94  233,18 грн.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Згідно частини другої ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:         

Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник - 18" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року у справі № 5011-35/4029-2012-8/533-2012 залишити без змін.

Головуючий    суддя                              Кравчук Г.А.

Судді                                                                                                    Бакуліна С.В.

                              Полянський А.Г.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32828637

Постанова КАГС від 29.05.2013 р.:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/31597063

Рішення Господарського суду м. Києва від 21.03.2013 р.:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/30221696
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

З приводу мотивів суду
Цитувати
аналогічна позиція

слід зазначити, що позиція не зовсім аналогічна, бо у цих постановах ВСУ:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=9519.0.html
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=8059.0.html
йдеться про виключення з повноважень ОМС встановлювати тарифи з 22.07.2010 р., що не є тотожним повноваженням Нацкомпослуг (НКРЕ, до утворення Нацкомпослуг) встановлювати ці саме тарифи. Оскільки у Нацкомпослуг (НКРЕ, до утворення Нацкомпослуг) з 22.07.2010 р. є повновження лише на встановлення тарифів суб'єктам природних монополій (зокрема Київенерго) та суб'єктам господарювання на суміжних ринках (що ліцензуються Комісією), а не для розрахунків Київенерго з населенням, бюджетними установами та іншими споживачами.
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email