Повідомлення в цій темі
Автор: слава2
« : 23 Березня 2016, 15:47:55 »
З відповіді МВС, на запит суду ( є в мат . справи) зареєстровано двоє ,також в мат справи є акт від 2002 року, що особа 5,6 не проживають . Особа 6, двічі звертався до суду першої інстанції з заявою про виключення його з числа відповідачів, оскільки не власник , не зареєстрований , не проживає. В рішенні : Задовольняючи первісний позов ЛКП "Тополя-406" та зустрічні позови ОСОБА_3 і ОСОБА_5 частково, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що позивачем за первісним позовом надавалися відповідачам житлово-комунальні послуги (утримання будинку і прибудинкової території, центральне опалення, водопостачання і водовідведення, підігрів води) і двоє з них являються власниками та користувачами згаданих послуг включно з ОСОБА_6 Вищевказані обставини підтверджуються поясненнями даними в суді першої інстанції представника ЛКП "Тополя-406" ОСОБА_8, відповідачів ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_9, долученою до справи довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописку за № 4968 від 12 листопада 2013 року та ці обставини в судовому засіданні ніким не оспорювались. В цьому місці з'являється особа 9 (це здається бухгалтер ЛКП) - чомусь в списку відповідачів. В цій довідці ЛКП ,-особа 6 зазначений як брат, інші (особи 3,5) співвласники . В той же час, судом встановлено, що з листопада 2012 року споживачем послуг в документації ЛКП "Тополя-406" значиться ОСОБА_3. Окрім цього, встановлено, що фактичними споживачами наданих послуг ЛКП "Тополя-406" з листопада 2012 року є ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, так як вони є зареєстрованими та проживають в квартирі АДРЕСА_1 який перебуває на обслуговуванні в ЛКП з цього приводу в ВССУ Апеляційним судом не перевірено на підставі чого особовий рахунок НОМЕР_1 був переоформлений з ОСОБА_10 на ОСОБА_6, оскільки співвласником спірної квартири є також ОСОБА_7 З приводу зміни власника рахунку, в листопаді 2012, про що ми взнали в січні 2013, коли ЛКП доніс розрахунки заборгованості (позивався без розрахунків), ті самі, з якими звертався за судовим наказом в липні 2012 з зміненим власником рахунку , на підставі чого змінено власника рахунку , на якому борг за невідомо який період? відповіді рішення не дає. ЛКП після подачі позовної , коли ми витребували розрахунки , змінив власника рахунку не на підставі договору , чи свідоцтва , - а для надання до суду . бухгалтер ЛКП в судовому засіданні на поставлене питання, чому? змінено власника рахунку відповіла - що вона не раз вносила зміни в програму, щодо власників цього рахунку.
Автор: Юрій Васильович
« : 23 Березня 2016, 14:01:46 »
є ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, так як вони є зареєстрованими та проживають в квартирі АДРЕСА_1 Так зареєстровано три чи два? Чи Ви самі не знаєте, що у Вас робиться?
Автор: слава2
« : 23 Березня 2016, 08:05:49 »
рішення апеляційного суду від 10.03.2016 року (новий розгляд) http://reyestr.court.gov.ua/Review/56538131Справа № 1328/8935/12 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.
Провадження № 22-ц/783/121/16 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія справи:24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук О.Я.,
суддів Берези В.І. і Крайник Н.П.,
при секретарі Куцик І.Б.
з участю ОСОБА_3, представника ЛКП "Тополя-406" Карпин М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Львівського комунального підприємства "Тополя-406" і ОСОБА_3, ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 23 червня 2014 року по справі за позовом Львівського комунального підприємства "Тополя-406" до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, зустрічним позовом ОСОБА_3 до Львівського комунального підприємства "Тополя-406" про визнання зобов"язання по оплаті за житлово-комунальні послуги недійсними, визнання зобов"язальних правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг такими, що не склалися та зустрічним позовом ОСОБА_5 до Львівського комунального підприємства "Тополя-406" про визнання дій незаконними та визнання боргу недійсним,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2012 року Львівське комунальне підприємство "Тополя-406" (у подальшому - "ЛКП") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, в якому (з урахуванням уточнених позовних заяв від 13 листопада 2013 року та від 18 березня 2014 року) просило суд ухвалити рішення про солідарне стягнення з відповідачів на користь ЛКП заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, яка утворилась станом на 01 березня 2014 року, а саме: 10 538 грн. 50 коп. - за утримання будинку і прибудинкової території; 18 163 грн. 84 коп. - за центральне опалення; 9 791 грн. 68 коп. - за водопостачання і водовідведення; 762 грн. 66 коп. - за підігрів води, а також судові витрати.
Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що відповідачі є зареєстрованими та проживають в квартирі АДРЕСА_1 який перебуває на обслуговуванні в ЛКП "Тополя-406".
Між ЛКП та відповідачами встановилися зобов'язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, відповідачам такі послуги були надані в повному обсязі та останні не заперечували проти їх отримання. Жодних скарг з боку відповідачів щодо неналежного надання таких послуг за оскаржуваний період не надходило, однак відповідачі свої обов'язки по оплаті послуг не виконують та станом на 01 березня 2014 року допустили вищевказану заборгованість.
Раніше ЛКП через відсутність необхідних коштів для сплати судового збору було позбавлено можливості на звернення до суду з відповідним позовом, а тому ЛКП строк позовної давності було пропущено з поважних причин.
У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ЛКП, у якому просила суд (з урахуванням доповнень, поданих 29.01.2013 року та 10.12. 2013 року) ухвалити рішення, яким визнати борг по особовому рахунку № НОМЕР_1, відкритому на ім'я ОСОБА_7, за період 1998-2012 років перед ЛКП недійсним, визнати незаконним нарахування на ОСОБА_7 плати за житлово-комунальні послуги за період з 1998 року по 01 вересня 2012 року, визнати їх (відповідачів) зобов'язання перед позивачам по оплаті за житлово-комунальні послуги за період з 1998 року по 31 серпня 2012 року недійсними, а за період з 01 листопада 2012 року по 01 листопада 2013 року - такими, що не встановилися відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 обгрунтовувала тим, що у відповідності до вимог ст. 322 ЦК України майно зобов'язаний утримувати власник, якому це майно належить.
Згідно свідоцтва про право власності на квартиру № 41290, виданого 28 лютого 1995 року Виконкомом Львівської міської ради, квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер.
28 серпня 1998 року на підставі виконавчого напису за реєстровим № 626 на вказану квартиру було звернуто стягнення за зобов'язаннями власника квартири ОСОБА_7, у зв'язку з чим та у відповідності до п.8 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на вищевказану квартиру припинилось, як і зобов'язання по її утриманню, оскільки власником квартири стала Львівська філія АКБ "ПравексБанк".
Незважаючи на наведене, позивач не припинив нарахувань плати за житлово-комунальні послуги на попереднього власника квартири ОСОБА_7, а продовжував проводити такі нарахування до 31 серпня 2012 року, що підтверджується письмовими доказами: повідомленнями та попередженнями ЛКП "Тополя-406", розрахунком заборгованості та ін. Зазначені документи є підтвердженням того, що боржником перед позивачем за період з 1998 року по 31 серпня 2012 в сумі 24 370 грн. 27 коп. був ОСОБА_7, а не відповідачі.
З урахуванням вищенаведеного, ОСОБА_3 вважала, що з 1998 року по 31 серпня 2012 року у відповідачів з ЛКП не було жодних зобов'язальних правовідносин.
Що стосується боргу, який виник після 31 серпня 2012 року, то ОСОБА_3 також заперечувала проти задоволення позову в цій частині, оскільки у відповідності до вимог ст. ст. 19, 20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах, зобов'язання у споживача виникають тільки на підставі типового договору та плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Зазначеного договору між нею та ЛКП "Тополя-406" укладено не було, а тому проведені ЛКП нарахування по оплаті за житлово-комунальні послуги є незаконними.
Відповідач ОСОБА_5 у своєму зустрічному позові зіслався на аналогічні обставини та просив ухвалити рішення, яким визнати незаконними дії ЛКП "Тополя-406" щодо нарахувань платежів за комунальні послуги на покійного ОСОБА_7 за період 1998-2012 років, визнати недійсним борг в сумі 26 170 грн. 04 коп. на ім"я ОСОБА_7 та визнати незаконними дії ЛКП "Тополя-406" по зміні заднім числом власника квартири ОСОБА_7 на ОСОБА_3 і видачі неправдивого розрахунку заборгованості від 28 січня 2011 року.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 23 червня 2014 року позов ЛКП задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Львівського комунального підприємства "Тополя-406" за період з листопада 2012 року по березень 2014 року включно: 2 680 грн. 01 коп. заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території, 3 927 грн. 57 коп. заборгованості за центральне опалення, 791 грн.68 коп. заборгованості за водопостачання і водовідведення, 762 грн. 66 коп. заборгованості за підігрів води, а також 250 грн. витрат по оплаті судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог ЛКП відмовлено у зв'язку з їх безпідставністю.
Зустрічні позови ОСОБА_3 і ОСОБА_5 задоволено частково.
Визнано дії Львівського комунального підприємства "Тополя-406" по нарахуванню плати за житлово-комунальні послуги незаконними та визнати недійсною заборгованість ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 по оплаті таких послуг за період до листопада 2012 року.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відмовлено.
Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржило ЛКП "Тополя-406" та ОСОБА_3 і ОСОБА_5
ЛКП у поданій ним апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ЛКП у повному обсязі, а у задоволенні позовних вимог за зустрічними позовами відмовити, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_5 з 28.02.1995 року були та залишаються співвласниками квартири АДРЕСА_1 весь цей час проживають і є зареєстрованими у цій квартирі, користуються житлово-комунальними послугами, а ОСОБА_3 користується пільгою „дитина війни".
Також звертає увагу на те, що у сім'ї згаданих відповідачів правовідносини з банком утворилися ще у 1998 році, а відтак вважає неправомірним застосування до спірних правовідносин ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Покликається на те, що у відповідності до Закону України „Про житлово-комунальні послуги" укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком їх споживача та власника квартири.
Твердження про те, що заборгованість у відповідачів по оплаті за житлово-комунальні послуги утворилася з 1998 року вважає безпідставним, оскільки нарахування та збір коштів за послуги з теплопостачання та подачі гарячої води ЛКП здійснює з 2002 року, а за послуги водопостачання та водовідведення - з 2008 року.
Вважає, що смерть одного з співвласників квартири не є підставою для зміни особового рахунку, а тим більше - підставою для відмови у позові.
Апелянти ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у поданій ними апеляційній скарзі просять оскаржуване рішення в частині часткового задоволення позовних вимог ЛКП скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, "яким визнати зобов'язальні правовідносини в сфері надання ЖКП між ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ЛКП "Тополя-406" за період 01.11.2012 року по 01.11.2013 року, - такими що не встановилися", покликаючись на невідповідність висновків суду в цій частині обставинам справи.
Вважають необгрунтованими висновки суду про те, що відповідачі зобов'язані сплачувати ЛКП за надані житлово-комунальні послуги за період з листопада 2012 року, оскільки вони жодних договорів з ЛКП не укладали.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги Львівського комунального підприємства "Тополя-406" і ОСОБА_3, ОСОБА_5 підлягають до часткового задоволення із наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 11,59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов"язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .
У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинстава, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.
Судом встановлено, що ЛКП "Тополя-406" є комунальним підприємством, яке створено ухвалою Львівської міської ради з метою надання житлово-комунальних послуг.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1, яка розташована на території діяльності ЛКП "Тополя-406". Раніше у вищевказаній квартирі також проживав і був зареєстрований ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Вищевказані обставини підтверджуються поясненнями даними в суді першої інстанції представника ЛКП "Тополя-406" ОСОБА_8, відповідачів ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_9, долученою до справи довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописку за № 4968 від 12 листопада 2013 року та ці обставини в судовому засіданні ніким не оспорювались.
Обгрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 заборгованості, ЛКП "Тополя-406" в своїй позовній заяві та його представник ОСОБА_8 в судовому засіданні суду першої інстанції покликався на те, що багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі в ЛКП "Тополья-406", яке несе відповідальність за безпечну експлуатацію будинку та надає мешканцям будинку послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, послуги з теплопостачання, холодного та гарячого водопостачання та водовідведення, а в якості доказів, якими підтверджуються такі вимоги, позивач вказав на долучені до матеріалів рахунки з зазначенням розмірів заборгованості по різних видах комунальних послуг.
Судом безспірно встановлено, що жодного договору чи договорів між ЛКП "Тополя-406", з однієї сторони, та відповідачами, з другої сторони, на надання житлово-комунальних послуг в порядку, визначеному Законом України "Про житлово-комунальні послуги", не укладалось та в бухгалтерських документах до листопада 2012 року споживачем послуг значився ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. З листопада 2012 року споживачем житлово-комунальних послуг значиться відповідач ОСОБА_3, хоча в установленому законом порядку відповідний договір на надання житлово-комунальних послуг між нею та позивачем укладено не було.
Задовольняючи первісний позов ЛКП "Тополя-406" та зустрічні позови ОСОБА_3 і ОСОБА_5 частково, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що позивачем за первісним позовом надавалися відповідачам житлово-комунальні послуги (утримання будинку і прибудинкової території, центральне опалення, водопостачання і водовідведення, підігрів води) і двоє з них являються власниками та користувачами згаданих послуг включно з ОСОБА_6 в період з листопада 2012 року і борг, який утворився за цей період по березень 2014 року (уточнення ЛКП позовних) слід стягнути в солідарному порядку з таких користувачів послуг.
З такими висновками, колегія погоджується частково, та вважає, що рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 23 червня 2014 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Львівського комунального підприємства "Тополя-406" за період з листопада 2012 року по березень 2014 року включно: 2 680 грн. 01 коп. заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території, 3 927 грн. 57 коп. заборгованості за центральне опалення, 791 грн.68 коп. заборгованості за водопостачання і водовідведення, 762 грн. 66 коп. заборгованості за підігрів води, а також 250 грн. витрат по оплаті судового збору слід змінити, стягнувши з кожного - ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Львівського комунального підприємства "Тополя-406" за період з листопада 2012 року по березень 2014 року включно: по 893 грн. 34 коп. заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території, 1309 грн. 19 коп. заборгованості за центральне опалення, 263 грн.89 коп. заборгованості за водопостачання і водовідведення, 254 грн. 22 коп. заборгованості за підігрів води, а також 83 грн. 33 коп. витрат по оплаті судового збору, а в решті рішення суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов"язки.
Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, ст. 4 Закону № 1875-ІV від 24 червня 2004 року передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Водночас ч. 1 ст. 19 Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Статті 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Форма та зміст (умови) типового договору затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (далі - постанова № 529).
З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 -21 Закону №1875-IV від 24 червня 2004 року, постанови № 529 вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов"язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року.
Разом з тим виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (ст. ст. 3, 6, 12 - 15, 20 ЦК України, ст. ст. 3-5 ЦПК України) можна прийти до висновку про те, що в разі невизнання споживачем права виробника, (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.
Проте, сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" затверджено типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до положень ст. 162 ЖК УРСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій зобов'язані сплачувати; як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.
Відповідно до вимог ст. 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов"язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов"язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов"язаннями, пов"язаними із спільним майном.
Оскільки, згідно повідомлень ЛКП "про нарахування плати за житлово-комунальні послуги" за серпень 2012 року, попередження ЛКП про заборгованість ОСОБА_7 від 01.03.2011 року та розрахунку заборгованості від 02.07.2012 року наданий ЛКП для видачі судового наказу, боржником за період з 1998 року по жовтень 2012 року є ОСОБА_7, вимоги позовної заяви ЛКП "Тополя-406" про стягнення заборгованості за комунальні послуги з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 є безпідставними, в зв"язку з чим, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та визнання дій Львівського комунального підприємства "Тополя-406" про нарахування плати за житлово-комунальні послуги незаконними, визнавши недійсною заборгованість ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по оплаті таких послуг за період до листопада 2012 року.
В той же час, судом встановлено, що з листопада 2012 року споживачем послуг в документації ЛКП "Тополя-406" значиться ОСОБА_3 Окрім цього, встановлено, що фактичними споживачами наданих послуг ЛКП "Тополя-406" з листопада 2012 року є ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, так як вони є зареєстрованими та проживають в квартирі АДРЕСА_1 який перебуває на обслуговуванні в ЛКП "Тополя-406".
Як вбачається з розрахунку заборгованості представленої ЛКП "Тополя-406", заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка виникла з листопада 2012 року по березень 2014 року становить: 2680,01 грн. заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території, 3927,57 грн. заборгованості за центральне опалення, 791,68 грн. заборгованості за водопостачання і водовідведення, 762,66 грн. заборгованості за підігрів води. Згадану заборгованість слід стягнути користувачів згаданих послуг в розмірі визначеному для кожного з таких. В зв"язку з чим, з кожного з користувачів вищезгаданих послуг слід стягнути по 893, 34 заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території, 1309,19 грн. заборгованості за центральне опалення, 263,89 грн. заборгованості за водопостачання і водовідведення, 254,22 грн. заборгованості за підігрів води.
Також слід зазначити, що будь-яких доказів про перехід права власності на вище згадану квартиру до будь-кого іншого, які можна було б визнати належними і допустимими, відповідачами до суду подано не було і матеріали справи таких не містять, як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_3 спадщину після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року ніхто із спадкоємців не прийняв, а відтак доводи зустрічних позовних заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про те, що 28 серпня 1998 року на підставі виконавчого напису на вказану квартиру було звернуто стягнення, у зв'язку з чим їх право власності на цю квартиру припинилось, як і зобов'язання по її утриманню, є надуманими і до уваги прийматися не можуть.
В решті рішення суду, колегія суддів вважає вірним та таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права при повно встановлених обставинах справи.
З врахуванням вищенаведеного, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 червня 2014 року підлягає зміні в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Львівського комунального підприємства "Тополя-406" за період з листопада 2012 року по березень 2014 року заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч. 1 ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст. ст.316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги Львівського комунального підприємства "Тополя-406" і ОСОБА_3, ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 23 червня 2014 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Львівського комунального підприємства "Тополя-406" за період з листопада 2012 року по березень 2014 року включно: 2 680 грн. 01 коп. заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території, 3 927 грн. 57 коп. заборгованості за центральне опалення, 791 грн.68 коп. заборгованості за водопостачання і водовідведення, 762 грн. 66 коп. заборгованості за підігрів води, а також 250 грн. витрат по оплаті судового збору змінити, стягнувши з кожного - ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Львівського комунального підприємства "Тополя-406" за період з листопада 2012 року по березень 2014 року включно: по 893 грн. 34 коп. заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території, 1309 грн. 19 коп. заборгованості за центральне опалення, 263 грн.89 коп. заборгованості за водопостачання і водовідведення, 254 грн. 22 коп. заборгованості за підігрів води, а також 83 грн. 33 коп. витрат по оплаті судового збору.
В решті рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 23 червня 2014 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішення законної сили.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Автор: слава2
« : 22 Березня 2016, 13:54:12 »
Юрій Васильович дякую!
Розрахунок судового збору за подання касаційної скарги.
Ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
1 відсоток ціни позову (250 грн.), але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.)-(якщо сума позову менша за 55 120 грн.),та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати .
судовий збір за подання касаційної скарги на рішення : 120% від ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви 551,21*120%= 661.44 грн.
Щодо розподілу судових витрат: звернемось з заявою за додатковим рішенням в першу інстанцію , після рішення ВССУ.
Автор: Юрій Васильович
« : 22 Березня 2016, 12:08:13 »
Питання щодо судового збору:
оскільки суд визнав недійсною заборгованість до листопада 2012 року - яка і була заявлена в позовній заяві , чому поклав на нас судовий збір в повному обсязі? Потрібно звертатись за додатковим рішенням ( ЦПКУ ст. 220). ППВССУ № 10: 36. Вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).
37. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат згідно з правами, передбаченими статтею 88 ЦПК.
У разі якщо з певних причин у цих випадках суд вищої інстанції не змінив рішення суду в частині розподілу судових витрат, це питання вирішується цим судом на підставі статті 220 ЦПК або судом першої інстанції, який розглянув справу, за заявою заінтересованої особи.
Автор: Юрій Васильович
« : 22 Березня 2016, 11:50:59 »
ППВСУ № 2 2009р.: Зокрема, при зміні розміру судового збору застосовується розмір, визначений на час вчинення певної процесуальної дії (збільшення розміру позовних вимог, оскарження судового рішення тощо), незважаючи на те, що при пред’явленні позову він був іншим. ППВССУ № 10 2014р. : 11. Розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. Це стосується, зокрема, і випадків, коли заява про забезпечення позову або доказів, апеляційна чи касаційна скарга подаються пізніше. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скаргу було подано до суду. ЗУ "Про судовий збір": Стаття 4. Розміри ставок судового збору
1. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. В розрахунку потрібно застосовувати розмір min з/п що встановлений з 01.01.2016р.
Автор: слава2
« : 22 Березня 2016, 10:25:27 »
Питання щодо судового збору:
судовий збір за подання касаційної скарги на рішення : 120% від ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви,- ЛКП в 2012р. сплатив 250 грн. *120% = 300 грн.? (250 грн. судового збору зазначено в рішенні першої інстанції.)
пізніше ЛКП збільшував позовні вимоги – про що в рішенні першої зазначено «уточнені позовні заяви»(які складались з розрахунку заборгованості), за які ЛКП не доплачував судовий збір.
оскільки суд визнав недійсною заборгованість до листопада 2012 року - яка і була заявлена в позовній заяві , чому поклав на нас судовий збір в повному обсязі?
оскарження ухвали : ціна питання 275,60 грн. судового збору.
Автор: слава2
« : 16 Березня 2016, 07:56:19 »
Чи Ви сподіваєтеся отримати рішення з повною відмовою позивачу?
Лише сподіваюсь, що рішення постановлені "Іменем України" - будуть відповідати закону та обставинам справи.
Автор: Юрій Васильович
« : 16 Березня 2016, 01:38:17 »
Щодо тепломереж є така думка: до 2007 року не потрібно було дозволу ОМС на відключення... Це пізніше будемо вирішувати
Це не так ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального
господарства України 22.11.2005 N 4
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 р. за N 1478/11758
ПОРЯДОК
відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання Наказ № 76 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 N 76
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207
ПРАВИЛА
утримання жилих будинків та прибудинкових територій
1.4.2. Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів;
влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
1.4.5. Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи:
Автор: Юрій Васильович
« : 16 Березня 2016, 00:37:12 »
яке скасоване ВССУ, - зазначене як таке, що вступило в законну силу. Так воно й вступило в законну силу в момент проголошення. А щоб внести зміни в реєстр після рішення ВССУ, так реєстр ще так чітко не працює. На жаль.
Автор: Юрій Васильович
« : 16 Березня 2016, 00:25:30 »
1.на особа 3 - не може бути покладено обов'язку платити , це важливо для особи 2 , оскільки "спадщина не прийнята" Звісно, шо не може. Але вже ПОКЛАДЕНО. Якщо Особа 3 за кордоном і впевнена, що ВДВС її там не дістане і тут майно не заарештує, бо вона не співвласник, то чомуб не "підвісити" 1/3 боргу на недосяжну "висоту" для позивача? Чи Ви сподіваєтеся отримати рішення з повною відмовою позивачу? Це більш ніж дуже сумнівно...
Автор: Gelo
« : 15 Березня 2016, 23:11:40 »
Є питання, чи є сенс оскаржувати? Що Ви хотіли б змінити? 1.А як дальше без договору - ? на наші листи ЛКП не відповідає, як в подальшому отримувати і сплачувати комунальні послуги,- незрозуміло.
Вопрос с заключением договора лучше решить новым иском в защиту прав потребителей. На форуме по этому вопросу достаточно материала. То что ЛКП не отвечает на письма, в этом иске и послужит основанием для признания судом посланного Вами договора, заключенным. Только внимательно и хорошо изучите материалы по этому вопросу. ВССУ рассматривает кассационную жалобу в пределах решений судов и имеющихся материалов в деле. У Вас есть исковое требование о заключении договора? Тогда на каком основании хотите убедить ВССУ, чтобы он обязал заключить договор? "ЛКП не відповідає", не является основанием и доказательством для ВССУ.
Автор: слава2
« : 15 Березня 2016, 23:07:24 »
1.на особа 3 - не може бути покладено обов'язку платити , це важливо для особи 2 , оскільки "спадщина не прийнята"
4.доходу нема , є валюта і час.
Треба зачекати повне рішення , без повного рішення обговорення його оскарження може вплинути на його зміст
Щодо тепломереж є така думка: до 2007 року не потрібно було дозволу ОМС на відключення... Це пізніше будемо вирішувати .
Якщо суд визнав що нарахування до моменту позову(листопад 2012) незаконні , чому суд поклав на нас судовий збір в повному обсязі?
Автор: Юрій Васильович
« : 15 Березня 2016, 22:45:51 »
По пунктам
1. Стягнуто частками. З Особа 1 і Особа 2 можуть стягнути по 1/3 боргу з кожного окремо. З Особи 3 стягнути проблема, але це на часту Особа 1 і Особа 2 це не вплине. Виправите на 2-х осіб - сплатите по 1/2 частині боргу.
2. Це суттєво, але це тільки вода. Можливо 1/3 зараз це менше ніж 1/2 хоч і без води?
3 і 8 . Це можна вирішити в іншому провадженні. Здається, тут позовних вимог визнати договір укладеним ніхто не пред'являв?
4. У Вас доход у валюті?
5. Якщо ліквідують без правонаступницта, то добре. Як буде правонаступник, то нема різниці.
6. Це коли Вас рішенння не задовольнило.
7. Це треба повернутись в першу інстанцію.
Для суду з тепломережею потрібно буде багато іншого. Це окрема розмова...
9. Це інше питання.
10. Так.
Автор: слава2
« : 15 Березня 2016, 21:57:55 »
Заяви на отримання повного рішення подали через канцелярію . В ЄДРСР немає ні короткого, ні повного рішення - пройшло 5 днів. Однак в ЄДРСР рішення апеляційного від 08,12.2014 яке скасоване ВССУ, - зазначене як таке, що вступило в законну силу. Зауваження на журнали с/з здаємо завтра,(журнали отримали вчора).
|
