Автор: Юрій Васильович
« : 19 Серпня 2016, 09:57:43 »1. Що мав на увазі суд, треба було запитувати в суді. Важко щось коментувати неприймаючи участі в процесі.
Взагалі суд вправі взяти до уваги доказ про вже здійснене часткове перрерахування коштів і просто задовільнити вимоги частково, тобто зменшити суму стягнення на розмір сплаченого. ( З практики, саме так і бувало.)
2. Щодо коментарів до кодексів. До окремих комментарів слід ставитись критично. Інколи можна зустріти навіть протилежні коментарі з одного й того ж питання. Текст коментаря, на відміну від тексту кодексів, не є нормою закону.
В тексті ст. 31 ЦПКУ нема слів "до винесення рішення судом першої інстанціії". Є обмеження в ст. 193
Доречі, маємо в різних кодексах різні обмеження в терміні.
ЦПКУ ( з 2010р.)
КАСУ ( з 2010р.)
ГПКУ ( з 2010р.)
Щодо ГПКУ я зустрічав коментар і про можливість збільшення окремих вимог
Тому залишимо цей спір на розсуд теоретиків з права та законодавців...
Взагалі суд вправі взяти до уваги доказ про вже здійснене часткове перрерахування коштів і просто задовільнити вимоги частково, тобто зменшити суму стягнення на розмір сплаченого. ( З практики, саме так і бувало.)
2. Щодо коментарів до кодексів. До окремих комментарів слід ставитись критично. Інколи можна зустріти навіть протилежні коментарі з одного й того ж питання. Текст коментаря, на відміну від тексту кодексів, не є нормою закону.
В тексті ст. 31 ЦПКУ нема слів "до винесення рішення судом першої інстанціії". Є обмеження в ст. 193
Цитувати
8. Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог.(це навіть ДО "винесення рішення"). Інших обмежень, щодо зменшення, окрім ст. 31 та ст. 193, у тексті самого ЦПКУ не існує. Є обмеження, щодо збільшення
Цитувати
Стаття 303. Межі розгляду справи апеляційним судомЗменшуючи вимоги Ви ж не виходите за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції?
1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доречі, маємо в різних кодексах різні обмеження в терміні.
ЦПКУ ( з 2010р.)
Цитувати
Стаття 31. Процесуальні права та обов'язки сторін
1. Сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки.
2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.
{Частина друга статті 31 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
КАСУ ( з 2010р.)
Цитувати
Стаття 51. Права та обов'язки сторін
1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
{Частина перша статті 51 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010}
ГПКУ ( з 2010р.)
Цитувати
Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.Щодо останньої було подання у КСУ, який 2011р. визнав зміни конституційними. Одночасно у мотивувальній частині зазначив:
{Положення частини четвертої статті 22, які встановлюють строки зміни позивачем предмета або підстави позову, а також строки подання відповідачем зустрічного позову, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 17-рп/2011 від 13.12.2011}
Цитувати
Встановлення у відповідних процесуальних кодексах України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05, 1798-12, 1618-15, 2747-15 ) конкретних строків вчинення окремих процесуальних дій особами, які беруть участь у справі, здійснюється в законодавчому порядку на підставі пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ).Тобто КСУ сприймає всі кодекси такими, якими вони є.
...
Таким чином, у процесуальних кодексах ( 1001-05, 1002-05, 1003-05, 1798-12, 1618-15, 2747-15 ) лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено. Наведені зміни не унеможливлюють ефективного розгляду судових справ, тому не суперечать Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Щодо ГПКУ я зустрічав коментар і про можливість збільшення окремих вимог
Цитувати
Однак необхідно відзначити, що в суді апеляційної інстанції допускається можливість зміни первісних вимог. Мова йде, наприклад, про вимоги сплати відсотків, розмір яких збільшився під час провадження справи, про стягнення вартості втраченого майна, що складає предмет справи, вимоги судового заліку, про зменшення або збільшення розміру позовної вимоги і інше.http://helpiks.org/5-7658.html
Дані вимоги можуть бути допущені, тому що вони не змінюють справи, знаходяться в прямому зв'язку із суттю суперечки і не можуть бути розглянуті окремо від неї.
Зазначені вимоги, як справедливо відзначав А. И. Загоровский, не перешкодять тотожності предмета.
Нові вимоги можуть бути також пред'явлені за згодою сторін, якщо така угода не порушує публічний порядок судочинства.
Тому залишимо цей спір на розсуд теоретиків з права та законодавців...