Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[VVV]

Доброго дня!
Допоможіть будь-ласка розібратися в ситуації.

Сталася ДТП. Відповідальність потерпілого застрахована КАСКО. На момент ДТП Збитки згідно рахунку-фактури гарантійної СТО складали 10 000,00 грн.
Потерпілий своєчасно (у строк вказаний в договорі КАСКО надав Страховій компанії всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування, в т.ч. і рахунок-фактуру гарантійної СТО).
Протягом 2 років і 6 місяців Страхова компанія не виплачувала потерпілому страхового відшкодування. За цей час потерпілий неодноразово звертався до Страхової компанії письмово (надсилав листи рекомендованим з повідомленням) про виплату страхового відшкодування. Насилав претензію. За цей перерід потерпілий надсилав також ще 2 рахунки-фактури гарантійної СТО (оскільки сума відповідно збільшувалася у зв’язку із зміною курсу долара та інфляційних процесів: 25 000,50 грн. та 44 000, 23 грн. Є підтвердження отримання за цей період Страховою компанією всіх листів та рахунків-фактур потерпілого.
НАЦКОМФІНПОСЛУГ, куди потерпілий звертався із скаргою на дії Страхової компанії повідомила потерпілого,  що за результатами перевірки виявлено ознаки порушення страховиком законодавства у сфері фінансових послуг щодо прийняття рішення по страховій справі не у відповідності з Договором страхування. Даний акт долучений до матеріалів справи при поданні позовної заяви до суду.
Лише після отримання Страхової компанії відповідного припису. Страхова через 2 роки і 6 місяців перерахувала на рахунок гарантійної СТО суму в розмірі 10 000,00 грн. (тобто суму, визначену на момент настання ДТП).
Потерпілий подав Позовну заяву до суду про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування на суму 44 000, 23 грн., та штрафних санкцій відповідно. Про те, що страхова компанія перерахувала на рахунок гарантійної СТО суму в розмірі 10 000,00 грн. потерілому стало відомо лише в останньому судовому засіданні.!

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову, аргументуючи свою правову позицію тим, що Страхова компанія своєчасно і повністю виконала умови договору КАСКО.

Потерпілий подав апеляційну скаргу до Апеляційного суду, зменшивши суму відшкодування на розмір сплаченої страховою компанією 10 000,00 грн. (44 000, 23 грн.- 10 000,00 грн.), тобто на суму 34 000 23 грн. та відповідний розмір штрафних санкцій. Пройшло декілька судових засідань. Перед тим, як виносити рішення головуючий апеляційної інстанції попросив потерпілого  подати уточнені позовні вимоги, та відклав розгляд справи.

Шановні експерти, Віктор Іванович, Перо….. надайте будь-ласка свою оцінку та підкажіть, що мав на увазі головуючий апеляційної інстанції? Та що і як необхідно зробити в цій ситуації потерпілому? Може потерпілий неправильно вказав в Апеляційній скарзі суму відшкодування 34 000 23 грн. (в той час, як в позовній заяві 44 000, 23 грн.) чи ще щось???

Наперед Вам всім дуже вдячний.
 

[Юрій Васильович]

Потерпілий подав апеляційну скаргу до Апеляційного суду, зменшивши суму відшкодування на розмір сплаченої страховою компанією 10 000,00 грн.

Зменшення розміру позовних вимог здійснюється  не в апеляційній скарзі, а окремою заявою.

[VVV]

Потерпілий подав апеляційну скаргу до Апеляційного суду, зменшивши суму відшкодування на розмір сплаченої страховою компанією 10 000,00 грн.

Зменшення розміру позовних вимог здійснюється  не в апеляційній скарзі, а окремою заявою.

Тобто, мені треба подати до Апеляційного суду: заяву про зменшення розміру позовних вимог (чи заяву про уточнення розміру позовних вимог ?) в якій вказати правильну суму, яка підлягає стягненню та усі розрахунки.
Якщо так, то така заява подається в 1 екземплярі чи з розрахунку на всіх учасників процесу?

[Юрій Васильович]

заяву про зменшення розміру позовних вимог, з розрахунку на всіх учасників процесу.

[VVV]

заяву про зменшення розміру позовних вимог, з розрахунку на всіх учасників процесу.

Наскільки мені відомо на стадії апеляційного розгляду неможливо уточнювати позовні вимоги. Навіть просити залишити без розгляду частину позовних вимог  неможна. Суд апеляційної інстанції може розглядати апеляційні скарги лише в межах первісних позовних вимог (та уточнень до позовної заяви, якщо вони подавалися суду першої інстанції).
Як тоді суд сприйме заяву про зменшення розміру позовних вимог, з розрахунку на всіх учасників процесу?

[Олександр_2015]

заяву про зменшення розміру позовних вимог, з розрахунку на всіх учасників процесу.

Наскільки мені відомо на стадії апеляційного розгляду неможливо уточнювати позовні вимоги. Навіть просити залишити без розгляду частину позовних вимог  неможна. Суд апеляційної інстанції може розглядати апеляційні скарги лише в межах первісних позовних вимог (та уточнень до позовної заяви, якщо вони подавалися суду першої інстанції).
Як тоді суд сприйме заяву про зменшення розміру позовних вимог, з розрахунку на всіх учасників процесу?

Стаття 31. Процесуальні права та обов'язки сторін

2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

[VVV]

заяву про зменшення розміру позовних вимог, з розрахунку на всіх учасників процесу.

Наскільки мені відомо на стадії апеляційного розгляду неможливо уточнювати позовні вимоги. Навіть просити залишити без розгляду частину позовних вимог  неможна. Суд апеляційної інстанції може розглядати апеляційні скарги лише в межах первісних позовних вимог (та уточнень до позовної заяви, якщо вони подавалися суду першої інстанції).
Як тоді суд сприйме заяву про зменшення розміру позовних вимог, з розрахунку на всіх учасників процесу?

Стаття 31. Процесуальні права та обов'язки сторін

2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову. При цьому можливість реалізації цього права обмежується часовими рамками, а саме пов‘язується з моментом винесення судом рішення.

А судове рішення в першій інстанції вже було винесене. Чи прийме в такому випадку апеляційний суд заяву про зменшення розміру позовних вимог?

[Олександр_2015]

Так, Ви праві.

Відмова від частини позову та зменшення розміру позовних вимог - це різні процесуальні дії, оскільки вони відрізняються один від одного за змістом, сферою дії та правовими наслідками. Так, відмова від позову може мати місце на будь-якій стадії процесу, тобто як у суді першої, так і в судах апеляційної та касаційної інстанцій, а зменшення розміру позовних вимог можливе лише в суді першої інстанції.

http://uazakon.ru/ukr/tspk/31/default.htm

[VVV]

заяву про зменшення розміру позовних вимог, з розрахунку на всіх учасників процесу.

Позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову. При цьому можливість реалізації цього права обмежується часовими рамками, а саме пов‘язується з моментом винесення судом рішення.
[/u]
А судове рішення в першій інстанції вже було винесене.
Юріє Васильовичу, чи прийме в такому випадку апеляційний суд заяву про зменшення розміру позовних вимог?

[Юрій Васильович]

1. Що мав на увазі суд, треба було запитувати в суді. Важко щось коментувати неприймаючи участі в  процесі.
Взагалі суд вправі взяти до уваги доказ про вже здійснене часткове перрерахування коштів і просто задовільнити вимоги частково,  тобто зменшити суму стягнення на розмір сплаченого. ( З практики,  саме так і бувало.)

2. Щодо коментарів до кодексів. До окремих комментарів слід ставитись критично. Інколи можна зустріти навіть протилежні коментарі з одного й того ж питання.   Текст коментаря, на відміну від тексту кодексів,  не є нормою закону.
В тексті ст. 31 ЦПКУ нема слів "до  винесення рішення судом першої інстанціії". Є обмеження в ст. 193

8. Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог.

(це навіть ДО "винесення рішення").  Інших обмежень, щодо зменшення, окрім ст. 31 та ст. 193, у тексті самого ЦПКУ не існує. Є обмеження, щодо збільшення

Стаття 303. Межі розгляду справи апеляційним судом
1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зменшуючи вимоги Ви ж не виходите за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції?
Доречі, маємо в різних кодексах різні обмеження в терміні.
ЦПКУ ( з 2010р.)

Стаття 31. Процесуальні права та обов'язки сторін

1. Сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки.

2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

{Частина друга статті 31 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}

КАСУ ( з 2010р.)

Стаття 51. Права та обов'язки сторін

1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

{Частина перша статті 51 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010}

ГПКУ ( з 2010р.)

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

{Положення частини четвертої статті 22, які встановлюють строки зміни позивачем предмета або підстави позову, а також строки подання відповідачем зустрічного позову, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 17-рп/2011 від 13.12.2011}

Щодо останньої було подання у КСУ, який 2011р. визнав зміни конституційними. Одночасно у мотивувальній частині зазначив:

Встановлення у  відповідних  процесуальних  кодексах  України ( 1001-05,  1002-05,  1003-05,   1798-12,   1618-15,   2747-15   ) конкретних строків вчинення окремих процесуальних дій особами, які беруть участь у справі,  здійснюється в законодавчому  порядку  на підставі пункту  14  частини  першої статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
...
Таким чином,  у  процесуальних  кодексах ( 1001-05,  1002-05, 1003-05,  1798-12,  1618-15,  2747-15  ) лише скорочено   строки здійснення   окремих   процесуальних   дій,  а  змісту  та  обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено. Наведені зміни не унеможливлюють ефективного розгляду судових справ, тому не суперечать    Конституції    України ( 254к/96-ВР ).

  Тобто КСУ сприймає всі кодекси такими, якими вони є.
Щодо ГПКУ я зустрічав коментар і про можливість збільшення окремих вимог

Однак необхідно відзначити, що в суді апеляційної інстанції допускається можливість зміни первісних вимог. Мова йде, наприклад, про вимоги сплати відсотків, розмір яких збільшився під час провадження справи, про стягнення вартості втраченого майна, що складає предмет справи, вимоги судового заліку, про зменшення або збільшення розміру позовної вимоги і інше.

Дані вимоги можуть бути допущені, тому що вони не змінюють справи, знаходяться в прямому зв'язку із суттю суперечки і не можуть бути розглянуті окремо від неї.

Зазначені вимоги, як справедливо відзначав А. И. Загоровский, не перешкодять тотожності предмета.

Нові вимоги можуть бути також пред'явлені за згодою сторін, якщо така угода не порушує публічний порядок судочинства.

http://helpiks.org/5-7658.html
Тому залишимо цей спір на розсуд теоретиків з права та законодавців...

Із швидкою відповіддю Ви також можете використати BBС код і смайли.

Ім'я: Email:
Verification: